2 червня 2020 року міністр охорони здоров'я України проводив співбесіди з кандидатами на пост голови Національної служби здоров'я, закриті для журналістів і громадськості. Радіо Свобода вдалося потрапити на одну зі співбесід.
Перед співбесідою колеги бажають Дмитру Чернишу удачі й виходять із кабінету. Високий чоловік у костюмі із серйозним виглядом обличчя сідає у крісло перед ноутбуком, поставленим на стопку книг, щоб вебкамера була на рівні його очей. Хвилина очікування, й по той бік екрану з'являється міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
Так починається онлайн-співбесіда заступника директора департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я Дмитра Черниша, одного з кандидатів на посаду голови цієї служби. У кімнаті нас троє – я, Дмитро та ІТ-працівник, але трансляцію інтерв’ю також спостерігають журналісти у конференц-румі.
Можливість бачити й чути співбесіди отримали далеко не всі – Степанов вирішив проводити їх віч-на-віч без присутності ЗМІ та громадськості. Однак після звернення деяких журналістів, НСЗУ вирішило надати свої ресурси для того, щоб ми мали змогу спостерігати, як обирають людину на таку важливу посаду.
Двері, за якими відбувається співбесіда у будівлі НСЗУ
Дмитро показує міністру свій паспорт на камеру, і той нарешті ставить йому перше запитання: «Чи були невдачі у вашій роботі? Якщо були, що стало причиною цих невдач і які висновки ви з них зробили».
Згодом ще чотири запитання:
- що він робитиме, якщо його оберуть головою НСЗУ?
- як він розуміє визначення «державних фінансових гарантій медичного обслуговування» та які у нього пропозиції щодо них?
- чи повинен бути прозорим процес визначення вартості медичних послуг і, якщо так, як це має забезпечуватися?
- на основі чого мають розраховуватися тарифи на їх надання?
Співбесіда триває трошки більше двадцяти хвилин. Це навіть менше, ніж обіцяні міністром півгодини.
Під кінець Черниш нарешті має змогу й самому запитати у Степанова про те, коли чекати результатів. Йому не відповідають конкретно, кажуть – найближчим часом.
Після співбесіди запитую у кандидата про його враження.
Я не вважаю це співбесідою, це було задавання п’яти питань, по яких досить важко оцінити рівень компетенції на таку посаду навіть для тимчасового головиДмитро Черниш
«Я не вважаю це співбесідою, це було задавання п’яти питань, по яких досить важко оцінити рівень компетенції на таку посаду навіть для тимчасового голови. Таке враження, що у нього (Степанова – ред.) була задача зачитати п’ять питань, і я мав дати якісь п’ять відповідей», – каже Черниш.
Поруч стоїть його колега, нинішня заступниця голови НСЗУ Наталія Рябцева. Вона напередодні проходила співбесіду зі Степановим, і це вже була друга її зустріч із міністром охорони здоров’я України.
У січні Рябцева вже брала участь у конкурсі посаду голови НСЗУ, і стала однією із трьох фіналістів. Однак 20 травня Степанов заявив, що відхилив усі кандидатури, тож Кабмін оголосив новий конкурс. «Той конкурс був значно складнішим, він складався з трьох етапів відбору. Спочатку перевірялися знання законодавства, англійської мови, а також було тестування на логічне мислення. Більше того, була співбесіда з комісією, яка складається з кількох людей, і потім заключне інтерв’ю з міністром. Якщо говорити про нинішній відбір, то тут все дуже просто: якщо ваші документи відповідають формальним ознакам, їх приймають, і міністр сам приймає рішення, допускати вас чи ні», – розповідає Рябцева.
Наталія Рябцева на співбесіді з міністром охорони здоров'я Максимом Степановим
Черниш був третім у списку з дев’яти людей, з ким міністр сьогодні проводив інтерв’ю. Марафон співбесід розпочався о 13.30, а завершиться приблизно опівночі, кажуть в НСЗУ. Можливо, навіть раніше, адже у багатьох відповідь на п’ять запитань займає менше, ніж півгодини.
Чому це важливо?
Національну службу здоров’я України створили у 2018-му році в рамках медреформи. Служба укладає договори з медичними закладами на певний пакет послуг та розподіляє бюджетні кошти між ними, відповідно до обсягу замовлених послуг. Тобто НСЗУ є розпорядником коштів, за які лікують українців.
Бюджет програми медичних гарантій на 2020-й рік складає 72 мільярди гривень.
Бюджет програми медичних гарантій на 2020-й рік складає 72 мільярди гривень
З 2018-го НСЗУ почала укладати договори з первинною ланкою медицини, на сьогодні таких закладів уже 1570. Навесні 2020-го року до цієї моделі приєдналися й заклади спеціалізованої медичної допомоги, й уже 1685 з них уклали договори з НСЗУ. Лише за квітень-травень служба виплатила їм 9,7 мільярда гривень.
Будівля у Києві, де розташувалася Національна служба здоров'я України
Однак вже за місяць після старту другого етапу реформи, її почав критикувати президент Володимир Зеленський, а згодом і міністр охорони здоров’я Максим Степанов.
«Питання до тарифів, медичного обладнання та дуже велике питання до кадрів, а отже головне питання: а куди ми поспішаємо зараз. Куди ми летимо? Чи не здається нам, що з таким підходом реформа летить у стіну», – заявляв президент на одному з засідань Верховної ради.
Згодом він звернувся до МОЗ із вказівкою невідкладно усунути помилки в медичній реформі та не допустити закриття «понад 300 лікарень по всій Україні». Чи не головною проблемою, на думку владних критиків, були занадто низькі тарифи.
Вартість тарифів повністю залежала від бюджету, який був на момент розрахунків, раніше розповіла Радіо Свобода екскерівниця директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірина Литовченко.
За її словами, НСЗУ разом з експертами визначали оптимальні протоколи лікування, медикаменти, обладнання по кожному захворюванню та коригували відповідно до сучасних реалій України.
Чому процес обрання голови НСЗУ критикують?
Першим головою служби був колишній топ-менеджер приватної клініки «Ісіда» Олег Петренко, однак він пішов з посади вже у листопаді 2019-го. Причиною цьому він назвав розбіжність у фундаметальних цінностях «з командою, що зараз працює над трансформацією системи охорони здоров’я» (на той час МОЗ очолювала Зоряна Скалецька – ред.). Його обов’язки почала виконувати заступниця Оксана Мовчан, водночас на посаду тривав конкурс.
Оскільки Степанов відхилив усіх трьох фіналістів конкурсу (за словами Рябцевої, особисто їм про це не повідомили – новину вони дізналися зі ЗМІ), то був оголошений новий конкурс. Але вже зовсім не у такому форматі, як раніше, адже Верховна Рада ухвалила закон про зміни до держбюджету-2020, в якому прописали новий порядок призначення держслужбовців на період карантину.
Під приводом пандемії, депутати дозволили призначати топ-чиновників не за результатами конкурсу, а шляхом укладання контракту. Призначенець може працювати на посаду під час карантину і до обрання людини за новим конкурсом.
Максим Степанов, міністр охорони здоров'я України
НСЗУ, як і частина громадськості, вважає такий шлях обрання голови служби непрозорим, і ще 22 травня направила президенту Зеленському, голові Верховної Ради Дмитру Разумкову і прем'єр-міністру Денису Шмигалю лист-звернення з проханням провести прозорий конкурс.
Депутат від фракції «Слуга народу» Дмитро Гурін узагалі закликає звільнити міністра Степанова, про це він написав у Facebook.
«Карантин закінчено і замість фейкової процедури відбору на позицію голови Національної служби здоров‘я, має бути оголошено повноцінний прозорий конкурс, а міністра охорони здоров‘я Максима Степанова, який дискредитує і партію і Президента, має бути звільнено», – вважає Гурін.
Членкиня Європейського парламенту, співголова парламентської делегації ЄС-Україна Віола фон Крамон висловила думку, що «прозорість та чесність – це не ті критерії», якими керується Степанов.
Сумнівне рішення міністра прискорити конкурсний процес вкрай непрозорим способом ризикує нанести довготривалу шкоду функціонуванню НСЗУВіола фон Крамон
«Сумнівне рішення міністра прискорити конкурсний процес вкрай непрозорим способом ризикує нанести довготривалу шкоду функціонуванню НСЗУ і, тим самим, загрожує здоров’ю та життю мільйонів українців», – написала вона.
Крамон нагадала, що 30 мільйонів українців зареєструвалися в НСЗУ з квітня 2018 року.
Попри заклики, міністр таки провів співбесіди, й за їх результатами планує найближчим часом оголосити нового очільника або очільницю НСЗУ. Весь процес проведення конкурсу він називає «максимально прозорим».
Усі без винятку співбесіди будуть записані й відразу після проведення всього конкурсу ці записи будуть оприлюднені
«Чому я так ретельно описую весь цей наш процес? Тому що ще раз хочу наголосити, що ми хочемо його провести максимально прозоро, щоб не було жодного запитання в жодної людини, яка цікавиться саме цим конкурсом. Усі без винятку співбесіди будуть записані й відразу після проведення всього конкурсу ці записи будуть оприлюднені», – заявив Степанов під час брифінгу.
Міністр також запевнив, що для нього «важливо не прізвище людини, яка очолить Національну службу здоров’я України», а її ефективність. Він очікує, що новий менеджер «наведе там порядок» і виправить помилки, які були допущені раніше.
Хто кандидати?
Усього до конкурсу допустили 17 осіб, водночас під час брифінгу 2 червня Степанов повідомив, що від співбесіди відмовилися 3 людини, звернулися з проханням щодо зміни часу співбесіди 4 людини, а одна людина не відповіла. Таким чином, участь у співбесіді 2 червня підтвердили дев’ятеро людей.
Але чи усі інтерв’ю відбудуться саме тоді – невідомо, оскільки приблизно о 18 годині дві співбесіди перенесли з ініціативи міністра, повідомили в НСЗУ. На коли саме – неясно. Це сталося після того, як у кабінет до міністра прийшла народна депутатка з фракції «Голос» Ольга Стефанишина й почала стрімити хід співбесід.
Міністр назвав це «зривом».
Публікуємо список дев’ятьох кандидатів за інформацією НСЗУ:
Олег Петренко, колишній голова НСЗУ
Костянтин Яринич, лікар, депутат Верховної Ради 8-го скликання
Оксана Сухорукова, гендиректорка департаменту медичних послуг МОЗ
Олександра Машкевич, начальниця управління роботи з договорами щодо спеціалізованої медичної допомоги НСЗУ
Наталія Рябцева, заступниця голови НСЗУ
Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров'я НСЗУ
Вікторія Мілютіна, директорка Північого міжрегіонального Департаменту НСЗУ
Дмитро Самофалов, заступник директора Південного міжрегіонального Департаменту НСЗУ
Сергій Красюк, заввідділенням невідкладної терапії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги
Читайте ще: