Після підписання угоди про зупинення бойових дій у Нагірному Карабасі, яка викликала суперечливі реакції, у Вірменії розвісили чорні плакати з іменами загиблих бійців на вулицях, де вони жили.
Чорний прапор у Вагаршапаті, місті поблизу Єревана, яке часто називають його колишньою назвою Ечміадзин, із іменем Карен і віком: 19
Цей плакат – один із сотень таких по всій Вірменії. На них вказані імена і вік солдатів і добровольців, які загинули в конфлікті між Вірменією і Азербайджаном, який почався наприкінці вересня. За словами сусідів, Карен загинув у результаті удару безпілотника в середині жовтня.
Всі фотографії в цій галереї були зроблені в столиці Вірменії Єревані і його околицях.
Єрванд (20)
Ґарік (37)
Самвел (24)
Звичай вивішувати чорний прапор на вулиці, де жив полеглий солдат, походить щонайменше з часів першого конфлікту через Нагірний Карабах, який закінчився 1994 року.
Ґевор (21)
Одна вірменська жінка, яка пережила першу війну в Нагірному Карабасі, написала в фейсбуці: «Я була зовсім маленькою, коли почалася війна в Нагірному Карабасі, майже того ж віку, що і мій старший син. Коли б я не думала про це, мені завжди здавалося, що у мене чомусь не так багато спогадів. Але з цією війною з кожним днем повертаються спогади. Я завжди асоціювала війну з холодом і зимою. Дні, місяці і роки без електрики, в холодних квартирах і будинках. Як усі кричали (або: голосно раділи), коли раптом електрику вмикали всього на дві години на день… Теперішня ситуація, звичайно, інша. Але одне не змінилося: вигляд великих чорних смуг полотна, що висять на вулицях з іменем і віком. Я бачила багатьох із них в дитинстві, але я не впевнена, що я повністю розуміла, що це означає – розбиті мрії, спустошені сім’ї, біль, який ніколи не зникне. Як нещодавно написав один друг: «Ці хлопчики повинні були падати від кохання, а не падати на війні».
Рубо (18), Фурман (42), Давіт (30), Бено (26)
Мелкон
Армен (19)
Ваш (21)
Арарат (18)
Едґар (39)
Давіт (18)
За повідомленнями офіційних осіб, в перебігу конфлікту загинули щонайменше 1200 вірменських військових і близько 45 мирних жителів. Влада Азербайджану не розголошує військові втрати, але заявляє, що загинуло близько 100 мирних жителів.
Перемир’я, підписане 9 листопада лідерами Вірменії, Азербайджану і Росії, вселило надію на те, що кількість загиблих і чорних прапорів перестане зростати.