Росія оповідає жахи про український Майдан на міжнародному майданчику: у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку. Російське представництво при ООН організувало онлайн-зустріч про Революцію гідності, на яку запросило спікерами Миколу Азарова та Олега Царьова, котрі переховуються в Росії та перебувають під санкціями США та ЄС. Низка держав-членів ООН виступила з протестом проти цього заходу. Що ж такого намагався донести Кремль про український Майдан до світової аудиторії? Радіо Донбас.Реалії переглянуло вебінар, і виявилося, що там просували мов під копірку ті ж міфи, якими зараз користуються окупаційні адміністрації в окупованих Донецьку та Луганську та які поширюють російські пропагандистські ресурси у самій Росії та у світі.
Захід російської делегації у Радбезі ООН – неформальний. Це так званий формат Аррія (цей неформальний формат засідань був запроваджений по імені венесуэльского дипломата Діего Аррії – ред.), і так форма комунікацій вже не раз використовувалася з маніпулятивною метою, що викликало критику багатьох країн-членів Ради безпеки ООН.
У формулі Аррія делегація будь-якої країни в Раді безпеки ООН може поспілкуватися з усіма зацікавленими – от Росія і поспілкувалася про «Обставини Майдану та їхні наслідки на Донбасі».
Серед спікерів заходу були колишній прем’єр-міністр України Микола Азаров, який перебуває під санкціями США, колишній народний депутат регіонал Олег Царьов, який є під санкціями ЄС, та ексдепутат від Партії регіонів Володимир Олійник. Усі троє переховуються в Росії.
Також російську лекцію відвідали британський фотограф Дін О'Браян та французька документалістка Анна-Лаура Боннел, які підтримують російські наративи про «громадянську війну на Донбасі».
Захід вів постпред Росії при ООН Василь Небензя.
«Ми звернемося до події, яка ділить історію України на період «до» та «після» і ділить все українське суспільство. Це Майдан», – повідомив він. Азаров, Царьов, Олійник, О'Браян і Боннел були представлені як «прямі учасники або свідки подій».
Наводимо озвучені Небензею та запрошеними ним особами тези й інформуємо про те, що ж відбулося насправді:
Теза 1. «Майданом керували американські інструктори»
На заході в ООН десятки разів повторювалось, що Євромайдан 2013-14-го нібито був зрежисований ззовні. І досі – закидають російські спікери – саме західна підтримка не дозволяє завершити «кризу в Україні».
Що насправді: Протести, що переросли пізніше у Євромайдан, почалися через непідписання Угоди про асоціацію із ЄС тодішнім президентом Віктором Януковичем та були спершу звичайними мітингами. Масштабу вони набули після застосування насильства до протестувальників: тоді акції набули інших вимог та до них приєдналися сотні тисяч людей. Багато хто з них витрачав на харчування та одяг для приїжджих протестувальників власні кошти. На Майдані широко розвинулося волонтерство.
Теза 2. «Влада нікого не вбивала на Майдані»
Побиття мирних протестувальників на початку протесту нібито не було, а снайпери стріляли за наказом лідерів протесту.
Що насправді: У справах щодо вбивств на Майдані судять п'ятьох екс-працівників київського полку «Беркут», тобто державного силового підрозділу. Відповідно до обвинувального акту, накази віддавав експрезидент Віктор Янукович.
Теза 3. «На Донбасі «повстанці»
Україна нібито воює на сході з власними громадянами, і воювати їй допомагає підтримка Заходу.
Що насправді: участь Росії у війні на Донбасі доведена десятками міжнародних розслідувань, і вже давно. Ось підбірка з трьох десятків із них, і це ще не все. Якщо узагальнити коротко, дотепер ідентифіковані близько 2500 російських військовослужбовців і 101 підрозділ регулярних військ, що брали учать в боях на території України, а також 53 види військової техніки армії Росії, яка не перебуває на озброєнні України.
Теза 4. «Київ обстріляв Донбас за неприязнь до Майдану»
Населення Донбасу, за цією версією, хотіло просто переговорів із Києвом після Євромайдану – і Київ за це почав обстрілювати регіон.
