У Львові перенесуть всі радянські поховання з останнього маркера росіян – «Пагорба слави»

Цю скульптуру, як і поховання радянських воїнів, теж перенесуть на кладовище

ЛЬВІВ – Останки всіх радянських воїнів у Львові на «Меморіальному комплексі Пагорб слави», що входить до складу музею «Личаківський цвинтар», перепоховають. Серед них могили радянських воїнів, братські могили російських солдат, могила радянського розвідника, аґента НКВД Миколи Кузнєцова і майора Путіна. Ексгумацію розпочнуть вже у січні 2025 року, повідомили Радіо Свобода у Львівській міській раді.

Місце, де возвеличували Червону армію, військових НКВД, проводили паради з російською імперською символікою, у роки незалежності України стало територією проросійських провокацій.

1 та 9 травня сюди приходили симпатики комуністичного минулого з квітами, червоними прапорами, георгіївськими стрічками. А після заборони використовувати атрибути російської імперської пропаганди поодинокі провокатори спеціально чіпляли георгіївські стрічки, виймали з кишень червоні прапори, приходили у футболках з імперською символікою.

Тому й виникали сутички з громадськими активістами. Поліція у ці травневі дні цілодобово чергувала і стежила за покладанням квітів.

9 травня 2020 року у Львові. Поодинокі люди з квітами прийшли до військових меморіалів

9 травня 2011 року, у час президенства Віктора Януковича, у Львові пролунав постріл під час масових сутичок між проросійськими силами і ВО «Свобода», одна людина була поранена.

9 травня 2011 року одна людина була поранена у Львові

Тоді спеціально, за вказівкою центральної влади, як заявляли неофіційно у правоохоронних органах, у Львів організовано автобусами привезли представників проросійських сил, серед яких були семінаристи Почаївської лаври. Ці провокатори були під посиленою охороною беркутівців і розгорнули червоний прапор.

9 травня 2011 року, Львів

Після цього Львівська міськрада щороку через судове рішення домагалася заборони проведення масових заходів 1 і 9 травня.

Львівські комуністи і представники «антифашистського комітету» приходили на «Марсове поле» і «Пагорб слави», які входять у комплекс «Личаківський цвинтар», з червоними прапорами і стягами «перемоги», допоки ці атрибути не були заборонені, згідно з Законом.

Після 2011 року дозволяли лише покладати квіти на могили

Поле слави українських Героїв

«Марсове поле», а нині це Поле почесних поховань українських Героїв, розташоване нижче Личаківського цвинтаря, а «Пагорб слави» – вгорі, над кладовищем. Питання з «Марсовим полем» місцева влада вирішила під час повномасштабної війни.

У 1974 році радянська влада на цьому місці заклала цвинтар воїнів Червоної армії, які загинули в роки Другої світової війни.

Згідно з архівними даними, на цьому цвинтарі поруч із воїнами радянської армії, які померли від поранень у лікарнях Львова, ховали військових дивізії НКВД, котрі воювали у Львівській області з підрозділами УПА. Ці особи були причетні також до масових репресій проти місцевого населення.

Цей радянський символ демонтували, як і перенесли поховання

На сьогодні ексгумована понад тисяча останків.

Минулого тижня почали завершальний етап перепоховання. Всі роботи будуть завершені у березні 2025 року.

Матимемо очищене поле
Євген Бойко

«Матимемо очищене поле від окупантської радянської армії і енкаведистів. Це Поле почесних поховань має бути Полем слави українських Героїв», – каже в інтерав’ю Радіо Свобода Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської міської ради.

Поле слави українських Героїв замість радянського Марсового

На цьому місці від початку повномасштабної російсько-української війни почесно ховають українських воїнів і тут буде споруджено меморіал, проєкт якого повинні затвердити рідні загиблих.

Перенесуть і Кузнєцова, і Путіна

Щоби провести демонтаж надмогильних елементів і перепоховати останки з території іншого комплексу – «Пагорба слави», обласна і міська влади мусіли чекати на дозвіл Мінкультури.

Раніше виконавчий комітет Львівської міськради ухвалив рішення про початок проведення досліджень і можливого перенесення поховань із території «Пагорба слави». Але оскільки ця частина музею «Личаківський цвинтар» має статус пам’ятки історії, тому й очікували на погодження Мінкультури.

Цей комплекс радянська влада, яка вдруге прийшла у Львів у липні 1944 року, почала будувати у 1948 році. Туди перепоховали червоноармійців і радянських партизанів, які загинули під час Другої Світової війни. Серед могил є й поховання спецагента НКВД, радянського розвідника Миколи Кузнєцова (справжнє ім'я Никанор), згідно з радянською офіційною легендою – радянський диверсант, спецагент-ліквідатор, агент НКВД, «партизан», розвідник.

Микола Кузнєцов, спеагент НКВД

Під час Другої світової війни виконував терористичні та провокаційні завдання радянського командування, які мали на меті викликати терор у відповідь із боку німецької окупаційної влади проти українського населення.

