Без руху вперед
Громадська мережа «Опора» вже декілька років поспіль займається моніторингом субвенцій, тому нічого не написати на цю тему після чергового розподілу бюджетних коштів було б зовсім не правильно. Отже, розпочнемо.
Уряд крокує назад
У 2021 році, як і в минулому 2020-му, чуда так і не сталося, субвенції на соцеконом залишилися в бюджеті. Проте, якщо дивитися на минулий рік у ретроспективі, то можна виділити декілька позитивних тенденцій, які супроводжували цей процес:
- З бюджету було виділено 2 мільярди гривень на субвенції. У попередні роки ця сума була на рівні 5 мільярдів.
- Уряд врахував низку рекомендацій «Опори», зокрема процес розподілу коштів став більш рівномірним, а кошти, хоч і частково, почали виділятися відповідно до визначених урядом пріоритетів, а не відповідно до «хотілок» депутатів.
Проте ці невеликі, але позитивні зміни були скасовані урядом у лютому цього року. І розподіл коштів фактично відбувся за новими правилами, але із збереженням старих проблем.
Якщо коротко, то субвенції розподіляються непрозоро та нерівномірно. Цей процес відбувається у «ручному режимі», а ключовий вплив на визначення переліку об’єктів, які будуть фінансуватися, мають народні депутати, а не незалежна конкурсна комісія, якої немає. У підсумку, виборчі округи депутатів, які лояльні до уряду та підтримують його політику, отримують значно більше коштів, ніж округи опозиційних депутатів. Фактично, уряд створив умови, коли депутати можуть на власний розсуд вирішувати скільки та на який округ, об'єкт будуть спрямовані бюджетні кошти і більше того – використовувати ці кошти для власних піар-кампаній та у виборчих цілях.
Реальність і мрії
Тепер трохи детальніше, як є і як мало би бути.
Як є:
- Народні депутати подають пропозиції, які формуються не публічно, до Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на соцеконом. Комісія створена при Мінфіні, який є розпорядником цих коштів. Звісно, пропозиції можуть подавати і державні адміністрації, але з депутатами конкурувати у впливі на ці процеси вони не можуть.
- Комісія, 24 із 26 членів якої є депутатами, визначає перелік об'єктів, що мають бути профінансовані.
- Саме на підставі рішення Комісії Мінфін подає Кабіну для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенцій.
Як може бути (якщо змінювати правила, але не дуже кардинально):
- На рівні громад відбуваються публічні консультації, де визначається перелік об'єктів, які мають фінансуватися.
- Народні депутати, обласні державні та Київська міська адміністрації подають до Комісії пропозиції щодо об'єктів, які мають фінансуватися. Склад Комісії збалансований. До неї у приблизно однаковому співвідношенні входять народні депутати, представники Мінфіну та Мінрегіону, незалежні експерти.
- Комісія на основі чітко визначених критеріїв на конкурсній основі ухвалює неупереджене рішення, які об'єкти мають фінансуватися. Кошти виділяються лише на ті об'єкти інфраструктури, які відображені у стратегіях та стратегічних планах розвитку громад. Це важливо, щоб уникнути випадків неефективного витрачання бюджетних коштів, коли вони спрямовуються на об'єкти, які не пріоритетні та не відповідають стратегії регіонального розвитку. Враховується кількість населення і стан соціально-економічного розвитку громади.
Як може бути (якщо підходити кардинально):
- Перенаправити кошти субвенцій на соціально-економічний розвиток в ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку), де розподіл коштів відбувається за більш чіткими та зрозумілими процедурами та на основі визначених критеріїв із багаторівневою конкурсною процедурою і з невеликим впливом депутатів на цей процес.
Підсумовуючи цю частину, обидва варіанти будуть кращими за те, що є зараз.
Тепер коротко про те, як відбувся перший розподіл субвенцій в 2021 році.
Як поділили пиріг
Ділити пироги завжди цікаво, а ще цікавіше, коли «пиріг» – це ціла область. Так відбулося в Чернівецькій області, де є 4 мажоритарні округи. У всіх цих округах були обрані представники «Слуги народу». Кожен округ отримав по 10 мільйонів гривень. Поділили, так би мовити, «по-братськи». І Буковина в цьому не єдина.
