Авдіївка. Один день оборони міста очима воєнкора Радіо Свобода (фотосвідчення)

На швидкості 130 км/год водій, як справжній автогонщик, об'їжджає ями й вирви від снарядів на єдиній «дорозі життя», заїжджаємо в Авдіївку

Рухаємося швидко пустими вулицями Авдіївки, часом просто біжимо, до потрібного нам місця. Сонячна погода дає багато можливостей дронам ворога бачити все внизу.

Спускаємося в укриття, де бійці спостерігають за роботою аеророзвідки.

Аеророзвідка помічає рух ворожої піхоти, яка готується до штурмових дій на флангових позиціях  українських військових. «До бою!», – лунає із рації.

Бійці 5-го окремого загону спеціального призначення «Омега» НГУ швидко налаштовують міномет і за отриманими координатами наводяться на ціль

Холодне осіннє сонце Авдіївки 

Бійці закидають міну калібром 120 міліметрів.
Процес, на перший погляд, не складний, утім необхідно мати певні знання та досвід. Цього, кажуть військові, за півтора року повномасштабної війни у них удосталь. А от засобів не вистачає. Закидають міну калібром 120 міліметрів

Словом «міна» мінометники дають сигнал до пострілу, військові закривають долонями вуха та відкривають рота – це рятує від контузії та запобігає баротравмам

Аеророзвідники корегують роботу бійців, вносять поправки щодо цілі

Тим часом боєць готує міну до наступного пострілу

Після чого по цілі, одна за одною, відправляються ще декілька мін 

«Мені подобається завжди в донесеннях, військові завжди роблять донесення будь-якого рівня. І пишеться, що ситуація на Авдіївці складна, але контрольована. Тут ворог залучив декілька підрозділів, стягнув резерви, вони готувалися, ми знали про те, що вони готуються. І вони пішли з декількох напрямів. І все виглядало гарно, як по книжці, але реалізовано так, що на цей момент їм цього не вдалось. Зрозуміло, що локальні успіхи є завжди, тому що використавши таку кількість техніки й  такий людський резерв, фактично знищивши його, не можливо не досягти певних успіхів. На цей момент вони не можуть продовжувати так само активно просуватись, як до цього. Вони змінили абсолютно тактику, до атаки малими піхотними групами. Це від трьох до п'ятнадцяти осіб, але не більше. Чому? Тому що техніка була їхня знищена фактично протягом перших 10 днів штурмів, і зараз їхні спроможності значно зменшилась», – каже військовий Макс

Десь поруч починає працювати українська «беха».
За мить навколо усе загуділо, зашуміло, все змішалось у звуках виходів і приходів. Під цей «музичний оркестр» перебігаємо до іншої позиції

Під звуки бою, який розпочався, бійці  5-го окремого загону спеціального призначення «Омега» НГУ готують боєприпаси до СПГ-9, щоб відкрити вононь по російських силах

«Постріл!», – кричить військовий біля гранатомета, всі поруч закривають вуха. Вогневий спалах на мить засліплює, снаряд полетів в ціль

«Давай ще!», – кричить заряджаючий, намагаючись перекричати роботу «бехи». В цей час прилітає міна ворожого 120 мм міномета за декілька десятків метрів від нас.

Постріл гранатомета підіймає в повітря жовте осіннє листя

«Як на мене, все-таки Росія – це такий якийсь інший стиль розуміння життя, а ми все-таки європейці. В європейському розумінні соціальною цінністю є людина і її життя. У російському розумінні – людина не несе такої соціальної цінності. Загинула та й загинула. У них ще є. Навіть, якби ми мали 140 мільйонів населення, я впевнений, ми не змогли б так воювати, як вони. Не можна відправити одну групу, її знищує артилерія. Через 5 хвилин там вже друга група сидить. І вони розуміють, куди вони йдуть, вони розуміють що їх зараз там знищать. Я цього не можу зрозуміти, просто в нас ціна людини інша», – говорить Макс, військовий 5-го окремого загону спеціального призначення «Омега» НГУ 

Російська армія намагається штурмувати позиції української армії, цей штурм відбивають. Таких штурмів тут щодня чимало, які спецпризначенці НГУ, ЗСУ, і інші підрозділи стримують, і наносять вогневі ураження російській армії, хоч сили і не рівні 

Напівтемний бункер, тут військові готують FPV-дрони до роботи

FPV-дрони стали невід'ємною частиною війни. Щоденно за допомогою цих «пташок» пілоти знешкоджують техніку противника та запобігають просуванню російських військ під Авдіївкою 

«Мертві» вулиці міста 

Авдіївка, ще одне місто, яке було …поки не прийшла Росія.

Виїжджаємо з міста, на дорозі горить авто уражене FPV-дроном. Доля людей, які були у ньому, невідома