Мар’яна Безугла, заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки може втратити свою посаду в комітеті «у зв’язку з незадовільною роботою». Її колега по фракції Ігор Кривошеєв вже зареєстрував відповідну постанову. Напередодні Безугла критикувала у фейбсуці головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що ж саме вона написала? Чому її висловлювання розкритикували? І що вона говорить зараз? Читайте – в матеріалі Радіо Свобода.
26 та 27 листопада Мар’яна Безугла публікувала дописи із відкритою критикою головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. В одній із публікацій вона стверджує, що Валерій Залужний «не зміг надати план задуму на 2024 рік», тому військове керівництво України «має піти».
У соцмережах її висловлювання розкритикували.
Після цього вона опублікувала ще один допис, в якому заявила, що «правило головкома N1 – в будь-якій некомфортній ситуації перекладай вину на ОП».
Такий випад народної депутатки, та ще з профільного комітету, не залишився поза увагою. На її слова відреагували політики, експерти, військові. В більшості Мар’яну Безуглу критикували за те, що вона виносить на широке обговорення питання, які мали б обговорювати тільки люди із доступом до такої інформації. Кажуть, виникає питання: «А чи мала право заступниця голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки виносити на загал інформацію, яку обговорювали в комітеті у закритому режимі?».
Що каже Мар’яна Безугла
Мар’яна Безугла, народна депутатка фракції «Слуга народу»
Сама Мар’яна Безугла у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live») заявила, що вважає, що сказала очевидні речі, які і так знають та обговорюють:
«Я нічого такого особливого не написала. Це знають військові, безпосередньо військові. У нас немає якихось ідеальних і неідеальних генералів – це одна єдина система, якщо в оперативно-тактичному угрупованні змушують наступати по посадці чи розмінувати за допомогою Bradley, то не може бути такого, що вертикаль не скоординована. Я написала очевидні речі. Що їх коментувати?
Я нічого такого особливого не написала. Це знають військові, безпосередньо військові
Я закликаю до змін у Збройних силах. Або ми змінюємося, або ми залишаємося маленькою пострадянською армією і, вибачте, по пропорціях: у нас набирають людей – у них набирають людей, вони пострадянська структурована – ми пострадянська менш структурована. То у кого більше шансів?
Те, що я порушую, що людей без візії, без змін в ТЦК просто хочуть забирати тисячами, без змін в ТЦК! Чи те, що беруть непідготовлену бригаду і кидають на посадку, то це я розхитую, дестабілізую обстановку? Якщо ми будемо діяти так, як росіяни, ми не виграємо, суто пропорційно. Це питання я і порушую».
Джерела у фракції «Слуга народу» повідомили Радіо Свобода, що є ініціатива певних народний обранців щодо виключення Мар’яни Безуглої з фракції. Утім, таких парламентарів, кажуть, нині небагато. Ввечері 27 листопада стало відомо, що Ігор Кривошеєв, народний депутат від фракції «Слуга народу», зареєстрував у Верховній Раді постанову про відкликання з посади заступника голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яни Безуглої «у зв’язку з незадовільною роботою на посаді».
Що кажуть народні депутати і експерти
Радіо Свобода поспілкувалось з народними депутатами та експертами про ситуацію, яка склалася. Розпитали, як впливає цей скандал на ситуацію в країні.
Ігор Кривошеєв, народний депутат від фракції «Слуга народу»
Ігор Кривошеєв, народний депутат від фракції «Слуга народу», ініціатор постанови про відкликання Безуглої з посади в коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») зауважив:
«Під час війни політики мають займатися своєю роботою – це забезпечення функцій держави, це пошук міжнародної підтримки, відтак забезпечення цієї міжнародної підтримки.
Як на мене, це от саме відбувається – намагання втягнути військове керівництво в політику
Військові мають займатися своєю справою. І абсолютно неприпустимо затягування військових в політичні процеси і навпаки, участь політиків в ухваленні військових рішень. Тож для мене стала несподіванкою така поведінка пані Мар’яни.
