Часу обмаль. Чи буде підписано новий пакт про ядерні обмеження між Вашингтоном і Москвою?

У лютому спливає термін дії останнього договору про обмеження двох найбільших у світі ядерних арсеналів. Нові сигнали з Москви та Вашингтона вказують на потенційне продовження договору про нову угоду про стратегічні наступальні озброєння, СНО. Залишилося менше від чотирьох місяців до закінчення попереднього договору, що його було підписано 10 років тому. Тож Вашингтон і Москва намагаються знайти спільну мову, щоб зберегти пакт, хоча б тимчасово, та запобігти невизначеності стосовно того, що робитиме інша сторона щодо розвитку та розгортання своєї ядерної зброї.

Минулого року Вашингтон вийшов з Договору про ядерні сили середньої дальності часів Холодної війни, або INF, що занепокоїло багатьох оглядачів, які почали ставити питання про те, що буде з іншими ядерними угодами.

«У нас ще немає домовленості, – заявив головний американський переговорник Маршалл Біллінгслі 20 жовтня, – але, безумовно, враховуючи той факт, що Росія рухалася в напрямку пропозиції Сполучених Штатів щодо цього обмеження, схоже, що обидві сторони зближуються. І ми – я б сказав, ми дуже, дуже близькі до угоди». Але це ще не кінець.

Попередній договір СНО встановив обмеження на кількість важких бомбардувальників і стратегічних ракет далекого радіусу дії – наземних і тих, що запускаються з підводних човнів, якими можуть володіти країни: всього 800, з максимум 700 пускових установок і 1550 задіяних боєголовок. Договір, термін дії якого закінчується 5 лютого, може бути продовжений на п’ять років за умови згоди обох сторін.

Тим часом обидві країни продовжували модернізувати свої ядерні арсенали та навіть будувати нову зброю. Президент Росії Володимир Путін презентував гіперзвукові планери та ядерні крилаті ракети, наголошуючи на цьому у кількох публічних виступах, чим, здавалося, глузував з Вашингтона та Заходу.

Але обидві сторони дотримуються обмежень чинного СНО, згідно з останніми офіційними даними Державного департаменту США, опублікованими 1 жовтня.

Минулого тижня Путін заявив, що підтримає продовження договору на рік. Це було підтверджено 20 жовтня у заяві російського МЗС, опублікованій буквально за кілька годин до телевізійних коментарів Біллінгслі.

У заяві Міністерства закордонних справ Росії також згадується «політичне зобов'язання» заморозити кількість боєголовок, якими володіє кожна зі сторін як щодо стратегічної, так і нестратегічної, або тактичної ядерної зброї, остання з яких не охоплюється чинним СНО.

Це була ключова вимога Сполучених Штатів, і згадка її Росією змінила давню переговорну позицію.

«Росія пропонує продовжити Новий договір про СНО на один рік, а тим часом готова спільно з США взяти на себе політичне зобов'язання «заморозити» на згаданий період кількість ядерних боєголовок, якими володіє кожна зі сторін, – заявило міністерство. – Ця наша позиція може бути реалізована лише і виключно за передумови, що «заморожування» боєголовок не буде супроводжуватися ніякими додатковими вимогами з боку Сполучених Штатів».

Пізніше Державний департамент США відповів позитивною заявою, в якій похвалив Росію за «готовність до поступу». Але прессекретар Морган Ортагус також додала: «Сполучені Штати готові до негайної зустрічі для доопрацювання угоди, що матиме передбачений порядок перевірок».

Ця фраза про перевірки швидко привернула увагу російського дипломата, який раніше очолював департамент МЗС із питань нерозповсюдження та контролю над озброєннями.

«Що означає слово «перевірки»? Чи застосовується воно до поточного режиму перевірки, згідно з договором?» – написав у твітер Михайло Ульянов, нині посол Москви у міжнародних організаціях у Відні.

Аналітики зазначають, що це є чималою проблемою.

