Бензин і «турбулентність»: що відбувається на ринку пального

Подорожчання бензину і дизпалива в Україні. Спроба Кабміну регулювати ціни. Зникнення деяких видів палива на АЗС. Спроба уряду скасувати частину обмежень. Так розвивається ситуація на ринку автомобільного пального в Україні. В уряді пояснюють свої дії як намір не допустити необґрунтованого стрибка цін. Профільні експерти не бачать ані економічних передумов для регулювання цін, ані явного вигодоодержувача від цього і називають рішення влади щодо бензину і дизпалива «політичним» та «емоційним».

Середина травня стала періодом несподіванок та невизначеності на ринку автомобільного пального в Україні. На тлі поступового подорожчання у світі нафти і газу, яке посилилося у травні, почала рости й вартість автомобільного пального на українських автозаправках.

Згідно з законом, якщо є ознака змови чи зловживання з боку великих гравців ринку, то у ситуацію має втрутитися Антимонопольний комітет (АМКУ). Натомість втрутився Кабінет міністрів. Своєю постановою Кабмін запровадив регулювання роздрібних цін на бензин та дизпаливо. Але після того, як окремі види пального просто зникли з продажу, уряд почав робити роз'яснення про те, що регулювання цін не поширюється на найдорожче (преміальне) пальне. Попри це, ринок остаточно не «заспокоївся»: деякі мережі зменшили свій асортимент, скасували програми лояльності, а також, за даними профільних експертів, нарощує оберти тіньовий ринок бензину й дизпалива – оскільки він не виконує урядових приписів щодо цін.

Як розвивалися події?

• 14 травня 2021 року Кабінет міністрів України ухвалив постанову про тимчасове державне регулювання цін на пальне під час карантинних заходів, а саме: встановлення граничного рівня торговельної надбавки до середньої ціни на дизпаливо – 7 грн/літр і на бензин – 5 грн/літр.
• Востаннє таке регулювання цін на пальне в Україні запроваджували понад десятиліття тому – за часів тодішнього уряду Юлії Тимошенко.
• Відреагувала низка автозаправних мереж: зокрема, WOG та ОККО заявили, що через постанову уряду припиняють реалізацію преміального пального.
• Федерація роботодавців закликала уряд скасувати своє рішення, бо воно «порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом, обмежує конкуренцію, дискримінує як вітчизняних, так і міжнародних інвесторів роздрібних мереж, порівняно з вертикально інтегрованими учасниками ринку, створить умови для зростання частки пального в собівартості товарів і послуг».
• Європейська бізнес асоціація (ЄБА) того ж дня у своїй заяві назвала «неприйнятними» заходи Кабінету міністрів, спрямовані на обмеження цін на автозаправних станціях.
• 16 травня 2021 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України роз'яснило, що урядова постанова не стосується преміального пального, а лише того, яке визначене «як соціально значуще».
• Частина автозаправних станцій поновила продаж пального преміум-класу. Частина роздрібних операторів ринку і досі (станом на 18 травня) не продає найдорожчі види бензину та дизпалива, а деякі продають, попри те, що на табло заправок та в прайсах преміальне пальне відсутнє. Це з'ясувало Радіо Свобода, відвідавши низку автозаправних станцій у Київській області та розпитавши їхній персонал.
• Окремі види преміального пального, зокрема бензин з октановим числом 99 та 100 (показник чистоти й енергетичної цінності бензину – ред.) не зникали з продажу та навіть подекуди подешевшали: останнє урядове рішення не охоплює бензин з октановим числом, вищим за 95.

Що хотів цим сказати уряд

Вимушеним і тимчасовим заходом називають регулювання цін на пальне в Мінекономрозвитку.

«Запровадження урядом граничних торговельних надбавок на паливо – це вимушений і тимчасовий захід на період карантину. Таке рішення унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі пальним та запровадить прозорий механізм ціноутворення», – мовиться в офіційній заяві міністерства, яка пролунала в день запровадження цінових обмежень.

