«Білоруські записи» з’явилися у публічному просторі 4 січня і вказують на те, що вбивство журналіста Павла Шеремета могли планувати на найвищому рівні. В Нацполіції України вже зробили заяву з приводу плівок і кажуть, що інформацію щодо можливих замовників отримали ще наприкінці 2020 року. Як же оприлюднені записи можуть вплинути на долю обвинувачених у вчиненні злочину – Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко і Яни Дугарь?
Авторитетне брюссельське видання EUObserver стало одним з основних джерел розповсюдження інформації щодо записів. Разом із міжнародним виданням цю інформацію оприлюднили «Українська правда», «Білоруський народний трибунал» та телеграм-канал NEXTA.
Що на плівках?
Журналісти опублікували записи розмов 2012 року, один із голосів на яких нагадує голос тодішнього голови Комітету державної безпеки Білорусі Вадима Зайцева.
Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар – колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».
Учасники розмов нібито розглядали можливість ліквідації політичних опонентів Олександра Лукашенка, а також вбивства журналіста Павла Шеремета, який на той момент жив у Росії, з використанням вибухівки.
Спеціалісти НАТО з питань Білорусі, знайомі з Зайцевим, підтвердили подібність його голосу до голосу на запису. З 2013 року ексголова КДБ очолює приватний провайдер теле- та інтернет-послуг «Космос ТБ».
«Президент (Лукашенко – ред.) очікує на ці операції», – сказав Зайцев, згідно із записом у квітні 2012 року, коли проводив брифінг для співробітників елітного контртерористичного підрозділу КДБ «Альфа».
Він додав, що для нього важливо, «щоб ніхто навіть не думав про КДБ».
Як це вплине на справу Шеремета?
Нацполіція оперативно відреагувала на публікацію плівок, на відміну від Офісу генпрокурора.
Радіо Свобода направило запит до Офісу генпрокурора та прокуратури міста Києва.
По-перше, в Нацполіції наголосили, що та справа, яка у суді, стосується виконавців убивства, а от справа щодо замовників – у процесі розслідування.
По-друге, інформацію щодо можливих замовників, за їхніми словами, поліція отримала на кілька тижнів раніше.
«Фрагменти інформації, яка є в розпорядженні слідства Нацполіції, опубліковані в мережі інтернету. На оприлюднених записах невстановлені особи обговорюють питання вбивства журналіста Павла Шеремета. Зокрема, наголошувалося на варіанті отруєння із використанням токсичних речовин, а також підрив», – мовиться у повідомленні.
Слідство отримало дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн. Крім того, особу-розпорядника переданої інформації запросили для проведення необхідних слідчих дій, повідомляє пресслужба відомства.
Заступник міністра МВС Антон Геращенко в коментарі телеканалові «Прямий» відмовився говорити про версію, що замовником вбивства міг бути сам Олександр Лукашенко. Він повідомив про те, що в рамках слідства проводитимуть експертизу записів. А ще він сказав, що на справу, яка розглядається у суді, і де обвинувачення висунуті Андрієві Антоненку та Юлії Кузьменко, ці плівки ніяк не вплинуть, адже їх вважають виконавцями.
«Ми завжди казали, що ті, хто виконавці, не були замовниками. Їм замовили. У цьому вбивстві, ми вважаємо, були й організатори», – сказав він.
Чи зможуть пов’язати обвинувачених із білоруським слідом?
Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий переконаний, що будуть намагатися прив’язати обвинувачених до «білоруських плівок», але цього зробити не вдасться.
«На 100% переконаний, що вони цього не зможуть зробити, але так само переконаний, що вони будуть це робити, тому що їм це потрібно прив’язати. Вони, фактично не маючи доказів, оголосили трьох поважних людей підозрюваними, і тепер їм треба якось із цієї ситуації виходити», – зазначає в коментарі Радіо Свобода Тарас Безпалий.
Захисник розповів, що наразі немає якихось висунутих звинувачень у зв’язках із білорусами, але у разі чого захист готовий надати аргументи про непричетність підзахисних.
Щодо «білоруських плівок», то у зв’язку з їхньою появою захист планує звертатися до СБУ.
«Ми не бачили цих записів офіційно, це лише публікації в пресі, які ми не можемо використовувати. Наразі думаємо подавати заяву до Служби безпеки України, щоб, відповідно, це розслідувалося як теракт і забиралася ця справа від МВС до СБУ», – зазначає адвокат.
Що ж до впливу на справу, то тактика захисту не зміниться, за словами Тараса Безпалого.
«Цей поворот із плівками створює певну суспільну думку, і, знову ж таки, суспільство вчергове переконується, що слідство звинувачує не тих осіб, які причетні до вбивства Павла Шеремета. На тактику захисту, яка є наразі, це жодним чином не вплине», – пояснює адвокат.
Телеграм-канал NEXTA та сайт «Білоруський народний трибунал» разом із плівками опублікували документи, які можуть свідчити про збір інформації та стеження за Павлом Шереметом.
Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув внаслідок підриву автомобіля 20 липня 2016 року в центрі Києва.
У грудні 2019 року слідство оголосило підозри сержантові Сил спеціальних операцій Андрієві Антоненку (Riffmaster), військовому медику Яні Дугарь та дитячому кардіохірургу й волонтерці Юлії Кузьменко.
Your browser doesn’t support HTML5
Усі троє підозрюваних категорично заперечують свою причетність до вбивства Павла Шеремета.
4 вересня 2020 року суд розпочав розгляд провадження по суті.
Андрій Антоненко перебуває під вартою з моменту затримання.
Your browser doesn’t support HTML5
Юлія Кузьменко наразі під цілодобовим домашнім арештом, а Яна Дугарь під особистим зобов’язанням і грошовою заставою 168 тисяч гривень.
Your browser doesn’t support HTML5
Читайте ще:
4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета