Банки, курс і карантин: що змінилося для простого українця?

Банки – одні з небагатьох установ, які продовжують працювати попри карантин. Однак пандемія коронавірусу радикально змінила ринок фінансових послуг в Україні: менше відділень, більше заходів безпеки, а з іншого боку – менше санкцій за невчасний платіж за кредитом. Як українські банки адаптуються ддо карантину, і що зміниться для їхніх клієнтів – простих українців, з'ясовувало Радіо Свобода.

Українські банки мають працювати стабільно попри поширення коронавірусу – йдеться у рішенні українського уряду, яке запровадило карантин до 3 квітня через пандемію COVID-19.

Банки дійсно продовжують роботу. Так само, як і обмінники. Але для клієнтів дуже багато змінилося: з'явилися як нові обмеження, так і нові можливості. Радіо Свобода зібрало інформацію про те, як змінюються банківські установи в Україні та фінансовий ринок загалом.

«Зустрінемося онлайн!»

Днями Нацбанк України написав листа всім комерційним банкам. З поміж низки вимог та рекомендацій ключовою є одна: банки мають максимально переорієнтуватися на дистанційний сервіс. А українцям радять сприяти цьому процесу.

Ось, що вимагає НБУ:

• Дистанційні канали обслуговування та контакт-центри (або ж кол-центри) мають працювати безперебійно.
• Працівники та клієнти банків мають взаємодіяти переважно онлайн, щоб не наражати одне одного на ризик зараження коронавірусом.
• Відтепер Нацбанк рекомендує нараховувати на банківські картки всі заробітні плати, пенсії, соціальні виплати субсидії та інші грошові платежі, а тим, кому бракує банківських карток – їх мають випустити. НБУ закликає уряд, бізнес і державні установи посприяти у цій ініціативі, оскільки «готівка потенційно може бути носієм вірусу, а подорожі для отримання заробітних плат, пенсій, тощо можуть наражати на небезпеку», – вважає фінансовий регулятор.

Між тим, деякі банки продовжили дію карток, термін яких вже збігає: щоб клієнти не мали потреби приходити за новою карткою у час карантину. Так, «Приватбанк» продовжив всі картки, які мали припинити роботу в березні, ще на 90 днів.

Що ж до пенсіонерів, яким найважче опанувати онлайн-сервіси, то Нацбанк та комерційні банки закликають українців допомогти із цим своїм літнім родичам.

Від початку карантину розрахунків онлайн дійсно побільшало, а відвідувачів у відділеннях банків – поменшало. Про це свідчить статистика комерційних банків. Так, державний «Приватбанк» (найбільший комерційний банк в Україні) повідомив Радіо Свобода, що українці стали вдвічі менше знімати готівки у його банкоматах, якщо порівнювати з кінцем 2019 року. Натомість дедалі більше людей виконують платежі онлайн, або розраховуються банківськими картками.

«За перший тиждень загальнонаціонального карантину кількість клієнтів, що обслуговуються у офлайн банківській мережі скоротилася від 30 до 70% в залежності від регіону. Загалом по системі кількість клієнтів, які відвідують відділення, скоротилася на 54%. Натомість, кількість й обсяги платежів та банківських операцій, які клієнти проводять онлайн у «Приват24» за цей же період зросли на 27%», – відповіли у пресслужбі «Приватбанку» на запитання Радіо Свобода. І додали, що йдеться про тривалий тренд: ще до коронавірусу 60% приватних клієнтів цього банку обслуговувалися онлайн, у корпоративному сегменті – таких вже 100%.

Про те, що українці через коронавірус віддають переваги онлайн-банкінгу, повідомляють й інші комерційні банки. Але чи витримують системи інтернет-банкінгу такий наплив віртуальних відвідувачів?

