Жозеп Боррель: із 2014 року Україна отримала від Євросоюзу 14 мільярдів євро

Жозеп Боррель, верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, опублікував свою розповідь про візит до України і зустріч із президентом Володимиром Зеленським на сайті представництва ЄС в Україні. У першому варіанті тексту була фраза про те, що Україна не повинна сприймати Євросоюз як банкомат. Але пізніше із тексту забрали речення: «Як я вже сказав президентові, ЄС не є благодійною організацією або банкоматом». Ці зміни внесені у текст статті на сайті Європейської служби зовнішніх дій. Як повідомляє інтернет-видання «Європейська правда», зміну у статті підтвердили у представництві ЄС. Одне з джерел «Європейської правди» також стверджує, що від Борреля не чули такої фрази під час його зустрічі із президентом Зеленським. Решта тексту статті верховного представника лишилася без змін. Радіо Свобода наводить цей текст.

У вівторок я вперше відвідав Україну з часу обрання на посаду верховного представника ЄС.

Наразі тиша на лінії фронту на сході країни зберігається вже майже два місяці – і це найдовший період, відколи розпочалася війна.

З 2014 року Європейський союз залишається найпотужнішим партнером України. Ми продовжимо надавати підтримку. Водночас вона пов’язана із нагальною потребою зміцнення верховенства права і посилення боротьби з корупцією.

Через пандемію COVID-19 цей візит відбувся набагато пізніше, аніж мав би.

Безсумнівно, з часу Революції гідності у 2014 році та початку конфлікту на сході Україна залишалася основним питанням порядку денного Євросоюзу.

Я зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, а також з міністрами оборони і закордонних справ. Також я провів зустрічі з головою комітету Верховної ради з антикорупційної політики та представниками антикорупційних неурядових організації.

Окрім того, я спілкувався з представниками ОБСЄ в Україні та відвідав Консультативну місію ЄС (EUAM), понад 300 українських і європейських співробітників якої допомагають Україні модернізувати її правоохоронні органи.

Найбільш зворушливою частиною моєї поїздки стали відвідини меморіального комплексу на Майдані, присвяченого Небесній сотні – людям, яких було вбито снайперами поблизу майдану Незалежності у лютому 2014 року. У наступні дні Росія вторглася на територію України та незаконно окупувала Крим.

Також я відвідав меморіальний комплекс «Зала пам’яті» на території Міністерства оборони та Стіну пам’яті полеглих за Україну – стіну монастиря, за якою під час революції 2013-2014 років переховувалися протестувальники.

З часом на стіні почали розміщувати фотографії полеглих солдатів, відтак її було перетворено на меморіал. Війна на сході України забрала 13 тисяч життів і змусила 2,4 мільйона людей залишити свої домівки. Ці відвідини дозволили мені глибоко відчути те, через що пройшли українці.

Євросоюз: найпотужніший і найнадійніший партнер України

Від початку боротьби ЄС підтримував Україну як її найпотужніший та найнадійніший партнер у сферах економічної інтеграції, підтримки процесу реформ та захисту суверенітету і територіальної цілісності.

Укладена у 2014 році Угода про асоціацію між Євросоюзом і Україною є найбільш всеосяжною угодою, що її ЄС має з будь-якою країною поза його межами.

Відтоді Україна отримала від Євросоюзу 14 мільярдів євро, що є безпрецедентним рівнем підтримки.

З 2007 року Європейський інвестиційний банк профінансував 43 проєкти в Україні на суму 6,45 млрд євро. Разом зі згаданою вище Консультативною місією ЄС (EUAM) в країні також працює Місія ЄС із прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM).

Її мета – гармонізувати прикордонний контроль та митні процедури відповідно до тих, що діють у країнах-членах Євросоюзу.

На нас чекає багато спільної роботи

Водночас має бути зроблено багато роботи разом, аби повністю скористатися перевагами співпраці у рамках Угоди про асоціацію та глибокої та всеохопної зони вільної торгівлі. Найкращий спосіб підтримати Україну для нас – це допомогти у реформуванні країни.

Але лише українці власноруч можуть втілити ці реформи. Найкращим способом стабілізувати наш регіон сусідства є стабільна, заможна і демократична Україна.

