Україна завдає все більше ударів дронами по нафтопереробних заводах Росії, попри застереження США. Який ефект від цих атак? Радіо Свобода зібрало думки аналітиків про це.
Російське міністерство енергетики перестане публікувати статистичні дані щодо виробництва бензину. Рішення ухвалене з метою забезпечення інформаційної безпеки ринку нафтопродуктів, повідомила 29 травня агенція РБК. Російське відомство повідомило, що «розкриття такої інформації може стати приводом для маніпулювання ринком з боку несумлінних його учасників».
19 травня український безпілотник врізався у Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї на півдні Росії, який виробляє понад 70 000 барелів на добу. Судячи з відео із соцмереж, від удару у небо здійнялася вогняна куля.
Це вже втретє за два місяці, коли українські дрони атакували відносно невеликі російські НПЗ за кілька сотень кілометрів від фронту, ухилившись від російських систем протиповітряної оборони. Останній удар змусив завод у російському Слов'янську тимчасово припинити роботу – до відновлення місць ушкодження.
Удари по нафтопереробному заводу є частиною кампанії атак безпілотників по енергетичній інфраструктурі всередині Росії, яку Україна здійснює всупереч позиції Сполучених Штатів. Вони закликали Київ не бити по об’єктах у Росії, попри те, що Україна вже третій рік захищається від повномасштабного вторгнення, а українські міста і села щодня піддаються бомбардуванням та артилерійським обстрілам.
Заперечення США пов’язані з ширшою та дедалі гарячішою дискусією щодо того, чи може Україна бити по цілях всередині Росії, особливо, якщо використовує при цьому надану Заходом зброю.
Протидронний захист нафтових резервуарів заводу у Слов'янську-на-Кубані
Як у Росії захищають НПЗ?
Після серії успішних атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи на початку цього року Артем Верхов, чиновник Міністерства енергетики Росії, у березні заявив російському парламенту про плани щодо захисту частини нафтогазової інфраструктури за допомогою ракетних систем.
Водночас на тлі новин про дефіцит ППО російські компанії почали брати справу у свої руки. Вони створюють мобільні групи ППО, озброєні кулеметами, зенітними установками та засобами радіоелектронної боротьби, а також закривають потенційні цілі металевими сітками.
Однак у цих перегонах інновацій у сфері дронів та протидронної боротьби, Україна завдяки стрімкому технологічному прогресу і нарощенню їх виробництва залишається на крок попереду обороноздатності Росії, кажуть аналітики. Це залишає вразливою величезну мережу енергетичної інфраструктури Кремля у європейській частині Росії.
Директор із комплексної безпеки групи компаній «Слов’янськ ЕКО» Едуард Труднєв розповів російському державному інформаційному агентству ТАСС, що Україна під час останнього удару використовувала більші та потужніші безпілотники, аніж під час попередніх атак на завод.
Пожежа на нафтопереробному заводі в Калузькій області. Рочія
Україна вклала значні кошти у розробку та виробництво безпілотників дальньої дії для важчих навантажень і з меншою чутливістю до перешкод. Деякі можуть вражати цілі на відстані понад 1 000 кілометрів від лінії фронту.
Це означає, що близько половини російських нафтопереробних потужностей потрапляють у діапазон досяжної для ударів відстані, кажуть експерти. І хоча Україні буде практично неможливо вивести з ладу всю потужність Росії одночасно, такі періодичні атаки стали головним болем для Кремля та його енергетичної галузі.
Ці удари «створюють невизначеність», — заявила на конференції 23 травня Ольга Хакова, аналітикиня з питань енергетичної безпеки американського дослідницького центру Atlantic Council. Кампанія атак «змушує Росію думати про те, як захистити ці критичні об’єкти енергетичної інфраструктури».
