Навіщо бойовики з Донбасу йдуть на вибори до Держдуми Росії. Пояснює політолог Дмитро Орєшкін

«Єдина Росія» завершила праймеріз – внутрішньопартійне голосування, яке визначає тих, хто піде на вибори від партії до Держдуми Росії. Найбільш ймовірний кандидат від Ростовської області – Олександр Бородай, «перший глава ради міністрів» угруповання «Донецька народна республіка».

Інша парламентська партія, «Справедлива Росія», раніше об’єдналася з партіями націонал-патріотичного спрямування «За правду» і «Патріоти Росії». Один із співголів цієї об’єднаної структури – колишній «заступник командира батальйону спецназу» так званої «армії» угруповання «ДНР» письменник Захар Прилєпін. ЗМІ писали, що він планує балотуватися в Ростовській області в одному з одномандатних округів, сам він це заперечує.

Навіщо Кремль збирається розіграти на виборах в Держдуму Росії «донбаську карту», розповів в ефірі телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», російський політолог Дмитро Орєшкін.

– Загалом є кілька пояснень. Найпростіше – що інших карт і не залишається. Економіка човгає колом по дну, у людей проблеми з придбанням продуктів харчування та речей першої необхідності. І від економіки очікувати зростання, підтримки не доводиться. Як прямий наслідок – зниження рейтингу «Єдиної Росії». Тому «Єдина Росія» в особі Турчака, звісно, хотіла посилити свої позиції за рахунок патріотичного контенту.

Звісно, Бородай виступатиме від «Єдиної Росії», буде прокачувати тему приєднання «ДНР» і «ЛНР» до Росії, і, звісно, що за нього так проголосують. Тим більше, що ніхто ніколи не зможе проконтролювати, скільки там дійсно виборців і як вони проголосували. Це така сама «чорна діра» в електоральному сенсі, що і Чечня: спостерігачів там, звичайно, не буде, ми отримаємо 500 тисяч голосів за того, за кого треба. І це така цифра, якою не слід нехтувати в загальноросійській ситуації у «Єдиної Росії», тому що зараз її рейтинг оцінюється в 15% і йде вниз – загалом нічого хорошого немає.

Крім цього, сама верховна влада, вертикаль змушена переводити стилістику передвиборчої агітації з економічної сфери, зі сфери позитивної мотивації – мовляв, люди живуть краще, і тому підтримують чинну владу. Це вже не працює. Люди не живуть краще. Відповідно, їх треба перемкнути на негативну повістку. Це, звичайно, геополітична повістка: повсюди вороги, треба згуртуватися.

У цьому сенсі що Бородай, що Прилєпін будуть дуже до речі. Не дарма вони у різних партіях: Прилєпин – «Справедлива Росія», Бородай – «Єдина Росія». Я думаю, що у Бородая шанси вищі. Дійсно, він популярний, наскільки я розумію, на Донбасі, його там добре знають, вважають місцевим. Прилєпін – все-таки заїжджий літератор з добре підвішеним язиком.

– А вони будуть приписані до Ростовської області, як я розумію?

– Так, тому що мова йде про те, що голосувати повинні люди [з російськими паспортами з Донбасу] ніби в Ростовській області. Досить дивно без дозволу суверенної держави на території суверенної держави (адже в Кремлі визнають, що «ДНР» і «ЛНР» – це територія України) проводити вибори. Це завдання не для середнього розуму, і без Суркова її вирішити неможливо. Боюся, що і Сурков би не зміг її вирішити. Тому так, возитимуть в Ростовську область – але, знову ж таки, навряд чи якось це можна буде проконтролювати.

Так що розрахунок простий. По суті кажучи, у нас в Чеченській республіці 700 тисяч виборців – всі 700 тисяч як зайченята ніби приходять на виборчі дільниці і голосують, як треба, з явкою в 95%, при цьому 95% за «Єдину Росію». А тут ще буде 550 тисяч – і піди перевір. Всі вони висловляться, звісно, хором, одноголосно на підтримку того кандидата, якого їм запропонував Кремль.

– А можете нагадати, 500 тисяч осіб – це скільки мандатів? Якщо брати по одномандатних округах – це, відповідно, один мандат?

– Грубо кажучи, це трохи менше за 1% від загального числа тих, хто голосує.

– Тобто боротьба за скільки мандатів буде йти?

– Я думаю, що мова йде про один-два мандати. Але навряд чи «Єдина Росія» зараз в такому становищі, коли вона може знехтувати хоча б цим.

– Тобто наскільки все погано?

– Не так вже й погано. Розумієте, адже у нас же дуже різна країна, і голосування йде дуже по-різному режиму. Наприклад, в 2016 році, якщо міряти від загального числа виборців, не від тих, хто прийшов голосувати, а від усього обсягу електорату, то в Москві за «Єдину Росію» проголосували 13%. Менш ніж 40% явка і менш ніжа 40% проголосували за «Єдину Росію». Помножте одне на інше – отримаєте 0,13, тобто 13% від загального числа виборців.

І в Москві, і в Петербурзі такий самий результат, і в Новосибірській області такий самий результат. Тобто великі промислові центри ігнорують вибори, по-перше, і голосують за «Єдину Росію» слабенько, по-друге. Тому якщо від загального числа людей, то рейтинг якраз і є близько 15%.

Зараз соціологи говорять про те, що від загального числа опитаних підтримує «Єдину Росію» 15% – це, в принципі, повторення тієї ж самої історії. Інше питання, що від числа тих, хто твердо вирішив голосувати, рейтинг десь близько 25-30%. Це теж цілком передбачувано, адже в Москві за кількістю від тих, хто проголосував, від тих людей, які прийшли на вибори, «Єдина Росія» теж отримала 30 з чимось відсотків, так само і в Петербурзі. Але велика частина людей прогуляла. А ось в іншій частині Росії: в Чечні, в Дагестані, в Туві – ніхто особливо не питає, скільки людей прийшло. Скільки треба – стільки і буде. 90-95% – будь ласка, якщо треба, то буде і 100%.

– На кого все-таки це розраховано: на тих, хто живе на території Донбасу, чи на тих, хто живе в Росії на території Ростовської області, вся ця «донбаська карта», ці кандидати?

– Звичайно ж, для Донбасу і для всієї Росії, як ...

– «Ми своїх не кидаємо», так, ось це ось все?

– «Ми своїх не кидаємо, приєднуємо». Потім це нічим не скінчиться, тому що Путіну нецікаво приєднувати «ДНР» і «ЛНР». Але в передвиборчій риториці це буде дуже активно використовуватися.