«Райффайзен банк Аваль» входить до списку як найбільших, так і найнадійніших банків. Його онлайн-система час від часу бере паузу. Іноді – через перевантаження. Але найчастіше – в неробочі години, для поліпшення її роботи в умовах високої відвідуваності, і банк зазвичай попереджає клієнтів про це заздалегідь.

Відомий чергами до своїх відділень «Ощадбанк», в якому чи не найбільша кількість тих, хто платить за комуналку або отримує пенсії, теж переорієнтовується на роботу онлайн. Втім, деякі з його клієнтів жаліються на те, що час від часу вони все одно змушені йти до відділення: проблему вирішити онлайн не вдається.

Разом з тим, за останній тиждень українці стали дедалі частіше робити покупки онлайн: це помітили не лише банки, а й інтернет-мангазии та служби доставки. Зв'язка «інтернет банкінг + онлайн магазин + доставка» дає змогу забезпечувати себе практично всім, не виходячи з дому в час карантину. Звісно, якщо людина має заощадження або працює з дому і отримує гроші на картку.

Відділень поменшало, правил – побільшало

Тих, в кого температура, до банку не пустять. Це не анекдот часів карантину, а реальна вимога Нацбанку, яка має на меті мінімізувати поширення коронавірусу між клієнтами та працівниками фінустанов. НБУ рекомендує банківським працівникам використовувати засоби дистанційного вимірювання температури, і відмовляти в обслуговуванні тим, хто має жар, кашель та інші симптоми, які можуть свідчити про COVID-19.

Національний банк України

Крім того, банки можуть змінювати графік роботи відділень: закрити менш відвідувані на час карантину, а деякі, особливо в невеликих населених пунктах – стали працювати лише в певні дні. В банках почастішали перерви – на дезінфекцію та вологе прибирання.

Їхні працівники мають право визначати кількість людей, які заходять до відділень одночасно, рекомендувати їм використовувати засоби захисту. Що ж до працівників банку, то вони зобов'язані працювати з клієнтами в захисних масках та респіраторах.

В частину банків тепер не можна зазирнути спонтанно, як раніше: так, «Райффайзен банк Аваль» обслуговує клієнтів лише за попереднім записом через інформаційний центр. Водночас «Ощадбанк», «Приватбанк», «Альфа-Банк» та ще кілька великих комерційних банків закрили частину своїх відділень на період карантину.

У деяких областях «Ощадбанк» тимчасово закрив понад третину відділень. Зі свого боку, «Укргазбанк» звітує, що в роботі – всі його відділення, і їхній графік не зазнав змін.

Втім, де б ви не жили, у вашому спальному районі або містечку має працювати принаймні одне «опорне» відділення вашого банку»: це дасть змогу обійтися без складних і ризикованих подорожей до банку в час карантину. Стабільна робота «опорних відділень» – вимога Нацбанку. Що ж до банкоматів та терміналів – НБУ рекомендував банкам налаштувати їх так, щоб вони приймали банківські картки всіх емітентів, а також стежити, щоб готівка в них не закінчувалася.

Зрештою, кожна фінансова установа пропонує своїм клієнтам альтернативу походам до відділення:

• Онлайн-банкінг, зокрема – через додаток для смартфона
• Обслуговування через інформаційні центри та кол-центри
• Обслуговування через особистого менеджера (онлайн або телефоном) – для преміум клієнта.
• Використання банківських карток замість зняття готівки

Поставити запитання своєму банку можна телефоном чи в соцмережах: свою сторінку у Facebook нині мають всі ключові українські банки.

Водночас, кожен фінансовий заклад має свої особливості роботи на карантинний період.

Як про них дізнатися, без «походу у відділення»?

