«Батько наш – Бандера» – звучить від Львова до Донеччини. Школярки зі Львова не очікували такої реакції

ЛЬВІВ – В українському сегменті соціальних мережах не спадає популярність кількох рядків із пісні – «Батько наш – Бандера, Україна - мати. Ми за Україну будем воювати», яку співає українська молодь від Львова до Донеччини.

Все почалося із відео, у якому четверо львівських школярок заспівали цю пісню у класі, започаткувавши таким чином флешмоб і спричинивши шквал обурень у російському інформаційному просторі.

Чому патріотична пісня стала популярною серед української молоді і вже не вперше так рознервувала російські і проросійські сили? Як народилась ця пісня?

У різних українських містах і селах молодь підхопила пісню «Батько наш – Бандера» і цей флешмоб набуває дедалі більшої популярності у Twitter, TikTok та Instagram. Школярі та студенти співають пісню у різних місцях.

У Слов’янську Донецької області дівчата у камуфляжних костюмах затанцювали під ремікс на цю пісню та ще й запустили червоний і чорний фаєри.

А все почалось зі Львова. Напередодні Дня захисників і захисниць України четверо одинадцятикласниць львівської школи після уроку історії, на якому вони знайомилися із біографією провідника ОУН Степана Бандери, заспівали у класі такі рядки з пісні – «Батько наш – Бандера Україна - мати. Ми за Україну будем воювати». Школярки виклали відео у соціальну мережу TikTok, не сподіваючись, що воно спричинить такий галас, а тим паче реакцію у Росії.

«Ми цю пісню почули у виконанні чоловіків у TikTok. Нам дуже вона сподобалась. Почали її скрізь наспівувати. І так вийшло, що на уроці історії вивчали постать Степана Бандери. По закінченню уроку вирішили заспівати і записали на відео. І через тиждень воно почало розповсюджуватись по різних українських і російських пабліках, у новинах. Такої популярності ми не очікували», – говорить Радіо Свобода, одинадцятикласниця Ганна Петришин.

Старшокласниці вражені тим, що про їхнє відео вигадали брехливу історію, яку поширили російські та чимало українських ЗМІ. Мовляв, пісню виконали і записали «учні київської школи, щоб провчити вчительку-«вату», яка після цього відмовляється виходити на роботу».

«Вперше зіштовхнулась, що настільки все це було перекручено. Розумію, що це. Поширювали інформацію, не з’ясувавши правду. Поширили, що вчителька не така, що ми з Києва. Наша вчителька – патріотка.

Ми з цього галасу, фейків, які поширювались, зробили висновок, що потрібно контролювати те, що виставляєш, де записуєш, бо все можна дуже перекрутити. Але не можна мовчати, коли брехня йде по світу», – каже Ганна Петришин, одна з учасниць флешмобу.

Попри поширений фейк про відеоролик львівських школярок, флешмоб лише здобуває популярність.

Молодь жартує і навіть вже російський президент Володимир Путін нібито «заспівав» перед виборцями «Батько наш – Бандера».

Пісню вперше заспівали служителі ПЦУ

А почули львівські авторки цю пісню у виконанні колективу випускників «Богослов'я» Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича –​ «Пентархія». Вперше учасники ансамблю заспівали пісню «Батько наш – Бандера» у 2019 році у музеї провідника ОУН в селі Старий Угринів. А відеозапис з'явився у січні 2020 року. Весь час, коли в просторі викладали відео зі співом «Пентархії» цієї пісні, і в музеї, і за столом, і біля пам’ятника Степанові Бандері, піднімався рейвах у російських медіа.

Учасник ансамблю «Пентархія», служитель Свято-Троїцького катедрального собору Православної церкви України в Івано-Франківську Олег Луцан розповів Радіо Свобода, що він разом із братами вперше почув повстанську пісню від настоятеля Свято-Троїцького духовного центру Данила Галицького ПЦУ в Тернополі вже покійного отця Анатолія Зінкевича.

«Цей варіант, який ми чуємо, найпопулярніший, компонований нами. Я вводив слова з уривку пісні, яку співав отець Анатолій, у пошук і мені видало такі куплети – «Ой, у лісі, лісі, під дубом зеленим, Там лежить повстанець тяженько ранений» і кінцевий – Ой, як мати сина свого поховала. На його могилі слова написала: Слава Україні! Всім героям слава!».

Ці слова підійшли по тексту і під мелодію. Ми мали на меті популяризувати повстанську україномовну невідому для суспільства пісню. Сьогодні її підхопила молодь. Ми були приємно здивовані чути наші голоси на відео людей, які нас навіть могли не знати. На жаль, більшість звертає увагу на перший головний куплет пісні, а вона вся надзвичайно глибокого змісту», – говорить служитель ПЦУ з Івано-Франківська Олег Луцан.

Одинадцятикласниці зі Львова, які започаткували масовий флешмоб, заспівали і зняли відео не заради розваги.

«Ми розуміємо сенси. Пісня реально дуже крута і нам дуже подобається, що у TikTok поширюється не російський реп чи російська музика, а україномовна пісня. Я слухаю україномовну і англомовну музику. Російських, практично, ні. Співають цю пісню у флешмобі і російськомовні українці. Це дуже круто, бо у нашій країні є проблеми з українською мовою. Можливо, не всі люди розуміють сенс пісні, але загалом це дуже класний флешмоб», – каже Ганна Петришин.

Під час маршу до Дня захисників України. Київ, 14 жовтня 2016 року

Те, що українська молодь так активно підхопила пісню «Батько наш – Бандера» здивувало багатьох. Учасник війни на Донбасі, історик, музикант, заступник директора ліцею Героїв Крут у Львові Тарас Гривул наголошує, що пісня сподобалась молоді за ритмом.

«Десь для молоді флешмоб це модно. Вже слово «Бандера» не лякає молодше покоління, але цікавить, захоплює. Ми маємо достатньо музичних україномовних творів, щоб молодь захопилася, але трохи бракує україномовного репу, бо ми бачимо, що теперішніх школярів і студентів російський реп захоплює своєю простотою і навіть примітивністю. Треба заповнити сильнішим україномовним продуктом», – зауважив Радіо Свобода Тарас Гривул.

«Батько наш – Бандера. Україна – мати. Ми за Україну будем воювати!» – ці слова шалено розізлили російських пропагандистів і дедалі більше флешмоб популярний в Україні. Його підхоплюють не лише діти, студенти, але й українські співаки, громадські активісти. Ролики зі співом «Батько наш – Бандера» в TikTok подивилися понад 6 мільйонів разів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Донбас – це Україна. Що люди Донбасу писали в соцмережах у День соборності