Останніми місяцями криза, спричинена COVID-19, погіршила соціально-економічну ситуацію в Україні, як і будь-де в інших країнах світу. У другому кварталі поточного року ВВП України впав на 11,4%.

У вересні в країні було зафіксовано найвищі показники захворюваності на коронавірус, які перевищують 3 тисячі випадків на добу. Якщо такий темп зараження продовжиться, лікарні швидко будуть переповнені.

Євросоюз і його країни-члени допомагають Україні боротися з цією кризою, виділивши понад 190 мільйонів євро через ініціативу «Команда Європа» (Team Europe).

Обрання Володимира Зеленського президентом у квітні 2019 року було знаком рішучої готовності українців боротися проти корупції та послабити владу олігархів у країні.

Його перші місяці на посаді характеризувалися «турборежимом», коли парламент швидко ухвалював реформи, які довго буксували на місці.

Проте, на думку багатьох оглядачів, останнім часом темпи реформ сповільнилися, зокрема виконання зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію.

Зміна уряду на початку березня та звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам.

Попри це, президент Зеленський продовжує залишатися джерелом надії: громадяни все ще очікують, що він втілить свої обіцянки щодо реформ та змін, з огляду на які він був обраний.

У травні він продемонстрував лідерство у просуванні двох важливих і складних реформ, а саме земельної реформи та банківського закону.

Смілива робота антикорупційних неурядових організацій

Під час мого візиту мене також вразила мужня робота ГО «Центр протидії корупції» (ЦПК).

Ці сміливі громадяни йдуть на особистий ризик у боротьбі проти корупції.

Віталій Шабунін, керівник ЦПК, розповів мені, як у липні спалили його будинок. Слід ретельно розслідувати такі напади.

Нам також прикро, що досі не було відкрито кримінальне провадження у справі «ПриватБанку» щодо шахрайства на суму понад $5 млрд.

Олігархи досі зберігають значний вплив. Наприклад, вони володіють більшістю національних телеканалів.

Свобода інформації є киснем демократії, а незалежні медіа мають вирішальне значення в зусиллях України щодо забезпечення стійкого інформаційного простору та активного громадянського суспільства.

У липні ми підписали з Україною Меморандум про взаєморозуміння щодо нової програми макрофінансової допомоги (МФД) обсягом у 1,2 млрд євро.

Я нагадав президентові Зеленському, що цей Меморандум містить умови, які стосуються насамперед зміцнення верховенства права та антикорупційних реформ.

Я наполягав, зокрема, на необхідності забезпечення прозорого та деполітизованого процесу відбору до антикорупційних інституцій, що ґрунтується на заслугах.

Що стосується конфлікту на сході України та відносин з Росією, прагненням президента Зеленського була зміна динаміки.

Йому вдалося отримати схвалення широкого загалу за налагодження діалогу з жителями сходу України, включаючи жителів непідконтрольних українській владі територій, а також за його кроки, спрямовані на перезапуск впровадження Мінських домовленостей.

Однак через дев’ять місяців після паризького саміту, який відбувся в грудні минулого року, прогрес залишається обмеженим.

Безпрецедентне припинення вогню

Нова домовленість про припинення вогню справді була досягнута, і воно фактично триває з 27 липня. Це безпрецедентний розвиток подій.

Однак позитивну динаміку переговорів створити не вдалося, а пандемія погіршила ситуацію на місцях.

Фактичне закриття лінії розмежування на сході України ускладнює зусилля щодо примирення та можливої реінтеграції.

Я вкотре підтвердив підтримку з боку Євросоюзу суверенітету та територіальної цілісності України і, зокрема, наше подальше невизнання незаконної анексії Криму. Також я підкреслив позитивну роль України у прояві гнучкості та позитивного ставлення.

Росія повинна відповісти взаємністю і залишатися учасницею процесів у рамках Мінських домовленостей.

Цей короткий візит до України cпонукав мене взяти на себе ще більше зобов'язання зробити все можливе протягом мого перебування на посаді, аби підтримка Євросоюзу могла призвести до значних змін на краще для населення України та перспектив миру в регіоні.

Жозеп Боррель – верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода