У п’ятницю і суботу в Чехії відбудуться вибори президента. Це вже другі прямі президентські вибори в країні, і, за попередніми опитуваннями, перемогти у них, принаймні в першому турі, має найбільші шанси той самий кандидат – нинішній президент країни Мілош Земан. На своїй посаді, яку він обіймає вже п’ять років, йому вдалося не тільки значно розширити вплив і повноваження цієї, переважно церемоніальної посади, але й розділити чеське суспільство, як жодному іншому політикові до нього.
За президентську посаду в Чехії змагаються дев’ять кандидатів, яким вдалося зібрати або 50 тисяч підписів від громадськості та 10 підписів від депутатів Сенату (верхньої палати парламенту, або 20 підписів членів нижньої Палати депутатів. Серед них і колишній прем’єр-міністр Мірек Тополанек, і колишній президент Чеської академії наук Їржі Драгош, і колишній посол у Франції Павел Фішер, і підприємець Міхал Горачек і політичний активіст Марек Гішлер. Він, до речі, наймолодший кандидат, йому 41 рік. А найстаршим є якраз нинішній президент Мілош Земан, якому 73 роки. Він важко ходить, не завжди зрозуміло висловлюється, але саме йому, згідно з опитуваннями, чехи готові віддати більшість голосів, принаймні у першому турі, що проходитиме 12–13 січня.
Хто й чому голосує за Земана?
Виборці Земана – переважно провінційні завсідники легендарних чеських кнайп-«господ», де розмова про політику пряма і проста, де люблять своїх і з підозрою ставляться до всіх «інших», де грубі жарти – ознака мужності, а надмірна ввічливість, навпаки, недоречна.
Під гарячу руку потрапляють і жінки, і гомосексуалісти, і мігранти. Грубими висловлюваннями було щедро пересипане все його президентство, і навіть за кілька днів до виборів Земан заявив в одному з інтерв’ю, що жінки, які виступили зі свідченнями про сексуальні переслідування в кампанії #MeToo, є, на його думку, «суфражистками», що потерпають від комплексу меншовартості. А про щорічний ґей-парад він сказав, що не бачить причини, навіщо «організовувати марші Прагою і показувати там голу д*пу».
Далекий від Європи, близький до Росії та Китаю
Найбільше чеський президент має порозуміння зі своїми виборцями в питанні мігрантів. Чехія, на його думку, має відмовлятися приймати біженців за європейськими квотами, навіть якби це загрожувало країні втратою європейських субсидій.
Він обіцяє не згинатися під тиском, «якщо Європейський союз, під загрозою припинення наших дотацій, змусить нас прийняти в нашій країні кілька тисяч мусульманських мігрантів». Земан додає, що культура ісламських мігрантів дуже відрізняється від європейської.
Набагато прихильніші погляди президент Земан має щодо Китаю і Росії, яких, на відміну від європейців, Земан не критикує, а, навпаки, каже, що саме в них потрібно вчитися, зокрема і тому, як стабілізувати суспільство.
Не збігаються погляди президента Земана з європейськими і з інших, важливих уже для України, питань. 10 жовтня минулого року Земан виступив на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, де заявив, що анексія Криму Росією – це «fait accompli», тобто доконаний факт, і запропонував Україні домовлятися з Росією про «певну компенсацію за Крим у фінансовій формі або в натуральній формі – нафтою або газом».
А свою промову в ПАРЄ він присвятив необхідності, на його думку, скасувати санкції ЄС щодо Росії. Земан назвав їх «неефективними».
Поведінка Мілоша Земана часто викликає багато запитань щодо його лояльності до Чехії. Президентська кампанія дорога, йому потрібні спонсориЯн Шир
Про цю «ефективність» чеські експерти вже відкрито говорять, що вона продиктована впливом потужних фінансових інтересів з оточення президента Земана.
«Поведінка Мілоша Земана часто викликає багато запитань щодо його лояльності до Чехії. Президентська кампанія дорога, йому потрібні спонсори», – пояснював таку позицію президента Чехії в інтерв’ю Радіо Свобода упорядник книжки «Російська агресія проти України» Ян Шир.
«Чеська Республіка не є Земан»?
Сотні людей тоді публічно вибачалися перед Україною, посилали свої послання з написом «Czech Republic is not Zeman», тобто «Чеська Республіка не є Земан», і поширювали свої фотографії з цим гаслом під гештеґом #SorryUkraine у соціальних мережах.
У будь-якому разі не буду голосувати за Земана (в першому і другому колі), щоб Земана не обрали. Це є мій пріоритетЯромір Штєтіна
Вони будуть серед тих, хто голосуватиме проти Земана на цих виборах. Серед таких виборців, що не визначилися за свого кандидата, є нинішній депутат Європарламенту від Чехії Яромір Штєтіна. На своїй сторінці у Facebook він говорить, що вирішуватиме лише в п’ятницю зранку, кого він обиратиме.
«У будь-якому разі не буду голосувати за Земана (в першому і другому колі), щоб Земана не обрали. Це є мій пріоритет», – наголошує чеський опозиційний політик.
Але, як говорять соціологи, саме така невизначеність серед опонентів президента Земана може зіграти йому на руку, адже проти нього немає сильного кандидата, який би об’єднав його критиків і запропонував привабливу для виборця програму.
Він завдав шкоди нашим позиціям на міжнародному рівні, він відвадив від нас основних економічних та безпекових партнерів, він зробив «дешевим» громадський дискурс і все більше потурає екстремістамЇржі Драгош
За прогнозами соціологів, якщо Земан не переможе відразу в першому колі, а такий шанс вони не виключають, у другому турі він зійдеться у двобої з колишнім президентом Чеської академії наук Їржі Драгошем, де їхні шанси на вигляд рівні.
Драгоша та його виборців обурюють погляди Земана й спосіб їхнього висловлення.
«Він завдав шкоди нашим позиціям на міжнародному рівні, він відвадив від нас основних економічних та безпекових партнерів, він зробив «дешевим» громадський дискурс і все більше потурає екстремістам», – говорить Драгош в інтерв’ю західній пресі.
Чи це буде важливим для чеських виборців, буде зрозуміло вже в неділю, коли стануть відомі результати голосування. Найбільш нетерплячі опоненти нинішнього чеського президента рахують дні й хвилини вже від моменту, коли Мілош Земан заступив на свій перший президентський термін.