Не «державний тероризм», а «напад на товар приватного бізнесмена з Болгарії». Прем’єр Чехії «дав задню»

Вибух військової амуніції на складах у Чехії не був актом державного тероризму з боку Росії, ані воєнним нападом, це був «напад на приватний товар», заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш журналістам після засідання уряду в понеділок.

Таким чином уряд знизив градус напруженості у відносинах з Росією після суботньої пресконференції, на якій прем’єр Андрей Бабіш та віцепрем’єр Ян Гамачек повідомили про те, що вибухи на складах зброї у Чехії в 2014 році були справою російських спецслужб і просили підтримки у партнерів по НАТО та ЄС.

Разом із тим Бабіш повідомив, що уряд вимагатиме від Росії відшкодування мільярдної шкоди (1,3 мільярда у гривнях), завданої селищу Врбетиці в Моравії на сході Чехії, де був розташований склад. Також у зв’язку з цим інцидентом уряд виключив російську компанію «Росатом» з участі у тендері на побудову нового блоку на АЕС «Дуковани».

Замість запланованих двох годин, засідання уряду тривало понад п’ять, але його результати здивували багатьох оглядачів. Коли після виступу кількох урядовців до мікрофона підійшов прем'єр-міністр Андрей Бабіш, він сказав, що Росія не нападала на Чехію, а вибух на складах зброї в 2014 році, від якого загинули двоє людей і було завдано значної матеріальної шкоди, стався через недолугість виконавців.

«Головне, що я хотів би сказати, що це не був акт державного тероризму, як ми чули», – сказав Бабіш. Росія напала не на Чехію, а на товари болгарського торговця зброєю, додав він. Дії агентів ГРУ були неприйнятними, але вони «зіпсували» акцію, сказав він.

Вибух мав відбутися вже у Болгарії, наголосив прем’єр, посилаючись на розслідування чеської Служби безпеки та інформації (BIS). Про це ж перед виступом прем’єра заявив вищий прокурор Праги Павел Земан, який сказав, що слідчі працюють з версією, що метою нападу у Врбетицях був матеріал, призначений для транспортування до Болгарії. До слова, Бабіш сказав, що висновки чеської контррозвідки, попри своє бажання, він не зможе опублікувати через те, що слідство ще триває. Разом з тим він визнав, що діяльність агентів російської спецслужби ГРУ в Чехії є неприйнятною.

«Так, я повторив те, що сказав вищий прокурор Павел Земан на засіданні уряду. Дія російських агентів не була актом державного тероризму проти Чехії. Це був теракт на нашій території. Це нічого не змінює. Це абсолютно неприпустимо»:

Також, за словами прем’єра, Міністерство фінансів підготує позов до Росії щодо компенсації близько мільярда крон збитків. Раніше невеличке моравське село у Злінському краї Чехії поблизу словацького кордону не мало до кого звернутися щодо компенсації, бо вважалося, що вибухи були випадкові, а тепер, коли уряд оголосив, що місцеві жителі постраждали від рук агентів російської влади, вони за допомогою міністерства зможуть оформити свої претензії юридично до російської сторони.

Для нас це була несподівана і шокуюча інформація – староста Влаховіце-Врбетіце

Також Андрей Бабіш оголосив, що уряд ухвалив остаточне рішення не допустити російську державну компанію «Росатом» до майбутнього тендеру на добудову атомної електростанції «Дуковани». Це рішення, як практично ухвалене, обговорювалося чеськими урядовцями і політиками з суботи.

Тоді прем’єр-міністр Андрей Бабіш і віцепрем’єр, який зараз поєднує посади міністра внутрішніх і закордонних справ, Ян Гамачек провели пресконференцію, на якій оголосили, що спецслужби країни викрили, що вибухи на складах зброї 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року були справою рук російських агентів, та ще і тих, яких пізніше звинувачували в отруєнні «Новічком» у Великій Британії, від якого постраждали громадяни цієї країни.

Міністр внутрішніх і закордонних справ Ян Гамачек (л) поруч з прем’єр-міністром Чехії Андреєм Бабішем (п) на пресконференції у суботу, 17 квітня 2021 року

«Ми перебуваємо в подібній ситуації, як, наприклад, Велика Британія у випадку спроби отруєння в Солсбері у 2018 році», – сказав Гамачек, маючи на увазі отруєння колишнього російського секретного агента Сергія Скрипаля та його дочки Юлії. ЄС і НАТО будуть поінформовані про цей випадок і попрошені про підтримку, сказав Гамачек на пресконференції у суботу.

Але у понеділок ситуація виглядала інакше. Чехія не просила ні скоординованого видворення російських дипломатів із країн Євросоюзу, як то було у випадку Британії, ані нових санкцій щодо Росії. Про це повідомив після онлайн-засідання голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель.

Що сталося за ці два дні, Давід Стулік, старший аналітик центру «Європейські цінності», колишній речник представництва Європейського союзу в Києві, сказати не береться, але каже у розмові з Радіо Свобода, що, на його думку, очевидно – уряд «дає задню».

Давід Стулік, аналітик

«І Бабіш, і Гамачек повністю змінили наратив. Гамачек обіцяв просити європейської солідарності у справі висилки російських дипломатів чи агентів, що працюють під дипломатичним прикриттям, і не попросив. У вівторок буде засідання Ради НАТО, побачимо, що ще там буде», – говорить Стулік.

Багато оглядачів коментують, що якби не ЗМІ, які планували опублікувати цю інформацію, то уряд би і не наважився сам повідомити про те, що спецслужби працюють над новою інформацією вже кілька місяців.

«Поліція і секретні служби вели своє розслідування вибухів у Врбетицях з 2014 року, нові деталі з’ясувалися десь минулого року», – каже Ондржей Кундра, журналіст-розслідувач часопису Respekt, який вже впродовж багатьох років вивчає діяльність російських спецслужб та дезінформаційних каналів у Чехії.

Чеський журналіст-розслідувач Ондржей Кундра

Але публікувати їх чеські ЗМІ, які працювали над темою, планували вже найближчим часом, дехто казав, що навіть у понеділок, коли Ян Гамачек мав полетіти до Москви домовлятися про купівлю російської вакцини. Мав він їхати чи не мав – про це тепер він і прем’єр Бабіш розійшлися у свідченнях. Гамачек каже, що поїздка планувалася лише для «прикриття», а Бабіш стверджує, що він і раніше казав, щоб Гамачек не їхав, «то він і не поїхав».

Як би то не було, але в суботу обидва політики були одностайні у своєму обуренні тим, що Росія вчинила насильство на території суверенної держави, члена ЄС і НАТО. Тож журналісти-розслідувачі привітали реакцію уряду.

«Реакція на це розслідування на рівні уряду говорить, що те, що сталося у 2014 році у Врбетицях, було насильницьким терористичним актом щодо Чехії, при цьому загинули дві безневинні людини, чеські громадяни. Це були звичайні люди, які мали свої родини. Вони ніяк не були причетні і не мали загинути. Але це сталося через цей терористичний акт», – так прокоментував слова урядовців у суботу Ондржей Кундра в інтерв’ю Радіо Свобода. Він додав, що видворення російських дипломатів було необхідним, але недостатнім кроком.

«За оцінкою чеських секретних служб, більше від третини дипломатів та працівників російського посольства працюють на російські спецслужби. Тобто, незважаючи на те, що наразі з Чехії висилають 20 російських шпигунів, російська шпигунська мережа російських працівників надалі залишатиметься широкою. Це якщо не враховувати додаткових нелегалів, в яких немає дипломатичного прикриття поза межами російського посольства», – каже Кундра.

Чеські аналітики роками попереджають, що російське посольство у Чехії діє як база для російських спецслужб. Зручне географічне розташування Праги та прихильність багатьох впливових місцевих політиків роблять чеську столицю зручним місцем для планування і організації операцій по цілій Європі.

«Станом на червень 2020 року на чеській території було акредитовано 136 російських чиновників. Російські розвідники складають половину всього російського дипломатичного персоналу в Чехії: вони працюють як для СЗР (цивільної російської розвідки), так і для контррозвідки ФСБ. Кількість службових автомобілів з дипломатичними номерами у службах російської дипломатії в Чехії навіть перевищує кількість акредитованих дипломатів – приблизно 70. Шпигунські операції – одне з їхніх застосувань, вказує звіт BIS за 2019 рік», – мовиться у звіті дослідницької організації «Європейські цінності».

Ця організація вже давно рекомендує урядові Чехії вислати всіх росіян з дипломатичними паспортами – залишити тільки посла і його водія, і не боятися, бо британці у 1971 році вислали 105 російських дипломатів, і цим підірвали роботу російської розвідки на два десятиліття.

Видворення дипломатів та заборона «наймати шпигунів» у Москві

На суботнє видворення 18 російських дипломатів з Праги Росія відреагувала вигнанням 20 чеських дипломатів з Москви. Двох днів на збори росіяни їм не дали – покинути територію Росії чеські дипломати мали вже до півночі. По них до Росії відправили спеціальний урядовий літак.

Російські дипаломати і їхні родини покидають Прагу спеціальним урядовим рейсом до Москви. 19 квітня 2021 року

За словами Яна Гамачека, Прага очікувала дій Москви у відповідь, але не очікувала, що реакція буде непропорційною.

