«Я українка і я не працюю в борделі»: як українські біженки відреагували на образливий жарт шведської телеведучої

В одному зі шведських клубів до молодої українки підійшов чоловік. Він кинув нерозбірливо фразу, а вже невдовзі схопив дівчину за волосся, вигукнувши їй фразу: «Українська повія! Навіть по телебаченню кажуть, що ви – повії». Декілька тижнів перед цим інцидентом в етері розважальної програми шведського суспільного телемовника SVT телеведуча пожартувала про українок, що, мовляв, українських біженок «чи не найбільше можна помітити у борделях». Таке висловлювання обурило українську спільноту у Швеції та проявило загрози, з якими можуть стикатися українські біженки в країні. Представники SVT вибачитися не захотіли. Але українські біженки надали цьому розголосу, щоб привернути увагу до неприпустимості таких жартів і небезпеки наслідків, до яких вони можуть призвести. Проєкт «Ти як?» дослідив ситуацію.

«Українки – повії, так навіть по телебаченню кажуть»

Іванна (ім'я змінили на прохання жінки) приїхала до Швеції як біженка у кінці 2022 року. Тут вона вже знайшла роботу, а згодом й почала вивчати шведську. Декілька тижнів тому Іванна завершила курси й разом із одногрупниками хотіла відсвяткувати випускний. Друзі вирішили відвідати танцювальний клуб у центрі одного зі шведських міст. Жінка розповідає, у групі були й чоловіки, і жінки віком в середньому 35-45 років.

«Ми просто пішли потанцювати. Ми всі тримались разом, тобто в мене не було бажання з кимось знайомитись, як і в інших жінок з моєї групи», – розповідає Іванна.

Гетеборг, Швеція. 2023 рік

В один з моментів, коли Іванна спускалася сходами з другого поверху на перший, її зупинив невідомий чоловік. Як розповідає Іванна, він щось проговорив до неї, але через голосну музику вона не зрозуміла, що саме.

«Я не зрозуміла, що цей чоловік хоче, там було дуже гучно, скрізь був галас і музика. Я лише почула слова шведською, на кшталт «kommer», «Ukraina», що, мабуть, означало, чи я з України. Я відповіла, що так, і одразу показала обручку на пальці. І хотіла піти далі. В цю мить чоловік схопив мене ззаду за волосся і дуже сильно прокричав щось на зразок: «Українська повія, так навіть по телебаченню кажуть, що ви – повії». Я дуже злякалась, вирвалась і просто побігла донизу, на перший поверх»

Коли Іванна підійшла до своїх друзів і розповіла про цю ситуацію, її одногрупники хотіли заступитися за жінку та знайти кривдника. Проте українка вирішила, що для неї безпечніше просто піти додому.

«Мене провели на зупинку – і я поїхала додому. Згодом моя одногрупниця казала, що потрібно було підійти до охорони, зробити щось. Але тоді в мене в голові не було думок, що треба щось вирішувати, я мала лише одну команду: мені треба тікати. Я пам'ятаю, що таке війна, тому такою є моя реакція на небезпеку», – ділиться Іванна.

Жінка наголошує й на тому, що була доволі скромно одягнена: на ній був светр і штани. Іванна каже, вона ніколи раніше не потрапляла в такі ситуації.

«Перший час після цього випадку в мене не було бажання виходити на вулицю. Я в принципі не часто відвідувала такі клуби, але тепер я точно знаю, що туди більше не піду», – каже вона.

Передісторія

Цей випадок трапився з Іванною 23 березня цього року. За декілька тижнів після випуску розважальної програми шведського суспільного мовника SVT «Іммігранти для шведів» (Invandrare för svenskar). У епізоді від 7 березня прозвучало запитання від ведучого:

«Яка група іммігрантів отримала найбільше дозволів на проживання у Швеції у 2022 році?», – на яке шведська журналістка Елаф Алі відповіла, що це були українці.

Начебто жартуючи Алі додала, що їхня кількість не надто помітна у суспільстві: «Ви можете не думати про це, бо вони світловолосі й зливаються. Чи не найбільш це помітно у борделях».

Скріншот з програми «Іммігранти для шведів». Шведська журналістка іракського походження Елаф Алі

На жарт журналістки в етері державного телемовника активно відреагувала українська спільнота та Посольство України у Швеції.

Вони закликали журналістку попросити вибачення за жарт, а керівництво шведського телебачення SVT вжити заходів, аби такі ситуації не повторювались в майбутньому.

