Білоруси у Львові більше розмовляють білоруською, ніж на батьківщині. Відвідують мовну школу

ЛЬВІВ – Щонеділі у Львові близько 20 білорусів збираються у мовній школі у Львові. Вони вивчають білоруську і українську мови. Заняття проводять волонтери з Білорусі та України. До групи приєднались і кілька українців.

Чому білоруси в Україні вивчають рідну мову і українську?

Костянтин приїхав у Львів у квітні цього року. Він досить гарно розмовляє українською мовою. Молодий чоловік боїться називати своє прізвище і говорити про деталі кримінальної справи, яка порушено проти нього у Білорусі. Пояснює, що виїхав з батьківщини торік у листопаді, оскільки міг опинитись за ґратами. У Львові працює дистанційно в ІТ-кампанії. Мовну школу Костянтин відвідує щонеділі.

«Я вивчив українську мову, бо я тут живу. Це не просто цікаво вчити мову, але це й питання поваги до українського народу, до української землі. Якщо ти їдеш в іншу країну, то маєш вчити мову цього народу, поруч із яким живеш. У Німеччині і США люди вчать мови, але чому не вчити в Україні? Це питання культури кожної людини. А білоруська – моя рідна мова і мова мого дитинства. Вдома з батьками ми розмовляли білоруською, я ходив у білоруську школу. Приходжу сюди спілкуватись зі своїми однодумцями», – розповідає Радіо Свобода Костянтин.

Білоруську мову у школі викладає на волонтерських засадах Алесь Лозка, керівник «Товариства білоруської школи», яке чинна влада Білорусі заборонила. Алесь Лозка два місяці живе у Львові. Пенсіонер змушено покинув батьківщину. У його помешканні силовики провели обшуки, а «Товариство Білоруської школи» влада Лукашенка звинуватила в «організації і фінансуванні протестів у 2020-2021 роках».

«Під час обшуку забрали техніку, багато документів товариства, 350 доларів, які були вдома, фотоапарат, телефони мій і дружини. Я не думав виїжджати, але коли почались допити, вимушено покинув країну. Мін син – лікар, сидів у тюрмі. У Мінську залишилась родина, там усе залишилось. Викладання білоруської мови у Львові – моє головне заняття», – каже Алесь Лозка.

За його словами, сьогодні у Білорусі лише 20% школярів вивчають білоруську мову, решта – російську. А це втрата не лише мови, але й держави, культури.

Мова – захист держави

Організував мовну школу у Львові «Білоруський кризовий центр», а львів’яни допомогли з приміщенням для проведення безкоштовних занять. На уроки щонеділі приходять близько 20 осіб. Білоруські біженці кажуть, що у Львові частіше розмовляють білоруською, аніж на батьківщині.

«У Білорусі нищиться все білоруське, всі білоруськомовні люди названі п’ятою колоною, багато змушені були виїхати. Білоруська мова – це інструмент захисту держави. Водночас, коли ти приїжджаєш в іншу країну, то повинен знати історію, вчити мову тієї держави», – говорить керівник «Білоруського кризисного центру» у Львові Олексій Францкевич, який також є головою благодійного фонду «Наш дім».

Кризовий центр працює у Львові з січня цього року. Сюди звертаються громадяни Білорусі, які покинули рідну країну через репресії з боку підконтрольних Олександрові Лукашенку органів влади. Центр допомагає втікачам у різних ситуаціях. Найбільша проблема – отримати посвідку на тимчасове проживання в Україні, медичну допомогу. Громадяни Білорусі, які тут тимчасово проживають, не можуть вакцинуватись від COVID-19.

Серед учнів школи і білорус Олексій Шкурдюк. Він добре розуміє українську і нею спілкується, але й відвідує уроки білоруської.

«У Львові більше розмовляю білоруською, ніж у Білорусі. Коли у 2019 році я виїжджав з країни, то білоруська там була чимось дивним. Підходиш до банкомату, а кнопка з російським написом – гладенька, відполірована пальцями, а тією, що з білоруським написом, видно, що й не користувались. Думаю, що тепер більше б мали користуватись. Мова – це наша спадщина. Мова живе, допоки є люди, які нею розмовляють. Виїзд із Білорусі посилив оте розуміння, що мова це ідентифікація з рідною землею», – говорить Олексій Шкурдюк.

Ті, хто розмовляє лише російською, не розуміють ані білоруської, ані української, тому російськомовним білорусам важче вивчати українську, зауважує у розмові з Радіо Свобода волонтер Владислав Хомич, який викладає білорусам українську мову.

«Більшість білорусів, на жаль, російськомовні. Російська мова більш віддалена від білоруської, ніж українська. У білоруській і українській близько 80% спільної лексики, тому ми розуміємо один одного. У мене є білоруське коріння, моя бабуся жила у західній частині Білорусі. Потім переїхала на Волинь. Частково себе вважаю білорусом і українцем», – каже Владислав Хомич, який відвідує заняття білоруської.

На сьогодні на Львівщині близько 600 громадян Білорусі отримали посвідки на тимчасове проживання в Україні. Щотижня, за даними кризисного центру, у Львів приїжджають кілька туристичних автобусів із Білорусі і з кожного залишаються по 5-10 білорусів. Це люди різного віку і професій. Більшість хоче перечекати в Україні складну ситуація, яка є в їхній країні, щоб уникнути тюрми і переслідувань, зберегти життя, для когось Львів є тимчасовим місцем перед виїздом у Європу.