Як насправді: хронологія і суть подій абсолютно інша. Проросійські акції у містах Донбасу навесні 2014-го не стикалися із жодною протидією, а особи, які, як пізніше стало відомо, приїхали з Росії, підбурювали жителів Донецька та Луганська до протиправних дій, а також брали безпосередню участь в організації нападів на зібрання Євромайдану(аж до вбивства людини). Потім загони під керівництвом російських офіцерів захопили органи влади. Далі зі зброєю штурмували українські військові частини та аеропорт. Лише у відповідь на це влада України почала збройну відповідь.
Теза 5. «За Одесу, за Маріуполь»
Україна, розповіла російська делегація, відповідальна за масові вбивства в Одесі та Маріуполі.
Що насправді: в Одесі 2 травня 2014 року перша агресія із застосуванням вогнепальної зброї була проявлена з боку проросійської масової акції – на адресу проукраїнських мітингарів. Атаковані були змушені захищатись через бездіяльність поліції, що призвело до посилення сутичок та пожежі, причини якої досі розслідують. Одеські пожежники займання близько 40 хвилин – тодішній керівник ДСНС зараз проходить обвинуваченим у справі та переховується в Росії.
Житловий квартал Маріуполя «Восточний» у січні 2015 року був обстріляний з окупованої території реактивними артилерійськими системами. Загинули 29 мирних жителів. Встановлена причетність до керування обстрілом офіцерів армії Росії.
Теза 6. «Перемогли жахливі форми націоналізму»
Євромайдан призвів до появи – цитата Василя Небензі – «жахливих форм націоналізму», він реалізований руками радикальних націоналістів, після Євромайдану Україна припинила бути толерантною та культурно розмаїтою країною, у ній забороняють православ'я.
Що насправді: Учасниками Євромайдану були люди різного етнічного походження, із різних регіонів України, включаючи Крим і Донбас. Майдан розпочався як звичайне мирне зібрання, але був жорстоко атакований державними міліцейськими підрозділами. Після цього акції набрали масовості і два місяці носили мирний характер. Лише після численних актів побиття протестувальників, пострілів травматичною зброєю по ногах і очах, викрадення та катування майданівців, а потім і убивств – учасники Революції гідності почали підпалювати шини, братися за бруківки, бити і застосовувати запальні суміші, однак не навпаки. Перші вбиті на Майдані були саме з боку протестувальників.
Як відреагували в ООН
«Російська Федерація провела в ООН неформальну зустріч за формулою Аррія для поширення неправдивого наративу про Україну та події, які відбулися в 2014 році. Ми шкодуємо про цю навмисну спробу відвернути увагу міжнародного співтовариства від дій Росії щодо дестабілізації ситуації, починаючи з 2014 року», – сказано у заяві ЄС з цього приводу.
У заяві США, Великобританії, Австралії, Нової Зеландії, Канади, Естонії, України та Грузії підкреслюється, що Росія запросила до участі в заході спікерів, які перебувають під санкціями держав-член ООН за порушення суверенітету та територіальної цілісності України. Ці держави зазначили, що Росія є стороною, а не посередником конфлікту та закликали Москву негайно припинити свою агресію проти України, а також окупацію Криму і грубі порушення прав людини на півострові.
Представник Франції, котрий взяв участь в організованій Росією зустрічі, заявив, що зробив це лише для того, щоб заявити, що Росія зловживає своїм правом ініціювати ці неформальні зустрічі. Він додав, що Франція не підтримує наративи Росії та закликає Москву зупинити провокації, вивести війська зі сходу України, а також повернути Крим.
Аналіз наративу, який розповсюджують російські пропагандистські ресурси як у самій Росії, так і на окупованих нею територіях України, а також у світі – вказує на наявність створених Кремлем «темників», що спотворюють хронологію і зміст подій, з метою приховати акт прямої агресії Росії і перекласти відповідальність на Україну, яка власне і стала жертвою цієї агресії.
Ось приклад: підконтрольні Росії сили на Донбасі організували дитячий флешмоб з такими ж тезами у лютому цього року:
Недитячі фейки про Майдан і війну «Вийшли з кийками, змусили думати українською»: розбір пропаганди Кремля серед молоді (рос.)