В угрупованні «ЛНР» заявляють – змогли допитати затриманого в Мінську опозиційного блогера і журналіста Романа Протасевича. Раніше бойовики повідомляли про розслідування проти білоруса, нібито, за участь у бойових діях на Донбасі. Олександр Лукашенко особисто запрошував бойовиків відвідати Мінськ. В українському МЗС такі дії назвали спробою Росії надати угрупованням «псевдосуб’єктності». Чи може Лукашенко дійсно піти на визнання угруповань «ЛДНР»? Які наслідки це матиме для Мінського процесу і яку нову загрозу побачили в Україні з боку білоруського кордону?
За словами самого Олександра Лукашенка, запрошення до Мінська для допиту Романа Протасевича так званими слідчими з угрупування «ЛНР» він передав через президента Росії Володимира Путіна під час особистої зустрічі. Уже через два тижні бойовики відзвітували: слідчі дії провели, докази провини опозиціонера – отримали. Після такої заяви українське МЗС звернулося до білоруської влади за офіційними поясненнями.
«Ніякої генпрокуратури «ЛНР» не може бути за визначенням. Ми всі розуміємо, що фактичний контроль на тимчасово окупованих територіях у Луганській області здійснює окупаційна адміністрація Російської Федерації. Повідомлення про проведення так званих «слідчих дій» у Білорусі слід розглядати в контексті намагань РФ надати підпорядкованим їй незаконним угрупованням хоч якоїсь псевдосуб’єктності», – заявив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко.
Відповідь білоруська сторона поки не озвучила, але представники української делегації в Тристоронній контактній групі вже заявили: якщо інформація про контакти з бойовиками підтвердиться, то Мінськ більше не зможе бути майданчиком для переговорів по Донбасу.
Зліва направо: президент Росії Володимир Путін, тодішній керівник закордонної політики ЄС Катрін Аштон, Олександр Лукашенко та президент України Петро Порошенко у Мінську, 26 серпня 2014 року
«Тому що насамперед такий майданчик, він має бути повністю нейтральним. Але якщо це відбулося і це буде підтверджено, я маю на увазі факт проведення такого допиту, то це означає, що Мінськ втратив свою нейтральність і він зробив політичний крок на шляху до визнання «ДНР/ЛНР». І це абсолютно неприйнятно для нас. І це повністю дискредитує Мінськ. І взагалі жодної мови не може бути про те, щоби скористатися територією Білорусі для продовження консультацій», – вважає заступник голови української делегації в ТКГ Олександр Мережко.
Водночас адвокат заарештованого в Мінську опозиційного блогера Інеса Оленська повідомила – її підзахисного бойовики не допитували. Взагалі про так званих слідчих із «ЛНР», каже адвокат, Протасевич уперше почув від неї. На думку білоруських оглядачів, заяви Лукашенка не означають, що він готовий визнати угруповання «ЛДНР», адже зараз навіть Росія вважає підконтрольні бойовикам території – частиною України.
Опозиційний блогер та журналіст Роман Протасевич під час прескоференції, організованої білоруським МЗС, 14 червня 2021 року
«Москва не дозволить, щоб Лукашенко виглядав більшим прихильником «русской весни», «русского міра», ніж сам Путін. Безумовно, я думаю, дуже ревно до цього питання буде ставитися Путін і це не викличе схвалення, якщо Лукашенко ухвалить рішення визнати ці угруповання незалежними», – переконаний білоруський політичний оглядач Ігор Ільяш.
Метою публічних висловлювань Лукашенка про участь бойовиків «ЛНР» у справі проти опозиційного блогера, вважає Ільяш, є тиск на самого Романа Протасевича.
Роман Протасевич під час пресконференції, організованої білоруським МЗС, 14 червня 2021 року
«У Білорусі йому не висунуто звинувачення, які б за білоруським законодавством загрожували йому стратою. А він прекрасно розуміє, що якщо так трапиться, що він опиниться в угрупованнях «ЛДНР», то там з ним може статися все, що завгодно. Його можуть спокійно розстріляти. Я думаю, що важливо було від нього добитися не просто якихось зізнань. А важливо було добитися ось цього публічного співробітництва, яке, за задумом білоруських спецслужб, повинно деморалізувати в тому числі інакомислячих, опозиційні сили», – веде далі Ільяш.
