Як уберегти медперсонал від коронавірусу: секрети головного лікаря інфекційної лікарні

Кожен п’ятий інфікований коронавірусом в Україні є медичним працівником. Лише за добу, що передувала 5 травня, зафіксували 92 нових випадки зараження серед медперсоналу, повідомив міністр охорони здоров’я. На COVID-19 загалом захворіли 2 479 медичних працівники, із них 18 людей померли. Чому ж інфікуються ті, хто краще за всіх мав би захищатися від інфікування? І що треба робити, щоб вберегти медперсонал від зараження? Про це у розмові із Михайло Поляком, головним лікарем Ужгородської обласної інфекційної лікарні, в якій на цей момент не діагностовано жодного випадку інфікування коронавірусом серед медперсоналу.

Закарпатська обласна клінічна інфекційна лікарня. Ужгород

Про лікарню

Наразі в обласній клінічній інфекційній лікарні (ОКІЛ) Ужгорода на стаціонарному лікуванні перебувають понад 50 пацієнтів із COVID-19. Перша хвора, із підозрою на інфікування коронавірусом, поступила в лікарню 23 березня. Діагноз підтвердили через три дні.

На середину квітня ОКІЛ уже була переповнена хворими із діагнозом COVID-19 із усієї області.

В лікарні працює 132 людини, із них 124 – медичні працівники. Вони проходять регулярне ПЛР-тестування на коронавірусну інфекцію.

Станом на 5 травня 2020 року, ніхто із лікарів, медсестер та санітарок ОКІЛ не заразився коронавірусом.

У лікарні є 8 боксів (повністю ізольованих, спеціально обладнаних усім необхідним палат із окремим входом для 1 пацієнта – ред.) та 24 напівбокси для лікування хворих із особливо небезпечними інфекційними хворобами, до яких належить і COVID-19.

У разі потреби, лікарня може одночасно лікувати 100 хворих.

Обласна клінічна інфекційна лікарня надає стаціонарну допомогу жителям Закарпаття. Заклад підпорядкований обласному департаменту охорони здоров’я держадміністрації і перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ і міст Закарпатської області.

Лікарня була утворена на базі інфекційного відділення Ужгородської центральної міської лікарні 1 січня 2004 року.

Головним лікарем обласного інфекційного стаціонару став тоді Михайло Поляк, який відтоді керує лікарнею.

Медичний персонал Закарпатської обласної клінічної інфекційної лікарні. Посередині – головний лікар Михайло Поляк. Ужгород

Як запобігати інфікуванню медперсоналу?

Радіо Свобода запитало головного лікаря обласної клінічної інфекційної лікарні Михайла Поляка про «секрет» підпорядкованого йому закладу: яким чином вдається уникати інфікування медперсоналу.

«Секрету» ніякого немає. Це розуміння того, з чим маєш справу, самодисципліна, спеціальна підготовка персоналу і наявність усього необхідного для захисту. До людей треба ставитися по-людськи, з повагою. І пам'ятати, що вища форма демократії – це порядок», – відповів Михайло Поляк.

Також необхідно розуміти, наголошує головний лікар інфекційної лікарні, що в умовах епідемії із кожним новим пацієнтом, поки немає результатів тестування, медперсонал має поводитися, як із потенційно хворим на COVID-19.

Лікарня, яка лікує хворих на особливо небезпечну хворобу, повинна бути побудована та оснащена таким чином, щоб унеможливити контакти між хворими і без потреби – із самим медперсоналом лікарні.

Тому, наголошує Михайло Поляк, найкраще для лікування COVID-19 підходять інфекційні лікарні або інфекційні відділення лікарень, які розміщені в окремих приміщеннях і мають бокси та напівбокси.

Ці лікарні, і до початку епідемії, повинні були мати усе необхідне, щоб локалізувати потенційний спалах особливо небезпечної інфекції.

Михайло Поляк, головний лікар Закарпатської обласної інфекційної лкарні

Якщо ж для лікування COVID-18 відводять інші відділення (наприклад, терапевтичні чи хірургічні), то їхній простір треба організовувати відповідним чином, а медперсонал – спеціально тренувати і забезпечувати захистом.

Медзаклад має бути правильно поділений на так звані – брудну і чисту зони, а медперсонал має знати, як поводитися, як одягати і знімати спецзахист, скільки разів і як саме знезаражувати поверхні.

В обласній клінічній інфекційній лікарні на початок епідемії коронавірусу:

• було 90 костюмів біозахисту багаторазового використання і респіратори відповідного рівня захисту;
• медичний персонал, упродовж усіх років існування закладу, двічі на рік проходив тренування і складав залік щодо порядку дій у разі спалаху особливо небезпечного інфекційного захворювання, що стосуються як надання медичної допомоги хворому так і самозахисту;
• найголовніше уміння – правильно зняти потенційно забруднений інфекцією захисний костюм;
• колектив, за словами головного лікаря, «дуже професійний і дружний, із напрацьованим спільним досвідом»;
• кожного нового пацієнта приймали із усіма пересторогами, як потенційно хворого на COVID-19;

Михайло Поляк звертає увагу, що в умовах епідемії постійно треба поповнювати запас одноразових індивідуальних засобів захисту медперсоналу та засобів дезиінфекції.

Спочатку, каже головний лікар, із цим були певні проблеми, але вчасно допомогла Закарпатська обласна держадміністрація, доброчинці-бізнесмени та волонтери.

Як лікують хворих на COVID-19 у ОКІЛ?

Радіо Свобода попросило Михайла Поляка розповісти про набутий медперсоналом обласної інфекційної лікарні досвід допомоги хворим із COVID-19.

Спеціального лікування, яке б прямо діяло на коронавірус, немає, нагадав Михайло Поляк.

«Ми застосовуємо усі можливі, прописані протоколами ВООЗ і МОЗ, заходи для допомоги хворим на COVID-19. Однак, застосовуємо індивідуальний підхід, в залежності від стану пацієнта і наявних у нього інших захворювань. Рішення часто ухвалюємо колегіально. Дуже обережно ставимося до препаратів, які мають важку побічну дію. На нашому досвіді уже видно, що у групі ризику люди старшого віку із діабетом, серцево-судинними та іншими захворюваннями. У нас з початку епідемії померли двоє хворих – 67 і 84 роки», – розповідає головний лікар

Закарпатська обласна клінічна інфекційна лікарня. Ужгород

Лікарня має апарати штучної вентиляції легень, каже Михайло Поляк, але медперсонал намагається зробити все можливе, щоб уникнути ситуації, коли єдиним способом врятувати пацієнта залишиться тільки підключення до системи ШВЛ.

Доплати медперсоналу: «люди ображені»

Щодо доплат медперсоналу, яку пообіцяла влада тим, хто лікує хворих на COVID-19, то Михайло Поляк каже, що, вочевидь, вона ще у регіони не дійшла.

«Люди ображені. Розумієте, у мене чудовий колектив, вихований, знає, що треба працювати, і знає, як треба працювати. Але вони вже півтора місяця працюють в умовах особливо небезпечної епідемії, а отримали за березень по 200, 400, 700 гривень доплати до своїх ставок»​, – каже головний лікар обласної клінічної інфекційної лікарні Закарпаття.

До того ж, зауважує Михайло Поляк, оплати нараховуються, виходячи із найменшої ставки лікаря – 4732 гривні, і тільки за години, які медичний працівник проводить безпосередньо із хворим на COVID-19.

«Тобто, якщо зміна 24 години, то доплата буде нараховуватися за кілька годин цієї зміни», – пояснює Поляк.

Закарпатська обласна клінічна інфекційна лікарня. Ужгород

Національна служба здоров'я ніби й виділила 240 мільйонів гривень на ці доплати медикам, які лікують коронавірусних хворих, але поки, якщо десь хтось і отримав стуттєві доплати, то за рахунок місцевих бюджетів, а не державного.

На думку Михайла Поляка, епідемія коронавірусу гостро проявила усі проблеми медичної сфери, й інфекційної медицини зокрема.

«Ми працюємо фактично без нормативних документів, які регулюють правила роботи. Старий наказ, що діяв ще в СРСР, відмінили, а нового так і не видали. Асоціація інфекціоністів давно розробила свій варіант цього наказу і кілька разів подавала у МОЗ. Але нічого не зробили. Медицина вкрай потребує реформ, проте, проводити реформування треба, на мій погляд, по-іншому. Треба радитися із тими, хто має напрацьований досвід», – каже головний лікар.

Є багато проблем, які потребують нового регламентування – від прийому і до виписки хворого, але наразі в умовах епідемії медики вимушені діяти на власний розсуд.

Лише 25 квітня з'явилося офіційне повідомлення, що Кабінет міністрів прийняв відповідну постанову, якою затвердив у рамках Програми медичних гарантій окремі пакети з надання медичних послуг пацієнтам із підозрою або встановленою коронавірусною хворобою (COVID-19).

Зокрема, там зазначена цифра у 15 мільярдів гривень.

Щодо стаціонарних лікарень, які лікують хворих на COVID-19, у документі зазначається:

• оплата буде здійснюватися тільки в ті заклади, які визначені для госпіталізації пацієнтів із коронавірусом.
• ці заклади обов'язково мають відповідати умовам надання послуг –зокрема мати апарати ШВЛ, команди лікарів, в тому числі анестезіологів тощо.
• тариф на оплату цих послуг включає фінансове забезпечення доплат (винагород) працівникам закладів охорони здоров’я, які задіяні до лікування пацієнтів із коронавірусною хворобою (COVID-19) у розмірі до 300%;
• надання медичної допомоги при коронавірусній хворобі (COVID-19) всіх ступенів важкості, згідно з протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», затвердженим Міністерством охорони здоровʼя;
• доступності усіх необхідних лікарських засобів та медичних виробів для пацієнтів.
• засоби індивідуального захисту, а також частина лікарських засобів закуповуються за централізованими програмами МОЗ.

На 5 травня в Україні зафіксували 12 697 випадків захворювання на COVID-19: одужали 1 875 осіб, померли 316 людей.