Директор Державного бюро розслідувань Роман Труба вирішив відмовити конкурсній комісії у призначенні переможців конкурсу на 27 керівних посад до територіальних управлінь відомства. Причина: один із переможців фігурує в кримінальному провадженні щодо державної зради, інший кандидат із членами його родини фігурують у кількох кримінальних провадженнях щодо легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, іще один кандидат – «тісно спілкується з представниками сепаратистів», інші два – куми, котрі «разом розпочинали свій робочий шлях, разом просувалися по професійній драбині». Чому насправді Роман Труба відмовив комісії та як це вплине на роботу Державного бюро розслідувань?
Новий правоохоронний орган, Державне бюро розслідувань, має розпочати роботу вже у вересні цього року. Умовно кажучи, це аналог американського Федерального бюро розслідувань. Конкурс на керівні посади в ДБР проводить зовнішня комісія: по 3 представники від президента України, Кабінету міністрів та Верховної Ради.
18 липня комісія оголосила переможців конкурсу на 27 керівних посад у ДБР, яких мав би затвердити очільник Державного бюро розслідувань Роман Труба. Напередодні дня оголошення переможців цей список оприлюднили у ЗМІ.
Але в інтерв’ю програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший», Труба сказав, що не буде з’ясовувати, чому комісія голосувала за кандидатів за раніше оприлюдненим списком.
Чому Труба відмовив комісії?
Про своє рішення відмовити конкурсній комісії у призначенні переможців Роман Труба повідомив під час брифінгу, на якому наголосив, що у суспільства немає довіри до роботи комісії.
Як пояснюють у ДБР, директор бюро може відмовити у призначенні на посаду, якщо кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам, а також особистим, діловим та моральним якостям.
«Для визначення цього комісія мала передати директорові усі документи кандидатів, у тому числі результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа. Але комісія вчинила інакше: вона ухвалила рішення про знищення всіх даних психофізіологічного дослідження кандидатів», – мовиться в офіційному повідомленні.
За словами Труби, його рішення не зупинить запуск ДБР, бо заступники в територіальні управління бюро вже обрані, а спеціальна перевірка їх перебуває на завершальному етапі. Їх призначать найближчим часом, і одразу сім територіальних управлінь одразу почнуть працювати.
Новину про непризначення кандидатів від зовнішньої комісії ДБР громадськість сприйняла неоднозначно.
Частина активістів та політиків вважає це позитивним кроком, інші ж впевнені, що внутрішня комісія призначить не більш доброчесних кандидатів.
Що сталося з результатами поліграфа?
Віце-президент Всеукраїнської асоціації поліграфологів, керівник групи поліграфологів, які проводили конкурс у ДБР, Тетяна Морозова розповідає, що спеціалісти-поліграфологи всі результати досліджень віддали зовнішній комісії, яка виступала замовником тестування відповідно до Закону України «Про ДБР».
За словами Морозової, згідно зі статтею 13 цього закону за результатами конкурсу комісія надає керівникові ДБР подання на переможців. Про передачу результатів поліграфних перевірок у законі нічого не сказано. Тобто подання – це єдиний документ, який передається від комісії до керівника ДБР.
«Якщо у ДБР сформоване управління внутрішнього контролю, то матеріали мають зберігатися, відповідно до Порядку, виключно саме там. Але управління внутрішнього контролю в ДБР не існує. Комісія ці матеріали зберігати не має права», – каже Морозова.
Відповідно до статті 26 того ж закону, результати психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа не є підставою для прийняття рішення про відмову особі в посаді, а використовуються під час проведення співбесіди з нею виключно як інформація ймовірного характеру, яка сприяє формуванню оцінки працівника.
Тетяна Морозова також наголошує, що в законі немає такого пункту, як непризначення через відсутність матеріалів саме поліграфної перевірки.