«США хочуть отримати цифри щодо російської нестратегічної зброї (те, що Москва не хотіла давати протягом останніх 30 років), і тотальних перевірок (що російське вище керіництво ненавидить)», – говорить Андрій Баклицький, науковий співробітник Московського державного інституту міжнародних відносин. Про це віннаписав у дописі в твітері. «Отже, або тут щось зміниться (чого я не бачу), або ніякої угоди не буде».

Перевірка є однією з основних причин, чому Вашингтон вийшов із Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. США стверджували, що Росія випробувала, а потім розгорнула ракетну систему в порушення договору. Росія відмовилася спочатку навіть визнати існування такої зброї, а потім відхилила будь-яку перевірку.

Ця суперечка затьмарює переговори про новий СНО, звважає Біллінгслі.

«Ми задокументували численні порушення Росією майже кожної угоди про контроль над озброєннями, яку вони мають з нами та світом, і саме тому перевірка буде настільки важливою», – сказав він.

Новий СНО включає положення про детальну перевірку: 18 інспекцій на місці на рік, із так званими інспекціями типу 1, які зосереджуються на позиціях із розгорнутими та нерозгорнутими стратегічними системами, та інспекції типу 2, що зосереджуються на об'єктах, із нерозгорнутими стратегічними системами.

Для прихильників договору перевірка є однією з найбільших причин, через яку угоду слід зберегти.

«Договір забезпечує надзвичайно детальний опис російських стратегічних сил, якого ми не можемо отримати іншими способами, – заявила Лінн Рустен, колишня керівниця відділу озброєнь Білого дому та Державного департаменту, в інтерв'ю Радіо Свобода в червні. – Кожна сторона обмінюється неймовірною інформацією про всі системи, деталізовані, згідно з договором».

«Ми не укладаємо ці угоди з росіянами, тому що вони наші друзі, ми це робимо, тому що вони в наших інтересах», – сказала вона.

Адміністрація президента Дональда Трампа також поставила ще амбітніші цілі – до лютого наступного року вона вимагала розширити угоду та включити в неї інші ядерні держави, перш за все Китай.

Однак Пекін проігнорував заклики США, а Москва, хоча і не відкидає їх прямо, заявила, що питання слід розглянути пізніше.

Що стосується тактичної ядерної зброї, Росія має набагато більший арсенал такої зброї, яка є меншою за розміром і її легше приховати. Вона призначена для використання на локальному театрі бойових дій. А у випадку конфлікту з НАТО, це означало б її використання на європейській території.

Тактична ядерна зброя не охоплюється новим СНО, але експерти заявили, що заява МЗС від 20 жовтня відкрила двері для такої можливості.

У той же час давнє небажання Росії розкривати подробиці щодо свого арсеналу цієї зброї меншої дальності може потенційно ускладнити будь-яку суперечку щодо перевірки.

«Я вважаю, що Росія просто сприймає всю цю розмову про нестратегічну зброю як непотрібну і непродуктивну, таку що відволікає увагу і не хоче це обговорювати, – сказав в одній зі своїх розмов з Радіо Свобода Павло Подвіг, дослідник російської ядерної зброї в Женеві. – Цілком можливо, що Росія була готова взяти на себе певне політичне зобов'язання не збільшувати кількість (розгорнутої) зброї, незалежно від того, стратегічна вона чи ні, добре знаючи, що такі зобов'язання насправді не можна перевірити».

Президентські вибори в США додають невизначеності будь-яким подальшим переговорам щодо майбутнього нового СНО.

До голосування 3 листопада залишилося менше від двох тижнів, а термін дії нинішнього СНО має закінчитися трохи більше ніж через два тижні після того, як переможець – Трамп або його демократичний конкурент Джо Байден – складуть присягу на чотирирічний термін.

Трамп неодноразово критикував чинний СНО, але його адміністрація дозволила своїм представникам просуватися вперед на переговорах із Москвою. Тим часом Байден заявив, що підтримує повне п'ятирічне продовження дії пакту.