Чеські громадські організації хочуть номінувати переслідуваного в Росії історика Юрія Дмитрієва на Нобелівську премію

Три громадські організації Чехії, що займаються вивченням та популяризацією історії 20 століття: Post Bellum (проєкт Пам'ять народу), Gulag.cz, чеський філіал Міжнародного Меморіалу та Političtí vězni.cz (Політичні в'язні) запропонували висунути на присудження Нобелівської премії миру переслідуваного в Росії главу карельського «Меморіалу» історика Юрія Дмитрієва, якому загрожує 13 років колонії.

Підтримку Юрію Дмитрієву, завдяки якому стали відомі місця сталінських розстрілів в урочищах Сандармох і Червоний бор, та імена жертв і катів, висловив Європейський союз, окремі країни та різні правозахисні організації по всій Європі.

Юрій Дмитрієв на пам'ятному мітингу в Сандармосі, 5 серпня 2012 року

Чеський історик і правозахисник Штєпан Черноушек, представник організації Gulag.cz, яка займається вивченням сталінських концтаборів, в інтерв’ю Радіо Свобода говорить, що до ідеї про висунення Юрія Дмитрієва на Нобелівську премію його і колег підштовхнуло почуття «шоку і глибокого обурення», яке вони пережили, почувши про «жорстокий і несправедливий вирок суду за сфабрикованими звинуваченнями».

Вийти на волю історик повинен був у листопаді 2020 року з урахуванням часу, проведеного в СІЗО. Але 29 вересня 2020 року Верховний суд Карелії розглянув апеляцію, яку подали як адвокат Дмитрієва так і сторона обвинувачення, і посилив покарання до 13 років колонії суворого режиму.

Списки жертв, страчених у Сандармосі

«Ми відчули потребу щось зробити, а не лише висловити свій протест і свою солідарність із дослідником, завдяки якому ми дізналися, де і як загинули тисячі невинних людей, жертв комуністичного режиму. Ми вирішили, що Юрій Дмитрієв заслуговує Нобелівської премію миру за те примирення, яке відбулося між народами на місці масових розстрілів. Там виник меморіал, а на головному пам’ятнику написане послання Дмитрієва: «Люди, не вбивайте одне одного», що є чітким закликом до миру серед народів. Бо серед розстріляних у Сандармоху були представники близько 60-ти різних національностей – там були і чехи, і бельгійці, і фіни, й американці, і українці, і поляки,і жителі країн Балтії, і грузини, і багато інших. Тому ми вважаємо, що Дмитрієв є гідним Нобелівської премії миру», – говорить Штєпан Черноушек.

Він додає, що вирок, який ще у липні виніс Петрозаводський міський суд, засудивши главу карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва до трьох із половиною років колонії суворого режиму у справі про насильницькі дії сексуального характеру відносно прийомної дочки, нагадав колегам-історикам, як комуністичний режим у колишній Чехословаччині таким самим підлим способом намагався очорнити імена дисидентів, звинувативши їх у кримінальних діяннях.

«Ми поважаємо роботу цього історика, який належить до числа тих небагатьох незалежних істориків, які всупереч «путінському» режиму продовжують розкривати темні епізоди російської історії і розповідати про місця, пов’язані зі злочинами комуністичного режиму в період існування Радянського союзу», – мовиться у заяві чеських громадських організацій.

За словами Штєпана Черноушека, за правилами Нобелівського комітету, номінувати на Премію миру не можуть громадські організації, але можуть серед інших урядовці, університетські професори, колишні лауреати цієї премії. До них колеги-історики вже звернулися з тим, щоб зібрати необхідні документи і подати кандидатуру Дмитрієва до 1 лютого наступного року, як написано в правилах Нобелівського комітету.

Штєпан Черноушек біля пам'ятника Жертвам комунізму у Празі.

«Ми вже зараз можемо сказати, що багато професорів висловили нам свою підтримку, є кілька лауреатів Нобелівської премії, які висловлювали свою підтримку Юрію Дмитрієву раніше. Тому ми найближчим часом плануємо звернутися до них, щоб вони офіційно запропонували його кандидатуру не лише від Чехії, але й від інших країн», – говорить чеський історик, додаючи, що у своїй країні вони можуть розраховувати на підтримку міністра закордонних справ Томаша Петржічека, який уже зробив заяву на підтримку Дмитрієва.