У цій заяві не йшлося про ті чи інші види бензину і дизпалива, які не підпадають під регулювання цін. В самій постанові уряду – дещо більше конкретики: ідеться про дизпаливо, а також про бензин марок від 92 до 95.

Однак вже на третій день дії «граничних надбавок на роздрібні ціни» Мінекономрозвитку уточнило:

«Під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає «брендове преміальне» пальне з покращеними показниками якості та позначення (маркування) якого включає певну торгову марку (товарний знак), що пропонується на автозаправних станціях для автомобілів преміум-сегменту за вищою ціною, ніж соціально значуще пальне».

Зрештою, чи означає це, що преміальне пальне повернеться на роздрібний ринок? І чи не призведуть такі правила гри до того, що в дефіциті невдовзі опиниться пальне стандартне чи економ-класу? Та чи не почнуть гравці ринку маркувати звичайний бензин як преміум, щоб вийти з-під регулювання цін?

В рішеннях та в роз'ясненнях уряду про це не йдеться, тож Радіо Свобода звернулося із цими запитаннями до експертів.

Експерти: це непродумане рішення, його наслідки не прорахували

Постанова Кабміну про граничні націнки на автомобільне пальне – не прораховане рішення: попри те, що уряду Дениса Шмигаля варто було згадати і врахувати негативні наслідки, які свого часу мало для ринку регулювання цін урядом Юлії Тимошенко десятиліття тому. Про це у коментарі Радіо Свобода говорить директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«На мій погляд, цей крок не дуже прорахований. Обмеження цін адміністративним шляхом може призвести до дефіциту і до того, що споживачі отримуватимуть неякісний продукт – фальсифікат, або намагатимуться втиснути пальне в цінові рамки із втратою якості сервісу та самого продукту, – зауважує Омельченко. – Регулювати ціни в умовах України вкрай важко, адже вона на 80% залежить від імпорту пального».

У проєкті рішення уряду та в пояснювальній записці до нього не було ніяких розрахунків про те, який позитивний чи негативний вплив може мати обмеження цін на ринок пального, зауважує в розмові з Радіо Свобода експерт з питань палива та енергетики Геннадій Рябцев. Як наслідок, виграють від зміни правил гри лише нелегальні виробники та продавці пального, а всі інші сторони програють, прогнозує він.

«Якщо найближчим часом це рішення не переглянуть – то компанії, які не будуть вкладатися в цінові параметри, просто припинять продаж продуктів, які не вкладаються в рамки урядової постанови. У тих випадках, коли оператори АЗС не можуть відмовитися від продажу певного виду пального – будуть оптимізувати витрати за рахунок якості. Бо якість неможливо перевірити: системи контролю за нею немає, її зруйнували», – наголошує аналітик.

Ті, хто вже продає пальне найнижчої якості, які не можуть оптимізувати ціну – взагалі йтимуть у тінь, додає Рябцев.

«Це все буде відбуватися під оплески частини ринку, а саме – нелегальних виробників та продавців-«підпарканників». Коли ми читаємо повідомлення СБУ про викриття чергового нелегального переробного комплексу і вилучення 160 тонн бензину (або ж близько трьох залізничних цистерн) – це смішно. Їдучи центральним областями України, ми можемо бачити численні ректифікаційні колони – нелегальні виробництва пального. Але влада і правоохоронці не помічають їх, імовірно, через те, що хтось їх кришує», – зауважує експерт.

Керівник Київської школи економіки з політичних питань, а торік в.о. міністра економічного розвитку Павло Кухта вказує Радіо Свобода на кілька моментів: в рішеннях уряду не сказано, що регулювання цін не поширюється на преміальне пальне. Про це йдеться лише в роз'ясненнях Мінекономрозвитку. З іншого боку, після цих роз'яснень ніщо не заважає бізнесу «просто забрендувати все пальне і продавати як преміальне без обмежень».

І третій момент, на який вказує колишній очільник Мінекономрозвитку, – це структура утворення цін на пальне та причини його подорожчання.

