Російські війська повільно, але просуваються – як правило, захоплюють частини невеликих сіл, окремих лісосмуг чи позицій. Основні бої, як і багато місяців до цього, зараз розгортаються на Донбасі. Один з головних напрямків для армії РФ – це район Часового Яру-Костянтинівки. Яка ситуація на цій ділянці і скільки одиниць російської техніки знищують там військові за день – у репортажі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Десятки FPV-дронів на полицях невеликого бліндажа – одне із підтверджень напруженої ситуації в районі Часового Яру. Оператор FPV-дрона Владислав закриває обличчя руками і протирає очі – каже, сьогодні ще не спав. Із появою нічних БПЛА часу на відпочинок зовсім не залишилося.
«Робота є весь час»
Заїжджаєш сюди на декілька тижнів – вони пролітають просто в момент, тому що робота є весь часВладислав, військовослужбовець ЗСУ
«Заїжджаєш сюди на декілька тижнів – вони пролітають просто в момент, тому що робота є весь час. [...] Коли ми бачимо наступаючі сили противника – бойові машини, танки, піхоту – це для нас наче на дискотеку сходити зараз. Вилетів, «нажмурив» за ранок, за годину тих машин, тих ка***ів і потім на весь день ти заряджений енергією, навіть спати не хочеться», – ділиться боєць.
«Я не можу говорити про піхоту, тому що їм там реально дійсно складно, бо все, що зараз не створюється, створюється для того, щоб їх знищувати і весь акцент на них зараз», – додає він.
Зараз 93-та ОМБр ЗСУ – у цій бригаді воює Владислав – утримує позиції на південному сході від Часового Яру.
Саме це невеличке місто, що розташоване на висоті, і прилеглі до нього райони, місяцями залишаються однією з головних цілей безперервних російських штурмів.
Ці оператори БПЛА називають свою групу Signum. Саме вони, за їхніми словами, першими застосували FPV-дрон як боєприпас ще влітку 2022 року. Тоді безпілотник вразив ціль, пролетівши трохи більше двох кілометрів. Зараз дрони цього типу стали просто незамінними, заразом змінивши поле бою. Знищених цілей лише у Signum – сотні.
«Буханкоцид» – це просто one loveВладислав, оператор FPV підрозділу Signum
«Найбільше, мабуть, це вантажівок: вантажівки, БК (боєкомплекти – ред.), їхній транспорт весь логістичний. Там в сотнях одиниць вимірюється вже. [...] У нас на рахунку тільки «буханок» (неофіційна назва російських фургонів УАЗ – ред.), мабуть, вже одиниць 50, але вони, к***ва, не закінчуються... [...] «Буханкоцид» – це просто one love. Вони перевозять [ними] як особовий склад, так і боєприпаси і все інше. І ти ніколи не можеш знати, що в ній сидить і що в ній є», – каже Владислав.
Читайте також: «Зустрічаємо не з паляницею, а з кулеметом» – військові про бої біля кордону на Сумщині
Підготовка FPV-дрона до вильоту
На світанку розрахунок готує дрон до вильоту: сусідній підрозділ попросив допомоги – на них йдуть танки. Але попри усі приготування тимчасово польоти доводиться відкласти – вперше за кілька тижнів починається дощ. Частину російської техніки, що намагалася проскочити під час негоди, знищать.
Владислав каже – конкретно у них дронів стільки, що можуть атакувати навіть окремих військових противника або ж витратити кілька FPV на його укриття. Будь-яка техніка – як броньована, так і «буханки» або вантажівки – теж пріоритет.
На полицях невеликого бліндажа бійців 93-ї ОМБр – десятки FPV-дронів
Але, наголошує боєць – дронами хоч і завдають більшість уражень, без спільної роботи різних підрозділів лінію оборони було б набагато складніше втримати.
«Був штурм за участі двох одиниць БМП з десантом. І наші хлопці з піхоти дуже круто відпрацювали, знищивши одну одиницю БМП. Ми на неї летіли, я її вже бачив! І просто піді мною пролетіла ракета. Я тільки встиг передати по трансляції «О, бачу ракету», потім побачив вибух і БМП вибухнула. Мені залишалося тільки ганяти по полю весь десант, який з неї вибіг. І закінчилось це все тим, що жоден ворожий піхотинець не добрався до наших позицій», – переповідає один із прикладів такої співпраці Владислав.
Спроби продавити позиції 93-ї ОМБр відбуваються постійно, кажуть у штабі батальйону. І поява нової активної ділянки фронту на Харківщині ніяк не змінила ситуацію.
Російський танк горить після влучання нічного FPV-дрона групи БПЛА Signum на Бахмутському напрямку
«Нормально техніки набили. Вони, можна сказати, кожен ранок намагаються «штурманути». І кожен раз там одна-дві одиниці техніки знищується. Як мотоцикли, багі, так і важкі машини – БМП, БТР, – розповідає офіцер одного з батальйонів 93-ої ОМБр з позивним «Жиган», – Є такі, що до останнього [атакують]. Є такі, що швидко назад біжать».
