Епідемія коронавірусу у Франції: штрафи за порушення карантину, підтримкка лікарів та креатив

У Франції посилили карантинні заходи і покарання за порушення правил самоізоляції та поводження під час епідемії коронавірусу. Говорять про можливе продовження карантину ще на чотири тижні. Принаймні, є така рекомендація дорадчої наукової групи, з якою консультується уряд. Кількість важкохворих та загиблих внаслідок інфікування коронавірусом стрімко росте.

На вечір 24 березня у Франції повідомили, що від ускладнень коронавірусної інфекції померли ще 240 людей, а загальна цифра смертей сягнула 1100.

Загальна кількість хворих нараховує 22304 людини (за добу додалося 2448 хворих), із них 2516 людей перебувають у важкому стані.

Серед померлих – 5 лікарів.

Перевезення важкого хворого від Covid-19 до спеціалізованої лікарні. Франція, 23 березня 2020 року

Відсьогодні у Франції оголосили про закриття усіх ринків. У селах і маленьких комунах, де ринки є єдиним місцем придбання продуктів харчування, місцевим префектурам надали право окремими розпорядженнями дозволяти роботу ринків і стежити за дотриманням правил запобігання інфікуванню..

Порушення правил карантину у Франції караються штрафами:

• 135 євро за перше порушення;
• 1500 євро у разі повторного порушення протягом 15 днів,
• 3700 євро чи до 6 місяців ув’язнення за 4 порушення протягом 30 днів

Парк закритий для прогулянок. Париж, Франція. 23 березня 2020 року

Дві українки, які постійно живуть і працюють у Франції, погодилися розповісти Радіо Свобода, як французи відреагували спочатку на запровадження карантину, як змінилося ставлення зараз, що хвилює людей і як вони переживають епідемію.

Анна Гармаш, голова ГО Ukraine Action:

Зараз французи дуже серйозно ставляться до карантину і загалом вважають ці заходи правильними. Принаймні, це те, що я спостерігаю у своєму безпосередньому оточенні.

Але важливо знати, що це ставлення дуже змінилось за останні два тижні.

Ще в неділю, 15 березня, через день після того, як оголосили про закриття всіх кафе, ресторанів і інших громадських закладів, люди масово виходили в парки, влаштовували пікніки біля водойм і загалом не сприймали загрозу серйозно.

Дуже багато французів були оштрафовані за порушення правил карантину.

Зараз, ситуація змінилася, усвідомлення загрози, думаю, наразі присутнє у більшості.

ЗМІ постійно висвітлюють розвиток ситуації з коронавірусом. Багато розповідають про лікарів та медперсонал загалом, які надають допомогу хворим. Повідомляють про те, як важко працювати лікарям і медсестрам у таких умовах. Наголошують, що вони «на передовій на фронті боротьби з коронавірусом», що означає, що саме вони в першу чергу наражаються на небезпеку заразитись.

ЗМІ висвітлюють всі труднощі, з якими стикається медперсонал і загалом система охорони здоров‘я. Йде мова про нестачу масок, тестів для діагностики та й просто фахівців. щоб тестувати усіх, у кого легка форма симптомів або взагалі їх немає, але був контакт із людиною, яка захворіла.

Виглядає так, що найперше тестують тих, хто має виражені симптоми і у важкому стані, тобто тих, кого потрібно пріоритетно лікувати.

Ми собі робимо такий висновок, що офіційні цифри кількості заражених не відповідають реальній ситуації.

Багато говорять про лікарів, які померли, інфікувавшись коронавірусом. Їх уже п’ять...

Пишуть і розповідають на телебаченні про їхнє життя та кар'єру, беруть інтерв'ю у їхніх родичів. Багато інтерв'ю із самими медпрацівниками.

Лікарня швидкої допомоги. Париж. Березень 2020 року

Наприклад, учора в новинах показували репортаж про лікаря, який приїздить за викликами. Видно було, що, з одного боку, він, як і решта медпрацівників, наражається на небезпеку, а з іншого боку, він працює і виконує функцію психологічної підтримки для ізольованих людей.

