Чехія є лідером щодо засудження колишніх найманців на Донбасі, які воювали проти України

Найманці з понад 30 країн світу брали участь на боці Росії у війні проти України на Донбасі, але тільки у дуже небагатьох державах ведеться системна робота щодо виявлення та судового переслідування своїх громадян, говорять в українській прокуратурі. Поки що найбільше своїх громадян, які брали участь у війні проти України на боці російських гібридних сил, засудила Чехія. Станом на кінець червня, за даними українського посольства, чеські суди винесли 6 вироків за звинуваченням у тероризмі громадянам Чехії, які воювали на боці Росії серед бойовиків так угруповань «ЛДНР». Ще низка справ нині розслідується чеськими правоохоронними органами і незабаром слід очікувати вироків.

Загалом, понад 20 громадян Чехії є під слідством або були засуджені за звинуваченнями у причетності до бойових дій на Донбасі на боці Росії, повідомив посол України у Празі Євген Перебийніс.

Про те, чому для Чехії ці справи стали важливими, говорили учасники вебінару, що його минулого тижня проводили спільно Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та Медійна ініціатива за права людини.

Ще у 2016 році у чеському місті Остраві відкривалося так зване «консульство ДНР», лунали заяви від президента Мілоша Земана про те, що втрата Криму для України – доконаний факт і Києву краще було виторгувати за це у Росії знижку на енергоносії, а деякі праворадикальні чеські парламентарі здійснювали візити до окупованого Криму та Донбасу.

Але, за словами українського посла Євгена Перебийноса, Чехія є правовою державою, де правоохоронні органи працюють незалежно від політичного контексту. А тому чеські державні інституції не звертали увагу на пропаганду і системно працювали – протягом 2016-17 років судовим рішенням так зване «консульство ДНР» було закрито.

На думку українського посла, робота чеських правоохоронних та судових органів могла б стати прикладом для інших країн, де подібним чином російська гібридна агентура намагалася представити російське вторгнення та окупацію як «громадянську війну в Україні». Як каже Євген Перебийніс, навіть самі судові засідання та формулювання, які лунали в суді, були важливі для того, щоб назвати речі своїми іменами.

За даними Романа Маци, чеського безпекового експерта, який впродовж багатьох років стежить за діяльністю чеських проросійських сил, нині, крім Павла Кафки, вироки були винесені щодо Еріка Ешту, Олдржиха Ґрунда, Мартіна Кантора, Лукаша Новачека та громадянина Білорусі Олексія Фадєєва. Щодо деяких із них справи і судові засідання проходили у відсутності звинуваченого, бо хтось переховується в Росії, хтось на окупованих територіях на сході, а щодо інших невідомо, чи вони живі.

Суди над ними почалися приблизно в той самий час, і перші вироки були переважно умовними, бо складно було довести безпосередню участь чеських громадян у бойових діях, також деяких судили за їхньої відсутності, щодо інших не було впевненості, чи вони взагалі є живі, чи переховуються на окупованих територіях, чи в самій Росії. Тому, як каже Євген Перебийніс, важливо було дочекатися перших «реальних вироків».

«Першим був громадянин Білорусі (він має дозвіл на проживання у Чехії – ред.), а другий – чех на ім’я Павел Кафка, якому суд присудив спочатку умовне покарання, а потім в результаті апеляції – реальне покарання, позбавлення волі на три роки за участь у бойових діях», – наголошує посол.

Як каже Роман Маца, мотивація людей, які йшли воювати проти України, була різною. Одних приваблювала ідеологія – вони хотіли повеенення Радянського Союзу і вірили, що зможуть повернути його у такий спосіб, інші втікали від правосуддя в Чехії, наробивши боргів, треті не змогли знайти свого місця в житті та шукали пригод. Таким, зокрема був випадок Павла Кафки – молодого чоловіка без родини, який виростав у прийомній сім’ї та мріяв про кар’єру «бравого солдата».

Український посол повідомив, що напередодні на адресу посольства надійшов лист від Павла Кафки з колонії, в якому він продовжує стверджувати, що не брав участі у бойових операціях, хоча це і було доведено судом, але хоче вибачитися перед Україною і навіть «вірить, що Україні вдасться повернути територіальну цілісність дипломатичним шляхом».

