«Чий Крим?» Що стоїть за заявами президента Болгарії і до чого тут Росія

Висловлювання президента Болгарії Румена Радева щодо Криму спричинили шквал емоцій і заяв, і не лише в Україні. Що ж саме він сказав? І які роз’яснення дала його пресслужба вже після того, як стало відомо, що Румена Радева переобрали на другий президентський термін у Болгарії.

Що сказав Радев спочатку?

Репліка президента Болгарії Румена Радева «Чий Крим? Наразі він російський, яким йому ще бути!», який закінчував перший президентський термін, пролунала минулого тижня, за три дні до другого туру виборів, під час дебатів з іншим претендентом на найвищу державну посаду, пише Російська служба Радіо Свобода.

Його опонент Анастас Герджиков назвав Крим українською територією.

Також чинний президент заявив, що санкції проти Росії неефективні. Натомість Герджиков стверджував, що санкції не повинні бути скасовані, поки проблема прав людини в Росії не буде вирішена.

Дебати Румена Радева (ліворуч) з Анастасом Герджиковим (праворуч)

Наступного дня, 19 листопада, Румен Радев повторив свої слова про «російський» Крим, уточнивши, що вважає анексію Криму «порушенням міжнародного права».

«Немає жодної драми. Питання абсолютно зрозуміле. Анексія Криму є порушенням міжнародного права, але, як я сказав учора (18 листопада – ред.) ввечері, у політиці є реалії, і на цей момент Крим є російським», – сказав Радев.

В МЗС України відреагували

19 листопада Міністерство закордонних справ України заявило, що викликало посла Болгарії в Києві Костадіна Коджабашева через висловлювання Радева щодо окупованого Криму.

«Українська сторона довела до посла позицію нашої держави про некоректність та неприпустимість висловлювань президента Болгарії Румена Радева стосовно Криму під час вчорашніх передвиборчих теледебатів», – йдеться в повідомленні.

Згідно з позицією міністерства, слова президента Болгарії «не сприяють розвитку добросусідських відносин» двох країн і суперечать офіційній позиції Софії щодо визнання суверенітету та територіальної цілісності України.

«Посол Костадін Коджабашев запевнив у незмінній позиції Болгарії щодо підтримки територіальної цілісності України, у тому числі Криму як невід’ємної частини території нашої держави, та зусиль з деокупації півострова, зокрема шляхом участі Болгарії в роботі «Кримської платформи», – додають у МЗС.

20 листопада міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував у твітері на повторну заяву президента Болгарії Румена Радева, який назвав окупований Крим «російським» і сказав, що «немає жодної драми».

«Я розповім Румену Радеву, що таке драма: це якби Росія напала на Болгарію, відхопила шматок території і вбила тисячі людей. Своїми необачними висловами він наніс удар дружнім українсько-болгарським відносинам, підставив Болгарію під критику ЄС і підіграв російській пропаганді», – написав Кулеба.

Українські правозахисники закликали «рішуче засудити» заяву Радева

19 листопада українські правозахисники (багато з яких були змушені залишити окупований Росією Крим) звернулися до влади Болгарії із закликом «рішуче засудити» заяву президента Болгарії Румена Радєва, який назвав Крим «російською» під час дебатів. Про це йдеться у заяві, підписаній організаціями «КримSOS», «Центр громадянських свобод», «Центр прав людини ZMINA».

«Правозахисні організації закликають уряд Болгарії, Народні збори Болгарії та Міністерство закордонних справ Болгарії рішуче засудити висловлювання президента Болгарії та кандидата у президенти Румена Радева щодо «російського Криму»; зробити чітку заяву, яка відображатиме позицію Болгарії щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя; розглянути можливість розширення списку санкцій проти осіб, причетних до воєнних злочинів, злочинів проти людяності та грубих порушень прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та Севастополя», – йшлося у заяві.

Що сказала пресслужба Радева пізніше

22 листопада стало відомо, що Румена Радева переобрали на другий президентський термін у Болгарії.

«З юридичного погляду Крим належить Україні, і наша країна неодноразово заявляла про свою підтримку її суверенітету й територіальної цілісності», – так 22 листопада пресслужба президента Болгарії Румена Радева роз’яснила висловлювання глави держави стосовно Криму під час теледебатів 18 листопада, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода.

У пресслужбі зазначили, що «як наголосив президент Румен Радев під час передвиборчих дебатів, «нині» Крим перебуває під контролем Росії, і зрозуміло, що цю проблему не можна вирішити силою».

Румен Радев

«Неодноразово, як і під час дебатів, глава держави висловлював занепокоєння щодо цієї фактичної ситуації, яка веде до напруженості у міжнародних відносинах, особливо у Чорноморському регіоні, що має прямий стосунок до безпеки Болгарії та її союзників», – йдеться у заяві.

Нова заява пресслужби Радева, як пише Болгарська служба Радіо Свобода, з'явилася через кілька годин після того, як посольство США в Софії заявило, що Сполучені Штати «глибоко стурбовані» заявою Радева про статус Криму.

У Держдепартаменті відреагували

Офіційний представник Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що «Сполучені Штати вітають роз’яснення позиції президента Болгарії Румена Радева сьогодні (22 листопада – ред.), в якому він підтвердив, що країна підтримує територіальну цілісність України, і дав зрозуміти, що Крим належить Україні».

Прайс також нагадав, що «Сполучені Штати, «Група семи», ЄС і НАТО єдині у своїй позиції, що, незважаючи на російські спроби анексії та триваючу окупацію, Крим – це Україна».

У Криму пообіцяли «привітний прийом», якого не буде?

У Криму також відреагували на заяви переобраного президента Болгарії. Член «Громадської палати Росії», який називає себе «лідером болгарської громади Криму» Іван Абажер запросив Румена Радева відвідати окупований Росією Крим. Про це повідомило російське державне агентство «РИА Новости».

Абажер висловив упевненість, що у разі, якщо Радев вирішить відвідати півострів, на нього чекає «теплий і привітний прийом». За його словами, болгарське суспільство та «всі кримчани в цілому» будуть раді візиту Радева, який покладе покладе основу «створення міцних та надійних російсько-болгарських відносин».

Колишній «політв’язень Кремля», нині депутат українського парламенту Ахтем Чийгоз в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії висловив сумнів у тому, що переобраний президент Болгарії відгукнеться на запрошення з Криму і піде далі заяв, які зробив під час дебатів.

Ахтем Чийгоз

«Болгарія залишається членом НАТО і ЄС і навряд чи пану Радеву вдасться змінити зовнішній курс країни». За словами Чийгоза, запрошення є «звичайною російською пропагандою», а Абажер не представляє етнічних болгар Кримського півострова, а лише окупаційну адміністрацію у Криму. Реакції Румена Радева на запрошення відвідати анексований Крим наразі не було.

Чи матимуть заяви Радева про Крим вплив на політику Болгарії?

Чи матимуть погляди Радева на Крим, які відрізняються від загальноєвропейських, реальний вплив на політику Болгарії? У принципі, виходячи з попередніх заяв та вчинків президента, нічого дивного не сталося, пише Російська служба Радіо Свобода. Радев не раз поводився так, що в Кремлі могли його тільки похвалити: жодним словом не вступився за російського опозиціонера Олексія Навального, зберігав мовчання під час викриття та висилки з Болгарії майже десятка співробітників російської розвідки з дипломатичними паспортами, на загальноєвропейських майданчиках не раз вказував на, як він вважає, безрезультатність та безперспективність санкцій проти Москви. Нарешті, коли йому довелося таки проголосувати солідарно в цьому останньому питанні на рівні Євросоюзу, він спробував приховати це від громадськості.

З іншого боку, Радев має своїх виборців, які не бачать йому реальної альтернативи як главі держави. Саме на них розраховані інші слова президента, сказані під час дебатів: Росія не може бути моделлю розвитку для Болгарії, але вона не може бути ворогом – щонайменше тому, що «в пам'яті громадян вона – визволителька нашого народу».

Опоненти Радева зазначають, що проросійська позиція Радева не обов'язково така безкорислива і продиктована культурно-історичними чинниками. Як пише заступник голови правої «Спілки демократичних сил» Іван Сотіров, комітет з висунення Радева на другий президентський термін був сповнений представників колишньої комуністичної партійної номенклатури, співробітників колишньої держбезпеки та відвертих путіністів. Увесь перший президентський термін Радев лобіював корупційні російські енергетичні проєкти, зазначає Сотіров. Болгарська олігархічна модель, на його думку, є проєкцією такої ж російської моделі, а сам Радев є головним провідником кремлівського впливу на болгарську політичну еліту по лінії корупції.

Радев, який прийшов у політику в 2016 році, мав репутацію лояльного натовця – тільки тому, що він закінчив академію ВПС США. До речі, вже тоді, наприкінці 2016 року, будучи щойно обраним президентом, Румен Радев вперше висловився з кримського питання – в інтерв'ю французькій «Монд»: «Так, було вчинено порушення міжнародних правил. Реальність, однак, полягає в тому, що над Кримом майорить російський прапор». Після цього прозвучала його заява про «відсутність інтересу» до розширення військової присутності в Чорному морі, що викликало обурення прозахідних болгарських політиків. Як зазначає Іван Сотіров, президент Радев дуже добре знає, що Чорне море – це мілітаризована зона, в якій єдиною гарантією миру може бути лише адекватна присутність НАТО, коли йдеться про стримування амбіцій Кремля. У цьому сенсі «миролюбна» заява Радева, каже він, – не прояв некомпетентності чи нерозумності, а пряме сприяння Москві.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у лютому-березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

У 2016 році болгарський президент Румен Радев виступив проти санкцій, запроваджених проти Росії.

Матеріал підготовлений на основі публікацій Російської служби Радіо Свобода, Болгарської служби Радіо Свобода, проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.