Українська армія буде закуповувати 120 мм міномети в Болгарії. Вітчизняний «Молот», як і болгарський міномет – аналог ще радянської розробки 2Б11, але в Україні він більше відомий через ланцюжок трагедій і загибелі військових. Чи означає угода з болгарами відмову від української зброї та чи поставили крапку у розслідуванні трагедій?
Безпілотник зависає у повітрі над укріпленнями бойовиків на Донбасі і через деякий час у цьому місці від вибухів здіймається земля та курява, а навсебіч летять уламки. Такі своєрідні відеозвіти позиційної війни на Донбасі – не рідкість. Такі відео об'єднує те, що причиною вибухів є, як правило, 120 мм міни.
Вибух мінометної міни на позиціях проросійських бойовиків на Донбасі, літо 2020, Донецька область
«Це єдине озброєння, яким батальйон може користуватися безпосередньо для прикриття. 82 мм можна не враховувати – це дуже дрібний калібр. Якщо починають працювати міномети, БМП-1, БМП-2 – лише 120-им мінометом і можна на місце їх поставити. Якщо якісь дії проводяться, розвідка – ну, як можна її зупинити в нейтральній зоні? Вони ж іще до нас не дійшли. Мінометом. Як закрити відхід снайперу або тій же групі? Мінометом. Завжди вони працюють. Завжди», – розповідає заступник командира артилерії батальйону механізованої бригади ЗСУ із позивним «Гайдук».
Як і все важке озброєння калібром понад 100 мм міномети, за Мінськими домовленостями, мають бути відведені, але фактично саме міномети, у випадку загострення, починають «працювати» першими. А під час активних бойових дій з них вели вогонь на межі можливостей, каже Андрій Моруга.
Фото з особистого архіву Андрія Моруги
В темряві ствол починав світитися від того, що він нагрітий, червонийАндрій Моруга
«Бої за Донецький аеропорт – в нас і 12, і 14 тонн на добу розхід боєприпасів був на батарею. Тобто вони (міномети, – ред.) стріляли практично цілодобово. Іноді було таке, що ми зупиняли стрільбу, тому що в темряві ствол починав світитися від того, що він нагрітий, червоний», – розповідає ексвійськовий.
«Самим уже страшно було з нього стріляти, бо ствол світиться. Але зробя реально витягувала подвійний ресурс. На пару стволів настрілу у нас було близько 30-32 тисяч – уже такі навіть були. Він уже починав сипатися – ми робили спочатку з 4-ох – 3, з 3-ох – 2, а потім з 2-ох – 1 ліпили. Потім нам знову нові (міномети, – ред.) принесли. Тобто у нас, в середньому, 11 чи 12 мінометів за 2 місяці просто зносилися».
Інструктор фонду «Повернись живим» Андрій Моруга навчає українських військових стрільби із закритих позицій
Андрій Моруга – один з небагатьох українських військових, хто обороняв і Луганський, і Донецький аеропорти. Після поранення під ДАПом він став інструктором у фонді «Повернись живим» – навчає артилеристів і піхотинців вмінню стріляти з закритих позицій з різного озброєння.
БОЛГАРСЬКИЙ ЗАМІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО
Крім зносу мінометів, лише під час боїв у 2014-му ЗСУ втратили майже 60 мінометів. Крім того різні пошкодження були ще у 271 одиниці такого озброєння.
У цій статистиці Міноборони не уточнює калібр, але вже на кінець літа 2015-го почалися випробування першого дослідного зразка українського аналогу радянського 2Б11 – 120 мм міномета М-120-15 «Молот». Андрій Моруга пояснює, навіщо робили саме аналог радянської зброї.
«Для того, щоб здешевити зброю – її треба зробити під готовий боєприпас і зробити аналогічний ствол, щоб співпадала початкова швидкість (польоту міни, – ред.) і не робити нові таблиці стрільби. Тому що це в будь-якій зброї такого типу – найдорожче. Наразі це дуже важко. При Союзі це робилося, і то – це робилося роками», – каже інструктор військового відділу фонду «Повернись живим».
120 мм міномети М-120-15 «Молот» на полігоні в Дівичках, Київська область, травень 2016
У 2016-му році закінчилася поставка останнього, 280-го міномета у військаОлексій Гордєєв
Щоправда, 5 років потому в українському Міноборони заявили – для армії закуповуватимуть інший 120 мм міномет – ЕМ-120. Це теж аналог радянського 2Б11 – тільки болгарський. Чи означає це, що історія з українськими «Молотами» – закінчилася? На київському заводі «Маяк», попри те, що контракту на міномети немає, роботи над ними все одно тривають.
«МОЛОТИ» У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ
«У 2016-му році закінчилася поставка останнього, 280-го міномета у війська, але за період, який був після цього, у форматі гарантійних і постгарантійних ремонтів було виготовлено достатньо усього – так, це не був, «в лоб», один міномет, але ремонти були абсолютно різні і, можна сказати, що завод не припиняє свої зобов'язання щодо виробів, які знаходяться в Міністерстві оборони», – розповідає Олексій Гордєєв, заступник генерального директора «Завода Маяк».
Олексій Гордєєв, заступник генерального директора АО «Завод Маяк» біля міномету «Молот», з якого було зроблено 5 тис. пострілів
За словами військових, і радянські, і українські міномети дуже схожі – у стрільбі, обслуговуванні. Але є нюанси, розповідає артилерист із позивним «Гайдук»:
«Що стосується ствола – дуже важко його чистити. Він постійно кородує всередині. Намащуємо постійно, але він схильний до корозії дуже сильно. Всередині. Ззовні – куди не йшло... Заявлено, що у нього крок менший, ніж у 2Б11, але питання теж спірне – «розбовтується» міномет після 1000-1500 (пострілів, – ред.) дуже сильно. Ну і основне – на «дальнобій» намагаємося не працювати. Або зі шнурка. Тому що усі ті випадки, які були – вони ж морально діють на солдата», – каже військовий, чий підрозділ зараз перебуває у зоні ООС.
Додаткові порохові заряди мінометної міни калібру 120 мм – вони збільшують дальність польоту міни, але сильніше зношують ствол
Для будь-якого міномета – чим більший заряд – тим більше йде його знос. Тобто дальнобійний заряд для міномета – це 500 пострілів і «смерть»Андрій Моруга
Стрільба на великі дистанції це –не лише втрата точності, але й значне навантаження на міномет, пояснює Андрій Моруга:
«Для будь-якого міномета – чим більший заряд – тим більше йде його знос. Тобто дальнобійний заряд для міномета – це 500 пострілів і «смерть». Тому хто розумний, і це більш-менш розуміє, той намагається десь під’їхати, вибрати позицію ближче, але стріляти на середніх зарядах. На максимальному заряді на мінімальну дальність ця міна 3850 м вверх і 3850 м вниз. Тобто більше 7 кілометрів вона десь в повітрі між шарами літає.
ТРАГЕДІЇ З МІНОМЕТОМ
Ще у 2018-му на той час Президент України Петро Порошенко доручив заборонити використання «Молотів» на навчаннях. Цього ж дня, 6 липня, дещо раніше, стався розрив міномета на Рівненському полігоні – тоді загинуло троє і отримали поранення дев'ятеро військових.
Фрагмент ствола міномету «Молот» після розриву на Рівненському полігоні, 6 липня 2018
Втім, ланцюжок інцидентів із цим озброєнням за кілька років призвів до загибелі щонайменше 12-ти і поранення більше 30-ти військових. Попри це, заборони використовувати це озброєння на передовій – немає, адже і інших мінометів – немає. Анонімно військові з різних підрозділів кажуть, що є розпорядження стріляти з «Молотів» лише з укриття.
Військові кажуть, що міномети «Молот» на фронті використовують, бо інших, такого ж калібру, просто немає
«Ми досі не знаємо відповіді – що було причиною розриву мінометів? Нам цю відповідь не дали ні експертизи, які, врешті, Міністерство оборони засекретило. Нам цю відповідь не дає досудове розслідування і судові процеси, тому що з понад 10-ти кримінальних проваджень по «Молотах» в суд зараз передано тільки одне – це розрив на Рівненському полігоні і тільки через те, що до цього була прикута увага всього суспільства і це було справді резонансно», – каже журналістка Ольга Решетилова, – «Тобто ось це не так з «Молотами». Тобто навіть не так не з «Молотами», а з державною системою, з оборонною промисловістю, з Міністерством оборони і всім, що довкола цього».
Уламки ствола міномету «Молот», які Ользі Решетиловій передали військові після інцидентів із цим озброєнням
Ольга Решетилова не один рік відстежує інциденти із розривами мінометів. У неї вдома зібрані уламки металу ствола, які їй віддали військові з різних підрозділів після інцидентів, але зробити офіційну експертизу цього металу в Україні ніхто не захотів, розповідає координатор Медійної ініціативи за права людини:
Так чи інакше – проблема в самому стволіОльга Решетилова
«Спочатку погодились в КПІ. Кафедра металознавства. Але коли до них прийшло таке ж замовлення від Міноборони – після розриву на Рівненському полігоні – вони відмовилися робити нашу приватну експертизу. За попередніми розмовами з фахівцями я здогадуюся, що причина таки була в металі ствола. Фахівці розходяться в думках в чому саме – на якому етапі виникає ця проблема – чи це пов’язано з напругою металу, чи це пов’язано з неправильною механічною обробкою, але, власне, так чи інакше – проблема в самому стволі», – розповідає Ольга Решетилова.
ЧИ Є МАЙБУТНЄ У РОЗРОБКИ «МАЯКА»?
На «Маяку» кажуть, що заголом було 13 інцидентів із мінометами їхнього виробництва. На цьому підприємстві нещодавно змінилося керівництво і тут планують невдовзі зробити власний аналіз металу ствола – і в Україні, і за кордоном. Хочуть долучити і ті уламки, які зібрали волонтери. Тут також зібрано кілька мінометних стволів після розриву міни всередині. Їх «Радіо Свобода» показав Олексій Гордєєв:
Стволи міномету «Молот» після розриву однієї та двох мін всередині – на «Маяку» уламки збирають для власного розслідування і аналізу металу
«Це завод ініціативно сам підривав дві міни в стволі – формат подвійного заряджання. І одну міну стволі – щоб отримати еталонного «свідка». Ми узагальнюємо усі випадки тим, що це завод-виробник починає розслідування для того, аби класифікувати повністю усю природу цих випадків і вивести, таки, технічний формат того, що це було і хто в цьому винен. Ми прекрасно розуміємо, що ніхто крім виробника не зніме це питання, яке висить у суспільстві вже не один рік».
Варто пояснити – аби армія почала використовувати будь-яке обладнання, його потрібно взяти на озброєння після тривалих державних випробувань – вони можуть тривати навіть кілька років. Через війну в Україні ввели більш короткий шлях – допуск до експлуатації.
БТР-4Е і бронеавтомобіль «Oncilla». Український аналог останнього – «Дозор-Б», проходив держвипробування з 2016 до 2020 року
До прикладу, найсвіжіша інформація щодо таких процедур є у Білій книзі Міноборони за 2018 рік. Тоді взяли на озброєння 16 типів озброєння і техніки, а за більш короткою процедурою допуску до експлуатації – 36 типів.
«Молот» закуповували саме після такого допуску, а держвипробування зараз тривають – на «Маяку» сподіваються, що вони завершаться за 3 місяці. Якщо все мине успішно, українська армія знову може почати закуповувати «Молоти». Деякі елементи конструкції після зауважень військових – замінять. Планують відмовитися від співпраці з підприємством СКМЗ, яке, серед іншого, займалося стволами.
На заводі «Маяк» сподіваються, що «Молот» завершить держвипробування до кінця року
«Запобіжник подвійного заряджання – він буде модернізовуватися. В новому М-120-15 ви його побачите іншої форми. Далі – підйомний механізм – теж буде модернізовуватися. Буде більш коротким, більш надійним. Будуть посилені амортизатори і буде змінено транспорт. Це основні зміни. Що стосується стволів і плит – це буде одне підприємство концерну «Укроборонпром», профільне наше, а усе решта – «Маяк». Якщо у відсотковому співвідношенні – «Маяк», напевно, це 70% (виробництва, – ред.), а 30% – співвиконавнць. Це буде ДП КБ «Артилерійське озброєння», – розповідає Олексій Гордєєв.
В цілому і військові, і експерти згідні з тим, що озброєння необхідно виробляти в Україні. Але у випадку з мінометами треба говорити не лише про якість, але й про зрозумілі результати розслідування, наполягає Ольга Решетилова.
«Давайте врахуємо всі ті недоліки, які вже були до цього і точно будемо знати. Це якщо говорити про майбутнє. А якщо говорити про минуле – то є ще сатисфакція жертв. Крім Рівненського полігону, всі інші кримінальні провадження незавершені. І насправді, треба було б провести повторні незалежні експертизи в кожному кримінальному провадженні, бо ми знаємо, що до того був значний тиск на слідство», – розповідає журналістка.
На «Маяку» вважають, що українській армії потрібно ще близько 600 мінометів калібру 120 мм
На «Маяку» вважають, що українській армії необхідно ще близько шести сотень мінометів калібру 120 мм. Щоправда, крім «Молота» випробування зараз проходить розробка приватного підприємства «Українська бронетехніка» – УПІК-120. Міноборони вже заявило – нові міномети у ЗСУ будуть з'являтися лише після проходження усіх випробувань – коротким шляхом більше не підуть.