На що схоже відчуття людини, яка вимушена довго бути у захисному костюмі? Це як друга шкіра – вона захищає від «ковіду», але не дає нормально дихати і рухатись. Хоча лікарі кажуть, що через кілька чергувань до цього можна звикнути. Кореспондента Радіо Свобода пропустили до «червоної зони» ковідного відділення на Одещині. Це розповідь про те, як працюють тут лікарі, як почувають себе пацієнти і чому лікарня в районному центрі відкриває вже третє «ковідне» відділення.
«Ну взагалі-то за правилами ми маємо до шести годин в костюмі бути, але ми часто і по вісім і по дев’ять годин тут сидимо. Пацієнтам потрібна постійна допомога», – говорить мені молода медична сестра Анастасія Колеснікова. Вона перша, кого я бачу, коли потрапляю у «ковідне» відділення Арцизької центральної районної лікарні.
Анастасія сидить за робочим столом посеред коридору – вести документацію також доводиться в повному захисному костюмі. Це червона зона, і потрапити сюди можна тільки одягнувши повний захист.
Я роблю це вперше, і, хоча мені допомагають лікарі, витрачаю на процес хвилин десять.
Спочатку це захисний комбінезон із капюшоном – в Арцизькій лікарні закупили доволі міцні захисні костюми, краще ніж тоненькі сині халати, які я бачив раніше. Після костюма треба одягати респіратор – новий, із фільтром. Перша пара рукавичок, бахіли на ноги, халат поверх захисного костюма, водолазна маска і ще одні рукавички. Жоден сантиметр тіла чи обличчя не може бути відкритий – вентиляції немає. Деякі лікарі замість бахіл носять гумові чоботи.
«Я потрапила сюди у вересні 2020-го, коли тільки відкрили «ковідне» відділення. Перші чергування були дуже складні, а потім я просто звикла. З кожним разом все легше і зараз майже нормально», – розповідає медична сестра.
Зараз у лікарні функціонує два «ковідних» відділення і найближчим часом мають відкрити третє – з реанімацією.
Анастасія працює в переоснащеній травматології, куди доставляють пацієнтів із підтвердженим діагнозом COVID-19.
Інфекційне відділення, яке знаходиться в іншій частині міста, облаштували під «сортування» пацієнтів – у ньому вони чекають на підтвердження чи спростування «ковіду». Тут не встигли встановити бокси, але розділили ліжка пластиковими перегородками – щоб можливі хворі не обмінювались інфекційними чи вірусними захворюваннями, зокрема COVID-19. Також у відділення ще у квітні 2020 року провели кисень – 20 точок забезпечує шафа із трьома кріоциліндрами по 185 літрів кожний.
Інфекціоніст: COVID-19 – це ураження легень і дихальна недостатність
У колишній травматології я чую кашель пацієнтів, звуки роботи медичної техніки – кисневих концентраторів і апаратів штучної вентиляції легень. Чую важке дихання пацієнтів у кисневих масках.
«Вам треба лежати на животі, розумієте? – місцевий лікар-інфекціоніст Євген Нагнойний інструктує пацієнтку на кисневій терапії та перевіряє її сатурацію – 80! Було 65, а треба, щоб було хоча б 92».
Він перейшов на роботу в Арциз майже місяць тому, раніше працював у лікарні Сарати – місті неподалік. Нагнойний каже, що в Арцизькій лікарні адміністрація налагодила роботу на гідному рівні – заклад забезпечили й ліками, і засобами індивідуального захисту, і киснем. Він працює інфекціоністом 25 років і каже, що «COVID» має особливості перебігу хвороби. Вони не схожі на грипозні пневмонії, стверджує Нагнойний.
Тяжкість COVID-19 підсилюється разом з іншими захворюваннями, зокрема цукровим діабетомЄвген Нагнойний
«Найбільш серйозна проблема – це ураження легень, дихальна недостатність і швидкоплинність розвитку. Тут буває так, що вранці одне, а ввечері – зовсім інше. Тяжкість COVID-19 підсилюється разом з іншими захворюваннями, зокрема цукровим діабетом», – розповідає лікар.
Лікар допомагав мені одягатися у захисний костюм і інструктував, як його правильно знімати.
Нагнойний розповідає, що йому часто доводиться одягати костюм по кілька разів на день. Вранці лікарі одягаються і роблять обхід пацієнтів, а потім повертаються до «зеленої зони» працювати з історіями хвороб. Якщо ж «ковідним» стає гірше, то лікарі мають знову швидко одягнутися і бігти до «червоної зони» рятувати людей.
Ще один обхід пацієнтів відбувається пізно увечері. І так кожного дня.
Персоналу поки вистачає, кажуть в лікарні. До «ковідного» відділення переходять працювати лікарі та медичні працівники з інших підрозділів лікарні. Наприклад, інтерн Сергій Халіков 4 місяці працював в хірургії, а кілька тижнів тому перейшов працювати із «ковідними» пацієнтами.
