«Чорний січень»: Азербайджанці відзначають 30-ту річницю кривавої розправи

Жителі Баку демонструють радянським танкам, які ввійшли до їхнього міста, свої мирні наміри. Більше 26 тисяч радянських військ увійшли в столицю Азербайджанської Радянської Республіки в ніч на 19 січня 1990 року.

Радянські солдати перекрили вулиці Баку в ніч на 19 січня 1990 року. Москва оголосила надзвичайний стан та застосувала війська після придушення спалаху етнічного насильства між вірменами та азербайджанцями. Радянська влада використала напруженість ситуації як привід для придушення зростаючого націоналістичного руху та підтримки Народного фронту Азербайджану, який виступав за незалежність.

Григорій Вартанян розповідає вірменам, як він був поранений, коли 40 чоловік обшукали його квартиру в Баку. 13 січня 1990 року, за тиждень до входу радянських військ, багато етнічних вірменів стали жертвами нападів. Щонайменше 50 осіб було вбито в Баку під час етнічних сутичок між вірменами та азербайджанцями після того, як спалахнули бойові дії у регіоні Нагірного Карабаху. 13 тисяч співробітників МВС, які перебували в Баку, не зробили нічого, щоб зупинити насильство.

Радянські солдати та війська МВС на вулицях Баку, 21 січня 1990 року.

Мешканці Баку оглядають автобус, який розстріляли радянські війська, 21 січня 1990 року.

Мешканці Баку покладають квіти у пам'ять про загиблих від радянського придушення. На лобовому склі цього автомобіля численні отвори від куль.

Зруйнований автобус на вулиці Баку після січневих сутичок. Міністр оборони СРСР Дмитро Язов пояснив цей наступ так: «Ми прийшли, щоб зруйнувати політичну структуру Народного фронту, щоб запобігти їхній перемозі на майбутніх виборах, призначених на 19 березня 1990 року».

Родичі оплакують жертв кривавого придушення на похоронах в Баку, 21 січня.

Радянські війська оточили жителя Баку під час одного з їхніх патрулювань у столиці Азербайджану, 22 січня.

Жінки оплакують жертв репресій під час похоронної процесії в Баку, 22 січня.

Дитина дивиться крізь отвір від кулі, Баку, 22 січня 1990 року.
 

Близько 500 тисяч людей прийшло на похорон в Баку, щоб згадати тих, хто був убитий під час кривавої розправи «Чорного січня», 22 січня 1990 року.
 

Під час похорону 22 січня 1990 року азербайджанці викидали свої квитки членів Комуністичної партії. Кремлівські репресії не змогли врятувати Радянський Союз і тільки посилили рух за незалежність Азербайджану.

Радянська військова машина на вулицях Баку, 23 січня.
 

Сім'ї радянських військових в Баку чекають евакуації зі столиці Азербайджану, 24 січня. Москва побоювалася, що радянські солдати та їхні родини стануть об'єктами репресій.

Радянський солдат на варті, Баку, 26 січня.

Радянські війська обшукують мешканця Баку під час патрулювання. Тисячі членів Народного фронту та їхніх прихильників були арештовані та ув’язненні.

Чоловік піднімає руки від горя під статуєю Леніна під час масового похорону в Баку. Традиційний 40-денний траур за загиблими супроводжувався загальнонаціональним страйком по Азербайджану.

Азербайджанські жінки ідуть між радянськими танками, Баку, 28 січня.
 

Дві азербайджанські жінки сповнені розпачу поруч із тілом родича, Баку, 28 січня.

Спецназ КДБ патрулює, 30 січня 1990 року.

Тисячі людей у скорботі йдуть повз могили, викопані у парку Баку, 3 лютого 1990 року. Двадцять місяців по тому, 18 жовтня 1991 року, Азербайджан проголосив незалежність.
 

Мешканці Баку кладуть квіти у пам’ять про загиблих під час розправи «Чорного січня», Баку, 3 лютого 1990 року. До кінця 1991 року Радянський Союз розпався.