«Вважаємо такі висловлення глибоко образливими та абсолютно неприйнятними, враховуючи обставини повномасштабної російської військової агресії проти України, яка змусила українських жінок рятувати своє життя та життя своїх дітей за кордоном», – йдеться у заяві Посольства України у Швеції.

Наратив про «українок-повій» і російська пропаганда у Швеції

Із 18 березня Ольга Криштапович та швед Клас Карлін вийшли під будівлю шведського телебачення SVT у місті Мальме.

Активісти назвали ці заходи «Тихою маніфестацією» – і на їхні обурення вказують українські прапори.

Маніфестанти заявили, що не хочуть загострювати конфлікт, а лиш донести суспільству, яку небезпеку несуть такі наративи з екранів телебачення.

Ольга розповідає, що люди прийшли підтримати маніфестацію, їхня кількість сягала декількох десятків людей протягом дня, серед них – не лише українці, а й шведи, а також – люди інших національностей.

Офіс організації Help Ukraine Gothenburg. Гетеборг, Швеція

«Наша основна вимога – спростування наративу про «українок-повій», заява про некоректність поширювання такого наративу. Окрім того, такі програми транслюються на податки шведів й, зокрема, українок, які, не маючи повної підтримки від держави на цей момент, працюють офіційно та приносять податки країні», – каже Ольга Криштапович.

Сама Ольга приїхала до Швеції у березня 2022 року як біженка з Києва. Зараз жінка навчається на шведсько-українського перекладача. Також вона працює над соціальними проєктами, які допомагають українським біженцям інтегруватись у шведське суспільство та працевлаштуватись.

Ольга Криштапович (зліва) та Клас Карлін (справа) на «Тихій маніфестації» у Мальме

Ольга розповідає, не вперше у шведських медіа висвітлюють тему українок в контексті проституції. Що більше, в одній з новин шведського телебачення йдеться про, що наратив про «українок-повій» є частиною російської пропаганди у Швеції. В коментарі для шведського телебачення SVT про це розповідає українська аналітикиня Ксенія Ілюк.

«Специфічно таргетується пропаганда проти українських жінок біженок, йдеться про те, наче вони всі повії, наче це вся робота, яку вони можуть робити», – пояснює аналітикиня.

Вживати заходів не збираються

Громадська активістка Ольга Криштапович каже, такі жарти й загалом систематичне висвітлення українських жінок у контексті проституції є небезпечним. Це провокує бачення у суспільстві, що українки продають послуги сексуального характеру, а отже є прийнятним пропонувати їм це чи чинити насилля щодо них.

«Тиха маніфестація»

«Через просування таких наративів українські жінки можуть отримувати пропозиції сексуального характеру, а це перекреслює відчуття безпеки, за яким вони, власне, і приїхали до Швеції. Можуть відбуватись напади на жінок і, зокрема, дівчат-підлітків, оскільки у чоловіків може скластись враження, що українок можна взяти силою. Є ситуації, коли українські діти зазнають булінгу в школах, однокласники можуть казати «твоя мама – повія». Це все підриває процес інтеграції й безпеки», – розповідає Ольга Криштапович.

Клас Карлін, який долучився до маніфестації, підтримує біженців з початку повномасштабного вторгнення й надсилає допомогу безпосередньо до України. Клас каже, що після таких «жартів» та загалом підтримування цього наративу, українки піддаватимуться небезпеці в майбутньому.

«У мене трапилась ситуація, коли українська жінка біженка звернулась до мене за допомогою. Вона працювала прибиральницею в готелі, одного разу під час роботи жінка отримала запит від гостя готелю щодо інтимних послуг через те, що вона – українка. Це дуже її вразило. Їй довелось не лише залишити свою роботу, а й звернутись до психолога за підтримкою після такої ситуації», – розповідає Клас.

Наразі офіційної відповіді щодо «Тихої маніфестації» українців біля будівлі телеканалу немає.

Проте програмна менеджерка Крістіна Гілл надала коментар щодо самої телепередачі. Зокрема вона сказала, що компанія не планує вживати жодних заходів.

«Звісно ми не будемо вживати ніяких заходів. Те, що було сказано у програмі, входить в рамки свободи вираження поглядів», – зазначила Гілл.

Експертка з міжнародного права Ольга Леобрандт пояснює, лише судовий процес може з'ясувати, чи фраза була сказана в рамках права про свободу висловлення.

