Гнилі опори і перекошені плити. Так виглядає абсолютна більшість причалів окупованого Росією українського Криму. І їх підконтрольна Кремлю влада ремонтувати не поспішає – найаварійніші просто перекриває і обносить парканом.
Перша пристань, на яку ми звернули увагу – це причал у підніжжя візитівки Криму і пам’ятника архітектури – Ластівчиного гнізда. До цього причалу раніше швартувалися десятки туристичних суден. Тепер він в аварійному стані, а навколо стоїть паркан. Вхід на причал закрили у 2020 році, після того, як на ньому хвиля убила двох туристів.
Не краща ситуація і на центральній набережній Ялти. Сім із восьми пристаней зачинені. А причина – гнилі опори та провалені перекриття. А від сьомого причалу взагалі, над водою залишився лише шматок металобетонної конструкції та й порядковий номер вже зняли.
Зруйнований шостий причал на центральній набережній Ялти
Кримська блогерка Олена Гукова припускає, що пристані розбиті, бо швартувати до них нічого. На всю Ялту лишилося 5 теплоходів і тільки три з них регулярно виходять у море.
«Вони написали «7-й причал», хоча насправді це «6-й причал». Це сором і ганьба. Від всесоюзної здравниці – це все що лишилося. І судна більше не заходять, ні наші, ні закордонні», – коментувала побачене у своєму відеоблозі громадська активістка та блогерка Олена Гукова.
Олена Гукова, громадська активістка та блогерка
У квітні цього року адміністрація Ялти заявила, що відремонтує причали і запустить рейсові катери, як маршрутки. Та колишній депутат міськради Алушти Павло Степанченко цим обіцянкам не вірить.
«Голова адміністрації Ялти не тільки це обіцяла, вона ще обіцяла й зробити єдину набережну від Фороса до Гурзуфа. Щоб не було закритих територій. Але поки що це лише гучні слова», – сказав у коментарі Крим.Реалії колишній підконтрольний Росії депутат міськради Алушти Павло Степанченко.
Павло Степанченко, колишній підконтрольний Росії депутат міськради Алушти
Щоб прояснити масштаби і актуальність цієї проблеми, ми зв’язалися із кримчанином-переселенцем Сергієм Вікарчуком. До анексії він жив у Євпаторії, працював у місцевій адміністрації у відділі курорту й туризму. Об’їздив десятки країн і зараз має власний туристичний бізнес. Каже, що Крим багато втрачає туристів у цьому напрямку, а значить і коштів. В розвинених регіонах кожна пристань – це потенційний прибуток і залишати у воді іржаві опори чи перекошені плити ніхто не наважується.
«У Хорватії, Греції чи Туреччині дуже розповсюджений вид туризму, коли ти вільно підходиш на яхті до причалу, підключаєш воду, електрику і ти за це платиш. Я особисто подорожував у такий спосіб від острова до острова. Це окремий вид туризму, потенціал якого в Криму не використовується», – сказав у інтерв'ю Крим.Реалії експерт з туризму та кримчанин-переселенець Сергій Вікарчук.
Сергій Вікарчук, експерт з туризму та кримчанин-переселенець
Та для Криму розбиті пристані – це звична картина, для всього узбережжя. Та крім спотворення пейзажів, ці конструкції несуть ще й потенційну небезпеку.
«Слухайте, ну навіть при Україні такого не було. Зараз, якщо пірс валитися – його просто перекривають, триметровим парканом. І все, і тема закрита», – сказав у коментарі Крим.Реалії колишній підконтрольний Росії депутат міськради Алушти Павло Степанченко.
Зруйнований причал у Великій Ялті, березень 2021 року
Проблему визнає і підконтрольна Росії місцева влада. За її підрахунками, термінового ремонту потребують 290 пристаней. І ледь не щороку чиновники обіцяють їх відремонтувати.
Реконструкція пристаней, навіть включили до програми розвитку Криму до 2030 року. Цей документ ухвалили ще у 2018 році. Та відтоді картина зовсім не змінилась. Навпаки, пасажиропотік впав, а причалів стало менше.
Більшість цих причалів на балансі морських портів Криму. Та ці підприємства збиткові і власних коштів на реконструкції не мають. Тому підконтрольні Кремлю посадовці будувати планують за кошти росіян, з держбюджету. Вже запланували 5 мільярдів рублів.
«У федеральній цільовій програмі вже передбачено заходи для реконструкції кримських причалів. Вартість заходів – п’ять мільярдів рублів. Зокрема, планується яхтова марина в Ялті, Феодосії та Керчі. Зараз розглядається і Євпаторія. Ми не можемо говорити, що ми відновимо всі берегоукріплювальні споруди, але основні точки тяжіння до 2025 року будуть зроблені», – заявив в ефірі каналу «Крым 24» заступник підконтрольного Кремлю голови Ради міністрів Криму Євген Кабанов.
Євген Кабанов, заступник підконтрольного Кремлю голови Ради міністрів Криму
На думку колишнього співробітника міністерства окупованих територій, кримчанина Сергія Мокренюка, доки з Криму не знімуть міжнародні санкції, мале судноплавство на півострові – це утопія. А кошти, які збираються виділити, скоріш за все, осядуть у кишенях чиновників та підконтрольних фірм-підрядників.
«Діяльність окупаційної влади в Криму можна охарактеризувати, як велику кількість «Потёмкинских деревень». Тобто, вони реалізують тільки великі проекти, такі як будівництво траси Таврида чи Керченського мосту. Коли ці об’єкти йдуть під програмою великого будівництва. А решту проектів, вони якось замазують, аби хоч якось стояло. Окозамилюванням займаються», – пояснив у коментарі Крим.Реалії представник Крайової Ради Українців Криму Сергій Мокренюк.
Сергій Мокренюк, представник Крайової Ради Українців Криму
Цього року підконтрольна Кремлю кримська влада розраховує на туристичний потік у рекордні 10 мільйонів гостей. Торік заявляли про шість мільйонів. Перевірити ці цифри незалежні ЗМІ не можуть, підконтрольні Росії чиновники не відповідають на інформаційні запити. Згідно з відкритими даними, за сім років окупації морський пасажиропотік Криму впав із двох мільйонів до 500 тисяч.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи припинить «танці з Путіним» нова антикорупційна ініціатива Байдена?