Дим від пожежі на нафтопереробному заводі в селищі Ільський у Краснодарському краї, Росія, 4 травня 2023 року
Росія зосередила свою протиповітряну оборону вздовж лінії фронту та кордону з Україною, щоб сфокусуватися на захисті повітряного простору України під її контролем, а також військових баз у російських прикордонних районах. Про це розповів Джордж Баррос, аналітик Інституту вивчення війни (ISW) у Вашигнтоні.
«Немає особливого сенсу розкидати ці системи як горошок усередині країни, особливо такої величезної, як Росія. Такі загрози насправді перехоплюються на кордонах повітряного простору, а не всередині», – сказав Баррос.
Минулого року голова комітету з питань оборони у російському парламенті Андрій Картаполов заявив, що Росія мала достатньо засобів протиповітряної оборони всередині країни лише для захисту важливих державних і військових об’єктів. Він рекомендував приватним компаніям придбати власні засоби захисту.
Військова аналітикиня Фонду Карнеґі за міжнародний мир Дара Масікот сказала, що Росія може вирішити перемістити системи протиповітряної оборони, розташовані на Далекому Сході та в Арктиці, де немає безпосередньої загрози, у центральні регіони, щоб захистити деякі об’єкти там.
Удар по НПЗ у селищі Гвардійське, Крим, ранок 24 березня 2024 року
Швидке відновлення
У 2024 році Україна вже здійснила понад 20 ударів на російські нафтопереробні заводи та енергетичну інфраструктуру, тимчасово вивівши з ладу 14 відсотків потужностей на піку атак в кінці березня.
Деякі нафтопереробні заводи, як-от у Слов’янську і Туапсе (також у Краснодарському краї) зазнавали ударів не один раз. Це підкреслює складність захисту таких об’єктів, особливо коли безпілотники запускають у великій кількості. 18-19 травня Україна, за даними Росії, запустила щонайменше 57 дронів по Краснодарському краю.
Після першої серії ударів по нафтопереробних заводах на початку року Росія ввела шестимісячну заборону на експорт бензину з 1 березня у спробі впевнетися, що внутрішній ринок буде повністю забезпечений, а ціни залишаться низькими. Як і інші уряди, Росія боїться, що високі ціни на бензин можуть викликати соціальне невдоволення.
Атаками на нафтопереробні заводи Україна прагне скоротити доходи Росії від експорту нафти, єдиного найбільшого джерела прибутку федерального бюджету, а також підірвати внутрішній російський ринок палива, говорять експерти. Деякі ж кажуть, що вплив буде незначним, адже російська нафтова промисловість є гнучкою, власне, за її структурою.
Потужності нафтопереробної промисловості України
Росія в середньому переробляє понад 5 мільйонів барелів нафти на день, що значно перевищує внутрішній попит. Саме це дозволяє їй скорочувати експорт нафти в умовах стрибків цін на пальне. З початку великої війни у лютому 2022 року, щоб забезпечити стабільність цін усередині країни, РФ кілька разів тимчасово забороняла експорт бензину.
Загалом, за даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень у Британії, нафтопереробні потужності Росії сягають близько 6,5 мільйонів барелів на день. Відтак вона може використовувати цей резервний об’єм, щоб погасити зупинки. Країна також має можливість відкласти сезонне технічне обслуговування на деяких НПЗ, якщо інші будуть виведені з ладу.
Росія також може експортувати більше сирої нафти замість нафтопродуктів і таким чином компенсуювати втрати доходів. Загальний дохід РФ від експорту нафти знизився лише на незначну кількість у квітні. Адже більші обсяги експорту сирої нафти та вищі ціни на нафту значною мірою компенсували 16-відсоткове зниження доходів від експорту нафтопродуктів – про це свідчать дані фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
Окрім цього, Росії вдалося полагодити деякі пошкодження на своїх нафтопереробних заводах швидше, ніж багато хто очікував. Ознакою швидкого відновлення стало те, що РФ оголосила про відновлення експорту бензину з 20 травня до 30 червня через надлишок запасів на нафтопереробних заводах і портах.
У щомісячному звіті від 15 травня Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) заявило, що російські нафтопереробні заводи поки що уникнули значних втрат у виробництві. І додали, що спочатку агентство переоцінило вплив на виробництво у другому кварталі.
Рівень переробки нафти у Росії станом на травень оцінюється у 5 мільйонів барелів на день, розповіло ІЕА у коментарі Радіо Свобода. А без ударів України він сягав би між 5,2-5,3 мільйона барелів на день, що означає втрати лише 4-6 відсотків.
«Заявлені пошкодження, хоча й широкомасштабні, здається, навряд чи порушили темпи переробки настільки, наскільки ми очікували, а деякі нафтопереробні заводи запрацювали раніше, ніж ми припускали», – зазначило ІЕА у своїй відповіді Радіо Свобода.
Сергій Вакуленко, колишній керівник відділу стратегії та інновацій у державній нафтовій компанії Росії «Газпромнефть», сказав, що українські удари є радше неприємністю, аніж катастрофою.
«Атаки на російський нафтопереробний сектор дійсно спричиняють втрати для Росії, але поки що це була переважно «бентежний вогонь,– написав Вакуленко, який зараз є аналітиком у вашигнтонському Фонду Карнеґі за міжнародний мир у Вашингтоні, у своєму дописі на Substack 9 травня.– Це не було суттєвим. Це не створило жодних дефіцитів пального. Це не мало серйозного впливу на ціни на пальне в Росії».
Піднесення бойового духу
Утім ці атаки піднімають бойовий дух України і показують її спроможність супроти куди більшого загарбника. Більше того, якщо Україна продовжить атаки на його нафтопереробні заводи, Росії може бути все складніше вчасно їх ремонтувати через санкції з боку США та Європейського союзу, говорять експерти. А нафтопереробна промисловість РФ є залежною від західних технологій у деяких з її передових процесів.
Попри те, що атаки поки що не мали масового впливу, їх наслідки можуть датися взнаки у майбутньому, заявив аналітик Ісаак Леві з CREA.
Продовження цих атак також може перевантажити розгалужену залізничну мережу у Росії, якщо доставка бензину та дизельних продуктів долатиме тисячі кілометрів на захід від нафтопереробних заводів Уралу та Сибіру, зауважують експерти.
Адміністрація президента США Джо Байдена закликала Україну припинити бити по нафтопереробних заводах Росії через побоювання, що це може збільшити ціни на нафту у часи і досі високого рівня інфляції в багатьох частинах світу. Росія є одним із найбільших експортерів перероблених нафтових продуктів.
Міністр оборони США Ллойд Остін заявив сенатському Комітету США зі збройних сил, що атаки на нафтопереробні заводи можуть мати «ефект доміно щодо глобальної енергетичної ситуації». Україні «буде більше користі від переслідування тактичних та оперативних цілей, які можуть безпосередньо впливати на поточну боротьбу», – розповів він.
Дотепер не було суттєвого впливу на глобальні ринки. 28 травня ціни на нафту торгувались близько тримісячного мінімуму. Україна стверджує, що нафтопереробні заводи є законними цілями, і, схоже, не бере до уваги запити США.
Незважаючи на спроби Москви посилити оборону, ймовірно, Київ зможе й надалі успішно здійснювати атаки на енергетичну промисловість Росії, кажуть експерти.
Україна повільно знищує систему ППО Росії, відкриваючи прогалини в її покритті. І разом із нарощенням виробництва дронів дальньої дії, вона зможе одночасно відправляти на територію Росії більшу кількість безпілотників, перенасичуючи її системи ППО.
«Якщо українці зможуть запустити великий об'єм далекобійних дронів, тоді навіть при низькому показнику успіху вони обов'язково здійснять успішні удари», – додав Баррос з ISW.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Енергетична зброя Росії: як перемогти агресора на глобальному ринку та забезпечити сталий мир ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Бити чи не бити». Українські атаки на російські НПЗ: за і проти ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗМІ: країни ЄС хочуть оцінити вплив потенційних санкцій щодо російського СПГ