Кузнєцов убив кількох вищих офіцерів та високопоставлених чиновників нацистської окупаційної адміністрації у Рівному – столиці Райхскомісаріату України та у Львові – адміністративному центрі дистрикту «Галичина». Посмертно Кузнєцов був нагороджений зіркою Героя СРСР. Про нього знімали фільми і розповідали на уроках школярам.

За однією з версій, спецагент Микола Кузнєцов – «Пух», партизан, який виконував терористичні і провокаційні завдання під псевдонімами Пауль Зіберт, Рудольф Шмідт, Микола Грачов загинув 8 березня 1944 року в селі Боратин Львівської області, коли його знайшли вояки УПА.

За радянською і нині російською версіями, радянський льотчик Микола Кузнєцов і ще два спецагенти були схоплені бійцями УПА і нібито Кузнєцов, який був у німецькій формі, побоюючись провалу операції, підірвав себе гранатою. З великими почестями Кузнєцова поховали на «Пагорбі слави» 27 липня 1960 року.

Поховання Кузнєцова у Львові у липні 1960 року

Серед науковців є сумнів, що саме останки Миколи Кузнєцова поховали на «Пагорбі слави» у Львові.

До ексгумаційних робіт мають залучатись різні фахівці
Святослав Шеремета

«До ексгумаційних робіт мають бути залучені різні фахівці, а це і археологи, пошуківці, антропологи, судмедексперти. Дослідження будуть проводитися публічно. Є багато питань, чи це останки Кузнєцова. Тому тут важливо аби фахівці провели комплексні наукові дослідження, щоб підтвердити факт щодо його останків і поставити крапку у різних версіях. Методика дозволяє це зробити», – говорить історик, керівник комунального підприємства «Доля» Львівської обласної ради з питань пошуку поховань Святослав Шеремета.

Могила Кузнєцова у радянський час

Кузнєцова хотіли викрасти

Двічі невідомі намагались підкопати могилу і викрасти останки Кузнєцова. У липні 2023 року це зробив львів’янин і суд йому призначив покарання у вигляді штрафу у сумі 17 тисяч гривень.

Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року. У 2007 році до Львова приїжджала делегація з російського Свердловська.

У 2018 році до Львівської міськради надійшло звернення від губернатора Свердловської області (Росія) з проханням передати прах Кузнєцова, таке ж звернення було від племінниці спецаґента. Міська влада відмовила категорично, допоки у полоні в Росії є один український захисник і лежить не віддане тіло українського воїна.

У січні 2025 року хочемо приступати до демонтажу всіх цих елементів і до дослідження самих поховань
Євген Бойко

«Дозвіл Мінкультури дає можливість приступати до дерадянизації «Пагорбу слави». Питання радянських захоронень давно обговорюється у місті, а війна пришвидчила процес. Громада має право вирішувати, хто де має бути похований. Місто ініціювало процес перепоховання останків воїнів Червоної армії і служителів НКВС. Дорожня карта складена і у січні 2025 року хочемо приступати до демонтажу всіх цих елементів і до дослідження самих поховань. Всі захоронення і елементи мають бути перенесені на один із місцевих цвинтарів. Діючий у нас Голосківський», – наголосив Євген Бойко.

Мінкультури дозволило перенесення з «Пагорба слави» однієї братської могили російських воїнів, трьох братських могили радянських воїнів, 24 могили Героїв СРСР, 226 індивідуальних могил радянських воїнів, пам’ятники, скульптури, які були виготовлені з 1946 до 1957 років, у 1984 році.

Пагорб слави у 2019 році

Під час пошуково-ексгумаційних робіт досліджуватимуть усі людські останки, серед яких є і могила майора Путіна.

Український військовослужбовець, громадський активіст Антон Петрівський зазначає Радіо Свобода, що ні однієї радянської могили не залишать на «Пагорбі слави».

Всі радянські поховання будуть перенесені і поховані за християнською традицією
Антон Петрівський

«Всі радянські поховання будуть перенесені і поховані за християнською традицією. Бо ми є цивілізовані люди, але принципово – останки окупантів не можуть бути в публічному місці, яке завжди збирало багато антиукраїнських елементів у Львові. Це місце не є вшануванням Кузнєцова і однофамільця Путіна. Це місце колективного культу. Там завжди був колективний культ «победобєсія львівських ватників». Львівські «русскіє», агенти ФСБ Росії любили туди ходити і показувати, що це «їхнє» місто, бо тут поховані росіяни і це «російське місто». «Пагорб слави» – це останній маркер росіян у Львові», – каже Антон Петрівський.

Щоби унеможливити провокації на «Пагорбі слави» сьогодні там ведеться цілодобове відеоспостереження і встановлено охорону. Що буде на цьому місці після перепоховання червоноармійців і енкаведистів? Наразі немає конкретного рішення.

Торік Львівська область завершила процес декомунізації, знісши радянські пам’ятники. У регіоні, за офіційною інформацією Львівської ОВА, не залишилося жодної зареєстрованої релігійної громади Московського патріархату.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Про історичну пам’ять українців та як на неї впливала Росія. Розвінчування міфів. Інтерв'ю із Олександром Алфьоровим
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Офіційно вже не Червоноград, а Шептицький. Реакції – різні
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Інститут нацпам’яті України пропонує перейменувати понад 180 населених пунктів в рамках дерусифікації