Чи врятує Білорусь європейська нафта?

На тлі нафтових суперечок з Москвою і фактичного припинення поставок Білорусь шукає нафту в європейських країнах, і навіть почала імпорт нафти з Норвегії. Білоруська служба Радіо Свобода розібралася, наскільки це вигідно і чи можливо замінити російські поставки європейськими.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко 21 січня заявив, що Росія не дає згоди на поставки нафти з Казахстану до Білорусі.

«Дивно, наш союзник не дає згоди на поставку нафти від нашого іншого союзника. Що ж, така ситуація зараз по поставкам нафти, і ми повинні з цим розібратися», – цитує державне інформагентство БелТА виступ Лукашенка на нараді з питань підвищення ефективності реалізації нафтопродуктів на експорт.

Переговори делегацій Білорусі та Росії у Санкт-Петербурзі, 20 грудня 2019 року

Лукашенко окремо підкреслив, що Білорусь готова закуповувати нафту за світовими цінами.

«Ми повинні на практиці подивитися, у що це виллється. Брати зі сходу лякають, що це буде дуже дорого,– зауважив він. – І ми так само, не підрахувавши, не спробувавши, думаємо, що ми не впораємося. Тому ухвалено рішення закупити будь-яку азербайджанську, саудівську, норвезьку, американську – не важливо яку нафту – за світовими цінами».

Як повідомляє агентство Reuters, у концерні «Белнафтахім» підтвердили, що підконтрольна їм Білоруська нафтова компанія (БНК) купила партію норвезької нафти з родовища «Johan Sverdrup» з поставкою до литовського порту Клайпеди 22 січня.

Відповідно до джерела агентства, така поставка через Клайпедський порт обійдеться Білорусі значно дорожче, ніж імпорт через нафтопроводи – перевалка та транспортування до заводу по залізниці будуть коштувати більше 20 доларів за тонну.

Чи можна замінити російську нафту іншою

У цьому році Білорусь планувала переробити 24 мільйони тонни нафти. Це по 12 тонн на кожен з двох нафтопереробних заводів (НПЗ). З таких розрахунків видно, що за місяць один завод планував переробити 1 мільйон тонн, каже експерт Тетяна Маненок. З Норвегії поки що закуплено 80 тисяч тонн, тобто 8% того, що планували переробити на одному нафтопереробному заводі за місяць.

Економічний експерт Тетяна Маненок

«Поки невідомо, чи буде поставка з Норвегії разовою чи ні. Проте нафтопереробні заводи зараз працюють на мінімальному рівні завантаження. Це підмога, поки йдуть перемови з російською стороною. Поки що не видно, що це серйозна альтернатива, хоча раніше обговорювалося, що через порт Клайпеди можна поставити до 3 мільйонів тонн. Важливою ще є вартість цієї нафти», – каже Тетяна Маненок.

Умови комерційного контракту між Білоруссю та Норвегією невідомі. Тому поки що не можна говорити, наскільки ця нафта дорожча за російську. У «Белнафтахімі» заявляли, що російська нафта коштує Білорусі 83% від світової ціни.

Спробуємо підрахувати згідно з раніше відомою інформацією, скільки Білорусь може поставити нафти без Росії. З Литви – 3 мільйони тонн, з України транзитом через трубопровід – до 4 мільйонів тонн. Також Білорусь вела переговори про можливі поставки нафти з Казахстану і Азербайджану.

Раніше там нафту вже купували. У 2011 році – майже мільйон тонн в Азербайджані; в 2016 – 44 тисячі тонн нафтової сировини в Казахстані; в 2010 – 1,4 мільйона тонн нафти у Венесуелі. Виходить, теоретично Білорусь без Росії може отримати до 10 мільйонів тонн нафти. Але згідно з планом, потрібно 24 мільйони.

Навіщо Білорусі стільки нафти

З Росії Білорусь отримує від 18 до 24 мільйонів тонн нафти на рік. Це саме російська нафта. З Литви, Латвії, України Білорусь може отримувати транзитну нафту будь-яких країн, але вона може бути дорожчою, ніж російська.

На переробці нафти та подальшому продажі нафтопродуктів (головним чином в Європейському союзі) Білорусь заробляє. Наприклад, у 2018 році Білорусь купила в Росії нафту на 6,8 мільярда доларів, а продала нафтопродуктів на 12,8 мільярда. Відповідно до звіту Міністерства фінансів Білорусі, нафтові поставки в 2018 році склали 10% доходів білоруського бюджету. Керівник науково-дослідницького центру Мізеса Ярослав Романчук зауважує, що Білорусі для власних потреб потрібно лише близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

Керівник науково-дослідницького центру «Мізеса» Ярослав Романчук

«Позитив від поставок норвезької нафти в тому, що Білорусь почне позбавлятися статусу емірату Росії та буде думати в категорії ринкових цін. Може, почне думати про інші джерела зростання економіки. Це перехід на іншу реальність, без енергетичних дотацій. Білорусь отримає менше виручки, менше зароблять нафтопереробні заводи.

Навіщо купувати багато нафти, якщо це вже не приносить прибутку? Внутрішнє споживання – 6-7 мільйонів тонн на рік. Потрібно, щоб наші заводи керувалися своєю радою директорів, а не державним концерном. Самі заробляли, а не жили за держпланом», – підсумовує Ярослав Романчук.

Романчук пропонує заробляти в інших сферах, а нафти закуповувати стільки, скільки це приносить вигоди для економіки. Раніше Радіо Свобода підрахувало, що в 2018 році дві сфери – ІТ та «набіл» – принесли Білорусі більше, ніж експорт нафтопродуктів.