Як ми бачимо, це не перша така атака на військове керівництво. Якщо пам'ятаєте, була критика спочатку від пана Ігоря Жовкви, заступника керівника Офісу президента. Як на мене, це от саме відбувається намагання втягнути військове керівництво в політику, тому що це напряму буде шкодити обороноздатності. Якщо це робить якийсь окремий незалежний народний депутат, це, можливо, було б якесь його право. Але якщо це робить заступник голови комітету нацбезпеки, то це вже щось, що не вкладається в мене в голові. Відтак зміни у складі комітетів відбуваються ухваленням постанови. Саме тому саме таку постанову я і зареєстрував».
Соломія Бобровська, народна депутатка від фракції «Голос»
Соломія Бобровська, народна депутатка від фракції «Голос», членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live)» зазначила таке:
Для мене дивно читати такі речі за 20 місяців повномасштабної війниСоломія Бобровська
«Для мене досить дивно читати від Мар’яни, що для неї відповіді на запитання є невідомими. По-перше, ці проблеми не є новими, вони є проблемними крайніх 33 роки. І питання десь, очевидно, складно рухається, але, з іншої сторони, їх, як будь-яку системну річ в державі, неможливо зробити за день, добу, місяць чи два. Для мене дивно читати такі речі за 20 місяців повномасштабної війни. В той час, коли накал в суспільстві є надвисокий, є пряме політичне втручання у військове командування, у військове керівництво. І, на жаль, ми вже місяць спостерігаємо ці публічні стрибки зі сторони політичного керівництва держави в сторону Генерального штабу. І мені дуже хотілося б, щоб мінімально використовували депутатів, будь-яких інших активістів чи спікерів, зокрема, Офісу президента».
Ірина Фріз
Також депутатка від «Європейської солідарності», член оборонного комітету Ради Ірина Фріз заявила, що вона ініціювала розгляд на комітеті питання щодо позбавлення Безуглої посади голови підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду та контролю.
«Якщо для відкликання Мар’яни Безуглої з посади заступника комітету потрібне рішення парламенту, яке блокується, попри наявність вже двох постанов від представника президента в парламенті, члена нашого комітету Федіра Веніславського та співголови фракції «Європейська солідарність» Ірини Геращенко (відповідні постанови не опубліковані на сайті Верховної Ради – ред.), то для позбавлення керівництва підкомітету достатньо рішення комітету з нацбезпеки. Розраховую на готовність членів комітету розглянути питання та ухвалити рішення», – написала вона у фейсбуці.
На це Безугла коротко відреагувала, написавши в своїх соцмережах: «Не чіпайте нашого Залужного! «Європейська солідарність». На зареєстровану постанову від Кривошеєва вона наразі не реагувала.
Євген Магда, політолог
Політолог Євген Магда у коментарі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Live») зазначив:
Ці заяви підміняють собою одну просту заяву – спільну заяву Володимира Зеленського і Валерія Залужного, просту: «Ми воюємо до перемоги»
«Звільнення головнокомандувачів Збройних сил – це також прерогатива президента. Тобто пані Мар’яна підказує президенту? Чи як?
Проблема в тому, що ці заяви підміняють собою одну просту заяву – спільну заяву Володимира Зеленського і Валерія Залужного, просту: «Ми воюємо до перемоги». І два підписи. Правда, ця заява зняла б багато питань у багатьох наших громадян? Які вже за 21 місяць широкомасштабного російського вторгнення відчули широкий спектр різних емоцій. І їм потрібно сьогодні розуміти, що нагорі державної піраміди так само переживають і так само опікуються тим, якою буде доля України в цій війні, а не лише власними долями».
Головнокомандувач ЗСУ ці заяви Безуглої не коментував.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський вважає, що залучення генералів в політику ставить під загрозу єдність країни ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пріоритет Залужного – резерви: у чому проблема, яких змін прагнуть військові та що пропонують експерти ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Захід «занадто обережний щодо надання Україні зброї, якою можна вдарити по Росії» – генерал у відставці ДжонсМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.