Роль України в гонці за Білий дім: чи зміниться політика США після виборів

Роль України у президентській кампанії у США була скоріше питанням політикування, ніж політики. Україна має двопартійну підтримку у Конгресі, але чи може це змінитися після президентських виборів у США, які мають відбутися 3 листопада?

Держава з населенням у 44 мільйони людей часом привертала чимало уваги у Вашингтоні – часто через несправедливі причини, як сказала б велика кількість українців.

Справа імпічменту проти президента США Дональда Трампа була зосереджена на твердженні очолюваної демократами Палати представників про те, що Трамп нібито «використовував свої офіційні повноваження для тиску» на уряд України, який мав «втрутитися у вибори в США для його особистої політичної вигоди». Підконтрольний республіканцям Сенат пізніше виправдав Трампа.

Тим часом Трамп та його союзники-республіканці прагнули дискредитувати свого опонента на виборах – кандидата від Демократичної партії та колишнього віцепрезидента Джо Байдена. Вони ставили під сумнів правильність дій Байдена під час його опікування Україною у часи, коли його син Гантер працював там у газовій компанії Burisma.

Ці питання знову двічі порушили наприкінці вересня – за кілька тижнів до президентських виборів, які мають відбутися 3 листопада. Спочатку у суперечливій доповіді сенаторів-республіканців йшлося про діяльність обох Байденів в Україні. Потім це питання порушили під час телевізійних дебатів між Трампом та Байденом, які відбулися 29 вересня.

Але, незважаючи на бурхливі політичні суперечки, деякі аналітики кажуть, що результати президентських виборів в США, скоріше за все, мало вплинуть на політику США щодо України після інавгурації президента на чотирирічний термін 20 січня.

Ці оглядачі кажуть, що наступна адміністрація – Трампа чи Байдена – скоріше за все, продовжуватиме надавати Києву військову підтримку, включно з летальною зброєю. Метою є допомогти Україні у війні проти підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі.

На їхню думку, Сполучені Штати також, швидше за все, підштовхуватимуть український уряд до втілення економічних реформ, боротьби з корупцією, боротьби з впливом мільярдерів та зменшення залежності від російської енергетики і продовжуватимуть відхиляти претензії Росії на Крим, який та анексувала у 2014 році.

«Політика буде схожою», – заявив Радіо Свобода експосол США у Києві Джон Гербст, який нині очолює Євразійський центр в аналітичному центрі «Атлантична рада». Він сказав, що головна різниця може полягати у риториці Білого дому щодо України.

Політика буде схожоюЗауваження Трампа щодо України часом відрізнялися від підходу та дій його адміністрації, або навіть сигналізували про можливу зміну політики щодо України. Під час кампанії 2016 року він, наприклад, заявив, що розгляне можливість визнання Криму частиною Росії і що, як він це розуміє, жителі Криму «скоріше б обрали бути з Росією».

Гербс розповів, що чиновники в адміністрації Трампа перевірили те, що критики називають тенденцією Трампа надавати перевагу Росії замість України. І вони підштовхнули його до схвалення надання Києву летальної військової допомоги. Адміністрація колишнього президента США Барака Обами утримувалася від таких дій через занепокоєння, що це може спровокувати ще більшу агресію з боку Москви.

Джо Байден під час одного з візитів в Україну в якості віцепрезидента США. Київ, 7 грудня 2015 року

Стиль та зміст

Проте, якщо Трамп буде переобраний, динаміка може змінитися, вважають деякі аналітики.

Стівен Пайфер, експосол США в Україні та старший науковий співробітник дослідницького центру «Інститут Брукінґса», стурбований тим, що Трамп міг відчути, що може діяти більш вільно під час свого другого президентського терміну, зокрема через те, що він вже точно не зможе йти на третій.

«Якщо Трамп переможе, я боюся зовнішньої політики, яку він може проводити щодо України, НАТО і Росії, коли його не цікавитиме чергове переобрання, і Республіканська партія буде повністю в його кишені», – сказав Пайфер Радіо Свобода.

За словами колишніх радників, він також висловлював сильну недовіру до України. Хоча він і стверджував, що має жорсткіший підхід до Москви, ніж Обама, іноді здавалося, що він таки віддає перевагу Росії.

