Shark – український розвідувальний БПЛА, розроблений після початку повномасштабного вторгнення Росії. Вже за пів року він пройшов льотні випробування і незадовго після цього з’явився на фронті. В чому перевага «Шарка» та як він зараз допомагає бити по російських військах у їхньому глибокому тилу – побачили на Бахмутському напрямку журналісти Донбас Реалії.
«Зараз «Шарк» себе краще показує»
«Зараз щось буде, мені здається. Якщо що – повертай праворуч-праворуч-праворуч. Навколо цілі довертай, щоб картинка була, але не різко. Щоб захоплення не спало. Є. Один, зараз другий. Ой-ой-ой. Добре. Мінус шиномонтажка», – дає пораду побратиму оператор БПЛА 92-ої ОШБр Олександр.
Олександр пояснює – ціллю був пункт управління однієї з мотострілецьких бригад армії РФ, які стоять тут, на південь від Бахмуту.
Робота операторів БПЛА з ударом по пункту управління російської армії в тандемі з авіацією
«Зараз цей підрозділ не зможе нормально функціонувати, тому що вони можуть стояти в обороні, але якихось активних дій точно не робитимуть. Ми більше працюємо, щоб знижувати наступальний потенціал противника – може оборонятися, але щоб він не думав про наступ та активні дії», – зазначає військовий.
Читайте також: Тактика 1000 порізів від ЗСУ: як може змінитись ситуація під Бахмутом
БПЛА, який допоміг виявити та скорегувати роботу по цілях – Shark (з англ. «акула»). Цей дрон – частина розвідувального комплексу вартістю 13 млн грн, який складається з ще одного безпілотника та станції управління на землі. Розрахунок БПЛА керує ним зі спеціального автомобіля, який теж входить до комплексу.
«Шарки» – нові розвідувальні дрони, розроблені українською компанією Ukrspecsystems після початку повномасштабного вторгнення РФ. Лише за пів року відбулись льотні випробування, і незадовго після цього дрони вже були на фронті. Закупають їх благодійники. Приміром, цей комплекс, за роботою якого спостерігали Донбас Реалії, та ще 24 таких ЗСУ передав благодійний фонд «Повернись живим».
Український військовий збирає БПЛА Shark (Шарк)
Головна задача «Шарків» – виявляти та коригувати вогонь по важливих російських цілях. Основні характеристики дрону, заявлені виробником, такі:
- дальність – до 80 км;
- висота – до 3000 метрів;
- максимальна швидкість – 130 км/год, крейсерська — 75 км/год.
Запускається дрон з катапульти, садять його за допомогою парашута. «Шарки» здатні коригувати крупнокаліберну артилерію, стійкі до засобів РЕБ та складних погодних умов – сильного вітру, дощу та снігу.
«Приземляють» Shark за допомогою парашута
Військові кажуть – складно порівнювати різні комплекси, бо у них різні призначення. Проте можливості «Шарка» як розвіддрона оцінюють високо. Водночас літати на ньому можна лише вдень, тоді як інший український дрон – «Лелека-100» – може працювати і вночі.
«Шарком» ми можемо далі залетіти, там краща камера, ми можемо більше розгледіти, більше роздивитисяоператор БПЛА 92-ої ОШБр Іван
«Для кожного комплекса свої задачі. «Лелека» гарна в одному, «Шарк» в іншому. «Шарком» ми можемо далі залетіти, там краща камера, ми можемо більше розгледіти, більше роздивитися. В цих реаліях зараз «Шарк» себе краще показує, тому що росіяни добре маскують техніку, і «Шарк» завдяки гарній камері дозволяє це все побачити, все роздивитися», – пояснює оператор БПЛА 92-ої ОШБр Іван.
Олександр своєю чергою зауважує комфорт роботи з «Шарком», який благодійники передали в армію комплексно – разом із усім необхідним обладнанням, запчастинами і автомобілем для його транспортування.
«Ми проводимо, мабуть, за ці півтора роки, по годинах, ми так рахували, десь от в середньому 10 годин за пунктом управління. Звісно, хочеться, де ти більше за все проводиш часу, щоб це було вже якось зроблено для людей, а не як там: «Нате «Шишарь», їдьте. Нате комплекс, «Шишарь», -15, їдьте, убивайте». Ну, можна. І воно так і було. Але треба ж і людей берегти. І здоров’я. Чудовий проєкт. Прямо такий якийсь американський підхід, коли один раз роблять, і вже воно буде довго. І показник для всіх, як треба робити», – зазначає боєць.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Там не було ані хвилини, щоб по тобі не стріляли» – учасники штурму Кліщіївки про звільнення селаУ команді з HIMARS та авіацією
Безпілотники «Шарк» вже не перший місяць використовують саме для глибинної розвідки і ударам по російських тилах. Тому ці БПЛА працюють у парі із далекобійною артилерією, системами HIMARS і авіацією, яка використовує американські плануючі бомби JDAM.
У Мережі вже доволі багато відео зі знищенням російського цінного військового майна. Це радіолокаційні станції, системи протиповітряної оборони, системи радіоелектронної боротьби та багато іншого майна, яке перебуває саме в глибині окупованої української території.
«Налітали вже десь під 100 годин за два місяці. Це не багато, але це добра практика. Виявляли, мабуть, все. І ППО, і екіпажі БПЛА на злеті, там, «Орлан» пошкоджували і Supercam. «Ураган» теж знищили вщент. Поки тут – командний пункт, пункт управління теж був знищений. Так, потроху. «Жирні» цілі – це завжди добре. Але є і великий пласт роботи по таких буденних цілях, якщо так можна сказати», – каже Олександр, маючи на увазі щоденну розвідку і виявлення артилерійських установок.
Український військовий керує БПЛА Shark (Шарк)
Згадує недавнє відео, як 6 одиниць техніки з Бахмута вривалося на північ Кліщіївки.
«Вони там всі за 15 секунд закінчилися. Ми, наприклад, їх засікли ще на під'їзді в Бахмуті, вели і змогли раніше виявити та попередити. І тоді вже наші вже зустрічали у всеозброєнні і там уже шансів небагато було», – каже Олександр.
За його словами, давно зрозумів – ще важливіші за техніку люди, які з нею працюють.
Головне – це екіпаж, це люди, це пілотиоператор БПЛА 92-ої ОШБр Олександр
«Можна дати який завгодно комплекс, і це не буде гарантією того, що він буде працювати на всі 100, 50 або 30 відсотків. Головне – це екіпаж, це люди, це пілоти. Є люди, які на «Фуріях», на «Лелеках» таке витворяли... Комусь «Шарк» дають, і вони не можуть відтворити, тому що не можуть розкрити весь потенціал», – каже військовий.
Він зазначає – служба оператором БПЛА вже звична для нього, але вона в задоволення.
«Ти виїжджаєш, ти працюєш. Ти даєш результат. Результат показуєш. Воно все грає свою роль, має сенс це все. І ти розумієш, заради чого ти все це робиш. Артилерія. Артилерія завжди приємна. Будь-яка. Велика, мала. Якоїсь як такої цілі, щоб ось сказати, що комплекс коштує таких грошей, а ми з його допомогою в…ли те, те, те – ні. Ось він працює і він повинен працювати і працюватиме, поки він може», – ділиться Іван.
Однак, зізнається Іван, – робота вкрай стресова.
«В стані спокою 60 пульс, під час роботи – 105. Ну, я така людина, характер у мене такий, нервую дуже. Коли ми виконали свою роботу на 100% – це вже успішний день. Коли всі літаки повернулися додому і якась частина руських (російських військових – ред.) вмерла – це вже успішний день», – каже він.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.