• Зателефонувати на гарячу лінію банку.
• Зв'язатися з преміум-менеджером (якщо ви є преміум-клієнтом).
• Зайти на сайт банку і проглянути розділ «новини» або «клієнтам».
• Зайти на сторінку банку в соцмережах. Зазвичай, вона є найоперативнішою.
• Проглянути СМС від вашого банку, листи від нього на електронну пошту або повідомлення в його онлайн-додатку.
• Подивитися роз'яснення представників вашого банку по телебаченню або в Youtube

Радіо Свобода наводить основні зміни в роботі деяких найбільших банків:

«Приватбанк»

Робота відділень на вихідних обмежена, при цьому онлайн платформа «Приват24» працює безперервно, в режимі 24/7.

«Відділення ПриватБанку працюють за гнучкими графіками і відкриті для клієнтів в залежності від формату відділення з 9:00 до 12:00 (або з 10:00 до 13:00) без перерви або з 9:00 до 15:00 (або з 10:00 до 16:00) з обов'язковою санітарною годиною з 12:30 до 13:30. У разі черг банк пропонує клієнтам чекати своєї черги на свіжому повітрі», відповіли Радіо Свобода в пресслужбі банку.

«Ощадбанк»

Цей банк пропускає до відділень не більше 3-5 клієнтів. Якщо їх більше – решта мають чекати на вулиці, на відстані не менша метра одне від одного. Клієнтам рекомендують дезінфікувати руки перед входом. Хворим (з температурою та кашлем) – не рекомендують заходити. В середині дня відділення закривають на санітарну годину – для прибирання та дезінфекції.

Банк дещо спростив життя для внутрішньо переміщених осіб: з 17 березня і до кінця дії карантину їм не треба особисто приходити у відділення і підтверджувати, що вони зараз на підконтрольній території. Всі виплати і нарахування на картки вимушених переселенців зберігаються.

«Райффайзен Банк Аваль»

В усіх відділеннях обслуговують лише за попереднім записом через Інформаційний центр (кол-центр) або через персонального менеджера.

Відділення працюють в містах з 10:00 до 16:00 з перервою 13:00-14:00, в маленьких районних центрах, до 50 тисяч мешканців - з 9:00 до 15:00 з перервою 12:00-13:00. Крім цієї перерви можуть бути і додаткові: для дезінфекції та провітрювання приміщень.

Всі відділення обслуговують і українців, й іноземців, за умови, що ті записалися на прийом – запевняють у банку.

«ПУМБ»

Відвідувачі банку мають витримувати між собою дистанцію не менше одного метра, а в зоні самообслуговування 24/7 можна заходити взагалі по одному. Якщо у відділенні більше 3-5 клієнтів, решту просять чекати на вулиці на безпечній дистанції одне від одного.

У вихідні дні відділення не працюють, у будні – закриваються о 18.00, перерва – 13:00 – 14:00, а також дві додаткові перерви по 15 хвилин на дезінфекцію.

Графік відділень з режимом роботи 8:00-17:00 і 8:30-17:30 не змінюється, але додаються санітарні перерви.

У Києві відділення працюють з 10:00 до 16:00 (касове обслуговування – до 15:30), фіксованої перерви немає, але кожні дві години приміщення закриватимуть на 15 хвилин для санітарної обробки.

«Укрсиббанк»

Одночасно у відділенні можуть бути від 3 до 5 клієнтів. Усі відділення працюють з 10:00 до 16:00. Перерва - з 13:00 до 14:00.

«Креді Агріколь Банк»

Всі відділення працюють з 9:00 до 17:00. Санітарна перерва – з 13.00 по 14.00. Тимчасово закриті на період карантину 17 відділень – це близько 15% від всієї кількості.

На депозитному «фронті» – без змін

Національний банк запевняє журналістів, що «змін у депозитних портфелях банків» немає. В НБУ додають, що ліквідність банків у березні становить 200 мільярдів гривень у національній валюті та 9 мільярдів доларів в іноземній. Відтак власники депозитів можуть знімати свої кошти без обмежень, відповідно до угоди, яку вони підписували зі своїм банком, коли вкладали кошти.