Франція підтримує своїх медиків. Мене особисто вражає, що французи щовечора о 20:00 виходять на балкони, чи до вікон і голосно аплодують, висловлюючи у такий спосіб вдячність лікарям, медперсоналу, санітарам. Французи усвідомлюють, що ці люди не лише виконують свій професійний обов’язок, а свідомо ідуть на ризик, здійснюють акт самопожертви, щоб рятувати життя інших.

Для мене особисто, та й не лише для мене – це дуже зворушливо.

Про психологічні моменти

Загалом, оскільки в лікарнях лікують лише тих, хто у важкому стані (в зонах, де багато випадків, на інших не вистачає місць і персоналу), а звичайну застуду, нежить і тому подібне ніхто не відміняв, то багато людей дуже хвилюються і бояться, що також заразились. В умовах ізоляції ці страхи подвоюються.

Мій вітчим, наприклад, лікар на пенсії. Наразі я проводжу карантин із ним і мамою у Греноблі, бо в маленькій квартирі в Парижі було б набагато важче. Я, звичайно, залишаюсь в контакті з моїми друзями, які часто опинились на карантині одні в невеличкому за розміром житлі. Як тільки в моїх подруг починаються панічні атаки у зв'язку з епідемією коронавірусу, я відразу зв'язую їх з моїм вітчимом. Такі телефонні консультації дуже ефективні, бо Жан-П'єр зі своїм багаторічним досвідом дуже добре вміє заспокоювати – і людей, які реально занедужали, і тих, хто лише думає, що захворів.

Ясно, що інформація про поширення коронавірусу, обмеження карантину, ізоляція, пусті вулиці – це загалом не додає настрою.

Дуже вражають пусті вулиці, особливо в Парижі – у місті, де постійний рух і зазвичай, часто навіть на вулиці пройти важко.

Про роботу і відпочинок у самоізоляції

Але, загалом французи дуже креативно підійшли до проведення карантину – багато соціальних ритуалів, таких як, наприклад, аперо (зустріч за бокалом вина чи кухлем пива до вечері) перейшли в онлайн. Люди зв'язуються по скайпу і ведуть розмови онлайн, де кожен сидить зі своєю склянкою чи бокалом напою, ніби всі разом за одним столом.

Ми з друзями вже кілька разів організовували спільні сеанси спорту – коли кожен підключений зі свого боку і ми всі одночасно робимо ті самі вправи.

Більшості доводиться працювати дистанційно. Ми, наприклад , щоб підтримувати зв'язки, щоранку влаштовуємо скайп-каву. Тобто з 8:30 до 9:00 ми спілкуємося по скайпу всі разом за кавою – кожен зі свого дому. Говоримо про справи, і про все... Це допомагає не втрачати мотивацію, відчувати підтримку команди і додає стимулів працювати.

Марина Щербина, парижанка:

Загалом французи підтримують та розуміють нагальність карантинних заходів. У Франції ми почали карантин минулого вівторка. У Парижі багато людей живуть у маленьких помешканнях, тому ті, у кого була можливість, виїхали за місто, до родичів, особливо родини із дітьми.

Офіційно карантин затверджено до 31 березня, але всі готуються до продовження.

Реагують люди по-різному: загалом дотримуються правил, особливо, коли з’явилось розуміння реальної загрози інфікуватися коронавірусом і захворіти.

Є спеціальний фольмуляр, який треба заповнювати, щоб виходити з дому.

Виходити можна лише з чотирьох причин: якщо того потребує робота (яку не можна робити дистанційно і роботодавець це має підтвердити), якщо треба до лікаря, а також, щоб купити товари першої необхідності та ліки, і щоб вигуляти собак.

Ще можна бігати, але лише 1 годину, і тільки по-одному. І не можна відходити від домівки далі, аніж на один кілометр.

