Росія виявилась безсилою захистити свої кораблі біля окупованого Севастополя 29 жовтня. Згідно з різними джерелами, в результаті атаки пошкоджені щонайменше два судна ЧФ РФ – фрегат «Адмірал Макаров» та тральник «Іван Голубець».
Удар завдали за допомогою повітряних та надводних дронів. Як кажуть експерти, це перша подібна атака в історії військово-морської справи. Що відбулось у Севастопольській бухті, чи стане менше запусків «Калібрів» по Україні та чому РФ прив’язала удар до зернової угоди – про це Радіо Донбас.Реалії говорить з експертами.
Удар по флоту РФ у Севастопольській бухті
Атака на кораблі ЧФ РФ у бухті окупованого Севастополя була здійснена 29 жовтня. Подробиць і взагалі хоч кимось з офіційних осіб підтвердженої інформації щодо удару досі вкрай мало.
OSINT-розслідувачі з GeoConfirmed проаналізували відео операції з дронів. На ньому можна побачити, як надводні безпілотники врізаються в кораблі РФ. Також є епізод обстрілу дрона з російського вертольота. Розслідувачі зробили такі висновки щодо удару:
- у ньому були задіяні від 6 до 8 безпілотних надводних апаратів (Unmanned Surface Vehicle, USV);
- дрони уразили щонайменше три російські кораблі: фрегат класу "Адмірал Григорович" (у ЧФ РФ такий лише один – «Адмірал Макаров», що є водночас і його флагманом) і тральник класу «Натя» «Іван Голубець».
У Міноборони РФ заявили, що атака була здійснена о 4 ранку і підтвердили пошкодження – але лише одного судна, а саме тральника «Іван Голубець». В атаці агресор звинуватив ЗСУ і військових ВМС Британії, які нібито керували операцією з Очакова.
В Силах оборони Півдня припустили, що вибухи в окупованому Севастополі могли спричинити невдалі запуски російськими загарбниками ракет протиповітряної оборони.
Капітан 1-го рангу, колишній заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020) Андрій Риженко звертає увагу на те, що це була унікальна операція.
«Таке масове використання такої зброї фіксується вперше в історії військово-морської справи», – каже експерт.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ганьба флоту»: як пожежа у бухті Севастополя вдарила по іміджу РосіїПри чому, за його оцінкою, надводні безпілотники могли бути зроблені на базі звичайних гідроциклів.
«Тобто це виріб «з полиці», як то кажуть – тобто максимально використані цивільні технології, те, що вже є – двигун, система наведення якась найпростіша, камера для наведення. Єдине, що може бути військовим, це бойова частина. Була інформація, що там могла бути авіаційна бомба з детонатором близько 50 чи 100 кг», – припускає Андрій Риженко.
РФ без «Калібрів», зате з «діркою» в обороні?
Один із важливих висновків, які зробили розслідувачі GeoConfirmed – що безпілотники прорвали оборону Севастопольської бухти.
Андрій Риженко зауважує, що Росія готувалась до атаки. І до більш серйозних заходів безпеки на головній базі перейшли ще після «бавовни» перед днем російського флоту, який агресор відзначає 30 липня. Проте виявився безсилим перед дронами.
«У них дуже невелика поверхня розсіювання, тобто зафіксувати дуже складно. Думаю, що єдине, як їх можна побачити, – це візуально. Але візуально вночі їх побачити взагалі неможливо. Тому і вийшло, що вони були виявлені досить пізно», – каже експерт.
Він зазначає, що, за різними джерелами, в результаті атаки були пошкоджені від 3 до 9 кораблів, найімовірніше – 4. І серед них мінімум два кораблі-носія ракет «Калібр». Риженко допускає, що саме тому під час атаки по території України 30 жовтня Росія не використовувала «Калібри».
Головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко стриманий в оцінці подій у Севастопольській бухті 29 жовтня. Проте впевнений, що атаку можна розцінювати як успішну. І що відсутність запусків «Калібрів» відтоді саме через неї дійсно не можна виключати.
«Коли зранку (31 жовтня – Ред.) був черговий масований удар територією України, ракет «Калібр», наскільки я розумію, зафіксовано не було. Стріляла лише авіація з району Каспійського моря та району Волгодонська. Це свідчить про те, що військові кораблі-носії ракет «Калібр» або не мали ракет, або були пошкоджені і побоялися виходити в море для атаки України», – каже Андрій Клименко.
«Зернова угода»: кремлівські наративи
А от причинно-наслідковий зв’язок між Севастополем і виходом РФ із зернової угоди нібито саме через це Андрій Клименко повністю виключає.
«Це все кремлівський наратив – ув'язування подій у Севастополі 29 числа із зерновою ініціативою. Використання акваторії Чорного моря для військових дій як от ракетні удари Чорноморського флоту по різних регіонах України відбувалось абсолютно паралельно з функціонуванням зернової угоди. І, що найцікавіше, не стало підставою для припинення його роботи», – зазначає експерт.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: РФ погрожувала кораблям, які мали пройти «зерновим коридором». План зазнав фіаскоАндрій Клименко наголошує, що саме відсутність Росії поряд із «зерновим флотом» і була гарантією безпеки.
«Тому я не знаю, що вони мали на увазі, що тепер безпеку вони не можуть гарантувати. Це означає лише одне – загрозу воєнних операцій проти торгових судів, цивільних суден зернового флоту», – вважає головний редактор BlackSeaNews.
Атака на кораблі Росії у бухті окупованого Севастополя свідчить про головне: такі операції – до того ж успішні – можливі. І наразі агресор не здатен чинити їм опір. Все, що може Росія, використовувати подібні удари як привід ще більше ускладнити життя цивілізованому світові та погіршити своє власне становище самій собі. Це саме той випадок, коли гірше завжди є куди.
Хроніка подій 29-30 жовтня
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ: