У ФРН кількість біженців зросла на 400 тисяч: чому українці, які втекли від війни, їдуть із Польщі до Німеччини

Українські біженці дедалі частіше залишають Польщу та переїжджають до Німеччини – про це йдеться у дослідженні Міграційної платформи EWL та Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету. З серпня 2022 року кількість біженців там зменшилася на понад 350 тисяч. Водночас, у сусідній Німеччині навпаки – зросла на більш ніж 410 тисяч.

Станом на червень цьогоріч у країні зареєстровано понад 1 мільйон 100 тисяч шукачів притулку з України. Тоді як у Польщі їхня кількість становила майже 975 тисяч. Згідно з дослідженням, ключовим фактором міграції є наявність друзів та знайомих, більші соціальні виплати і вища оплата праці.

Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поспілкувався із українськими біженцями, які спершу отримали тимчасовий захист у Польщі, а потім переїхали до Німеччини. Щоб дізнатися:

• чому вони вирішили змінити країну прихистку,
• з якими труднощами стикалися під час перереєстрації документів,
• чим відрізняється життя українських біженців у Німеччині від Польщі.

Більше можливостей для заробітку та інтеграції

У березні 2022 року Наталія Мілевська з Києва евакуювалася до польського Плоцька. Там вона отримала тимчасовий притулок та статус UKR, який дав право на соціальну допомогу, медичні послуги та дозвіл на працевлаштування. Жінка відвідувала безкоштовні курси польської мови та віддалено працювала на українську компанію.

«Все було нормально, поки моя зарплата в гривнях не почала падати. Мені довелося знайти нову роботу в Польщі, щоб зводити кінці з кінцями. Згодом, через скорочення робочих годин на новій роботі, моя зарплата теж сильно знизилася. Її вистачало лише на оренду квартири, тобто нам навіть не залишалося на їжу. Висіти на шиї у поляків й ходити з простягнутою рукою і казати «дайте» – ну, вибачте, мені би совість не дозволила», – розповідає Наталія.

Тоді жінка вирішила переїхати до своєї сестри у Німеччину. Головними причинами називає кращу оплату праці та можливості інтеграції.

Українська біженка Наталія біля Ратуші в німецькому Дюссельдорфі. Червень 2023

«У травні 2023 року ми закрили всі документи в Польщі та переїхали до німецького Ольденбурга, – розповідає українка. – Тут, чесно кажучи, набагато легше, ніж було в Польщі».

За кордон жінка виїжджала зі своїм племінником, у Німеччині вона вже прилаштувала його у футбольну школу. Сама ж – пішла на курси і розмірковує про Ausbildung – навчання для здобуття нової спеціальності.

Домашнє завдання племінника Наталії у польській школі, якого вона вивезла з України, тікаючи від війни

«У Джобцентрі (центр зайнятості в Німеччині – ред.) на зустрічі з моїм консультантом питали, чи є у мене вища освіта та що б я хотіла робити. Якщо я захочу працювати за своїм дипломом – філологія чи журналістика – то мені потрібно буде вивчити німецьку на рівень С1. Це займе десь півтора-два роки», – пояснює біженка.

«43% респондентів вирішили переїхати, спираючись на досвід і рекомендації родичів, які вже влаштувалися в Німеччині. Також ключову роль у процесі інтеграції біженців відіграють курси німецької мови (52%), які є фундаментом для полегшення спілкування та розуміння культури цієї країни», – зазначають дослідники Міграційної платформи EWL.

Наталія вважає, що Німеччина вабить шукачів притулку з України також значною соціальною підтримкою.

Щомісяця їм платять близько 500 євро на дорослого та від 318 до 420 євро на дитину:

«Це оренда квартири, курси німецької мови, шкільні гуртки, екскурсії та харчування для мого племінника. Тобто я не працюю, бо відвідую курси, а гроші отримую від Джобцентру, яких мені достатньо. Вважаю, що краще використовувати свій вільний час для освіти, а не для некваліфікованої роботи на кухні чи в кафе. У Польщі такої можливості й соціальної підтримки немає».

Українська громада в Польщі влаштовувала ярмарки й концерти, щоб зібрати гроші на ЗСУ. На фото – племінник Наталії

Киянка каже, що поки не планує свого майбутнього. Бо всі попередні плани знищило російське повномасштабне вторгнення.

«Чесно кажучи, у мене вже розвинулася фобія, бо я боюся щось планувати, – ділиться біженка. – Спочатку я планувала в Києві, далі – у Польщі, а тут – вже Німеччина. У моєї подруги на німецькомовних курсах є жінка з Сирії, яка ще у 2015 році переїхала до Німеччини. Вона розповідала, що теж думала, що приїхала сюди на кілька місяців, а тут вже – вісім років. Тому зараз намагатимуся влаштувати максимально комфортне життя для себе й племінника, а там – буде видно», – розповідає українка.

Акція з ушанування пам'яті дітей, убитих Росією. Ольденбург, Німеччина, вересень 2023

За словами Наталії, кількість знайомих українців, які планують повернутися після війни до України, дедалі меншає. Вони активно проходять процес інтеграції – від курсів німецької мови до перенавчання на затребувані тут спеціальності.

«Німеччина інвестує в нас мільярди євро, не думаю, що це витрачання «грошей на вітер», – каже жінка. – Наскільки мені відомо, то тут не вистачає сотень тисяч робочих місць. Можливо, суть цього плану з підтримки біженців у тому, щоб українці закрили цю нестачу, платили податки і повернули більше, ніж на них витратили».

«Всю свою зарплату витрачала на оплату квартири»

У пошуках кращого життя для себе та своєї 11-річної доньки до Німеччини також переїхала Оксана. Вона родом із Запоріжжя, там працювала адміністраторкою в медичному закладі. Через обстріли, у перші дні масштабного російського вторгнення, лікарню тимчасово закрили, у місті лунали звуки вибухів. Коли її донька почала боятися звуків сирен, то жінка вирішила евакуюватися з нею за кордон – спершу до Польщі.

«На початку березня 2022 року евакуаційним потягом приїхала до польського Перемишля, а звідти до Бидгоща. Я їхала до своєї подруги, тому мені було трохи легше з житлом та адаптацією. Я відразу влаштувалася в польську клініку та орендувала житло. Проте всю свою зарплату витрачала на оплату квартири. Бо в середньому це було 2300-2500 злотих – стільки ж як і вартість квартири. Наприклад, у сусідній Німеччині із заробітком 2000 євро можна орендувати житло за 1000 євро, а на решту грошей цілком добре жити. У Польщі мені не подобалася велика розбіжність заробітку та витрат. Також немає такої соціальної допомоги, як у німців», – розповідає Оксана.

Вокзал у Перемишлі, Польща, 2022 рік

Переїхати до Німеччини Оксані запропонував її колишній чоловік. Для того, щоб змінити країну прихистку, жінці довелося звернутися до адміністрації міста та відмовитися від статусу UKR, що дає право на тимчасовий захист у Польщі.

«Закрила всі рахунки, виписалася з помешкання і впродовж 30 днів після подачі заяви про виїзд з країни я переїхала до Німеччини, – згадує біженка. – Попередньо я не писала в міграційні служби Німеччини, чи вони нас приймуть. Проте загалом не було жодних проблем під час подачі на 24 параграф, який надає право на прихисток»

Зараз жінка живе у маленькому селищі в Баварії. Тут вона отримує соціальні виплати, записалася на курси німецької та теж планує здобути професійно-технічну освіту Ausbildung ) – як помічник стоматолога. Після закінчення навчання вона зможе заробляти близько 2500 євро.

«Основною мотивацією була краща оплата праці, бо тут можна робити те ж, що і там, але заробляти набагато більше, – розповідає Оксана. – Хочу мати змогу допомагати батькам, які залишилися у Запоріжжі.

Я почала навчання на помічницю стоматолога ще у Польщі, а зараз вирішила його тут продовжити. Основне – хочеться інтегруватися та мати кращі можливості для життя. Бо вдвох з донькою у Польщі було дуже складно, тут все по-іншому».

Українець заходить у приватне помешкання в центрі розміщення біженців у колишньому аеропорту Тегель у Берліні, Німеччина, 9 листопада 2022 року

Раніше проєкт «Ти як?» писав, що українським біженцям у Польщі планують скоротити деякі види соціальної допомоги. Анонсовані зміни нібито очікуються вже наступного року. Обмеження, прогнозує Bloomberg, ймовірно стосуватимуться вимог щодо проживання, надання дозволів на роботу, вільний доступ до шкіл, медзакладів. Щоправда, згодом єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт заявив, що Єврокомісія планує продовжити дію тимчасового захисту для українців до 2025 року. Він зауважив, що для країна-членів, у тому числі – й Польщі, це буде «директива, а не рекомендація».

Наразі новоприбулим шукачам притулку з України в Польщі надаються одноразові виплати в розмірі 300 злотих (2 550 гривень), а також щомісячні виплати для дітей до 18 років становлять 500 злотих (4 250 гривень). Крім того, усім біженцям доступна безкоштовна медична допомога та освіта для дітей, можливість працевлаштування, а також безкоштовне житло і харчування протягом 120 днів.

За інформацією, раніше оприлюдненою Радіо Свободах, Рада Європейського Союзу за рекомендацією Єврокомісії має подовжити дію директиви про тимчасовий захист для українців до 2025 року вже 28-го вересня.

Брак робочої сили у Німеччині

За даними Федерального агентства зайнятості, цього року у Німеччині брак кваліфікованих працівників є серед близько 200 професій. А це – на 52 професії більше, ніж у попередньому році. Країні, зокрема, бракує медсестер, водіїв, фельдшерів, будівельників, а також фахівців, пов'язаних із доглядом за дітьми та автотранспортними технологіями. На рівні висококваліфікованих спеціальностей не вистачає фармацевтів, архітекторів та працівників ІТ-галузі.

«Німеччина потребує 1,5 мільйона іммігрантів на рік, якщо ми хочемо мати 400 000 нових громадян щороку, за вирахуванням значної еміграції (відтоку з країни самих громадян Німеччини – ред.), і таким чином зберегти робочу силу», – сказала Моніка Шнітцер, голова Ради економічних експертів при уряді ФРН в інтерв'ю для Süddeutsche Zeitung.

Співробітник сидить за столом у центрі розміщення біженців, у тому числі українців, у колишньому аеропорту Тегель у Берліні, Німеччина, 9 листопада 2022 року

Експертка підкреслила, що це мають бути кваліфіковані працівники, зокрема в промисловості, сільському господарстві, медицині та інших галузях. Також вона пропонує спростити вимоги щодо знання мови та впровадити активніше використання англійської мови.

За даними Федерального відомства у справах міграції та біженців, знання німецької мови на рівні C1 (advanced language level) вимагається в багатьох федеральних землях для певних професій, таких як професія педагога, інженера чи лікаря. Також для роботи за фахом потрібно визнати диплом, що в залежності від спеціальності може займати від двох місяців до кількох років.

Наприкінці червня Бундестаг схвалив реформу імміграційного законодавства для трудових мігрантів з країн, що не входять до ЄС. Ця реформа покликана полегшити і зробити більш привабливим процес працевлаштування в Німеччині для кваліфікованих працівників з-за кордону. Серед іншого, він передбачає бальну систему, де за кваліфікацію, вік та знання німецької мови іноземці можуть отримати дозвіл на приїзд та пошук роботи в Німеччині.

Під час акції на підтримку України і проти агресії Росії. Берлін, Німеччина, 19 лютого 2022 року

Також знизили перешкоди для тих, хто має професійно-технічну освіту та людей з професійним досвідом. Переселенці, які матимуть роботу та зможуть себе самі забезпечувати, також зможуть залишитися на законних підставах. Реформа стосується тих шукачів притулку, які прибули у країну до 29 березня 2023 року – у цей день ухвалили відповідний закон. Таким чином, вони з змінять статус на трудових мігрантів.