Натомість у статті 15 Закону України про ДБР «Обмеження щодо працівників Державного бюро розслідувань» серед причин непризначення названі такі:
- є рішення суду, який визнав кандидата недієздатним або обмеженим у цивільній дієздатності;
- кандидат має судимість за вчинення злочину, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи), або протягом останнього року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією;
- у разі призначення кандидат матиме у прямому підпорядкуванні близьких йому осіб або буде прямо підпорядкований у зв’язку з виконанням повноважень близьким йому особам;
- кандидат не пройшов спеціальну перевірку.
Політичний аспект та вирішення ситуації
Олександр Леменов, експерт «Реанімаційного пакету реформ», написав на своїй сторінці в фейсбуці, що громадськість і справді не довіряє зовнішній комісії, проте нагадав, що згадана зовнішня комісія обирала і Трубу, і двох його заступників.
«Значить, коли обирають тебе – довіряєш, коли обирають для тебе – не довіряєш. Подвійні стандарти наявні. Давайте тоді переоберемо і вище керівництво через новостворену комісію? Ми не довіряємо будь-якому виборові цієї комісії – що раніше, що пізніше. Якщо немає результатів поліграфа, то це не є підставою для непризначення. Факт проведення є? Звісно. Але результати психофізіологічного дослідження не передали директорові ДБР. У мене в цьому контексті виникло запитання: а де результати такого ж дослідження Труби, Варченка і Буряка? Директор ДБР не знає, результатів їхнього поліграфа немає», – пише Леменов.
На думку експерта, у ситуації присутній суто політичний аспект.
«Оскільки Аваков зумів через зовнішню комісію просунути багато «добре знайомих» кандидатів, а Пашинський-Турчинов програли цю битву, то Труба вирішив піти ва-банк і не призначати взагалі нікого. За моєю інформацією, лише 2 з 27 були репрезентантами оточення «оборонників», – пише Леменов.
Народний депутат Мустафа Найєм у своєму профілі мережі «Фейсбук» також наголосив, що громадськість одразу мала сумніви щодо доброчесності обраних кандидатів.
Однак, наголосив Найєм, Роман Труба вирішив, що заступників керівників територіальних органів бюро обере внутрішня комісія, до якої у громадськості також були зауваження.
На думку народного депутата, щоб виправити ситуацію, треба прийняти закон про розпуск зовнішньої комісії, змінити процедуру кадрових призначень у ДБР, передавши всі повноваження щодо призначення новій внутрішній комісії і змінити регламент та положення про Раду громадського контролю (РГК) при ДБР, забезпечивши прозорий і відкритий конкурс для представників громадських організацій.
Всі призначення провести наново
Про те, що та сама зовнішня комісія призначила на посаду Романа Трубу, нагадує і активіст «Автомайдану» Олексій Гриценко. Він переконаний, що всі призначення треба проводити наново.
Натомість голова «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін вважає рішення Труби сильним і правильним кроком.
Привітав рішення голови ДБР і народний депутат Єгор Соболєв.
«Призначати підібраних за принципом «це – Авакову, це – Порошенку, це – знову Авакову» – означає погубити ідею незалежного слідства ще до початку її втілення. Знаю, що нинішні керівники держави так і планували, розглядаючи ДБР як палицю у вирішальний рік боротьби за владу, якою можна буде лупцювати кого треба. У тому числі «неслухняних» детективів Антикорупційного бюро», – написав Соболєв.
Виконавчий директор українського представництва Transparency International Ярослав Юрчишин назвав дії Труби «сильним, неочікуваним кроком».
«Оптимальний сценарій – зміна законодавства, перезапуск комісії і оголошення нових конкурсів. І так, доцільно долучати до відбору керівних кадрів очільника структури. Бо персональна відповідальність – один із ключових принципів ефективної роботи. Звісно, за умови ефективного зовнішнього контролю. Реалістичний сценарій – довго буде йти торг, тиск, у хід підуть судові справи (зокрема, щодо призначення Романа Труби, якого обирала та ж сама «політична» комісія). І тут питання, у кого буде більше стійкості. Все це триватиме до виборів, далі напруга впаде, і в новій політичній системі будуть вибудовуватися нові коаліції», – написав Юрчишин.