Читайте також: Як і коли F-16 вплинуть на ситуацію на фронті: нові деталі від Повітряних сил ЗСУ
Офіцер згадує і про вже звичну тактику армії РФ – використання в атаках мотоциклів. Вони незахищені, проте маневрені: в таку ціль важко поцілити, якщо проґавити. А російські військові піхоту не шкодують – відправляють її знову і знову у спробах закріпитися.
Мінометники 28-ої ОМБр ведуть вогонь по операторах БПЛА противника
«Як запал може пропасти, це ж наш дім»
З російського боку масово застосовують і дрони. Олександр, навідник міномета 28-ї ОМБр ЗСУ, з легкістю закидає 120 мм міну в ствол і вона із гуркотом вилітає по цілі – якраз по виявлених операторах БПЛА противника. Вже понад два роки військові раз у раз повторюють ці рухи – підготовка міни, наведення, коригування. Але, кажуть, запал не зник.
Як запал може пропасти? Так, воно, звісно, приїдається, але ж це наш дімОлександр, боєць ЗСУ
«Як він може пропасти, це ж наш дім. Он у Санька взагалі дім в окупації. Як запал може пропасти? Так, воно, звісно, приїдається, але ж це наш дім. У відпустці був, то мені один поліцейський поставив питання: «А чого не списуєшся? Ти ж можеш». У мене там травми ніг. Я так подивився, посміявся. Сидіти, як він ото, вдома, страх годувати? Та ні, краще буду працювати тут», – каже Олександр.
Боєць увесь в татуюваннях. Каже, перше зробив якраз у армії – автомат на руці – за рік до повномасштабного вторгнення. До служби, як він сам каже, у нього був вітер у голові, а зараз – довелося змінитись. Тільки кинути палити поки що не виходить.
Автомат – перше татуювання, яке Олександр зробив вже в армії, але ще за рік до повномасштабного вторгнення Росії
«Буває, намагаюсь. Ну, пів дня, до обіду ходжу уже злий, все мені не подобається, все не те. Закурив – все, відпустило. Кину обов’язково. Просто питання часу», – зізнається боєць.
Олександр із побратимами багато часу проводить в укритті, але намагається відволікатися від війни.
«[Тут] турнік, бруси, гантелі. Тобто спорт. Скакалочка є. В мене травма ступні, тому розробляю її. Давненько була, ще до війни. Просто погано зрослось – я не був в лікарні, вона так заросла у мене. Книги читаємо. Не всі, звісно, але намагаюсь читати. Корисне. Просто час йде, життя йде. Потрібно жити. Тож я якось собі вирішив, що проведу тут вільний час, коли є, щоб не просто його просидіти, розумієте? З користю якось», – пояснює він.
Міни у розрахунка різні – і за країною виробництва, і за якістю. Останнім часом багато стріляють українськими боєприпасами
З 120 мм міномета вояки випускають 3 міни – результат корегує БПЛА. І, щонайменше одна з них, влучає в ціль. Сам міномет – ще радянський, а от міни у захищеному сховку – найрізноманітніші – відрізняються країною-виробником, якістю, процесом підготовки до стрільби, розповідає мінометник із позивним «Карандаш» – його теж звати Олександр, як і побратима.
«Польські або чеські міни. Зараз в основному стріляємо нашими, – боєць широко махає рукою, – Оце все наше виробництво. От американські міни. Вони ідуть одразу з порохами і це нам дуже пришвидшує роботу».
Читайте також: «Танки-сараї», С-300, «Гради»: американська Puma допомагає нищити російську техніку
Рідне місто «Карандаша» – Мелітополь, нині окупований Росією. Для колишнього морпіха повномасштабна війна почалася полоном – вторгнення він застав удома.
«Морська піхота ж тоді почала виходити з Маріуполя. І [в місті] шукали тих, хто отримав УБД. «Атошників» (учасників Антитерористичної операції – ред.), коротше. Шуршали-шуршали, пішов рейд. Приїхав [російський] БТР, хату оточили та й все. Відкрив двері. Роздягли, побачили татуювання, сказали, що я їм потрібен був. Ну і все, забрали. А далі вже пішла нецікава історія», – стримано переповідає «Карандаш», як потрапив у російський полон.
Олександр побував в полоні на початку повномасштабної війни і каже: «Другого разу – не буде»
Олександру пощастило – в полоні він пробув недовго. Але там, каже, підписав документ про те, що знає: якщо ще раз потрапить у полон, отримає 15 років або пожиттєве.
«Другого разу (полону – ред.) не буде. Перший вийшов через дурість, другого не буде вже», – підсумував боєць.
- Від 24 лютого 2022 року Росія веде проти України повномасштабну війну, намагаючись захопити українські території та зламати опір ЗСУ.
- На окупованих територіях російська армія вдається до всіх видів воєнних злочинів.
- Кремль виправдовує свою збройну агресію проти України спеціально придуманою і поширюваною у світі тезою про «нацистів в Україні»
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.