Чому Україна не бойкотує ПАРЄ?

25–28 січня – перша цього року сесія ПАРЄ. Українська делегація бере у ній участь. Хоча Україна певний час відмовлялася це робити після того, як російській делегації в асамблеї повернули право голосу. Санкції на росіян у ПАРЄ накладали через анексію Криму. Москва на жоден крок не відступила, але ПАРЄ скасувала санкції. Навіщо Україна повернулася до асамблеї?

• ЩО ТАКЕ ПАРЄ?

Парламентська асамблея Ради Європи – один із органів Ради Європи, до якого входять депутати парламентів усіх держав-членів РЄ (не плутати з Європейським союзом). Мета Ради Європи – сприяння співробітництву між усіма країнами континенту стосовно стандартів права, прав людини, культурної взаємодії тощо. РЄ, зокрема, є материнською організацією для Європейського суду з прав людини. У складі Ради Європи – 47 держав, Україна до неї входить з 1995 року. ПАРЄ – консультативний орган міжпарламентської співпраці.

• НАВІЩО ПАРЄ РОСІЯ?

У 2014 і 2015 роках через анексію Криму російську делегацію позбавили права голосу, а її членів – права обиратися до головних органів асамблеї. Росія назвала це рішення ПАРЄ необґрунтованим і відмовилася від участі в роботі асамблеї, а влітку 2017 року перестала платити членські внески до Ради Європи (а це 7% бюджету РЄ). Ще через два роки ПАРЄ змінила свій регламент стосовно накладення санкцій, щоб дозволити делегації Росії повернутися. І от уже рік, як депутати цієї держави повноцінно працюють, голосують, а глава російської делегації – колишній російський телеведучий, пропагандист Петро Толстой – є заступником голови ПАРЄ (його повноваження продовжили напередодні, 25 січня).

Петро Толстой

Як стверджував у коментарі Радіо Свобода директор українського Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорій Перепелиця, Росія не виконала жодної вимоги ПАРЄ і продовжує грубо порушувати всі статутні документи цієї асамблеї. Але це не завадило ПАРЄ зняти санкції.

«Політика Росії спрямована на повну дискредитацію ПАРЄ, яка має стояти на сторожі демократичних цінностей. Свою присутність Росія використовує для повного знищення зрештою ПАРЄ. А ПАРЄ, зі свого боку, повертає російську делегацію. Такі рішення є ганьбою, порушенням задекларованих принципів цієї організації», – вважає Григорій Перепелиця.

Григорій Перепелиця

Натомість прихильники повернення права голосу російській делегації переконують, що ПАРЄ не відступає від своїх принципів і продовжує засуджувати анексію Криму. А повернення Росії потрібне для діалогу з нею. Мовляв, так можна впливати на Москву. Як заявляв колишній генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд (саме за його каденції зняли у ПАРЄ санкції проти Росії), повернення Росії сприяє відновленню захисту органами Ради Європи для «всіх 47 країн-членів». «Європа не має бути поділена знову. Новий поділ шкодитиме всім», – наголошував Турбйорн Ягланд.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) і Турбйорн Ягланд, 30 червня 2018 року

При цьому в ПАРЄ заперечують, що зняття санкції з Росії пов’язане з бажанням повернути російські внески Ради Європи.

• БУТИ У ТАКІЙ ПАРЄ – «СЕБЕ НЕ ПОВАЖАТИ»

Україна відмовлялася брати участь у сесії ПАРЄ після того, як російській делегації в асамблеї повернули право голосу. Але потім Київ вирішив повернутися. Українські депутати беруть участь у першій цього року сесії асамблеї, яка триватиме до 28 січня. Голова української делегації, депутат від «Слуги народу» у Верховній Раді Марія Мезенцева пояснила, чому Україна не бойкотує ПАРЄ.

«Для нас головне – постійно підтримувати на порядку денному тему Криму та російської агресії. Ми залишаємося на форпості українських інтересів. Для нас Росія – це країна-агресор, країна, з якою ми воюємо сьомий рік. Відновлення контактів з РФ, а також спроби налагодження співпраці, як вони про це заявляють, можливі лише після повернення всіх окупованих територій Україні, проведення демілітаризації та виплат справедливих компенсацій», – заявила Марія Мезенцева.

Зі свого боку Григорій Перепелиця називає рішення України повернутися до ПАРЄ «блюзнірством». Експерт виступає за бойкот Україною роботи асамблеї, поки «ПАРЄ не виставить Росію».

«Коли ви виступаєте на цій ганебній платформі, вас асоціюють із цієї поганою компанією. І це призводить до морально-політичного ефекту. І члени української делегації несуть колективну відповідальність за такі рішення (про зняття санкцій з Росії – ред.). Рішення, які не відповідають духу самої ПАРЄ. Залишатися у цій організації – себе не поважати», – зазначає Григорій Перепелиця.

• ПАРЄ – «​МАЙДАНЧИК РОБИТИ АГРЕСОРУ БОЛЯЧЕ»​

Депутат Верховної Ради 8-го скликання Борислав Береза був членом української делегації у ПАРЄ і вважає неправильним бойкот роботи асамблеї. Він різко засуджує зняття санкцій з Росії, але втрачати цей майданчик, каже, було б помилкою. Це в тому числі проявляється, на думку Борислава Берези, на прикладі «кейсу Навального» (у ПАРЄ 27 січня заплановані слухання про арешт у Росії опозиційного політика Олексія Навального).

Борислав Береза

«ПАРЄ – майданчик. І Україні слід його використовувати, використовуючи всі можливі потужності, використовуючи так, щоб державі-агресору Росії було боляче. І, наприклад, той самий Навальний. Я вважаю, що він не несе для України нічого позитивного. Але використати його проти Росії, порушити це питання, об’єднатися щодо нього з іншими державами й фактично шмагати Росію ми повинні. Й ми повинні бути першими, хто це робить», – підкреслив Борислав Береза.

• ПАРЄ І ЗЕЛЕНСЬКИЙ

Незгода з бойкотом роботи ПАРЄ – єдине, в чому погоджується з нинішньою владою України Борислав Береза стосовно роботи в асамблеї. При цьому він критикує президента Володимира Зеленського. Як би підступно і зухвало не поводилася Росія у ПАРЄ і як би не виявлялися подвійні стандарти у цій організації, Україна теж здатна впливати на ситуацію. Але цього немає, на думку Борислава Берези.

«Треба було й далі йти вектором, який був раніше (у роботі української делегації в ПАРЄ – ред.). Але Зеленський вважав, що він хитріший за всіх. Він тоді не підтримав делегацію, в якій я був, в якій були всі інші представники парламенту 8-го скликання. Він дав можливість Росії виграти той бій. І зараз фактично ми бачимо, як Україна програє велику битву. А Європа неоднорідна у ставленні до Росії. Ця неоднорідність присутня навіть серед членів делегації певних держав у ПАРЄ. Україні треба працювати у ПАРЄ! Треба консолідувати тих, хто об’єктивно оцінює політику Москви. Але це треба робити не на сесії, а заздалегідь, у кулуарах, у міжсесійний період», – переконує Борислав Береза.

Володимир Зеленський

Натомість Марія Мезенцева високо оцінює політику президента Зеленського і очолюваної нею делегації у ПАРЄ.

«Наша делегація залишається на форпості українських національних інтересів. Жодного сигналу таких «схилянь» (перед російським порядком денним країни-агресора – ред.) у нашій діяльності немає. Ми це ще раз доведемо на сесії ПАРЄ через конкретні виступи, ініціативи, поправки та міжнародну нормотворчість», – наголосила Марія Мезенцева на сайті партії «Слуга народу». Вона таким чином прокоментувала слова своєї попередниці на посаді голови делегації в асамблеї, колеги по «Слузі народу» Єлизавети Ясько.

Єлизавета Ясько

Зі свого боку Єлизавета Ясько заявляла в коментарі Радіо Свобода, що «можна говорити у тому числі про деяких членів делегації ПАРЄ, які зараз раптом почали казати, що ми не можемо виходити з порядком денним антиросійським, треба шукати компроміси, треба розуміти, як спілкуватися з агресором. Такого раніше не було», – стверджує вона.

Тим часом у перший день нинішньої сесії ПАРЄ Україна оскаржила повноваження російської делегації в асамблеї. Оскарження підтримали 38 членів асамблеї за необхідних 30, які представляли щонайменше п'ять національних делегацій. Питання передали на подальший розгляд відповідних комітетів.