На думку посла, дуже важливими є формулювання, юридична кваліфікація дій чеських бойовиків, які дають чеські прокуратура і суди.

«Як правило, чеська прокуратура практично в усіх випадках в обвинувальних актах подає «участь у здійсненні терористичного акту». Не всі суди погоджуються з таким формулюванням, деколи суд його змінює на «участь в організованому злочинному угрупованні, бо російські війська на Донбасі та їхні проксі – це, звичайно, злочинне угруповання і організоване. У будь-якому разі, важливо, що чеські суди цим шляхом ідуть і найближчим часом нас очікує ще ціла низка судових рішень», – сказав посол, додавши, що чеська прокуратура активно співпрацює з українською і планує розширити цю співпрацю для поповнення доказової бази.

Євген Перебийніс уточнив, що у випадку громадянина Білорусі чеське судочинство використало норму універсальної юрисдикції (вид екстериторіальної кримінальної юрисдикції, що дозволяє державам або міжнародним організаціям вимагати кримінального провадження над обвинуваченою особою, незалежно від того, де був вчинений передбачуваний злочин, та незалежно від її громадянства та країни проживання – ред.) і що тероризм та незаконні збройні формування існують в рамках війни, яку Росія веде проти України, і Міністерство закордонних справ допомагає чеським судам визначити міжнародно-правовий статус цих подій.

Приклад Чехії, за словами Євгена Перебийноса, має значення для правоохоронних органів інших країн, які, реагуючи на прояви підривної діяльності Росії на території своїх країн, захищають в першу чергу себе, але також підтримують Україну.

Як каже Ольга Решетилова з Медійної ініціативи за права людини, українські суди не є такими послідовними в питанні кваліфікації злочинів, які вчиняють бойовики на Донбасі.

«Ці справи у нас кваліфікуються дуже хаотично, за різними статтями Кримінального кодексу: «посягання на територіальну цілісність держави», «державна зрада», «створення терористичної організації», «підготовка, планування і ведення агресивної війни проти України». Також окремо потрібно говорити про воєнні злочини», – вважає Ольга Решитилова.

Заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов, який донедавна очолював департамент нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту ОГП, повідомив, що з часу створення окремого департаменту прокуратури, який займається злочинами в рамках збройного конфлікту, українські правоохоронці ведуть розслідування злочину найманства.

«На нинішній день у нас 32 кримінальні провадження, які ведуться проти понад 250 міжнародних найманців із 32 країн, які брали участь у збройному конфлікті на Донбасі. Щодо Криму ведуться окремі справи. Щодо Чеської Республіки, то ми встановили 24 особи, які брали активну участь у військових діях. Ми зареєстрували ці справи як незаконна участь у збройних формуваннях, найманство, в деяких випадках як участь у терористичних організаціях», – повідомив Гюндуз Мамедов.

За його словами, українська прокуратура готова допомагати у розслідуваннях, які ведуться проти громадян Чехії, але поки що таких запитів від чеської прокуратури в Києві не отримали. Українська сторона навіть пропонувала створити спільну слідчу групу, на кшталт тієї, що працює над розслідуванням збиття літака МН-17.

За словами учасників дискусії, така співпраця була б корисною для слідства не лише в Чехії, але і в інших країнах, адже поки що більшість вироків, які виносять у Чехії, є умовними саме через недостатність відповідної доказової бази.

З іншого боку, заступник начальника управління Департаменту військових конфліктів Офісу генерального прокурора, Микола Говоруха сказав, що докази, зібрані чеськими колегами, можуть бути використані в Україні та передані до Міжнародного кримінального суду, якщо МКС розглядатиме відповідну справу. Він також зауважив, що у тих випадках, коли Україна веде розслідування справ про найманство іноземних громадян на території Донбасу, прокуратура направляє запит до відповідних органів їхніх країн та заохочує їх до співпраці в розслідуванні та обміні інформації. Але, за словами Миколи Говорухи, запити про правову допомогу – це тривалий і бюрократично складний процес.

Учасники дискусії також відзначили, що досвід вироків у чеських судах може бути використаний у Міжнародному кримінальному суді (МКС), куди Україна звертається з багатьма справами, пов’язаними з війною, яку Росія веде проти України на Донбасі.

Встановлюйте оновлений застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети на платформах iOS та Android.