«Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?

«Кримська платформа» розширюється. Щонайменше 6 країн дали згоду на участь у переговорах щодо деокупації Криму. Чи буде ефективним новий переговорний майданчик, і які саме країни вирішуватимуть долю півострова? Крим.Реалії запитали в українських дипломатів і експертів Львівського безпекового форуму.

Формат «Кримської платформи» українські дипломати готували місяцями. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про цю ініціативу Крим.Реалії в ексклюзивному інтерв’ю ще в липні. 20 жовтня кримські переговори анонсував президент України. «Ми створюємо формат «Кримська платформа». Це координація міжнародних зусиль для захисту прав кримчан та деокупації півострова. Я вже предметно обговорив цю ініціативу з представниками ЄС, Великобританії, Канади, Туреччини. Більшість із них готові приєднатися та брати в ній активну участь», – сказав Володимир Зеленський.

Володимир Зеленський під час виступу у Верховній Раді, 20 жовтня 2020 року

Офіс президента і МЗС України обговорили «Кримську платформу» із Жозепом Боррелем, верховним представником Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки. «ЄС поділяє політику невизнання окупації Криму. Це було заявлено на всіх рівнях. ЄС зацікавлений у роботі в межах «Кримської платформи». І тепер ми шукаємо формат такої співпраці», – каже перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар.

Еміне Джеппар, перша заступниця міністра закордонних справ України, 17 вересня 2018 року

Ефективність «Кримської платформи»

Чому «Кримська платформа» – це не порожні балачки? Еміне Джеппар пояснює на прикладі ув’язнення у Криму громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова. Коли він вийшов на свободу, припустив, що його не катували у тюрмі тільки через публічність справи.

«Якби не всі ці декларації і резолюції ми б, напевно, мали б не сто з чимось політичних в’язнів, а тисячі. І це дуже важливо, і це якраз про цей дискурс, і «Кримська платформа» є новим способом і свіжим поглядом на те, що системно і, по суті, незмінно відбувається в Криму» – каже Еміне Джеппар.

Наріман Мемедемінов на свободі, Ростовська обл., Росія, 21 вересня 2020 року

«Мені подобається ідея цієї платформи….Якщо ми забудемо про Крим, люди розійдуться і забудуть про це, і півострів вже не буде топ-темою, тому важливо нагадувати міжнародній спільноті, що 2014 року тисячі російських військових перебували на суверенній території України», – каже екскомандувач армією США в Європі Бен Годжес.

Захоплення українського Криму. Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані «зелені чоловічки») у селі Перевальне, 3 березня 2014 року

«Історія з Кримом і поверненням Криму назад в Україну повноцінно, як окупована територія, буде мати навіть більш легкий варіант. Тому що там не було бойових дій таких як сьогодні, як вони на частково окупованому Донбасі. Менше крові пролито», – вважає міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Олексій Резніков, міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Директор Центру міжнародних і європейських студій Університету в Стамбулі Дімітріос Тріантафілу не поділяє оптимізму українських дипломатів і чиновників і порівнює Крим із Північним Кіпром. Самопроголошений Північний Кіпр від 1975 року визнала тільки Туреччина, інші країни та ООН вважають цей регіон частиною Кіпру. Проте, реального возз'єднання Північного Кіпру з Кіпром не відбувається.

Фамагуста, Північний Кіпр, 12 травня 2014 рік

«Кожні півроку туди приїздить ЮНІСЕФ і миротворча місія, моніторять зелену лінію (умовна лінія розмежування Північного Кіпру і Кіпру), намагаються організувати переговори. І що відбувається? Нічого... Що насправді відбувається? Так це те, що північ Кіпру все більше заселяють переселенці з Туреччини. І зараз всіх підштовхують до виборів. Схоже, все йде до ухвалення рішення про реальний розподіл Кіпру, якого весь світ довгий час намагався уникнути», – каже Дімітріос Тріантафілу.

Про створення міжнародного майданчика для переговорів щодо Криму знають і чиновники на окупованому півострові, підконтрольні Кремлю.

«Зеленський нещодавно виступив з ініціативою створення майданчика дискусійного щодо деокупації Криму. Ну це маячня, взагалі. Цілковита. Йому б створити майданчик зі збитків, яких він завдав Криму, з розгляду тих злочинів, вчинених проти нашої республіки, проти громадян Криму, проти вбивства наших громадян», – сказав голова Державної Ради Криму, призначений Кремлем, Володимир Константинов.

Володимир Константинов, голова Державної Ради Криму, призначений Кремлем

Хто візьме участь у «Кримській платформі»?

«Почну з Росії. Однозначно, будемо запрошувати. Ми це вже оголосили. Ми шукаємо відповідну форму запрошення. Ми вважаємо, що це країна номер один, яка повинна брати участь у подібних форматах, бо це країна, яка окупувала Крим, яка несе повну відповідальність за ситуацію в Криму, в тому числі щодо захищеного населення, а це 2,5 мільйона громадян України», – каже Еміне Джеппар.

США, Канада, Великобританія та Туреччина вже дали згоду на участь у Кримській платформі, раніше про це заявляв Володимир Зеленський. Наразі останніми свою присутність підтвердили Словаччина та Молдова.

«Обрання Майї Санду на посаду президента Молдови дозволяє нам перегорнути негативну сторінку з цією сусідньою країною, оскільки Майя Санду завжди чітко висловлювалася з приводу російської агресії і з приводу незаконної окупації Криму Росією. Ми маємо тепер сусіда, який однозначно кваліфікує події в Криму і буде нашим партнером в просуванні відповідних ініціатив на міжнародній арені, пов’язаних з Кримом. Отримаємо додаткового партнера, додаткового союзника в просуванні цієї проблематики. Тобто хор звучатиме так само голосно, але додасться ще один учасник», – ексклюзивно Крим.Реалії розповів міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Дмитро Кулеба, міністра закордонних справ України, 24 серпня 2020 року

Роль Туреччини у «Кримській платформі»

«Я думаю платформа президента Зеленського важлива. І Туреччина – це точно та країна, яка має бути частиною цієї платформи. Тому що серед усіх країн у регіоні у Туреччини єдиної свій власний інтерес. І це кримські татари. І це, можливо, той головний факт, який змусив президента Ердогана публічно заявити, що він не визнає анексії Криму і що він підтримує Україну», – сказав Бен Годжес.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган (ліворуч). Київ, 3 лютого 2020 року.

Туреччина – це союзник чи опонент України на «Кримській платформі»? Одностайності серед аналітиків немає.

«Росія каже, що в нас є Туреччина, бо вони потребують наших газу та нафти. Туреччина відповідає: «Все це добре, але ми б хотіли продовжити політичну гру з Україною». Ви повинні розуміти, якщо ви сподіваєтесь на прогрес у відносинах між Україною та Туреччиною, то це пов’язано з відносинами Туреччини та Росії. Будьте обережні, ви дійсно хочете пограти у ці ігри»? – переконує Директор Центру міжнародних і європейських студій Університету в Стамбулі Дімітріос Тріантафілу.

«Так, Туреччина домовилась з Росією щодо різних територій – у Нагірному Карабасі, у Сирії. Але це не означає, що Туреччина – союзник Росії. У нас багато відмінностей: Східне Середземномор’я, Кіпр, і, звичайно, Туреччина ніколи не визнає анексії Криму. Гадаю, це й робить Туреччину союзником України і пояснює чому, наразі, Анкара поглиблює співпрацю з Києвом», – вважає директор програм дослідження Туреччини при Вашингтонському інституті політики Близького Сходу Сонер Кагапті.

Яку стратегію обере Туреччина, і хто ще приєднається до «Кримської платформи» стане відомо у травні, коли відбудеться перший саміт нового переговорного майданчика. Українська сторона наполягає провести зустріч наживо, а не в онлайн режимі.