Підводні камені «Кримського титану»

Незважаючи на катастрофічні наслідки викидів на «Кримському титані», підконтрольна Кремлю місцева влада Криму не поспішає закривати підприємство. Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов після візиту на завод сказав, що вважає неможливим припинення його роботи. Жителі Армянська та інших населених пунктів на півночі Криму продовжують страждати від шкідливих речовин в атмосфері.

У продовженні роботи заводу, судячи з усього, зацікавлені не тільки в анексованому Криму. 10 вересня був опублікований матеріал Центру журналістських розслідувань, в якому стверджується, що постачання ільменітової руди на завод з материкової України триває. Генпрокурор України Юрій Луценко ще в липні минулого року говорив про те, що сировина для «Кримського титану» видобувається незаконно.

Керівник українського Центру журналістських розслідувань Валентина Самар констатує, що українська влада чудово обізнана про незаконне постачання ільменіту до анексованого Криму.

‒ Завод ще при будівництві був заточений на український ільменіт, який добувають на родовищах Житомирської області й збагачують для постачання до Криму. За часів президентства Віктора Януковича бізнесмен Дмитро Фірташ сконцентрував у своїх руках контроль практично над повним циклом титанового виробництва: від видобутку на родовищах до виробництва на «Кримському титані». Закон про вільну економічну зону «Крим» дозволив йому зберегти ланцюжок. Навіть після того, як Європейський союз запровадив секторальні санкції проти Криму, закривши для судноплавства порти, бізнесу Фірташа це не стосувалося, саме завдяки тому, що в нього є велике лобі в українському уряді та Адміністрації президента.

За словами Валентини Самар, структури Фірташа зараз домагаються, щоб їм в оренду передали ділянки землі в Житомирській області для розробки нових родовищ.

‒ Коли Кабмін ухвалює рішення про заборону, це має виконуватися всіма службами, але входів і виходів у кабінети, де підписують папірці для продовження роботи ільменітової схеми, на жаль, дуже багато. Керованість дуже погана, корупція ‒ ще вища. Військова прокуратура домагається, щоб компанії «Юкрейніан кемікал Продактс» як покарання за постачання ільменіту та розвантаження його на рейді Керченської протоки призупинили дію ліцензії на зовнішньоекономічну діяльність, а українські журналісти півроку ходили за віце-прем'єром Степаном Кубівим, щоб запитати, чому він не підписує це звернення. А він нам казав, що це брехня. Зрештою санкції проти «Юкрейніан кемікал Продактс» були запроваджені, але потім «відбиті» в судах. Немає політичної волі це припинити, є політична воля це продовжувати.

Як «Кримський титан» працює в умовах анексії (відео)

Редактор відділу економіки видання «Лівий берег» Андрій Яницький вважає, що на постачання ільменіту до Криму можна вплинути перевірками в українських портах.

‒ Складно говорити щодо вигоди або невигоди України: завод недержавний, належить відомому бізнесмену, олігархові Дмитру Фірташу. Якщо він постачає туди сировину, то, напевно, отримує якісь бариші ‒ можемо тільки здогадуватися, які саме. Україні як державі, звичайно, невигідно займатися постачанням товару в окупований Крим, але законом про вільну економічну зону депутати узаконили український бізнес на півострові. Якщо потік товарів у фурах через адмінкордон активісти змогли припинити, то це постачання сировини обхідними шляхами, через нейтральні води, перекрити не вдалося. Наскільки я знаю, вони формально нічого не порушують, перевантажуючи сировину в нейтральних водах, і тільки за непрямими ознаками можна говорити про порушення санкцій. Мені здається, Україна могла б у своїх портах перевіряти вантажі ретельніше.

Евакуація чи канікули? Дітей вивозять із Армянська (фотогалерея)

Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов підкреслює, що через анексію Криму ні Росія, ні Україна не можуть ефективно контролювати небезпечні виробництва на кшталт «Кримського титану».

‒ Підприємство перереєстроване за російським законодавством і працює в російському правовому полі. Говорити про українську вигоду в цьому випадку сьогодні просто не можна. У нас немає ніякого формального сполучення з окупованим півостровом: ми не постачаємо туди наші товари, нашу сировину. Про які вигоди ми говоримо? Про те, що тут хтось зареєстрував філію й ніби як формально перебуває? У Криму фактично немає нашого (з материкової України ‒ КР) бізнесу, він зберігається лише формально, але жодної вигоди від діяльності підприємств на півострові ми не отримуємо. Константинов говорить, що вони не мають можливості закрити «Кримський титан» ‒ і зрозуміти їхню логіку можна, це містоутворююче підприємство. Куди дівати людей тоді, чим їх займати? Анексія призвела до повної втрати ефективного контролю над такого роду небезпчними підприємствами.

Довідка: завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Groop DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану ‒ речовини, що застосовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

У 2014 році, після анексії Криму Росією, Дмитро Фірташ змінив структуру управління заводом. У жовтні Groop DF передала ПрАТ «Кримський титан» російському дочірньому підприємству ТОВ «Титанові інвестиції». У 2015 році ПрАТ «Кримський титан» був перейменований на «Юкрейніан кемікал Продактс».

(Текст підготував Владислав Ленцев)