«Ми бачимо суттєве зростання ціни нафти (удвічі) і газу (в шість разів) на зовнішніх ринках. Відтак зростають і ціни на паливо. І структура української ціни виглядає так: оптова ціна на європейських ринках плюс вартість транспортування, розподілу та націнка АЗС. Ще великий компонент ціни, до її третини – податки і акциз. Тому в умовах подорожчання нафти і газу протидіяти зростанню цін на пальне неможливо. Вартість сировини зростає. Вартість транспортування зростає, адже це теж витрати пального. Націнка залишається незмінною або зростає. Єдине, що може зробити уряд – обмежувати надто великі (спекулятивні) торговельні надбавки», – пропонує експерт і експосадовець.

Для цього Павло Кухта пропонує уряду бути на зв'язку з виробниками та з учасниками ринку, щоб координуватися з ними та розуміти, як відбувається ціноутворення. І відтак запровадити максимальні торговельні націнки «вище ринку», щоб «не заважати ринку працювати» і водночас щоб спекулятивний зліт цін був неможливий.

Ще одним способом коригувати стрімке зростання цін експерти називають «гнучкі акцизи»: які можуть зростати, коли ціна на пальне падає, і знижуватися в період росту цін.

Керівник консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн називає рішення уряду про регулювання цін на бензин і дизпалива неочікуваним та незрозумілим для ринку.

«Це стало абсолютною несподіванкою. Ніхто не розумів, які передумови для цього. Зазвичай неадекватне ціноутворення виникає на монополізованому ринку. В розвинених країнах на ринку пального – по кілька великих гравців. В Україні – їх десятки: такої конкуренції, як тут, немає ніде в світі, – оцінює профільний експерт. – В цих умовах покупець може сам «голосувати гаманцем». Але уряд втрутився, тому що один з десяти учасників ринку визначає ціни не так, як це собі уявляє Кабмін».

При цьому, додає експерт, уряд завдав шкоди одним з найбільших платників податків в Україні, якими є мережі АЗС.

«Це суто політичне рішення» – експерти

Отже, що мало на меті регулювання цін на ринку пального?

Фахівці виділяють дві основні причини, пов'язані між собою: популізм (спробу підняти політичний рейтинг влади) та намір обмежити зростання споживчих цін в Україні за рахунок адміністративного здешевлення бензину та дизпалива.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко називає спробу уряду втрутитися в ціни на пальне суто політичною – такою, яка не має економічного підгрунтя.

«Це суто політичне рішення. Тут немає вигодоотримувачів на ринку: як всередині, так і зовні України. Влада відреагувала на зростання цін на пальне, яке може призвести до подорожчання продовольства та незадоволення громадян. І адміністративне регулювання цін має на меті суто підвищення рейтингу влади», – припускає аналітик.

Геннадій Рябцев, зі свого боку, додає: якщо влада розраховувала на внутрішньополітичний ефект, то вона зовсім не врахувала зовнішню політику: адже регулювання цін суперечить духу реформ та євроінтеграції, а на Заході це можуть оцінити як порушення Україною своїх зобов'язань.

Представники опозиції висловлюють сходу думку, зауважуючи, що Україна демонструє непередбачуваність дій влади та погіршення інвестиційного клімату.

Подорожчання нафти і газу в світі означає, що з проблемою стикаються майже всі країни, які так чи інакше будуть змушені відреагувати на зміни на ринку пального, вважає Павло Кухта: «Але в Україні це робили нашвидкуруч, саме тому з АЗС пропало преміальне пальне».

Він вважає, що від такого регулювання цін навряд чи хтось виграє. Але не виключає, що первинно могло мати місце бажання перерозподілити ринок в чиїхось інтересах.

Сергій Куюн зауважує, що встановлення цінових обмежень невигідне нікому, в тому числі й покупцям пального: вони стикаються з дефіцитом, зі зникненням деяких марок, а то й втрачають вигоди від програм лояльності. Знижки за якими є вищими, ніж імовірне зниження ціни через дії уряду. Ця ситуація виглядає як «непродумане емоційне рішення» урядовців і може бути вигідна лише нелегальному сегменту ринку, підсумовує аналітик.