Я вважаю подовження і без того несправедливого тюремного вироку Ю. # Дмитрієва скандальним. Завдяки його хоробрості були виявлені могили тисяч жертв # сталінізму, включно з чехословацькими.

Обурення вироком

Після того, як у вівторок, 29 вересня 2020 року Верховний суд Карелії посилив покарання історику, якого мали звільнити вже у листопаді, свої протести спрямували до Росії численні країни, міждержавні та правозахисні організації.

Європейський Союз виступив з вимогою «негайного і беззастережного» звільнення Юрія Дмитрієва.

«Європейський Союз вважає, що причиною кримінального переслідування пана Дмитрієва стала його правозахисна діяльність та вивчення політичних репресій радянських часів. Цей необґрунтований і несправедливий вирок неминуче посилить ситуацію, що погіршується в царині прав людини і ще скоротить простір для діяльності громадянського суспільства і висловлення незалежної думки в Росії. Це – черговий кричущий приклад створення невиправданого і неприйнятного правового тиску на правозахисників у порушення міжнародних зобов'язань», – мовиться у заяві ЄС.

Юрія Дмитрієва ведуть на суд у Петрозаводську

Міністерство закордонних справ Франції так само відреагувало на вирок російського суду і висловило занепокоєння ще й у зв’язку з тим, що здоров’я 64-літнього історика та правозахисника погіршилося в ув’язненні.

«Як наголосив міністр Європи і закордонних справ у своєму виступі в Карловому університеті Праги 6 грудня 2019 року, там, де академічна свобода перебуває під загрозою, в небезпеці виявляються демократія і мир. Ось чому дослідники повинні мати можливість працювати вільно.

Поряд зі своїми партнерами у Європейському союзі Франція закликає до негайного звільнення Юрія Дмитрієва. Французька влада буде і далі уважно стежити за становищем Юрія Дмитрієва», – мовиться у заяві.

Російська журналістка і правозахисниця Вікторія Івлєва вважає, що 13 років для немолодого і хворого «вартового історії» Юрія Дмитрієва є, по суті, смертним вироком.

Проти російського вироку суду виступили й українські правозахисні організації – PEN клуб та Харківська правозахисна група.

Реагуючи ще на перший, липневий вирок суду, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що Юрій Дмитрієв є жертвою прагнення російської держави «затоптати історичну пам’ять і тих, хто її береже».

Український міністр наголосив, що цей вирок безпосередньо стосується й України – «це війна з правдою про історію України у складі СРСР».

«Юрій Дмитрієв досліджував сталінський Великий терор і відкрив світові страшну таємницю Сандармоху. Урочища, в якому за наказом Сталіна протягом лише одного тижня восени 1937 року знищили тисячі політв’язнів. Серед них були сотні українців. Там скосили наших найкращих, українське Розстріляне відродження: Валер’яна Підмогильного, Миколу Куліша, Леся Курбаса, Антіна Крушельницького, Миколу Зерова, Валер'яна Поліщука, Мирослава Ірчана, Григорія Епіка та інших», – написав Дмитро Кулеба у фейсбуці.

На його переконання, замовчати правду не вдасться ув’язненням дослідника. «Результат буде протилежним. Ще більше людей захочуть довідатися правду. І не лише про Дмитрієва, а й про те, що він знайшов у землі та в архівах», – сказав український міністр.

Деякі українські оглядачі вважають, що новий вирок Дмитрієву – це помста президента Росії Володимира Путіна за те, що він вважає своїми геополітичними програшами. Про це, зокрема, пише український історик та літературний критик Микола Рябчук.

Українська правозахисниця Олександра Матвійчук вважає, що дії російської влади були «показовими», щоб продемонструвати своє презирство до світової громадської думки.

А тим часом, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков відмовився прокоментувати рішення Верховного суду Карелії у справі Юрія Дмитрієва. За його словами, дана тема не перебуває «під контролем» Кремля. Прессекретар Путіна висловив сумнів у тому, що Володимир Путін знає про справу карельського історика. Але Пєсков пообіцяв, що в Кремлі «уважніше ознайомляться» зі справою Дмитрієва.