Політика

Чехія і вибухи, в яких підозрюють Росію: Прага отримала слова солідарності ЄС, але не дії

Жозеп Боррель: Європейський союз не планує підтримати Чехію видворенням російських дипломатів чи новими санкціями

Міністри закордонних справ країн-членів Європейського союзу, вислухавши інформацію з Праги про викриту причетність спецслужб Росії до вибухів у Чехії 2014 року, висловили солідарність із Прагою. Але, як повідомив після онлайн-засідання голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель, ні скоординованого видворення російських дипломатів із країн Євросоюзу, як то бувало раніше, ні нових санкцій щодо Росії цього разу не буде.

«Відповідь – «ні» на обидва питання», – заявив Жозеп Боррель на запитання, чи Чехія просила про скоординоване видворення російських дипломатів із країн-членів ЄС і чи Євросоюз готує нові санкції щодо Росії в цьому зв’язку, а також через нарощування російської військової присутності біля України і в Криму і справу російського опозиціонера Олексія Навального.

«Прохання про широке видворення російських дипломатів із усіх країн-членів ЄС не було, і на цей час немає ніяких планів щодо санкцій проти Росії. Усе може змінитися, але зараз це так», – сказав Боррель.

«Міністр закордонних справ Чехії повідомив нас про рішення видворити 18 російських дипломатів, пов’язане з вибухами 2014 року на складах озброєнь. Цих дипломатів чеські спецслужби ідентифікували як російських військових агентів. І Європейський союз висловив єдність і солідарність із Чехією», – заявив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки.

Щоправда, ще перед початком зустрічі, більшість учасників якої брали в ній участь онлайн через карантинні обмеження, Боррель наголосив, що з цієї причини вона має характер неформальної, тому офіційних рішень на ній ухвалювати не будуть.

Чехія: таки просили про підтримку не тільки словами, а й видворенням росіян

Але зі словами чільника Євросоюзу висловив незгоду нинішній виконувач обов’язків міністра закордонних справ Чехії Ян Гамачек, який також є віцепрем’єром і міністром внутрішніх справ.

В інтерв’ю британському телеканалові Sky News він заявив, що просить про такий вияв солідарності через видворення російських дипломатів Велику Британію, яка вже не є членом ЄС. При цьому він додав, що просив і колег із Євросоюзу розглянути можливість видворити російських посадових осіб, які діють на їхніх територіях. «Але це, очевидно, рішення, яке мають ухвалити самі ці країни», – додав він.

І окремо уточнив у твітері: «На сьогоднішніх переговорах Ради міністрів закордонних справ ЄС я сказав буквально таке: «Дозвольте мені використати цю можливість, щоб попросити вас про солідарність, чи то у формі заяв ЄС або окремих країн, чи то можливих видворень працівників російської розвідки з європейської території».

Словесну ж підтримку, крім Борреля, висловили Чехії й голови МЗС окремих країн-членів. Під час засідання про це заявили, зокрема, Словаччина і Словенія; попередніми днями на підтримку рішення Праги видворити групу російських дипломатів, яких викрили як працівників російської розвідки, виступили Естонія, Латвія, Литва, Польща. Із-поза меж ЄС про таку підтримку заявляли, серед інших, США й Україна.

Допомогу в розслідуванні вибухів на складах озброєнь у Чехії 2014 року, які, як з’ясували чеські спецслужби, спричинили російські агенти, запропонувала Болгарія – за деякими даними, озброєння з тих складів могло призначатися для перевезення до цієї країни, і вибухи мали статися вже на болгарській території.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Шпигунський скандал у Європі: вибухи на артскладах у Чехії, отруєння «Новічком» у Болгарії і війна в Україні

Про санкції проти Росії просила ЄС іще й Україна

Про прохання про санкції проти Росії говорив інший учасник однієї з частин нинішньої зустрічі, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Адже одним із головних питань зустрічі стало обговорення агресивних дій Росії з різким нарощуванням її військової присутності біля українських кордонів і в Криму.

Як повідомили в МЗС України, Кулеба говорив на зустрічі про «покроковий план дій задля стримування Москви від подальшої ескалації», ключовим елементом якого мала б стати розробка нового пакету секторальних санкцій, який був би негайно запроваджений у разі нового етапу агресії з боку Росії.

Скоординовані видворення вже бували

Скоординовані видворення російських дипломатів із країн-союзників у відповідь на втручання Росії у внутрішні справи однієї з таких країн уже не раз ставалися в минулому.

Одним із наймасовіших було видворення 2018 року одночасно з багатьох країн світу – тоді це була реакція на отруєння в Великій Британії подвійного агента Росії Сергія Скрипаля і його дочки бойовою хімічною отруйною речовиною з групи «новачок».

Тоді з’ясували, що отруєння влаштували працівники російської військової розвідки, відомої за попереднім скороченням ГРУ.

Зокрема, двох із них, які користувалися паспортами громадян Росії на імена Олександр Петров і Руслан Боширов, ідентифікували як працівників ГРУ Анатолія Чепігу і Олександра Мішкіна.

«Петров» і «Боширов» «попрацювали» і в Чехії

А ввечері 17 квітня прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш повідомив, що існує обґрунтована підозра про причетність працівників ГРУ до вибухів на складах озброєнь у Чехії восени і взимку 2014 року.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чехія підозрює «Петрова» і «Боширова» у причетності до вибухів на складі боєприпасів у 2014 році

У зв’язку з цим виконувач обов’язків міністра закордонних справ Чехії Ян Гамачек оголосив про видворення з країни 18 російських дипломатів, які були ідентифіковані як працівники російських спецслужб – ГРУ, а також служби зовнішньої розвідки СВР.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чехія не виключає нових заходів проти Москви після викриття причетності спецслужб Росії до вибуху 2014 року

Поліція Чехії у зв’язку з тими вибухами на складах озброєнь 2014 року оголосила в розшук двох працівників ГРУ – тих самих, яких вважають причетними до отруєння Скрипаля в Великій Британії.

Як мовиться в повідомленні, поліція, а також чеський Національний центр боротьби проти організованої злочинності просять про допомогу в розшуку двох осіб, які під час перебування в Чехії в жовтні 2014 року використовували принаймні по дві ідентичності: паспорти громадян Росії на імена Олександр Петров і Руслан Боширов, а також паспорти громадян Молдови на ім’я Ніколай Попа і Таджикистану на ім’я Руслан Табаров.

За даними чеських засобів інформації, озброєння з тих складів, чи принаймні частина їх, планувалися для передачі Україні, яка вкрай потребувала їх на початку агресії Росії. Посередником, за тими повідомленнями, виступав болгарин Еміліан Ґебрев, легальний торговець озброєннями, який сам 2015 року став об’єктом двох спроб ГРУ отруїти його «новачком».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ґебрев заперечує намір реекспорту зброї з Чехії в Україну в 2014 році

Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що ті боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.

Your browser doesn’t support HTML5

«Акт державного тероризму?» Чехи пов'язують підозрюваних в отруєнні Скрипаля з вибухом у 2014 році

Росія всі докази про її причетність до тих вибухів відкидає і в відповідь заявила про видворення 20 дипломатів і працівників чеського посольства в Москві – при тому, що його штат удвічі менший, ніж російського посольства в Празі. А в видворенні з Чехії 18 російських дипломатів Москва звинувачує… США.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чехія офіційно вилучила російський «Росатом» із майбутнього тендеру на добудову АЕС