Яків Смолій

«Наразі ми не бачимо жодних змін у депозитному портфелі банків, у разі якщо такий процес почнеться, ми будемо підтримувати банки ліквідністю у межах наших інструментів», – заявив голова правління НБУ Яків Смолій. Він додає, що аномального відтоку депозитів через карантин не відбувається.

Водночас НБУ надає потужне рефінансування комерційним банкам: 13 та 20 березня він виділив на підтримку фінустанов загалом 17 мільярдів гривень.

Окрім того, Нацбанк звітує, що за потреби підтримує банки іноземною готівковою валютою.

Нині в банків немає жодних підстав для того, щоб якось обмежувати повернення депозитів на час карантину, пояснює Радіо Свобода фінансовий експерт Дмитро Власов:

«Якщо в депозиту завершився термін дії – банк має видати його клієнту. НБУ окремо попереджав банки, що вони не мають права якось обмежувати клієнтів щодо депозитів. І для цього немає ніяких підстав: банки мають достатню ліквідність (запаси доступних коштів – ред.) для цього».

Тим часом банки продовжують приймати від українців депозитні вклади. Відсотки за ними – різняться: від 13 і до 5% річних, залежно від суми і терміну депозиту. Статистика, яку наводять фінансові аналітичні ресурси, свідчить, що в банків із західним капіталом або в державних (які вважають більш надійними) – ставки депозитів нижчі. В банків з українським або російським капіталом – вищі ставки, ніж в середньому на ринку.

Цікавою є новація деяких банків, спрямована на протидію коронавірусу: тим клієнтам, які спромоглися оформити депозит онлайн, не приходячи до відділень – пропонують дещо більші відсотки, ніж решті клієнтів.

Нині стан банківської системи України фактично є найсильнішим за всі попередні кризи, стверджує віцепрезидент Київської школи економіки Олеся Верченко.

«Якихось дисбалансів в межах банківської системи наразі немає. Але, звісно, банківська система не живе своїм ізольованим життям. Якщо лягає економіка – це так чи інакше позначається на банках. Але припущення щодо дефолту чи інших проблем у фінансовому секторі наразі неактуальні. Банки забезпечені ліквідністю, її більш ніж достатньо», – визнає Олеся Верченко. За її словами, НБУ зробив достатні кроки для збільшення запасу ліквідності банків.

Ідеться, зокрема, про кредити рефінансування, які вони отримали.

Кредитів поменшало, штрафів – теж

Банкам заборонили штрафувати своїх позичальників, а також платників за комунальні послуги Про це йдеться в рішеннях Нацбанку, які підкріплені змінами до законодавства, а відтак є обов'язковими для всіх банків. Але скасування пені та штрафів стосується лише тих затримок з оплатою кредитів (або «комуналки»), які виникли під час карантину.

Що вирішив Нацбанк:

• Банкам на час карантину заборонили нараховувати та стягувати неустойки, штрафи, пеню або інші обов’язкові платежі за невчасні платежі за споживчими кредитами
• Банкам не можна підвищувати відсоткову ставку за споживчими кредитами.
• Клієнти банків на час карантину можуть взяти паузу і не платити за іпотечними кредитами. При цьому банки не мають права в таких випадках стягувати з них заставу.
• Закон і НБУ забороняють будь-які штрафи та неустойки за несвоєчасну оплату комунальних послуг – на час карантину.
• Про всі ці зміни банки мусять інформувати своїх клієнтів.

Між тим, є й такі позичальники, які повертають кредити сумлінно і вчасно, що б не сталося у світі. До таких, найсумлінніших – має бути особливий підхід. В НБУ кажуть, що розробляють відповідні рекомендації, пояснює заступниця голови правління НБУ Катерина Рожкова.

До того ж, обіцяє вона, після карантину прості українці (а також бізнес) отримають змогу реструктуризувати свої кредити.

В підсумку: повертати кредити в час карантину стало простіше. Але чи легко клієнтам банків отримати нові?