Але дотепер у питаннях зовнішньої політики його стримував Конгрес.

У 2017 році Конгрес схвалив основний законопроект про санкції щодо Росії за величезної двопартійної підтримки.

«Закон про протидію суперникам Америки шляхом санкцій» (CAATSA), який застосували проти Росії головним чином через анексію Криму та участь у війні на сході України, передбачав, що для їхнього скасування потрібно схвалення Конгресу.

Санкції спрямовані на те, щоб завдати Росії серйозних економічних збитків з метою примусити її повернути Крим Україні та залишити Донбас, де з квітня 2014 року загинуло понад 13 тисяч людей. Це стало наріжним каменем зовнішньої політики щодо Росії і, по суті, щодо України.

«Найголовніше, що слід пам'ятати, це те, що Конгрес керував більшою частиною нашої політики» щодо України та Росії, каже Вільям Кортні, регіональний аналітик з центру Rand Corporation. Кортні – колишній дипломат і чиновник сфери національної безпеки, який працював в Росії та інших країнах колишнього Радянського Союзу.

«Здебільшого ми мали двопартійну підтримку як з боку адміністрацій [Обами, так і Трампа], оскільки Конгрес стурбований імперіалістичною поведінкою Росії», – наголошує Кортні.​

Підтримка Конгресу

Підтримка Конгресу включала військову допомогу на понад 1,5 мільярда доларів з 2014 року. За часів правління Трампа Україна отримала летальну протитанкову зброю, хоча й вона не використовується у конфлікті з підтриманими Росією сепаратистами на Донбасі.

Лідери Конгресу назвали Україну епіцентром спроб Кремля підірвати демократію у країнах колишнього Радянського Союзу та Східного блоку. Вони вважають: добре захищена та демократична Україна є життєво важливою для безпекових інтересів США.

Важливість цієї військової допомоги в очах багатьох людей у Вашингтоні стала очевидною, коли у 2019 році Трампа звинуватили у затримці зброї та іншого військового оснащення на суму близько 400 мільйонів доларів, коли він тиснув на президента України Володимира Зеленського у питанні щодо розслідування діяльності Байдена в Україні. Це зрештою призвело до спроби імпічменту Трампа. Конгрес, включаючи республіканських членів, негайно закликав надати Україні допомогу.

Цього року двопартійна група сенаторів подала законопроект, який передбачає військову допомогу Україні на суму до 300 мільйонів доларів на рік.

«Сильна двопартійна підтримка у наших відносинах з Україною зберігається, і, очевидно, Конгрес визнає стратегічну цінність партнерства», – заявив сенатор-демократ Кріс Мерфі.

Однак, напрямок зв'язків між Вашингтоном та Києвом все ж може потенційно відрізнятися залежно від того, хто саме виграє вибори в США.

Відносини Трампа з Києвом були напруженими ще з часів його успішної президентської кампанії у 2016 році.

Менш ніж за три місяці до виборів у США Національне антикорупційне бюро України оголосило, що отримало секретні документи, які свідчать про те, що тодішній голова передвиборчої кампанії Трампа Пол Манафорт міг отримати невідомі готівкові платежі у розмірі 12,7 мільйона доларів від дружньої до Москви української Партії регіонів, яку він консультував.

Незабаром Манафорт пішов з посади. Згодом його заарештували і ув’язнили за відмивання грошей та ухилення від сплати податків.

Жодних візитів

Тим часом кілька українських законодавців, чиновників та дипломатів, серед них посол США у Києві, публічно висловлювали занепокоєння заявами Трампа про Україну під час кампанії, включаючи зауваження щодо потенційного визнання Криму територією Росії.

У червні 2017 року Трамп холодно зустрів президента України Петра Порошенка, коротко поспілкувавшись з ним після зустрічі Порошенка з віцепрезидентом Майком Пенсом.

Очікувалося, що наступник Порошенка Зеленський спочатку відвідає Білий дім влітку 2019 року, через кілька місяців після того, як телевізійний комік і політичний новачок переміг на президентських виборах в Україні у квітні 2019 року.

Потім 25 липня відбувся телефонний дзвінок, який зрештою опинився у центрі справи про імпічмент Трампа. Його звинувачували у тім, що він тиснув на Україну з метою заохотити розслідування щодо своїх політичних конкурентів, включаючи Байдена. І робив він це нібито затриманням схваленої Конгресом допомоги для України та візиту Зеленського до Білого дому.

Трамп заперечив неправомірну діяльність у відносинах з Україною і назвав процес імпічменту «безпідставним».

Зустріч президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа на полях Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку. 25 вересня 2019 року

Через шістнадцять місяців після інавгурації Зеленський так і не відвідав Білий дім. Аналітики вважають, що вже заданий гіркий тон може зберігати відносини з Києвом «охолодженими», якщо Трамп все ж переможе на виборах у листопаді.

«Я не можу навіть собі уявити, як Трамп їде в Україну», – сказав Девід Крамер, колишній високопоставлений чиновник Державного департаменту, який зараз працює в аналітичному центрі – Інституті Маккейна.

Байден, на відміну від Трампа, був в Україні багато разів. Ще на посаді віцепрезидента при Обамі у 2009-2017 роках, він відвідував Україну шість разів. Останній раз це сталося у січні 2017 року, за кілька днів до вступу на посаду Трампа, коли він намагався запевнити Україну у послідовній підтримці США.

Байден наглядав за військовою підтримкою України з боку США, починаючи з 2014 року. Прозахідний уряд, який прийшов до влади в Україні у 2014 році, негайно зіткнувся з викликами Росії, яка анексувала Крим та підтримала сепаратизм на сході України, де Москва нині підтримує бойовиків.

Байден також особливо наполягав на проведенні економічних та судових реформ з боку нового українського уряду. Реформи, на думку західних країн та лібералів, мають вирішальне значення для України, якщо вона хоче протистояти російському впливу та процвітати.

Робота Байдена в Україні, а також робота його сина в правлінні компанії Burisma стали предметом критики з боку республіканців.

В основі цих звинувачень – твердження прихильників Трампа про те, що коли Байден тиснув на Порошенка з метою звільнити тодішнього генерального прокурора Віктора Шокіна, він зробив це, щоб захистити свого сина Гантера.

Байден заперечує, що мав такий мотив. Трамп та його союзники не надали жодних конкретних доказів, які б підтверджували їхні докори. Прихильники Байдена вказують на той факт, що багато західних урядів та міжнародних інституцій, які закликають до реформ в Україні, тоді також вважали, що Шокін, який був звільнений з посади у березні 2016 року, був суттєвою перешкодою для боротьби з корупцією в Україні.

Трамп припустив, що Гантер Байден, який був членом ради правління у компанії Burisma протягом п’яти років і мав зарплату в розмірі 50 000 доларів на місяць, нажився на імені свого батька. «Він заробив на Україні цілий статок», – заявив Трамп на початку вересня.

Байден заявив, що робота його сина в Україні «могла виглядати погано», але не була протиправною.

У дебатах 29 вересня він заявив, що звинувачення були «повністю дискредитовані», і повторив, що його син «не зробив нічого протизаконного» у Burisma.

«Жорстка любов»

У звіті, опублікованому 23 вересня сенаторами-республіканцями Роном Джонсоном та Чаком Ґрасслі, йдеться про те, що посада Гантера Байдена створила «потенційний конфлікт інтересів», який підриває політику США, але при цьому зазначається, що те, чи вжив будь-яких інших дій, щоб допомогти своєму синові Джо Байден, залишається «незрозумілим».

Деякі аналітики стверджують, що навіть якщо припускати, що Трамп у разі переобрання відступиться від своєї поточної української політики, Білий дім на чолі з Байденом може бути більш активним у досягненні деяких цілей США. Це також, на їхню думку, заспокоїть Київ.

Політика «жорсткої любові», яка вимагає економічних реформ і стійкої боротьби з корупцією, «продовжуватиметься під час правління будь-якої з адміністрацій, але, можливо, все ж буде трохи бадьорішою в умовах правління Байдена, оскільки він особисто брав участь в роботі, дотичній до України», – сказав Кортні.

Крамер вважає, що у разі обрання Байдена він, швидше за все, запросить Зеленського до Білого дому, а також відвідає Україну. Тоді він стане першим президентом США, який зробив це з часів правління Джорджа Буша у 2008 році.