Ще однією причиною таких заяв Лушенка, кажуть українські експерти, може бути спроба шантажу, щоб не дозволити Києву приєднатися до подальших санкцій проти Білорусі. 24 червня Європейський союз ввів обмеження на експорт нафтопродуктів та калійних добрив із цієї країни. І якщо Україна підтримає секторальні санкції – це може сильно вдарити по білоруській економіці.
Мозирський нафтопереробний завод, Гомельська область, Білорусь
«Український ринок для Білорусі другий за значимістю. Україна другий за значимістю торговельний партнер для Білорусі після Росії. Більш значний торговельний партнер ніж Китай, якого так популяризує Лукашенко як великого економічного партнера. Білорусь має приблизно в 2,5 мільярда позитивне торгівельне сальдо з Україною. Для Білорусі втрата 2,5 мільярда – це сума, яку вона зараз просто ніде не зможе компенсувати, навіть у Росії. Якщо ж у Білорусі обвалиться економіка, то це буде кінець режиму Лукашенка і він це чудово розуміє», – пояснює директор програми «Російські та білоруські студії» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Максим Хилько.
Тим часом, в інтерв'ю низці західних медіа президент України Володимир Зеленський заявив про військову загрозу з боку білоруського кордону. Президент вважає, що в середині вересня можливі провокації під час спільних білорусько-російських військових навчань «Захід-2021». Тільки за літо в армії РФ планують провести чотири з половиною тисячі тренувань. Але головною перевіркою року називають саме стратегічні навчання на території Білорусі.
Російсько-білоруські військові навчання «Захід-2017»
«Активні гібридні операції на території нашої держави, вздовж українсько-білоруського кордону, я думаю, що ці речі будуть абсолютно серйозно відпрацьовуватись. Тому що на літо ще навіть перед цими навчаннями «Запад-2021» в росіян і білорусів заплановано дуже багато навчань власних. І дуже багато цих навчань стосуються окремих підрозділів сил спеціальних операцій і взаємодії між російськими і білоруськими підрозділами цих сил. Вони заточені під ведення бойових дій у містах із великою кількістю цивільного населення. Тобто, фактично те, що ми бачили на Донбасі і те, з чого починався Крим», – говорить директор Центру досліджень проблем національної безпеки університету «Острозька академія» Тарас Жовтенко.
За таких обставин експертів особливо турбує посилення співпраці між військовими відомствами Росії та Білорусі. Наприкінці червня, наприклад, там заявили – найближчим часом завершать створення спільних навчально-бойових центрів. Один із них буде діяти і на території Білорусі.
Російсько-білоруські військові навчання «Захід-2017»
«Збільшення кількості спільних навчань, підписання угод про посилення співпраці між спецслужбами, домовленості про спільний прикордонний контроль так званої союзної держави Росії і Білорусі. Тобто, це цілком може закінчитися появою російських прикордонників на периметрі зовнішньому, тобто на кордоні між Білоруссю і Україною. І тут уже безпекові ризики суттєво для нас зростуть. Тут ризик якихось провокацій, ризик локальних конфліктів, які можуть вилитись у щось складніше», – зазначає Максим Хилько.
«Якщо раніше Росія діяла і політично, і військово в цих навчаннях із поправкою на те, що режим Лукашенка все-таки балансував між Росією і європейським вектором, і сам навіть Лукашенко був дуже обережний у цьому, то на сьогодні цей бастіон вже впав і такої потреби вже немає. І тому, я думаю, росіяни цим максимально скористаються для того, щоб продавити все те, що їм було потрібно в Білорусі», – додає Жовтенко.
25 червня стало відомо, що заарештованого в столиці Білорусі Романа Протасевича випустили з СІЗО. Звинувачення проти опозиційного журналіста не зняті, але йому змінили запобіжний захід і тепер Протасевич під домашнім арештом у Мінську.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: