Чому світові лідери цікавляться Тихановською? Пояснює її радник

Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська зустрічається у вівторок у Берліні з канцлером Німеччини Анґелою Меркель у час, коли протистояння в Білорусі все більше набуває геополітичного виміру, стаючи ще одним яблуком розбрату між Заходом та Росією. Як повідомляє німецьке телебачення, зустріч запланована на 16-у годину за київським часом.

Напередодні Світлана Тихановська заявила, що запитає Анґелу Меркель про «її потенційну участь як посередника» у переговорах між лідерами протестів та урядом Олександра Лукашенка, якого підтримав президент Росії Володимир Путін і який категорично відмовився від участі у переговорах.

«Ми обговоримо шляхи тиску на Білорусь, бо білоруси думають, що лише тиском ми можемо змусити владу вступити в діалог із народом», – сказала Тихановська в інтерв’ю виданню The Guardian скайпом зі свого офісу у Вільнюсі. Вона мешкає в столиці Литви відтоді, як її змусили покинути Білорусь після того, як їй погрожували чиновники у розмові в ніч після суперечливих виборів 9 серпня, коли Лукашенко оголосив, що виграв шостий термін президентства.

«Білоруський народ уже вважає Лукашенка нелегітимним, – сказала Тихановська. – Коли ми говоримо про переговори з урядом, ми говоримо про людей, нижчих за рангом; деякі люди повинні взяти на себе відповідальність і розпочати ці переговори, щоб знайти вихід із кризи».

Світлана Тихановська дедалі частіше отримує підтримку від західних політиків, зустрівшись із президентом Франції Емманюелем Макроном у Вільнюсі минулого тижня, а перед тим – із прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким. Після закінчення візиту до Берліну вона поїде до Братислави для участі у міжнародній конференції.

Чому світові політики «захоплюються» Тихановською?

Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської з міжнародних справ, розповідає про те, як працює команда Тихановської, чому західні лідери захоплюються нею, як він сам став частиною команди, як готуються її міжнародні зустрічі. Він також розповів і подробиці майбутньої зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель (розмова кореспондентки Білоруської служби Радіо Свобода із радником Тихановської відбулася напередодні цієї зустрічі, 5 жовтня).

Пропонуємо фрагменти цієї розмови.

– Наскільки зараз велика команда Світлани Тихановської? Як ви стали частиною команди?

Франак Вячорка, радник Світлани Тихановської

– Основним кістяком колективу є кілька людей, але це добре організована, функціональна група. Це офіс президента, він працює як офіс президента, єдине, що він розділяє частину свого мандату з Координаційною радою, яка частково розташована в Мінську і виконує більш представницькі, репрезентативні функції. Я просто написав Світлані, що готовий кинути все і долучитися до команди. Вона сказала: «О.К.». Я кинув усе, приїхав до Вільнюса, зараз допомагаю, раджу Світлані.

Кабінет Тихановської – це невелика структура. Поки що працюємо я, Олександр Добровольський (радники), є технічні адміністратори, є служба протоколів, прессекретар Ганна Красуліна і сама Світлана Тихановська. Ми працюємо з Павлом Латушком, Ольгою Ковальковою, які постійно приїжджають до Вільнюса, і з мінським активом, адже найголовніше – це Мінськ.

Як готувалась зустріч із Меркель

– Зараз у мережах активно поширюється картина зустрічей Світлани Тихановської зі впливовими світовими лідерами і перелік зустрічей Олександра Лукашенка з російськими регіональними лідерами. Незабаром зустріч із Анґелою Меркель, виступи в парламентах Німеччини і Франції. Як організовуються ці зустрічі, хто їхній ініціатор, які гравці беруть участь?

– Завжди по-різному. На оперативному рівні спочатку обмінюються повідомленнями штаби, а на рівні радників ведеться листування з канцелярією. У випадку з Меркель – це радники Меркель, із якими я листуюся. Ми висловлюємо взаємний інтерес, тоді призначається дата, визначаються завдання і пріоритети для зустрічі. Деякі зустрічі тримаються в таємниці, деякі публічні. Згідно з правилами, все має бути узгоджено – пресреліз, посада, інформація, яка потрапляє в ЗМІ. Сторона, яка запрошує, або сторона з найвищим статусом має пріоритет, прерогативу при визначенні публічності тієї чи іншої події.

Меркель, наприклад, сама обирає. Це буде зустріч сам на сам. Я не буду на цій зустрічі, не буде радників Меркель. Це буде зустріч Світлани та Анґели. І перекладач. Вони проведуть разом 45 хвилин у закритій кімнаті в офісі Меркель. Звичайно, вони будуть говорити про Білорусь. Я буду на інших засіданнях, сподіваюся, на зустрічі з міністром закордонних справ у Бундестазі. Кожна зустріч відбувається відповідно до протоколу, якщо ця зустріч є офіційною, але частково формат зустрічей Світлани не є форматом державних візитів, бо Світлана не має статусу голови держави. Відповідно, згідно з дипломатичним протоколом, це не офіційна зустріч. Як, наприклад, сніданок у Брюсселі, коли були всі міністри закордонних справ – наш виступ був неформальний, але всі розуміють, що його значення настільки ж важливе, як і офіційні консультації міністрів.

– Які ще зустрічі заплановані?

– Ми намагаємося діяти в напрямку легітимізації Координаційної ради і Світлани Тихановської та делегітимації Лукашенка. Наскільки це можливо, ми намагаємось говорити з представниками різних країн ЄС, ми намагаємось говорити з Україною, з уповноваженим ООН із прав людини. Є запрошення виступити від декотрих національних урядів. Зустрічей дуже багато.

Зараз такий момент, коли треба діяти швидко, і важливо не погоджуватися на кожну зустріч, але важливо вибирати ті, які можуть допомогти Білорусі. Нам необхідно терміново зупинити насильство і звільнити політичних в’язнів, і кожна неправильна зустріч або по-дурному проведена година віддаляє нашу перемогу. Тож тут потрібно відкласти гордість і зосередитись на тому, що насправді призводить до позитивних зрушень.

– Нещодавно Світлана змінила назву телеграм-каналу – з «Пул первой» (гра слів на назві відомого пролукашенківського каналу «Пул первого» – ред.) на власне ім’я «Світлана Тихановська». Як вона реагує на брудні зауваження телеграм-каналу «Пул первого» про те, що після її зустрічі з Макроном у нього можуть бути проблеми з дружиною тощо?

– Вона дуже переймається. Світлана – надзвичайно чесна, відповідальна людина, яка турбується про кожну подію, про кожного заарештованого, пропускає все через себе. У неї загострене почуття відповідальності. Кожну статтю, кожен текст, кожну промову пропускає через себе, продумує, виправляє. Хоча вона довіряє всім, звичайно, особливо радникам, але завжди все дуже ретельно переглядає. Вона сприймає близько до серця коментарі, які пишуть, особливо російські. Вона справді щиро вірить, що в Росії живуть люди, близькі до білорусів. Але вона насправді не розуміє, що Кремлем керують не просто росіяни, не ті росіяни, до яких вона звикла, які нам близькі в культурному й ідеологічному плані.

І це така політична наївність, яка зачепила багатьох білорусів, за яку багато білорусів проголосували на виборах. Зараз для неї емоційно важкі моменти, тому що вона змушена розчаровуватися. Багато хто насправді спекулює, намагаючись обдурити її. Поведінка Росії взагалі обурлива. Російська пропаганда, яка на неї нападає абсолютно несправедливо, є прикладом підлості до тих, кого росіяни називають братнім народом.

Зараз Світлана будує власний бренд, вона перейменувала телеграм-канал, бо не хоче, щоб її порівнювали з Лукашенком. «Пул первого» – це посилання на Лукашенка, а вона не хоче мати нічого спільного з режимом Лукашенка, щоб її не порівнювали і не асоціювали, щоб у білорусів не було відчуття, що побудована Лукашенком система може якимось чином повторитися в майбутньому. Вона хоче побудувати щось абсолютно нове, але вона не хоче керувати країною. Вона хоче, щоб Білорусь, до якої вона веде через нові вибори, була свіжою, сучасною, європейською. Хтось скаже, що це наївно. Але я думаю – і тепер уже й сам вірю, – що це можливо як ніколи раніше.

«Вона не використовує шаблонів, а говорить як звичайна людина»

– Не схоже на те, що сама Тихановська веде свої соціальні мережі. Як ви вважаєте, чи варто було б їй це робити?

– Нереально вести соціальні мережі, коли на тобі Макрон, Меркель та інші. І це нормально, коли інші люди пишуть пости. Але всі коментарі, що з’являються, – це її коментарі. Зрозуміло, що пости готують інші люди, що світлини – не селфі, але я думаю, що все більше і більше вона буде виходити в соцмережі. Найсильнішими є інстаграм і телеграм. На телеграмі – оперативна інформація, а в інстаграмі – комунікація з масовою аудиторією, імідж, позиціонування. Зараз вона має образ людини, яка об’єднала білорусів у боротьбі за свободу, нові вибори і Білорусь без Лукашенка. Вона ні з ким не свариться, ні з ким не конкурує. Її робота – об’єднати всіх, і це те, що вона робить ідеально.

Я все своє життя зустрічався з багатьма політиками і хочу сказати, що ніколи в житті не бачив такого захоплення в іноземних політиків. Вони зустрічають людину, яка не має політичних амбіцій, яка говорить абсолютно щиро, яка кожне слово пропускає через себе, і кожне слово йде від серця. І найголовніше – вона не використовує шаблонів, якими я користуюся, часом Павло Павлович [Латушко] використовує, а говорить як звичайна нормальна людина, а не політик. І ця непідкупна щирість є її великим і могутнім інструментом, саме тому всі європейські й світові політики мріють зустрітися з нею, щоб побачити лідера нації, який не є політиком і не хоче бути ним.

– Франаку, ви сказали, що кинули все і пішли до команди, щоб наблизити перемогу. Скільки часу потрібно, щоб білоруська революція перемогла?

– У нас є кілька місяців. Це кілька місяців вуличних протестів, інформаційного тиску, єдності білоруського народу. Ми повинні продовжувати цю боротьбу щодня. І якщо знову буде створений якийсь критичний момент, і якщо це станеться в найближчі місяць чи півтора, то ми маємо можливість уже до кінця року побачити прогрес, і якщо не нові вибори, то принаймні призначені вибори.

Я їхав робити короткострокову перемогу, щоб закінчити повстання за 6 місяців. Довгої кампанії на роки з урядами у вигнанні ніхто з нас не хоче, не планує і не буде робити. Ми тут усі лише для того, щоб перемагати, і дуже швидко. Часу дуже мало. Роботи дуже багато. Якщо робити зміни, це потрібно зробити зараз. Якщо ми їх зараз не зробимо, то буде Північна Корея.