Ми стикаємось із ситуаціями, які не зустрінеш в інших відділеннях.Сергій Халіков
«Ми стикаємось тут із ситуаціями, які не зустрінеш в інших відділеннях. Це і гостра дихальна недостатність, і серцева недостатність. З пацієнтом ми маємо працювати всебічно, а не з одною патологією, як в інших хворобах», – говорить він.
Я відчувала «ковід», як токсичне ураження організму – пацієнтка
Я ходжу із лікарями коридорами «ковідного відділення» – мене просять працювати швидше, щоб я не навантажував пацієнтів.
Ті, хто перебуває на кисневій підтримці не хочуть чи не можуть спілкуватися зі мною. Але є ті, кому вже набагато краще.
Олександра Славова хворіє вже третій тиждень, вісім днів провела в лікарні. Спочатку вона лікувалась вдома, пізніше жінку госпіталізували.
«Спочатку в мене був озноб, температура була невисока – 37-37,2. Я вирішила піти до лікарні, щоб зробити КТ та зрозуміти, що зі мною відбувається. І мене поклали сюди», – говорить Славова. К
исневу терапію їй не призначали. Славова показує на своїх «колег по палаті» і каже «їх вже виписують, а я поки тут залишаюсь. Лікарі будуть спостерігати за моєю хворобою», – розповідає пацієнтка.
Ще одна жителька Арцизу, яка поступово одужає від «ковіду» – Ірина Школа. Перші десять днів вона також лікувалась вдома, але тиждень тому, коли ПЛР-тест показав наявність COVID-19, Ірину госпіталізували. Зараз жінка сподівається, що вже на шляху до одужання.
«Мій стан був схожий на щось автоімунне, на токсичне ураження. І відчуття – нібито як при токсикозі під час вагітності. Температура не підіймалась вище 38, вдома я приймала противірусні препарати. Але коли мене перевели сюди, і почали надавати кваліфіковану допомогу, то я відчула себе значно спокійніше», – розповідає жінка. Вона також не потребувала кисневої терапії.
І Школа, і Славова дякують лікарям, кажуть про їхню турботу і професійну допомогу.
Ми їдемо до ще одного відділення із хворими на «ковід» – колишнє інфекційне. Тут точного діагнозу чекають три десятки пацієнтів – хтось вже отримує кисень, хтось хворіє у легкій формі.
Разом із завідувачем відділення Іваном Чебаном ми прямуємо в одну з палат. Біля вікна дрімає чоловік в кисневій масці.
«Ось цей чоловік отримує кисень через апарат штучної вентиляції легень, але без інтубації. Це називається режим СІПАП. Кисень поступає під тиском, отже грудній клітці потрібно робити менше зусиль, щоб людина дихала», – пояснює Чебан.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Коронавірус в Україні і світі. Живий блогВідкриємо нове відділення із реанімаційною палатою – генеральний директор лікарні
Станом на 26 листопада в Арцизькій центральній районній лікарні перебуває 55 пацієнтів – точний діагноз COVID-19 у 25-ти з них, решта чекає результату аналізів.
Зараз у лікарні 75 ліжок для лікування «ковідних пацієнтів», але в грудні їх буде вже 115.
Генеральний директор, колишній головний лікар, Зіновій Челак розповідає Радіо Свобода, що в грудні тут відкриється третє «ковідне» відділення – із реанімаційною палатою. Його розмістять в дитячому відділенні лікарні, вже почали завозити нові ліжка.
Коштом обласного бюджету придбали апарат штучної вентиляції легень, мають завести кріоциліндри. Також лікарня придбала бокс для перевезення пацієнтів із «ковідом» – до нього за потреби також можуть під'єднати кисень.
Кисневі концентратори лікарні мають передати з обласного департаменту охорони здоров’я.
Потік хворих на «ковід» зростає, нам потрібно було розширятись.Зіновій Челак
«Потік хворих на «ковід» зростає, нам потрібно було розширятись. Тому вирішили перепрофілювати дитяче відділення – воно знаходиться в окремому корпусі. В кожній палаті в новому відділенні буде по три кисневі точки», – розповідає Челак.
Лікарня отримує фінансування від Національної служби здоров’я України – завдяки цьому вони купують кисень та ліки, виплачують персоналу, що працюють у «ковідних» відділеннях, 300% надбавки заробітної плати. Таких тут працює 41 людина – і лікарі, і медичні сестри, і санітари.
«Попереду важкі зимові місяці, – каже Нагнойний – З грудня 2020 по березень 2021 «ковіду» менше не стане, але з’явиться ще більше ГРВІ. Отже, навантаження буде зростати».
Арцизька лікарня обслуговує чотири райони Одещини із сукупним населенням близько 168 тисяч людей.
26 листопада в Одеській області лабораторно підтверджено методом ПЛР 793 осіб із COVID-19.
Your browser doesn’t support HTML5
Читайте ще:
Від COVID-19 померла дружина державного діяча і письменника Юрія Щербака