Чим небезпечне «цвітіння» води в українських річках?

Від 17 липня всі пляжі Києва закриті для купання. Як пояснюють у КП «Плесо», причиною цього є «цвітіння» води, викликане спекою. Як наслідок, якість дніпровської води не відповідає санітарним нормам. У якому стані водойми в інших містах України і чи лише аномальні температурні показники призводять до цього явища?

Цими вихідними на всіх муніципальних пляжах столиці України вивішені червоні прапори. Заборону на купання встановили тимчасово і з профілактичною метою. Території пляжів відкриті лише для дозвілля на березі.

«За умови тривалої аномальної спеки у водних об’єктах відбувається активне «цвітіня» води – розмноження «синьо-зелених водоростей», які споживають із води кисень і виділяють токсичні речовини. Як наслідок, відбувається зниження концентрації розчиненого кисню у воді, що є передумовою для замору риби», – мовиться у повідомленні комунального підприємства «Плесо», яке воно розмістило на своїй сторінці у фейсбуці.

Небезпечна «зелена вода»

«Синьо-зелені водорості», як їх зазвичай називають, або ж ціанобактерії, які масово розмножуються і спричиняють «цвітіння» води, можуть бути небезпечними для здоровֹֹֹ’я людини через свою токсичність. Особливо шкідливим є їхній вплив на слабкі організми дітей і людей похилого віку.

Як повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України, деякі види ціанобактерій виробляють токсини, які погіршують здоров’я людей, коли вони купаються у забрудненій воді або ловлять у ній рибу.

Знехтувавши правилами безпеки, купаючись у такій воді, відпочивальники можуть отримати:

• подразнення шкіри, її почервоніння;
• свербіж;
• набряк слизової очей і носу;
• підвищення температури;
• біль у м’язах і суглобах;
• нудоту і блювоту.

Причини активного розмноження ціанобактерій

Кожне літо українці спостерігають «цвітіння» води, причому це явище характерне для різних водойм – як прісних, так і солоних, зауважує в інтерв’ю Радіо Свобода Анна Даниляк із громадської організації «Екодія». З кожним роком цей процес відбувається раніше, а подекуди вода «цвіте» двічі на рік.

Високі температури лише прискорюють це явище, а причини полягають, насамперед, у діяльності людини:

• використання мийних засобів;
• використання мінеральних добрив та пестицидів.

Еколог Анна Даниляк про причини «цвітіння» води в українських водоймах

Фосфати, які входять до їхнього складу, є поживними речовинами для росту ціанобактерій.

Проте «хімія» – це не єдиний фактор, який спричиняє масове поширення цих бактерій. До інших причин «цвітіння» водойм належать:

• зменшення об’ємів води в теплу пору року;
• підвищення температури води;
• відсутність природної течії або її порушення (створення так званих закритих водойм);
• надлишок поживних речовин у річках і ставках;
• потрапляння у водойми з дощами органічних залишків, що загнивають.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

За словами Анни Даниляк, Дніпро, як найбільша водна артерія України, чи не найбільше потерпає від «цвітіння» води.

«70% території України впливає на Дніпро і його притоки. Дніпро є найбільшою «зарегульованою» річкою зі зміненою природною течією. Тут побудовано електростанції, сховища, що також є однією з причин «цвітіння» води і погіршує її якість», – зазначає природоохоронець.

Чи є порятунок?

Після побудови каскаду водосховищ на Дніпрі річка припинила природнє самоочищення, зауважує у своїй статті у виданні «Українська правда» голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. А кількість фосфатів у воді, яка подається на Бортницьку станцію аерації, за його даними, за останні два десятиріччя виросла вп’ятеро.

За словами Анни Даниляк, за останні 10 років також збільшилося використання добрив у сільському господарстві. І це – на тлі майже повної відсутності контролю за їхнім впливом на довкілля.

«Україна є аграрною державою, але в країні немає належного нагляду за діяльністю агросфери і її негативних наслідків для природнього середовища. Агровиробництво є одним з найбільших споживачів і забруднювачів води», – каже еколог.

Щоб покращити екологічну ситуацію на українських водоймах, фахівці пропонують:

• повністю відмовитися або бодай частково обмежити використання фосфатовмісних мийних засобів у домашніх господарствах;
• модернізувати старі і побудувати нові очисні споруди;
• заохочувати фермерські господарства використовувати ощадливіші технології з меншим використанням агрохімії;
• збільшити штрафи за забруднення водойм;
• посилити державний нагляд за скидами підприємств.