День із військовими медиками в Бахмутському стабпункті: фоторепортаж із передової

До стабілізаційного пункту в Бахмуті привезли військового, пораненого під час боїв у місті. Поранення, на щастя, нескладне, та медики намагаються і у такому випадку надати якісну медичну допомогу.

Пораненому вставляють в руку катетер, як кажуть медики: «поставити вену». Це допомагає вести в організм людини необхідні медпрепарати, що полегшать біль та стабілізують стан пацієнта.

Рука підтримки та рука надії. Медики  – це не просто спеціалісти, які роблять свою роботу й рятують життя військовим, це і люди, які підтримують поранених бійців у їхній боротьбі за життя. 

Медики Збройних Сил України допомагають не лише військовим, а й усім, хто потребує медичної допомоги. Праворуч на фото видно жінку, яку придавило уламками будівлі внаслідок бойових дій у Бахмуті. Українські медики врятували її, надавши першу необхідну допомогу.

У той час, як воїну доводиться терпіти біль, одна із медикинь розмовляє із пораненим, намагаючись заспокоїти і підтримати. 

Після надання необхідної первинної медичної допомоги, військовослужбовця ЗСУ переодягають у чистий одяг, бо його форма закривавлена і брудна.

Далі на воїна чекає евакуація до госпіталю, де він пройде подальший курс лікування.

Стабілізаційний пункт скидається на тиху оазу, за стінами якої бушує ураган бою. Бахмут перетворився на місце найзапекліших боїв на лінії фронту російсько-української війни.

Ноші біля стіни стабпункту свідчать про накал боїв…

…і запечена кров на них

Знайти вільну хвильку на перерву чи обід для медиків є нелегким завданням. Проте, попри обстріли та великий потік поранених, лікарі, одягнуті у бронежилети та каски, встигають почастуватися смачним українським борщем. 
 

Та пауза на обід була недовгою... Двері відчиняються, і військові заносять чергового важкопораненого бійця.

 

Боєць скривавлений і вкритий брудом. Але він живий: дихає і кричить

«Коліть, блін!», – несамовито кричить поранений.

До бійця, неначе бджоли, з усіх боків злітаються медики. Швидко розрізають одяг, «ставлять вену», стабілізують і рятують його життя.

Краплі крові, якими густо скроплений весь стабпункт, символізують запеклість боїв та жорстокість цієї війни. Вони засвідчують жертви, на які йдуть оборонці України, захищаючи свою країну.

Бійці часто потрапляють до медиків, укриті товстим шаром бруду.
Війна – це бруд і кров.  
Тож, у процесі надання медичної допомоги, лікарі ще й змивають із поранених грязюку та бруд боїв.

Дмитро Ксьондз, військовий медик: «Як і під час будь-якої хірургії, потрібно швидко зорієнтуватися і швидко стабілізувати (пацієнта – ред.).Стабілізувати дихання, крововтрату, тиск, пульс. Це по-перше. Далі – відправити на наступні етапи евакуації, там де в більш спокійних умовах можуть надати високоспеціалізовану допомогу. Правильно відсортувати пацієнтів: легкий, середній або важкий, це те, що ми маємо зробити. Найголовніше – це скоротити перебування пацієнта, щоб середнє перебування 300-го ( пораненого – ред.) у нас було мінімальним».

Медики обробляють рану на обличчі молодого військового 

Олег Коломієць, військовий медик: «Я мобілізований. Я дитячий хірург, дитячий онколог (у цивільному житті – ред.). Зважаючи на те, яких хворих я оперував, працюючи дитячим лікарем-хірургом, це (все, що відбувається – ред.) мало на мене менший вплив. Хоча, деякі поранення важкі, і ти бачиш їх уперше. Але завдяки нашій згуртованості бригада працює дуже злагоджено, і завдяки цьому ми витягуємо дуже важких. На всіх якісь етапи впливають, але до цього звикаєш. Головна  мета – врятувати людину, а не переходити на якісь емоції».

Один день під час важких боїв у стабілізаційному пункті з військовими медиками. Бахмут, Україна. Листопад, 2022 року

Порятунок українських військових для цих людей – це не подвиг, це – буденність. Тут зібралися спеціалісти, які в цивільному житті були педіатрами, хірургами, онкологами... А зараз всі вони, злагоджено, як один механізм, рятують життя воїнам ЗСУ.

Врятували!
Ось на операційному столі вже з'являється новий пацієнт. Його стан критично важкий.  Мобілізований військовий медик здійснює реанімаційні заходи. Момент напружений: під час надання медичної допомоги, у пацієнта настала клінічна смерть. Та, завдяки професіоналізму медиків, військовий знову почав дихати

Серце пацієнта вдалося запустити

У якийсь момент пораненому критично бракує крові. Відповідно до медичних протоколів: людина, яка не пройшла належної медичної перевірки не може стати донором, навіть маючи необхідну групу крові. Тому самі медики стають тими, хто жертвує свою кров для порятунку бійця. 

 

На фото Людмила Іванівна здає 600 мл власної крові. Для неї це не вперше.

Кров швидко несуть до реанімаційної й на місці роблять переливання.
Ось так: і власним професіоналізмом, і власними зусиллями, і власною кров'ю медики на фронті рятують життя. 

Зазвичай робота медиків залишається за кадром. 
Цього разу нам вдалося все побачити на власні очі

Біля стабпункту вже з'являються нові поранені: когось заводять побратими, когось заносять на ношах.
Конвеєр боротьби за життя, під час розпочатої Кремлем нової кривавої війни у Європі, не зупиняється.

« Все буде добре!»

У польовій операційній за ширмою медики рятують життя українському військовому. А по інший бій завіси, побратим пораненого застиг в очікуванні вердикту медиків. 

Пораненого евакуюють до шпиталю. 

Вдалий день: сьогодні усі поранені вижили