Окремих рекомендацій щодо нових позик громадянам ( під час карантину) НБУ не дає. Кожен банк вирішує по-своєму.

Але загалом фінансові установи значно стиманіше надають нові кредити в час карантину, визнає віцепрезидентка Київської школи економіки Олеся Верченко:

«Призупинення кредитування – це реально. Тому що коли криза, видавати нові кредити невигідно. Але Нацбанк забезпечив програму довгострокового рефінансування банків: саме для того, щоб вони продовжували видавати кредити. Отже максимум для того, щоб уникнути цього (призупинення кредитування громадян – ред.), було зроблено. Однак повністю уникнути цього не вдасться».

Частина банків уже повідомила про свої «карантинні» обмеження по кредитах.

«ПУМБ» тимчасово припинив розгляд нових заявок на оформлення кредитів готівкою і кредитних карт. Як пояснює банк – «з метою зменшення кількості відвідувачів відділень та мінімізації контактів».

Втім, чимало великих банків продовжують рекламувати свої кредитні програми: і готівкові, і онлайн.

Валютний ринок: куди пішов курс гривні

Українська гривня, яка ще на початку року зміцнювалася відносно інших валют, спростовуючи прогнози банкірів та дивуючи простих українців, тепер мало не щодня втрачає позиції. Поширення коронавірусу у світі та оголошення в Україні карантину додатково збільшили попит на долар та ослабили гривню. Окрім того, частина українських медіа повідомляють, що на дефіцит долара в Україні могло вплинути припинення авіасполучення із закордоном. До прикладу, значну частину готівкової валюти донедавна привозили літаками банки та компанії, а також українці, які мають роботу чи бізнес у США.

«Єдині складнощі, які зараз є (в банків) – стосуються валютних операцій. Тому деякі з них обмежили видачу іноземної валюти, але не на 100%, а лише для певних категорій своїх клієнтів. Що ж до готівкових та безготівкових операцій з національною валютою – ніяких обмежень наразі немає», – пояснює Олеся Верченко.

Що змінилося для тих клієнтів, яким потрібна валюта?

«Приватбанк» (найбільший в Україні комерційний банк) припинив продаж іноземної валюти в касах. Залишилися:

• Безготівкові валютообмінні операції в онлайн-банкінгу та в терміналах самообслуговування.
• Видача валютних депозитів, термін дії яких добіг кінця.
• Отримання переказів в іноземній валюті.

«Райффайзен банк Аваль» не продає іноземну валюту в касах. Він рекомендує її купівлю онлайн. В касі можна отримувати долар чи євро лише зі своїх рахунків, з депозитів або з переказу, причому значні суми треба замовляти онлайн або телефоном – заздалегідь.

«Укрексімбанк» на час дефіциту готівкової валюти продає її тільки для

• безготівкових операцій:
• пролонгації депозитів;
• купівля валюти для розміщення депозиту на 3 місяці і більше, для поповнення поточних чи карткових рахунків;
• переказу коштів в іноземній валюті на рахунки клієнтів

Отримання валютного переказу зараз можливе або у гривні за курсом, або через зарахування валюти на картку.

«Альфа-Банк» не продає та не видає долари з депозитів чи з переказів: їх можна отримати в гривні. Водночас громадяни можуть купувати в цьому банку долари онлайн, а євро та гривню в касі видають без обмежень. Як тимчасовий захід, банк дозволив власникам доларових рахунків через онлайн банкінг конвертувати долар в євро і так отримувати свої гроші в касі.

Що далі?

Це великою мірою залежить від того, наскільки в Україні продовжать карантин, а також від економічних кроків уряду, визнає ціла низка експертів, з якими спілкувалося Радіо Свобода. Вирішальним кроком більшість із них вважає домовленість з МВФ: буде вона чи ні. Позики Міжнародного валютного фонду нині є найдешевшими у світі для України: їхнє отримання дасть змогу вчасно вертати інші кредити і здешевити вартість всіх державних боргів.