«Реакція є сильнішою, ніж ми чекали, дипломатів було вислано більше, ніж співробітників російських спецслужб, яких вислали ми, – сказав Ян Гамачек під час пресконференції у понеділок. – Чехія нічого не зробила, і ми стали жертвою російських операцій. Те, як сильно росіяни реагують, показує, наскільки вони розлючені тим, що чеські силовики розбили відразу дві резидентури – СЗР (Службу зовнішньої розвідки) та ГРУ (Головне розвідувальне управління)».

Деякі чеські дипломати вважають, що зараз настав час зробити дипломатичні відносини з Росією симетричними, якими вони не були ще з часів СРСР.

«Ми зараз можемо зрівняти кількість наших дипломатів. Якщо в Москві залишилося 5–6 чеських дипломатів, то нехай стільки ж буде і російських у Празі», – сказав колишній посол Чехії в Москві Петр Коларж в інтерв’ю чеському новинному каналу ČT 24. Іти на висилання ще і самого посла, як пропонували деякі чеські політики, він би не радив. Це, на його думку, був би останній крок, який би означав розірвання дипломатичних відносин.

Петр Коларж, колишній посол Чехії у Москві

Та російські дії – вислання майже всіх дипломатів, включно із заступником посла, – фактично паралізують роботу посольства. «Для роботи посольства – це величезний удар», – сказав Гамачек. Для того, щоб забезпечити роботу консульського відділу, МЗС Чехії планує перевести своїх дипломатів з генеральних консульств у Санкт-Петербурзі та Єкатеринбурзі.

Ускладнює роботу чеського посольства у Москві і те, що чеським дипломатам заборонили набирати працівників посольства з числа російських громадян. Раніше такий крок був ухвалений щодо американського посольства.

«І США, і Чехія більше не можуть наймати громадян нашої країни для роботи в своїх посольствах», – заявила речниця МЗС Росії Марія Захарова. За словами Захарової, контракти, які російським громадянам пропонують в посольстві США, можна розглядати як форму набору шпигунів.

«Люди, які працюють там за контрактом, фактично починають працювати на свою нову країну. І статус, який вони отримають у цій країні, залежить від того, наскільки якісно вони виконують свою роботу», – пояснила вона.

Празький аналітик Давід Стулік каже, що російська речниця недаремно об’єднала чехів разом з американцями та ще і заявила, що чехи діють під тиском Америки.

«За моєю інформацією, американська сторона, яка володіла цією інформацією, дуже тиснула на Бабіша, щоб якнайшвидше оприлюднити цю інформацію від уряду. Бо якщо вони цього не зроблять і не почнуть видворяти російських дипломатів, цю інформацію оприлюднять ЗМІ, які, я думаю, отримали «контрольований злив» інформації», – каже Стулік.

Майбутні вибори, дезінформація і громадська думка

З майбутніми парламентськими виборами на близькому горизонті чеські опозиційні політики не збираються полишити цю справу. Голова закордонного комітету Сенату, верхньої палати парламенту Чехії, Павел Фішер заявив, що «інформація про вибухи у Врбетицях є дуже серйозною». Тому комітет з питань безпеки заслухав представників слідчих органів і збирається викликати міністра Гамачека на засідання у середу, і рекомендує уряду обговорити інцидент у Врбетицях на Раді безпеки ООН і скоротити склад російського посольства до однієї людини.

Також депутати верхньої парламенту планують закликати уряд Чехії, серед іншого, розірвати договір про дружбу і співпрацю з Росією, просити підтримки союзників у ЄС і НАТО, не допускати російські компанії до добудови атомної електростанції чи інших об’єктів критичної інфраструктури, мовиться у проєкті постанови.

На пресконференції у понеділок віцепрем’єр, міністр промисловості і торгівлі Карел Гавлічек заявив, що дійсно у світлі останніх подій уряд вирішив, що до перевірки щодо безпеки, яка є передумовою для участі в тендері, допустять тільки компанії з Франції, США/Канади і Південної Кореї. Як заявляв Гавлічек перед нинішнім засіданням уряду, «Росатом» не зможе брати ніякої участі в побудові ще одного, п’ятого енергоблоку атомної електростанції «Дуковани» – навіть непрямо, як субконтрактор. Сам тендер має оголосити вже новий уряд Чехії, який постане за результатами парламентських виборів цієї осені.

Аналітик Давід Стулік каже, що дуже скептично ставиться до цієї заяви, бо ніде в документах вона не закріплена. Поки не буде ухвалений відповідний закон, з цим тендером можна буде ще багато маніпулювати, переконаний він.

«Уряд скоротив термін подачі заявок до пів року. Тобто у конкурентів «Росатому» буде набагато менше часу на підготовку заявок, бо «Росатом» є у виграшному становищі, адже електростанцію в Дукованах проєктували ще за радянськими зразками. І тоді за пів року з новим урядом можуть ухвалити нове рішення. І поки я не побачу закону, що виключить російські компанії з тендеру, я в це не повірю», – каже Стулік.

Як очікує аналітик, чеська громадськість не сприйме позитивно те, що уряд відступив зі своїх позицій у справі безпеки країни. До того ж, нинішні публікації у пресі обіцяють бути не останніми на цю тему.

«Гадаю, Бабіш втратить позиції у зв’язку з цією справою, і поплутані заяви Гамачека не додадуть йому симпатій», – каже Стулік. Але до виборів ще пів року, і багато ще може змінитися. Він звертає увагу на те, що, попри запевнення Бабіша, що президент був про все поінформований і надав уряду повну підтримку, сам президент Мілош Земан відмовився виступити з офіційною заявою. Як каже Стулік, це тижневе, як було оголошено, мовчання пов’язане з тим, що у гру мають вступити дезінформатори.

«Зараз з’явиться багато різних версій того, що сталося. Їхньою метою буде заплутати суспільну думку і створити інформаційний хаос, димову завісу, щоб люди були розгублені і не вірили вже фактам, які будуть представлені. І в цей момент вийде Земан і скаже: «Є багато версій, то чому ми маємо вірити тільки цій?» Тобто цей тиждень він буде вичікувати появи цих наративів, які будуть ставити все це під сумнів», – каже Стулік.

Перший пас своєму наступникові в цьому сенсі вже подав колишній президент Чехії Вацлав Клаус, який сказав, що замість коронавірусу уряд тепер вирішив «лякати людей» вибухами у Врбетицях та їхнім «спізнілим розслідуванням».

«Я не вірив, що колись повернусь до п’ятдесятих, навіть із протилежним знаком. Я не вірив, що коли-небудь знову буду безпорадно стукати об стіл рукою, слухаючи режимне радіо та заяви наших найвищих політичних лідерів», – заявив експрезидент у посланні, яке публікує заснований ним Інститут Вацлава Клауса. На його думку, якби Дональд Трамп досі був би американським президентом, «відкладеної справи Врбетиць не сталося б».

Експрезидент Чехії Вацлав Клаус отримує премію «За видатний внесок у розвиток міжнародних гуманітарних зв’язків з Росією» на церемонії вручення премії імені Єгора Гайдара. Москва, 19 листопада 2014 року

Чеське громадське радіо, чиї журналісти були серед тих розслідувачів, які опублікували подробиці російської операції, негайно відреагувало на згадки про «режимне радіо».

«Ми твердо впевнені, що це не означає Чеське радіо, яке вже давно є серед тих засобів масової інформації в країні, яким найбільше довіряють,і яке виконує свою роль громадського ЗМІ, згідно зі законом і статутом. І робить це і у випадку інформування про поточні події останніх днів», – сказав Їржі Гошна, речник суспільного радіо у розмові з агентством ČTK.

Чеські супротивники нинішнього російського режиму також активізувалися, кілька днів поспіль тривають акції біля воріт російського посольства.

Празький мер Зденек Гржиб, який ініціював надати ім’я Бориса Нємцова площі біля посольства Росії в Празі, нині підтримав ще одну ініціативу громадськості – повернути частину міського парку «Стромовка», який російське посольство забрало в міста після входу військ Варшавського договору до колишньої Чехословаччини у 1968 році.

Муніципальна влада вимагає повернення території посольства у стан до 21 серпня 1968 року і відновлення на цьому місці зелених насаджень і надання можливості громадськості користуватися всією територією парку. Як повідомили журналістам представники муніципалітету, вони також хочуть зменшити кількість місць для паркування транспорту посольства Росії.

Мер Праги Зденек Гржиб

«Ми закликаємо уряд остаточно припинити окупацію цієї захопленої території», – написав у фейсбуці мер міського району Прага-7 і голова громадської організації «Прага собі» Ян Чижинський.

«Справа щодо вибуху у Врбетицях на вихідних показала нам, що настав час діяти. Чому посольство Росії в Празі має виграти від вторгнення 1968 року за рахунок жителів Праги? Зараз саме час повернути цю землю з Росії для жителів та гостей Праги. Земля, згідно з кадастром, має номер 1782/1, і вона все ще є власністю Чехії, на відміну від землі посольства, яка, включно з посольством, належить Російській Федерації. Ми хочемо зробити те саме для паркувальних місць. Це також пережиток, і ми хочемо повернути місця жителям Праги», – стверджує Ян Чижинський.

На частині території парку «Стромовка» окупаційні радянські війська у 1968 році влаштували військовий табір. Після цього територія посольства продовжувала розростатися за рахунок території парку, і нічого не змінилося в цій ситуації і після 1991 року, коли радянські війська покинули територію тоді ще Чехословаччини.

«Ми в першу чергу будемо вести переговори з урядом, оскільки земля є власністю дипломатичної служби, яка вирішить, що з нею буде далі. Зараз земля використовується не так, як слід», – сказав мер Праги.