В Україні чимало волонтерських проектів еволюціонують в успішні бізнеси і стартапи. Просвітницький проект Brobots не є винятком: завдяки йому діти у процесі конструювання роботів та іншої техніки краще засвоюють шкільні предмети – такі, як геометрія, математика, фізика. Проект розробила і втілює команда броварчанина Пилипа Духлія. Про це Пилип Духлій розповідає Радіо Свобода.
– У багатьох освітян, батьків школярів виникає питання: а чому робототехніка? Відповідь елементарна: як стверджують науковці, роботи вже увійшли у життя людства, і люди надалі їх усе більше залучатимуть у різні сфери своєї життєдіяльності. Згадаймо того ж робота Софію, яка спричинила справжній фурор під час візиту до Києва, використання робототехніки у медицині, військовій справі тощо.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вже заявила про президентські амбіції?»: соцмережі про робота Софію в КиєвіА наша команда, проаналізувавши тенденцію, замислилась: а чому б не використати роботів у сучасній освіті, адже запропонована у більшості шкіл методика подачі інформації, – а це абстрактна інформація, теорії, – не дуже й цікавить учнів?
– Хто входить до складу вашої команди?
– Нас троє: Олександра Дудар, Дмитро Корнієнко і я.
Співзасновники проекту Brobots (зліва направо): Дмитро Корнієнко, Олександра Дудар, Пилип Духлій
Наш проект ми починали на волонтерських засадах, це перші два роки нашої роботи, до 2018 року. Ми почали з того, що відкрили гурток робототехніки для дітей, тепер думаємо відкрити інжинірінгову школу (School of Engineering) у Києві.
Дотепер ми використовуємо студію у Броварах і як базу для розроблення курсів, експериментів, тестування складових і обладнання. Наприклад, розробляємо екологічний проект моніторингу якості повітря: діти мають збирати датчики і самостійно вимірювати якість повітря упродовж року.
– Що ви маєте на увазі, кажучи, що діти погано засвоюють шкільну програму?
– Дивіться: навчальна програма створена і працює таким чином, що у середніх школах, інших закладах освіти вивчення дисциплін починається з теорії. Тобто школярів «завантажують» теорією, і дітлахи починають десь на середині уроку дрімати або потихеньку якимись своїми справами займатись, не пов’язаними з процесом шкільного навчання. Їм нецікава така подача матеріалу. Вони не завжди і розуміють, про що йдеться.
– А що ви пропонуєте дітлахам?
– Ми «перевернули з ніг на голову» навчальний процес і пропонуємо учням спершу практику, практичні заняття. Ми даємо дітям завдання – зібрати робота або якийсь пристрій – і при цьому показуємо їм схеми, як треба збирати ці предмети. Вони спершу не дуже розуміють, що це, але збирають відповідно до схеми. І ці предмети у них працюють.
Пилип Духлій із учнями у студіі Brobots. Дніпро, 3 березня 2018 року
Наступний етап у дітей – це пізнання того, що це за предмети і як вони працюють. І тут учителі мають пояснити ті закони математики, геометрії, фізики й інших наук, завдяки яким ці предмети зібрані й функціонують. І тут малеча починає «фонтанувати» ідеями, пропонуючи варіанти, як збільшити кількість функцій у робота чи збільшити швидкісні можливості іграшкової машини. Отже, дитина готова сприймати інформацію, сприймати теорію і починає вчити ті чи інші дисципліни.
– Тобто дитина опановує відразу елементи кількох дисциплін, чи то наук?
– По суті – так. Коли ми давали дітям завдання сконструювати робота, то давали їм знання з геометрії раніше, ніж вони її вчили у школі. Це нескладно: ось, наприклад, діти на машинку (зроблену своїми руками) вирішили «надбудувати» трикутний дах. Для цього треба вирахувати довжину ребра, а це неможливо без знання геометрії.
Звісно, ми орієнтуємось не на усіх дітей, а на тих, кого цікавить робототехніка, конструювання. Агов, друже, тобі цікаво? Якщо так – будь ласка, навчайся, ніхто за тобою бігати не буде. Ще у нас є табори. І там діти, сказати б, «бавляться» в ігри до першого змагання. Як тільки вони бачать, що їхній робот або конструкція гірші, ніж у «суперника», – ігри закінчуються і діти починають серйозно працювати.
– Де працюють школи Brobots?
– Починали ми у Броварах із гуртка, чи то студії, де діти конструювали і збирали роботів і робототехніку. Потім про нас почули у Дніпропетровській області, їх зацікавили наш підхід, наша компетенція, те, що ми школу відкрили «з нуля», фактично без інвестицій. Дніпропетровська обласна держадміністрація запросила нас, ми приїхали, познайомились і почали разом працювати. Ми потроху запустили вісім шкіл на Дніпропетровщині.
Також запрацювали наші школи у Харківській області (дві школи), ініціатором виступила компанія «Укргазвидобування», школи ми відкрили у двох містах її присутності, Донці і Краснограді. Фактично у цих містах наш проект запрацював завдяки програмі соціальної відповідальності цієї компанії (тобто компанія спонсорує розвиток цих містечок, відкриваючи там об’єкти громадської інфраструктури). У березні цього року в Одесі перших «робото-конструкторів» підліткового віку прийняла студія робототехніки, а з нового навчального року школа Brobots запрацює у Києві.
– На які проблеми натрапляєте?
– Брак кадрів із відповідною освітою серед освітян і велика забюрократизованість. Ми беремо участь у тендерах, це прозора процедура, але доводиться готувати багато документів, щоб бути допущеними до тендеру. Наснаги надає те, що все більше батьків розуміють переваги запропонованої нами інноваційної освіти і все більше дітей хочуть отримувати у нас знання.