Євросоюз буде підтримувати цілі «Кримської платформи», говорить верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель. На думку дипломата, яку він висловив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода, санкції залишаються дієвим інструментом у протистоянні з Росією, а Україні варто й надалі втілювати в життя реформи та підсилювати інтеграцію із Європейським союзом.
– Коли Україна може розраховувати на європейську перспективу? Чи можна цього очікувати на грудневому саміті в Брюсселі?
– Євросоюз – найміцніший та найнадійніший партнер України, він залишаться відданим ідеї зміцнення політичної співпраці та економічної інтеграції із Україною. Це тривалий процес, який не має встановленої кінцевої дати.
Угода про асоціацію між Україною та ЄС – це найповніша угода з тих, яку Євросоюз має
Наближенню до європейської перспективи сприяє просування необхідних реформ та зближення України та Євросоюзу. Ваша країна вже зробила багато на цьому шляху, проте втіленні реформ має і далі бути на порядку денному. Найкращий інструмент з досягнення цих спільних цілей – Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Це найповніша угода, яку Євросоюз має з будь-яким третім партнером.
Ми націлені на повну реалізацію цього безпрецедентного документу, щоб дати людям з обох боків максимально використати можливості, які відкриває Угода, та отримати максимальну вигоду від неї. Економічна інтеграція та наближення до регуляторного регулювання Євросоюзу вигідні для торгівлі та економіки України.
Український експорт до країн Євросоюзу зріс більш ніж на 50%
Ця Угода вже дає конкретні результати для громадян і України, і ЄС. Подивіться, наприклад, на показники торгівлі: після того, як вона запрацювала, український експорт до країн Євросоюзу зріс більш ніж на 50%. Ми також прагнемо продовжувати розвивати контакти між людьми. Важливо, щоб наші країни та їхні громадяни залишалися поруч, незважаючи на епідеміологічні виклики. Нещодавнє рішення про взаємне визнання цифрових сертифікатів про вакцинацію від COVID-19 стало важливим кроком в цьому напрямку.
Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель під час пресконференції після засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Брюссель, 11 лютого 2021 року
– Що ви думаєте про ідею України організувати спеціальний саміт щодо деокупації Криму – «Кримської платформи»? Як реалізувати ідеї «Кримської платформи» в реальному житті?
– Міжнародний саміт «Кримської платформи» минулого понеділка став потужним сигналом про те, що Крим залишається актуальною проблемою в міжнародному порядку денному.
Євросоюз був представлений на найвищому рівні – саміт відвідали голова Європейської ради Шарль Мішель і виконавчий віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс. Захід відвідали представники усіх країн-членів ЄС, багато з яких – посадовці дуже високого рівня.
Не має бути ніяких сумніві: Крим – це Україна
Євросоюз й надалі висловлює чітку підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Не має бути ніяких сумніві: Крим – це Україна.
Разом з нашими міжнародними партнерами ми продовжимо підтримувати стійкість України, а Євросоюз не визнає незаконної анексії Криму й Севастополя Росією. Ми подовжили санкції за цю незаконну анексію проти неї ще на рік, до 23 червня 2022 року.
Підтримка постраждалого від конфлікту населення залишається для Євросоюзу пріоритетом
Також саміт «Кримської платформи» став важливою подією для роздумів про те, що ще ЄС та інші міжнародні партнери можуть зробити для підтримки людей, які страждають через жахливу ситуацію з правами людини на півострові.
Україна може розраховувати, що підтримка постраждалого від конфлікту населення залишається для Євросоюзу пріоритетом.
Це включає заходи щодо допомоги внутрішньо переміщеним особам, посилення інформаційної безпеки в Україні, особливо в регіонах, які постраждали від дестабілізуючих дій Росії, а також реінтеграції ветеранів.
Як у наших двосторонніх контактах, так і на міжнародних форумах ми й надалі будемо нагадувати про порушення прав людини, зокрема кримських татар, про політичні переслідування, примусовий призов на військову службу і мілітаризацію півострова Росією. Ми будемо підтримувати досягнення цілей «Кримської платформи».
Президент Росії Володимир Путін жестами виступає з промовою під час пленарного засідання на Східному економічному форумі у Владивостоку, Росія, 3 вересня 2021 року
– Хто чи що може змусити Росію сісти за стіл переговорів щодо деокупації Криму? Ви вже говорили раніше, що нам потрібно «дивитися Росії прямо в очі, навіть у конфліктних ситуаціях».
– Підхід Євросоюзу базується на принципах. Ми не визнаємо і будемо визнавати незаконну анексію Криму та міста Севастополь Росією.
Триваюча незаконна анексія Кримського півострова Росією є кричущим порушенням міжнародного права
ЄС продовжує висловлювати свою чітку позицію щодо цього у двосторонніх контактах з Росією, зі східними партнерами й однодумцями, як на міжнародних заходах, так і публічно.
Триваюча незаконна анексія Кримського півострова Росією є кричущим і грубим порушенням міжнародного права та добросусідських відносин. На цьому тлі ми продовжуватимемо жорстко дотримуватись нашої політики невизнання. Крим – це Україна.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Президентка Естонії про Крим, Донбас та загрози з боку Росії– Після вашого візиту до Москви у лютому ви сказали, що «неможливо потрапити у пастку Росії, яка прагне розділити європейців». Чи об’єдналися європейці, щоб захистити свої цінності та інтереси?
– Із дій сучасної Росії є очевидним, що політичне керівництво Москви явно не зацікавлене у співпраці з Європейським союзом.
Кремль відходить від Європи та європейських цінностей і зацікавлений у протистоянні
Навпаки, Кремль відходить від Європи та європейських цінностей і, здається, зацікавлений у протистоянні та розлученні, активно намагаючись вести підривну діяльність проти ЄС та країн-членів.
Наш міцніший аргумент у відповіді на цей виклик – це наша єдність.
В результаті нещодавніх дебатів з міністрами закордонних справ країн-членів ЄС щодо Росії, а потім у червні з керівниками країн, Євросоюз підтвердив політику п’яти провідних принципів у переговорах з Росією для захисту наших інтересів та просування наших цінностей.
Ми маємо відштовхуватися від порушень Росією міжнародного права, стримувати російський тиск і діяти, коли це відповідає нашим інтересам.
– Який ще інструмент крім санкцій буде ефективним для припинення агресії Росії та порушень нею прав людини? Як вести з Росією діалог, а не війну?
– Крім принципової та чіткої підтримки прав людини та демократичних цінностей, важливо діяти разом з міжнародними партнерами-однодумцями.
Маємо співпрацювати на міжнародних форумах і чітко давати розуміти, що ці питання цілком обґрунтовано турбують міжнародне співтовариство, оскільки вони пов’язані із реалізацією системи, заснованої на правилах. Тобто ці питання хвилюють ООН, ОБСЄ та Раду Європи.
Російському уряду необхідно виконувати свої міжнародні зобов'язання. Санкції є потужним політичним сигналом несхвалення їхніх дій та інструментом зовнішнього тиску на підтримку політики невизнання незаконної анексії Криму Євросоюзом.
Санкції мали як економічний, так і політичний вплив, але, мабуть, їх найважливішим досягненням було стримування будь-якої подальшої ескалації конфлікту на Сході України. Санкції також мають репутаційний вплив і відображаються на міжнародному іміджі тих, хто під них підпав.
Водночас, ми вважаємо, що канали спілкування важливо тримати відкритими не лише для того, щоб уникнути ескалації, криз чи інцидентів, а й для того, щоб мати можливість доносити тверді та відверті повідомлення. Це робиться саме тоді, коли відносини далекі від задовільних. Такими заявами можна намагатися змінити поведінку партнера, пояснити чому це завдає шкоди йому самому та загальній стабільності. Євросоюз також вибірково співпрацює з Росією з питань, що мають явний інтерес для ЄС, таких як кліматичні та екологічні виклики.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Головне із зустрічі Зеленського і Байдена: коротко