Фіналісти президентських перегонів у Чехії дуже різняться у питанні війни Росії проти України та військової допомоги Києву. В той час як відставний генерал НАТО Петр Павел виступає за активну допомогу Україні задля досягнення нею перемоги, його опонент – колишній прем’єр міністр Чехії Андрей Бабіш – змальовує себе як майбутнього «президента миру», який може долучитися до міжнародних мирних зусиль задля швидкого завершення війни в Україні. Претенденти на президентську посаду також розійшлися у питанні співпраці з комуністичними спецслужбами в часи соціалістичної Чехословаччини.

Згідно з результатами першого туру президентських виборів у Чехії, до другого туру, голосування в якому відбудеться 27-28 січня, вийшли генерал у відставці Петр Павел (набрав 35,39 відсотків голосів виборців у першому турі), та екс-прем’єр Андрей Бабіш (35 відсотків рівно).

Питання війни в Україні не було домінуючим від час президентської кампанії, але фактори, на які вплинула агресія Росії, – підвищення інфляції, зростання цін на газ та пальне, вищі комунальні платежі – все це знайшло відбиток в Чехії, як і в інших країнах Європи.

На цих настроях певного соціального невдоволення вміло грає мільярдер Андрей Бабіш, а Петр Павел звинувачує екс-прем’єра у популізмі.

«Виходом із цього розчарування не є підтримка Андрея Бабіша. Виходом є співпраця з урядом для пошуку конструктивних рішень проблем, які викликають розчарування, замість відставки уряду в час кризи і довіри до нереальних обіцянок та підкупу виборців, як це робить Андрей Бабіш», – сказав Петер Павел після першого туру виборів.

Допомога Україні

68-річний Бабіш під час виборчої кампанії не закликав напряму зменшити підтримку України чи допомогу українським біженцям (яких в Чехії кілька сотень тисяч), але наголошував, що чеський уряд мав би насамперед піклуватися про чехів.

Андрей Бабіш голосує на виборчій дільниці в Пругоніце поблизу Праги під час першого туру президентських виборів. 13 січня 2023 року

Вже після першого туру виборів Бабіш дещо змінив свою позицію щодо допомоги українцям.

«Справді, ми допомогли українцям. Ми допомагаємо їм, і це добре», – сказав Бабіш, коли стало зрозуміло, що він вийшов до фіналу президентських перегонів.

На відміну від Бабіша, 61-річний Петр Павел постійно виступав за допомогу Україні і особисто збирав кошти на військову допомогу.

Війна і мир

Ще один момент розділяє фіналістів перегонів.

Бабіш подає себе як майбутнього «президента миру», змальовуючи професійного військового Павла як людину войовничу.

«Хтось має почати говорити про мир», – сказав Бабіш, нагадавши що перед першим туром виборів він відвідав французького президента Емманюеля Макрона. Він також сказав, що як прем’єр Чехії (2017-2021) познайомився з німецьким президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром та турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. У разі обрання президентом Бабіш обіцяє також сконтактуватись із лідерами Вишеградської четвірки (окрім Чехії до неї входять Польща, Словаччина та Угорщина) для проведення «саміту миру».

«Отже, це те, що я зробив би. Я б зробив максимально для посередництва. Я запропонував організувати саміт миру в Празькому замку, бо це дуже важливо», – сказав Бабіш після першого туру виборів, маючи на увазі Празький град як резиденцію чеських президентів.

Неважко помітити, що Бабіш особисто назвав лідерів Франції та Туреччини, які балансують між Україною та Росією, і які підтримують зв’язок із російським презентом Володимиром Путіними. Також це лідери, які більше наголошують на мирі та прямо не демонструють віри в українську здатність відбити російську агресію і перемогти у війні.

А німецький президент відомий «формулою Штайнмаєра», яка була неприйнятною для України під час війни на Донбасі, бо ставила політичні вимоги до Києва вище міркувань безпеки і турботи про територіальну цілісності України.

Андрей Бабіш відтак зараз активно розігрує карту, що професійний військовий Павел є «войовничим» і що він є «кандидатом війни», а Бабіш – «кандидатом миру».

«Якщо пан Павел каже, що мир є ілюзорним, я рішуче з цим не погоджуюсь. Ми не хочемо війни, ми хочемо миру», – сказав після першого туру Андрей Бабіш.

Петр Павел серед своїх прихильників в молодіжному рок-клубі у Празі перед голосуванням у першому турі президентських виборів у Чехії. 9 січня 2023 року

Зі свого боку, Петр Павел нагадав, що після окупації Росією українського Криму Бабіш був прем’єр-міністром Чехії «і він не організував жодного мирного саміту в Празі. Він навіть не спробував цього зробити».

«Створення надії, що Чеська республіка сьогодні має здатність організувати глобальний саміт миру є нічим іншим, аніж фокусом, що його розігрує Андрей Бабіш», – сказав генерал у відставці.

«Я, ясна річ, не хотів би применшувати переговори щодо миру. Я лише посміхаюсь, бо Андрей Бабіш лише говорить про те, що я, власне, зробив у минулому. Я думаю, що називати мене войовничим є повним абсурдом», – каже кандидат Павел.

Павел також сказав, що як очільник Військового комітету НАТО (2015-2018 роки) намагався встановити контакт із начальник генштабу російської армії генералом Валерієм Герасимовим задля зменшення напруги після анексії Криму, не дивлячись на спротив з боку деяких членів НАТО, яких Павел не назвав.

«І хоча це не призвело до тривалого миру, це все ж було значним кроком. Я завжди вдавався до таких кроків і продовжуватиму їх робити, коли будуть підстави для цього, і коли будуть створені передумови», – сказав Петр Павел.

Минуле

Обидва фіналісти чеських президентських перегонів були в компартії Чехословаччини до Оксамитової революції 1989 року, яка поклала край комунізму.

Андрей Бабіш звинуватив Петра Павла в тому, що той працював у військових розвідувальних органах в часи комунізму.

За його словами, Празький град «не повинен бути взятим комуністичним розвідником, якого школили для підривних дій проти НАТО, разом з КГБ. Лише Росія має такого президента – і це є пан Путін».

Бабіш посилався на навчальний курс, який Павел нібито пройшов в 1988-89 роках в тодішній Чехословаччині. Але не навів дооказів, що до тих курсів мав стосунок радянський КГБ, і що Павел, власне, займався якоюсь підривною діяльністю.

Тут Бабіш зіграв на випередження, бо проти нього самого є звинувачення, що він співпрацював із СТБ, спецслужбою комуністичної Чехословаччини.

В Словаччині, де народився Бабіш, є незавершений позов щодо словацьких даних, що Бабіша нібито завербувала як інформатора в 1982 році. Він працював в зовнішньо-торгівельному представництві, але заперечує вербування.

«Хтось хоче пов’язати мене з КГБ. Перепрошую! Я був би щасливий, щоб ЗМІ врешті сказали правду – перш за все, що я ніколи не співпрацював із СТБ», – сказав Бабіш чеському телебаченню після першого туру президентських виборів.

Жінки в традиційних народних вбраннях голосують на виборчій дільниці в Ледніце неподалік чеського міста Брно. 14 січня 2023 року

Відтак, чеські вибори, другий тур яких відбудеться наприкінці січня, все більше торкаються війни в Україні, а також звинувачень про «скелети в шафах» нібито далеких вже комуністичних часів.