Метро у Парижі. Карантин. 23 березня 2020 року

Про порушення правил та штрафи

Спочатку багато людей порушували правила, ходили гуляти в парк чи просто виходили без поважних причин. Їх затримували і штрафували. Штрафів багато виписують і вони істотні.

В одному місті навіть схопили «рецидивістів», які прогулювали свого кролика вдвох на поводку (!), і не перший раз. Отримали вони великий штраф.

Телебачення показує теж тих, хто порушує, і є деякі квартали Парижа, де таке враження, що про карантин і не чули – ходять на базар, без масок, натовпи людей, ніби це звичайний собі нормальний день.

Відсьогодні усі ринки закрили і посилили патрулювання вулиць.

Думаю, що є ті, які не хочуть обтяжуватися заборонами, а є ті, кому важко жити у перенаселених квартирах, а виїхати вони не можуть.

Асоціації захисту прав жертв насилля розповідають, що стало більше випадків домашнього насилля із запровадженням карантину. Жінки та діти, які потерпають від насилля, тікають із дому і їм потрібна допомога.

Закрите пересування між містами. Моя подруга, яка проживає на півдні Франції, їхала до батьків і натрапила на патруль, так і не змогла виїхати. Таких випадків багато.

Телевізійне звернення президента Франції Макрона щодо оголошення карантину через епідемію коронавірусу. 16 березня 2020 року

Що показує телебачення

Телевізійний репортажів про епідемію не так багато, як хотілося. В основному, цілими днями показують одні й ті самі репортажі з лікарень.

У понеділок, 23 березня, показували, як готуються лікарні в регіонах, куди потенційно перевозитимуть хворих із завантажених лікарень сходу та паризького регіону. Усі в «бойовій готовності».

Багато приватних компаній та підприємств надають безкоштовно хірургічні маски, якось проблема з цим вирішується.

Усіх налякало, що померло 5 лікарів, четверо – з одного регіону на сході Haut-Rhin.

Весь час кажуть, що ефект карантину буде відчутний лише за 8-15 днів, і епідемія має піти на спад.

Завод із виробництва масок у Франції. 28 лютого 2020 року

Що вражає

Мене найбільше вразило, що коли оголосили 15-денний карантин, нам дали десь 16 год, щоб вирішити, де провести наступні пару тижнів в ізоляції і підготуватися до цього. Коли одні поспіхом складали речі, інші скуповували туалетний папір, а ще іншим взагалі не було куди іти, ані грошей, щоб щось купувати. Дуже важко було бачити велику кількість безхатченків, які так і лишились на вулиці. Проходиш повз, бо навіть наближатись ні до кого не можна.

Виникло таке відчуття, ніби настала ситуація, коли кожен за себе, ніби прийшов час, коли колективне мислення зникає.

Виникло багато дискусій про зміну цінностей, про те, що ніби всі зрозуміли, що дійсно є важливим.

На мій погляд, хтось зрозумів, а хтось ні. Криза проявляє людей, показує наскільки «різношерстим» є суспільство.

Хтось підписується на Амазон, Нетфлікс, на он-лайн курси йоги, чи куховаріння, хтось розважається у соціальних мережах. Для когось карантин – як розвага. А для когось – це або самотність (хто лишився сам), або простір у 20 квадратних метрів, або взагалі перевантаженість на роботі, як от у лікарнях магазинах, або у тих, хто інтенсивно працює дистанційно.

Світ поділився на два табори: ті, для кого карантин – розслаблення, і ті, для кого – перевантаження.

Кожного вечора о 8-й парижани оплесками підтримують лікарів, а також працівників супермаркетів, які, не зважаючи на великий ризик зараження, продовжують працювати і дають іншим можливість вижити, залишатися вдома і мати необхідну провізію.

Читайте ще:

МОЗ розповіло про кількість апаратів для штучної вентиляції легень в Україні

Уряд Росії через коронавірус спецпотягом вивезе з України росіян і відправить в Україну українців​