Найбільше коштів субвенцій отримала Дніпропетровська область. З одного боку, це найбільша область за кількістю населення, а з іншого – це регіон, де підтримка партії президента на останніх парламентських виборах була найбільшою. Подібна практика була і в попередньому скликанні, тоді часто найбільше коштів отримували Вінницька та Чернівецька області, які були електоральним ядром «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту».
Ну, і дуже ймовірно простим співпадінням є те, що президент Зеленський є вихідцем із Дніпропетровщини, п'ятий президент Порошенко та експрем'єр Гройсман – із Вінниччини, а ще один колишній голова уряду Арсеній Яценюк та лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак – із Буковини.
Найменше коштів на одного мешканця отримали Львівська, Донецька та Луганська області. Тут на парламентських виборах в основному перемогли опозиційні політики. У 2020 році Львівщина була серед лідерів за кількістю спрямованих коштів субвенцій за областями, але потрібно розуміти, що тоді кошти виділили з урахуванням кількості населення, а Львівська область є однією з найбільших областей за цим показником.
Ще варті уваги об'єкти, на які виділяються кошти. Якщо ви слідкували за нашими матеріалами, то знаєте, що в попередньому скликанні народні депутати любили використовувати кошти субвенцій у власних піар-акціях та зробили їх частиною агітаційних кампаній.
Як це все працювало. Умовно, кошти виділялися на дитячі майданчики, які за участі депутата або від його імені урочисто відкривалися. Наприклад, у 2017 році в окрузі Тараса Батенка було встановлено 119 майданчиків загальною вартістю 6,6 мільйона гривень. І таких випадків було дуже багато. Пік цього всього припав на виборчий 2019-й та передвиборчий 2018 рік. За цей період «Опора» нарахувала 2724 випадки піару з боку 174 народних депутатів. Щоправда, до парламенту змогло переобратися лише 20%, але тут радше виною був так званий «ефект Зеленського», коли суспільний запит на нові обличчя переміг дитячі майданчики, принтери, велосипеди, які купувалися за бюджетні кошти та дарувалися за участі чи від імені народних депутатів.
Прикро, але у 2021 році є чимало об'єктів, доцільність виділення коштів субвенцій на які викликають запитання. І це не тому, що ми проти, наприклад, дитячих майданчиків чи тренажерів, а тому, що їх придбання бюджет громади може собі цілком дозволити і без допомоги з боку народних депутатів та не за рахунок коштів державного бюджету. Ну, не для краси в Україні відбулася реформа децентралізації та процес об'єднання громад.
Кошти з держбюджету варто спрямовувати на ті об'єкти інфраструктури, які критично необхідні, але є не під силу місцевому бюджету. Це явно не спортивні гирі, боксерські мішки, столи для настільного тенісу, орбітрек тощо.
До слова, нещодавно глава держави презентував нову загальнонаціональну програму «Здорова Україна», де будуть закладені кошти на будівництво нових спортивних майданчиків по всій країні. Відчуваю, що тепер багато депутатів будуть ламати голови, куди тепер «залучати» кошти субвенцій.
Мораль
Звичайно, не все так погано з розподілом субвенцій. Особливо в порівнянні з 2019 роком. Проте досвід показує, що з наближенням парламентських виборів ситуація щороку погіршується. Наступні чергові парламентські вибори заплановані на 2023 рік, але вже зараз помітно, що в 2021 році відбувся певний відкат назад, у порівнянні з минулим 2020 роком.
Тому вже зараз потрібно працювати, щоб процес розподілу був максимально прозорий.
Якщо цього не відбудеться, то це значить, що нова влада не хоче змінюватися і готова грати за правилами попередників, котрих вона критикувала.
Попередникам субвенції не допомогли, то можуть і не допомогти наступникам.
До 2023 року є ще над чим задуматися.
Анатолій Бондарчук – аналітик Громадянської мережі «Опора»
(Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Щоб вступити до НАТО, Україна має викорінити корупцію – Байден