Швед Клас Карлін на «Тихій маніфестації»

«Питання полягає не лише в порушенні чи непорушенні закону, а й в тому, наскільки такий «жарт» був доречним та прийнятним. Навіть якщо він сказаний в рамках закону, представники шведського телебачення SVT можуть попросити вибачення, аби не просувати такий наратив про українок», – пояснює Ольга Леобрандт.

Юристка каже, право на свободу вираження має свої виключення, тобто воно не є абсолютним, як деякі інші права.

«Одним із таких винятків є порушення щодо поваги до прав інших. Кожна держава на національному контексті сама визначає, що це означає. Швеція ж встановила, право про свободу вираження порушується, коли є наклеп та вчинення дій, пов’язаних із погрозами та агресією щодо національної групи. Тож як юрист я передбачаю, що цим визначенням можна апелювати», – пояснює Ольга.

Ольга Леобрандт, експертка з міжнародного права

Експертка пояснює, жарт Елаф Алі націлений на конкретну групу людей – українці, тобто – це фактор національності та етнічного походження. Це включає дві групи людей, адже не всі українці за етнічним походженням є громадянами України, й не всі громадяни є українцями за етнічним походженням. Також йдеться про гендерне визначення – жінки, адже в більшості саме жінки та діти стали вимушеними біженцями у 2022 році. Й вказується конкретне місце їхнього перебування – Швеція.

«За такими ознаками в жарті визначено дуже специфічну групу людей», – каже Леобрандт.

Юристка пояснює, серед іншого, Елаф Алі пожартувала про всю групу українських біженок, а не про конкретну кількість людей, на кшталт «дехто з них». Це може свідчити про наклеп, бо ж аби довести своє висловлювання, журналістці доведеться підтвердити, що всі українські біженки перебувають в публічних домах.

Якщо ж говорити про такі заклади, то цей вид діяльності є незаконними у Швеції. Жарти стосовно такої роботи й поєднування її з українськими біженками також має наслідки, зокрема в особливому негативному ставленні суспільства до українок, каже Ольга.

«Якщо хтось заявляє, що одна національна чи етнічна група бере участь у незаконній діяльності, то більшістю суспільства ця група людей сприймається негативно й так, що вона бере участь в заборонених діях. Це матиме наслідки й збільшуватиме маргіналізацію українців».

Юристка зазначає, такі жарти сприяють нормалізації проблеми проституції. Тож саме політичні сили у Швеції повинні показати, що проституція, торгівля людьми, насильство не можуть бути нормою.

Факел пам'яті в місті Ґетеборг. Листопад, 2023

«Швеція дуже серйозно ставиться до роботи у сфері гендерної рівності, й зокрема проблем проституції та торгівлі людьми. Тож, коли по телебаченню лунають такі жарти про певні етнічні чи національні групи, це не смішно. Бо соціальними наслідками є те, що таргетована група буде надалі маргіналізованою, позбавленою можливостей. Це буде помітно у щоденному житті, наприклад, у відносинах роботодавців та працівників, ми будемо бачити, що люди цієї групи будуть надалі принижуватись або ж будуть безпосередньо втягнуті в проституцію», – пояснює Ольга Леобрандт.

• На сьогодні організатори «Тихої маніфестації» у Мальме не отримали офіційної відповіді щодо своїх вимог від шведського телебачення SVT.
• Тим часом українки з різних куточків Швеції запустили флешмоб у Facebook: «Я українка і я не працюю в борделі», де розповідають про свою освіту, роботу, громадську діяльність або ж сім’ю шведською мовою.

Флешмоб у Швеції: "Я українка і я не працюю в борделі"

Христина Гевчук, засновниця ГО RefugeeHope у Швеції подала заяву у поліцію на журналістку Елаф Алі, а також зробила заяву щодо розважальної програми та самого шведського телебачення SVT в Наглядову комісію з питань радіо та телебачення у Швеції.

Наразі відповіді вона не отримала. Окрім того, жінка відправила запит в Міністерство юстиції Швеції щодо цієї ситуації, проте, каже, там відповіли, що жарт входить в рамки права свободи вираження поглядів. Це рішення активістка планує оскаржувати.

Христина Гевчук, активістка в Швеції

• За даними Євростату, станом на кінець лютого 2024 року, у Швеції зареєстровано 45 665 біженців з України.
• Близько 60% з них – це жінки, ще майже 20% цієї цифри становлять діти.
• Швеція продовжила термін перебування в країні для українських біженців до 4 березня 2025 року.