Житель Євпаторії, фігурант справи про жовто-синю фарбу на фасаді будівлі російської адміністрації курортного міста Богдан Зіза майже тиждень не виходить на зв'язок із рідними. До цього кримські ЗМІ оприлюднили його публічні вибачення за цю акцію, яку він пояснює своєю «незгодою» з російською війною проти України. Рідним Богдана Зізи вдалося дізнатися, що він – у СІЗО, і йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
Богдан Зіза народився та живе в Євпаторії. Він – сирота, його з дитинства виховувала бабуся, розповіла Крим.Реалії його двоюрідна сестра Олександра Баркова. До зникнення займався фото та відеозйомкою, створював інтернет-ігри, займався 3D-моделюванням. Працював баристою в кафе, їздив на заробітки до сусідньої Росії.
Родичі Богдана Зізи живуть на материковій частині України та регулярно з ним спілкувалися. Вони й почали бити на сполох, коли кримчанин перестав відповідати на повідомлення і дзвінки.
«Його змусили сказати заготовлені слова»
Жовто-синя фарба на фасаді Російської адміністрації Євпаторії на Театральній площі міста з'явилася в ніч на 16 травня. Силовики затримали 27-річного місцевого жителя Богдана Зізу, звинувативши його у цій акції та спробі підпалу будівлі.
Наступного дня на кримському телебаченні показали покаяння євпаторійця перед кримчанами.
«Хочу щиро зізнатися в тому, що 16 травня, будучи незгодним зі «спеціальною військовою операцією», що проводиться Російською Федерацією на території України, облив будинок Євпаторійської адміністрації синьо-жовтою фарбою. А також намагався зробити підпал запалювальною сумішшю. Все знімав на камеру мобільного телефону. Згодом був затриманий правоохоронними органами та ФСБ. Хочу вибачитися перед кримчанами і жителями Євпаторії. Готовий понести покарання та спокутувати свою провину непосильною працею», – каже Богдан Зіза на відео, помітно нервуючи.
Після цього кримчанина ніхто більше не бачив.
Богдан Зіза
«Останнім часом Богдан дуже переживав через війну, оскільки не розуміє всієї цієї жорстокості з боку Росії. Востаннє ми спілкувалися з ним 15 травня увечері. 16 травня вранці він уже не відповів на повідомлення. Зв'язку з ним не було, і зараз немає. Я нічого про нього не знала три чи чотири дні. Дуже нервувала і вбила його ім'я у пошук в інтернеті. Так я побачила фото розфарбованої стіни (російської адміністрації Євпаторії – КР) та повідомлення, що Богдана затримали. Я почала писати всім його друзям, які на нього підписані в соцмережах, бо точно не знала, з ким він спілкується. Після цього почала розсилати інформацію в українські ЗМІ», – розповіла Олександра Баркова.
Я гадаю, що його змусили сказати заготовлені слова. Я не вірю, що це визнання записане добровільноОлександра Баркова
На відео із визнанням та вибаченнями Богдана Зізи вона помітила ознаки, що вказували на те, що він міг говорити ці слова під тиском.
«Видно, що його били чи катували, бо у нього нечіткі рухи руками, він наляканий, у нього порвана футболка. Я гадаю, що його змусили сказати заготовлені слова. Я не вірю, що це визнання записане добровільно, це зроблено під тиском», – каже Олександра Баркова.
Подібні відео з покаяннями від кримчан за свою антивоєнну позицію все частіше з'являються останнім часом у проросійських телеграм-каналах та ЗМІ. Під деякими відео автори пишуть, що звернення записане після спілкування з «лікарями».
«Дискредитував» російську армію, «робив замах на теракт»
На сайті підконтрольного Росії Євпаторійського міського суду повідомляється, що 18 травня Богдана Зіза було визнано винним у скоєнні адмінправопорушення за статтею 20.3.3 КоАП про дискредитацію Збройних сил Росії.
Ця стаття з'явилася у російському законодавстві після того, як Росія здійснила повномасштабне воєнне вторгнення в Україну. За нею переслідують багатьох кримчан, які не згодні з цією війною.
Крим.Реалії раніше повідомляли, що російські силовики масово фіксують різні форми незгоди з війною: від «образливих написів» і демонстрації плакатів та постів у соцмережах, що «дискредитують використання Збройних сил Росії (у війні проти України – КР)» до «осквернення могили російського солдата», який загинув на материковій частині України та масових фактів псування автомобілів зі знаками Z і V – символами війни Росії проти України.
Антивоєнні графіті в Керчі
Стаття, за якою визнали винним Богдана Зізу, не передбачає арешту. Але на волю після затримання його так і не відпустили.
Видання «Крыминформ», близьке до російської влади півострова, повідомило з посиланням на кримське управління ФСБ Росії, що Богдан Зіза підозрюється у замаху на теракт – частину 3 статті 30 та частину 1 статті 205 Кримінального кодексу Росії. Остання передбачає покарання до 15 років ув'язнення.
«Злочин не було доведено до кінця через обставини, що не залежать від нього (обвинуваченого – КР), оскільки кинута крізь вікно запальна суміш загасла і займання внутрішнього приміщення не сталося», – йдеться у повідомленні.
Підтвердження цієї інформації з офіційних джерел у відкритому доступі немає. Отримати підтвердження інформації про звинувачення щодо Богдана Зізи Крим.Реалії не вдалося.
«Ніякого тероризму не було»
Двоюрідна сестра Богдана Зізи Олександр Баркова вважає висновки російського слідства необґрунтованими та побоюється, щоб його не звинуватили і в інших злочинах, яких він не скоїв.
Якщо брата вирішать кудись подіти, про це навіть ніхто не дізнається. Я не хочу, щоб так сталосяОлександра Баркова
«Ніякого тероризму не було. Максимум – це акція протесту, якщо її справді зробив Богдан. Ми там не були, і ніхто там не був, тож не можемо знати. Важливо, щоб зараз ц нього був незалежний адвокат, щоб він мав можливість захищатися. І щоб на Богдана не навісили інші злочини, яких він не скоїв. Богдан – сирота, у нього в Криму є лише бабуся. Якщо брата вирішать кудись подіти, про це навіть ніхто не дізнається. Я не хочу, щоб так сталося. Тому важливо, щоб Богданове ім'я постійно звучало».
Після того, як стало відомо про зникнення Богдана Зізи, його рідні та друзі створили в соцмережах проєект пошуку інформації про нього #МиБогданЗіза. Їм вдалося з'ясувати, що він перебуває у СІЗО Сімферополя.
Будівля СІЗО у Сімферополі
Вони також повідомляють, що з кримчанином змогли зв'язатися правозахисники.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.