Анексія Криму змінила оборонну стратегію країн Чорноморського регіону. Після 2014 року Туреччина, Румунія, Болгарія і Грузія мали визначитися, як захистити власні кордони від російської агресії. Шляхи обрали різні: давні суперники – стали союзниками, хтось зробив ставку на потужний флот, а хтось обрав нейтральну позицію у відносинах із Росією. З експертами Львівського безпекового форуму ми з’ясували, як окупація Криму змінила Чорноморський регіон.
Туреччина. Від міста Синоп на півночі цієї країни до Ялти на південному узбережжі Криму 287 кілометрів навпростець Чорним морем. Це трохи більше, ніж від Києва до Вінниці.
Туреччина звернула увагу на Чорне море після анексії Криму, каже президент ради міжнародних відносин Туреччини Мустафа Айдин.
Туреччина більше сфокусована на Середземномор’ї
«Туреччина намагається збільшувати свої військово-морські сили у Чорному морі. Але наразі це дуже складно, бо у військовому напрямку Туреччина більше сфокусована на Середземномор’ї – для того, щоб там збалансовувати російську присутність і не дати Росії розгорнутися на повну на Близькому Сході, зокрема, у Сирії», – каже Мустафа Айдин.
Турецький і російський солдати на півночі Сирії, 2019 рік
Саме після анексії Криму Анкара й Київ поринули у співпрацю в оборонній галузі, каже Мустафа Айдин: «Ідеться про спільну розробку ракетних комплексів і спільне виробництво літаків, ми почали співпрацювати з заводом Антонова. Україна вже постачає двигуни і турбіни Туреччині, і це дуже важливо для наших Збройних сил».
Країни домовились про виготовлення безпілотників Bayraktar TB2 – їх іще називають «Щит Чорного моря».
Турецький БПЛА Bayraktar TB2 під час випробувань Державного концерну «Укроборонпром»
Також почали спільно виготовляти інший безпілотник – Bayraktar Akıncı («Байрактар Акинджи»). Турбогвинтовий двигун до нього збирають у Запоріжжі, ця машина здатна переносити п’ятсоткілограмові ракети.
Крім того, у планах Києва й Анкари спільне кораблебудівництво і ремонт українських кораблів. За даними порталу Globalfirepower, зараз у Туреччини 84 кораблі. За найближчі 3 роки Анкара хоче побудувати ще 24 військові судна.
Турецькі кораблі на навчаннях НАТО у Чорному морі, 2015 рік
Україна може розраховувати на допомогу Туреччини у випадку російської агресії з боку Криму. Але не на збройну допомогу, вважає директор програми дослідження Туреччини при Вашингтонському університеті політики Близького Сходу (США) Сонер Чагаптай.
Гадаю, Туреччина не піде безпосередньо на конфронтацію з Росією
«Гадаю, Туреччина не піде безпосередньо на конфронтацію з Росією. …У випадку короткотривалої воєнної агресії Туреччина не допомагатиме збройно, але підтримуватиме Україну політично й на міжнародній арені», – каже Сонер Чагаптай.
Румунія. Від порту Констанца до Севастополя в анексованому Криму 390 кілометрів. Це приблизно як від Києва до Луцька.
Портове місто Констанца в Румунії
Анексія Криму зблизила Україну і Румунію. Раніше країни сперечалися за розмежування в Чорному морі і шельф із нафтогазовими родовищами. У 2009 році Міжнародний суд остаточно встановив межу в морі. Але відносини довгий час не покращувались.
Румунія – загроза для України, але не РосіяЮліан Кіфу
«Відносини з Україною були складними. Зокрема, вони погіршилися, коли ваш колишній міністр оборони, а потім прем’єр-міністр Єхануров сказав, що Румунія – загроза для України, але не Росія. Але, звичайно, це був жарт, і ми всі усвідомлюємо це», – розповідає Юліан Кіфу, професор Національного університету оборони Румунії в Бухаресті.
Юрій Єхануров – міністр оборони України (2007–2009)
Чи дійсно жартував Єхануров, невідомо, але тоді міністр оборони України назвав і Румунію, і Росію «ймовірними противниками України». Окупація Криму все змінила. Колишні суперники стали союзниками.
Попереду спільні військові навчання, як в Україні, так і в Румунії
«Два місяці тому відбувся величезний стрибок у наших відносинах, після візиту до Румунії міністра закордонних справ і міністра оборони України. Сторони уклали угоду про військове співробітництво. Тепер, переконаний, відносини будуть поглиблюватися, попереду спільні військові навчання, як в Україні, так і в Румунії», – розповідає Юліан Кіфу, професор Національного університету оборони Румунії в Бухаресті.
Зараз на півдні Румунії розміщена база наземної системи протиракетної оборони НАТО. До порту Констанца регулярно заходять кораблі країн Північноатлантичного альянсу і там проводять навчання. У Румунії 15 бойових кораблів на Чорному морі, з них 3 фрегати і 4 корвети.
Болгарія. Від порту Варна до Севастополя в анексованому Криму приблизно 470 кілометрів навпростець морем. Це як від Києва до Кривого Рогу.
Американські військові у болгарському порту Варна, 2014 рік
Болгарія – одна з тих країн регіону, яка обрала «обережну» зовнішню політику після анексії Криму, пояснює директор інституту європейської політики у Софії Димитар Бечев: «Єдина людина, яка формує політику у Болгарії, – це прем’єр Бойко Борисов. Його стратегія – уникати ризиків. Він хоче бути з усіма у гарних відносинах. …Болгарія хоче товаришувати зі США, і з Росією, і водночас підтримувати гарні відносини з Туреччиною. Наша стратегія – це уникнення і мінімізація ризиків».
Бойко Борисов – прем’єр-міністр Болгарії, Брюссель, 2020 рік
Болгарія – член НАТО, на Чорному морі у неї 29 бойових кораблів, 18 із них – кораблі протимінної дії. Країна регулярно бере участь у навчаннях НАТО.
Болгарія вразлива з економічної точки зору
Попри міць на морі, Болгарія вразлива перед Росією, вважає Димитар Бечев: «Насамперед, із військової точки зору, через мілітаризацію Криму і збільшення Росією арсеналу крилатих ракет, які мають радіус дальньої дії. Також Болгарія вразлива з економічної точки зору. У нас працюють багато російських енергокомпаній. Приміром, «Лукойл» і «Нефтехим» у місті Бургас».
Грузія. Від порту Поті до Ялти в анексованому Криму 660 кілометрів. Це трохи далі, ніж від Києва до Запоріжжя.
Корабель НАТО у порту Поті в Грузії, 2018 рік
Після анексії Криму Грузія обрала політику «не дратувати Росію у військовій галузі», розповідає ексзаступник міністра оборони Грузії Бату Кутелія. Він вважає, що влада країни декларує наміри вступити до НАТО, але замало робить для цього.
Наша відповідь і наша реакція на анексію Криму мали бути іншими
«Наша відповідь і наша реакція на анексію Криму мали бути іншими. Ми повинні модернізувати Збройні сили і розвиватися технологічно – це головні фактори протистояння стратегії гібридної війни Росії. Ми маємо більше інтегруватися в НАТО. Збільшити витрати на наш оборонний комплекс», – вважає Бату Кутелія.
Грузинські військові на навчаннях НАТО, 2020 рік
Після війни з Росією у 2008 році Грузія розформувала свої Військово-морські сили і має нині тільки Берегову охорону. У країни залишились 12 патрульних катерів на Чорному морі. Грузинські військові беруть участь у маневрах НАТО на суходолі, а грузинські порти приймають кораблі країн Північноатлантичного альянсу.