Як розвиватиметься ситуація, свої міркування виклав Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Зараз дуже важливо, буде чи не буде продовжена співпраця з МВФ. Від цього залежить дуже багато. Якщо домовленість з МВФ буде – ми підемо за «м'яким сценарієм», коли ситуація залежатиме лише від термінів карантину. Якщо МВФ не буде – Україна, на жаль, дуже швидко рухатиметься до дефолту. Окрім базового сценарію, все залежатиме від того, наскільки довго триватимуть карантинні обмеження в Європі та в Україні.

Сергій Фурса наводить базові майбутні сценарії, передумовою яких є угода з Міжнародним валютним фондом та іншими донорами.

• Оптимістичний: Якщо карантин триває не більше, ніж 1,5-2 місяці – падіння ВВП за 2020 рік становитиме 4%, курс гривні – сягне приблизно 30 за долар.
• Песимістичний: Карантин в Україні триває довше двох місяців, і також він затягується в Європі. Тоді українська економіка впаде за рік на 10%, курс гривні до долара подолає позначку «35».
• Дуже песимістичний: Україні не вдається домовитися з МВФ. Криза наростає, Україна швидко рухається у бік дефолту.

МВФ продовжує переговори з Україною. Попередньо, фонд готовий позичити Україні кошти під низький відсоток (близько 3%) за двох умов: ухвалення законодавства про запуск ринку землі, а також так званого «антиколомойського» закону: який унеможливить повернення проблемних банків попереднім власникам. Найбільшим таким банком є «Приватбанк»: він належав олігарху Ігорю Коломойському, але був націоналізований через критичні проблеми з ліквідністю та ризик банкрутства.

Позачергове засідання Верховної Ради, яке планували провести у четвер 26 березня, перенесли на суботу, 28 березня. Про це Радіо Свобода повідомили три обізнані з ситуацією джерела в «Слузі народу».

Причина – неготовність законопроектів, які хочуть винести на розгляд. Загалом у порядку денному має бути низка економічних документів, зокрема, пов’язаних і зі змінами до бюджету. А також – «антиколомойський законопроєкт», який вже подано до парламенту.

Тим часом виглядає, що українська гривня наразі «сягнула дна і відштовхнулася». Так, Нацбанк звітує, що 24 березня, вперше за кілька тижнів, він не мав потреби виходити на ринок з валютними інтервенціями (продавати долари, щоб пом'якшити падіння гривні).

Одна з причин падіння гривні – надмірне її зміцнення наприкінці 2019 року, коли вона коштувала на ринку менше ніж 24 гривні, пояснює фінансовий експерт Дмитро Власов. Нинішнє здорожчання української валюти викликане не лише панічними настроями і скуповуванням доларів у банках та обмінниках, а й корекцією курсу (відносно попереднього зміцнення), вважає фінансист. Економічних підстав для суттєвого подальшого падіння української валюти він не бачить.

Кабінет міністрів запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та продовжив карантин до 24 квітня. Відповідні рішення уряд ухвалив на своєму засіданні.

«Ми продовжуємо карантин і запроваджуємо надзвичайну ситуацію в державі Україна на всій території на 30 днів, терміном до 24 квітня 2020 року. З можливістю його подальшого продовження згідно з чинним законодавством. Або якщо ми впораємося й поборемо цю ситуацію скоріше, тоді будемо окремо приймати рішення на засіданні Кабінету міністрів», – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Перед засіданням він попросив не плутати надзвичайну ситуацію та надзвичайний стан. Він наголосив, що режим надзвичайної ситуації не обмежує конституційні права громадян, а «лише консолідує зусилля для подолання загрози».

Карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції розпочався в Україні 12 березня. Очікувалося, що він мав тривати до 3 квітня.