Мова – камінь спотикання між Болгарією й Північною Македонією на шляху останньої до ЄС

Болгарія заблокувала початок переговорів про вступ Північної Македонії до Європейського союзу через історичну і мовну суперечку з цією сусідньою державою. Після восьмигодинної відеоконференції міністрів закордонних справ ЄС у вівторок, 17 листопада, Німеччина, яка головує в Євросоюзі, висловила сподівання, що проблема може бути вирішена до кінця року.

Міністерка закордонних справ Болгарії Екатерина Захарієва заявила 17 листопада, що її країна не схвалить так звані переговорні рамки для Північної Македонії після того, як ці дві балканські сусідні держави не змогли подолати свої розбіжності.

«Болгарія на цьому етапі не може підтримати переговорні рамки з Республікою Північна Македонія і проведення першої міжурядової конференції, – сказала Захарієва після відеоконференції міністрів закордонних справ країн ЄС. – Запропонований проєкт не відображає болгарських вимог і не може бути підтриманий у його нинішньому вигляді».

«Ми завжди відкриті для продовження переговорів та пошуку рішення. Але коли відбуваються переговори, потрібні компроміси з обох сторін», – сказала Захарієва.

У вівторок міністерка закордонних справ оголосила, що Софія підтримала переговорну базу щодо Албанії, яка, як і Північна Македонія, є кандидатом у члени ЄС.

Для остаточного схвалення переговорних рамок потрібна одностайність із боку всіх членів ЄС, що фактично дає Болгарії право вето.

Болгарія і Північна Македонія мають вирішити свої розбіжності до того, як лідери Європейського союзу зможуть затвердити початок переговорів про вступ. Про це заявив німецький міністр із питань Європи Міхаель Рот після вівторкового засідання міністрів закордонних справ країн-членів Євросоюзу.

Зустріч відбувалася онлайн через коронавірусну пандемію, а пресконференцію Рот провів від імені своєї країни.

Німеччина, яка до кінця року головує в ЄС, сподівалася розпочати офіційні переговори про приєднання з двома балканськими країнами (Північною Македонією й Албанію) на міжурядовій конференції в грудні.

«Ми хочемо допомогти, ми хочемо максимально розчистити шлях для проведення міжурядової конференції. Але зараз ми відчуваємо, що час іще не настав, якщо у вас двосторонній конфлікт, який неможливо вирішити найближчими тижнями. Зараз це не на часі – порушувати це питання на рівні Європейської Ради. Ми хочемо надіслати чіткий сигнал Західним Балканам, Північній Македонії й Албанії, що вони вже багато зробили. Вони мають свої вимоги, вони хочуть бути частиною європейської спільноти, це довгий і складний шлях, який починається з переговорів», – заявив Міхаель Рот на відеоконференції.

Німецьке головування в Євросоюзі все ще намагається затвердити переговорну основу до кінця їхнього терміну, тобто до 31 грудня, що означало б, що існує ще одна можливість – груднева зустріч міністрів закордонних справ.

Міністр закордонних справ Македонії Буяр Османі та міністерка закордонних справ Болгарії Катерина Захарієва на зустрічі в Софії минулого місяця, 9 жовтня

На прохання журналістів пояснити, чого саме домагається Болгарія, Рот сказав, що ця країна хоче чітко розмежувати довгу і коротку назви: Північна Македонія та Республіка Північна Македонія, – і використання македонської мови.

Історія, мова, ідентичність

Болгарія домагається, щоб Північна Македонія визнала, що її історія, національна ідентичність і мова насправді болгарські. Це, зокрема, поклало б край розмовам про наявність у Болгарії окремої македонської меншини, адже йшлося б про «один народ».

Скоп’є наполягає, що народ Північної Македонії не є частиною болгарського народу і що македонська мова – окрема південнослов’янська мова, хоч і близько споріднена з болгарською, – а не регіональний діалект болгарської, як твердить Софія.

Конкретні умови, за яких Болгарія готова підтримати членство Північної Македонії в ЄС, містяться в меморандумі, надісланому офіційною Софією ще у вересні до інших країн-членів ЄС.

У ньому Болгарія наполягає на тому, що європейські документи говорять про «офіційну мову Республіки Північна Македонія», а не про македонську мову.

«Офіційна мова, що використовується в Республіці Північна Македонія, може розглядатися лише як письмова регіональна норма болгарської мови», – мовиться в документі.

Меморандум також спровокував коментарі в Скоп’є через тезу про те, що македонська ідентичність була штучно створена і нав’язана після Другої світової війни.

«Македонська мова чи етнічна належність є частиною технічного утворення окремої неболгарської ідентичності, яка має на меті розірвати зв’язки між тодішньою Соціалістичною Республікою Македонією і Болгарією», – мовиться в тексті.

У документі згадується блокування роботи спільної комісії з історичних питань, що має прояснити суперечливі моменти в історіографії двох країн. У середині жовтня комісія провела своє перше засідання за кілька місяців, і її результати були сприйняті як обмежені. Офіційна Софія також очікує від Скоп’є не вимагати визнання македонської меншини в Болгарії.

Ці умови для підтримки Болгарією своїх кроків на шляху майбутнього членства Північної Македонії в ЄС не вперше лунають у цьому меморандумі, в якому Болгарія шукає «підтримки і солідарності» з боку інших країн ЄС у суперечливих питаннях між Софією і Скоп’є. Вони також закріплені в рамковій позиції Болгарії щодо розширення ЄС, ухваленій у 2019 році.

Єврокомісія: необхідно подвоїти зусилля

Віцепрезидент Європейської комісії Марош Шефчович заявив 17 листопада, що необхідно «подвоїти» зусилля, щоб вирішити проблеми, спричинені Болгарією, і показати країнам Західних Балкан, що ЄС усе ще відкритий для прийняття нових членів.

«Ми хочемо, щоб перша міжурядова конференція відбулася якомога швидше. Єврокомісія буде залишатися в тісному контакті з німецьким головуванням для підтримки цих зусиль, – сказав Шефчович. – Це було б потужним сигналом для всього регіону про те, що процес розширення працює і дає результати», – сказав він.

А німецький міністр із питань Європи Міхаель Рот висловив надію, що до кінця року Скоп’є і Софія знайдуть вирішення проблеми, наголосивши, що він сподівається «провести гарне Різдво».