Анонімні Telegram-канали: що робити з фейками, маніпуляціями та «російським слідом»?

Початок лютого ознаменувався гучним викриттям низки анонімних телеграм-каналів, адміністрацію яких Служба безпеки України звинуватила у співпраці з російськими спецслужбами.

Однак розмови про те, що до ведення подібних телеграм-каналів може бути причетна Росія, лунають не вперше.

Чим вони зумовлені? Чому анонімні телеграм-канали набули широкої популярності в Україні? Чи варто довіряти їхній інформації? Та чи потрібно якимось чином регулювати сферу Telegram?

Про усе це – в короткому експлейнері Радіо Свобода.

Які анонімні канали потрапили до уваги СБУ і чому?

Йдеться про 12 анонімних телеграм-каналів:

• «Легитимный»
• «Резидент»
• «Картель»
• «Сплетница»
• «Чорний квартал»
• «Политический расклад»
• «Нетипичное Запорожье»
• «Тремпель Харьков»
• «Одесский фраер»
• «Днепр live»
• «Николаев live»
• «Херсон live».

За інформацією СБУ, до їхнього створення та адміністрування громадян України залучили спецслужби Росії, а вартість розміщення публікацій у цих телеграм-каналах становила від кількох сотень (у регіональних) і до 25-30 тисяч гривень (на всеукраїнських).

У відповідь на це вищезгадані канали опублікували повідомлення, що таким чином СБУ нібито «хоче змістити акценти з мільярдної корупції на «Великому будівництві».

«Головним менеджером» агентурної мережі вищезгаданих телеграм-каналів, за даними української спецслужби, виявився одесит, який був одним із організаторів масових заворушень під час одеського «Антимайдану». Нині він переховується за кордоном, але, як повідомили в СБУ, заочно висунули йому підозру у державній зраді та оголосили у розшук.

Анонімні телеграм-канали як інструмент гібридної війни

Про те, що низка анонімних телеграм-каналів пов'язані з Росією та можуть бути її інструментом у гібридній війні проти України (і навіть впливати на роботу Верховної Ради) ще минулого року писала у своєму розслідуванні журналістка Любов Величко.

Вона проаналізувала понад 10 тисяч повідомлень у п’яти популярних телеграм-каналах (зокрема, трьох анонімних – «Легитимный», «Резидент», «Темный рыцарь») і встановила, що ними часто користуються депутати фракції «Слуга народу».

За даними журналістки, у низці випадків заклики, які просували в телеграм-каналах, потім відображалися в результатах голосування депутатів «Слуги народу». Наприклад, кількамісячна «вбивча інформаційна атака» проти тодішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука, що почалася з перших днів після його призначення, врешті завершилася його відставкою, за яку проголосували 240 із 246 депутатів фракції «Слуга народу».

До речі, після цього розслідування Любов Величко зазнала атаки інтернет-ботів і погроз.

Чому анонімні телеграм-канали здобули популярність в Україні?

Експертка з інформаційної гігієни та авторка книги «Нація овочів» Оксана Мороз вбачає у цьому провину частини українських ЗМІ, які занадто багато уваги приділяли інформації, котру поширювали у таких телеграм-каналах.

«Їх легалізовували певні медіа (як правило, проросійського спрямування), і таким чином людей привчили до того, що ці телеграм-канали є джерелом новинної інформації. Це було зроблено буквально за рік, тому що ще у 2019 році лише кілька відсотків українців користувалося новинами з Телеграму, а у 2020 році таких людей став уже майже 21 відсоток», – говорить Мороз.

Таку цитованість у традиційних ЗМІ, додає ексзаступник міністра інформаційної політики, експерт з питань інформаційних воєн Дмитро Золотухін, ці телеграм-канали отримують переважно за гроші (тобто вона є джинсою).

Але це – не єдиний аспект, завдяки якому анонімні телеграм-канали користуються популярністю.

«Багатьом людям завжди хочеться зазирнути за лаштунки політики, почитати, що там відбувається в кулуарах і в коридорах Офісу президента або парламенту. Тому ось ця гримуча суміш з псевдовтаємниченості і казкового флеру брудної білизни політичних еліт, звісно, робить свою справу: людям подобається таке читати», – вважає Золотухін.

Чи варто вірити інформації анонімних телеграм-каналів?

Як експерти, так і більшість політиків, опитаних Радіо Свобода, вважають, що ні.

Майже всі вони зазначають: переважна більшість інформації з подібних телеграм-каналів є маніпуляціями та фейками.

«Наша політика зараз доволі закрита (це взагалі глобальна проблема), і ці телеграм-канали цю закритість відкривають, однак шляхом поширення фейків, а це не лише спотворює реальність, але і шкодить свідомості громадян, для яких у пріоритеті стають плітки, а не раціональна інформація. Витоки персональних даних, різні «Джокери» і так далі – це все порушує соціальну стабільність та дуже впливає на суспільну думку. Це небезпечно є для України», – вважає, наприклад, народна депутатка, представниця «Слуги народу» Вікторія Подгорна.

За оцінкою експерта з питань інформаційних воєн Дмитра Золотухіна, обсяг фейків та маніпуляцій в анонімних телеграм-каналах часто сягає 80 відсотків.

«Здебільшого розміщується інформація такого характеру, яка жодній верифікації не піддається. Вона просто висмоктана з пальця, це – казки», – зазначає він.

Для того, аби українці припинили вірити подібним повідомленням з анонімних телеграм-каналів та сприймати їх як новинне джерело, з людьми слід проводити роз'яснювальну роботу та навчати їх медіаграмотності, наголошує експертка з інформаційної гігієни Оксана Мороз.

Про важливість цього говорить і народний депутат, член фракції «Голос» Роман Лозинський.

«Завжди треба пам’ятати, що вся інформація в телеграм-каналах – це не лише суб’єктивна думка, але й інформація, яка часто може бути пропагандою (як внутрішньою, так і зовнішньою). Тому усі повідомлення потрібно фільтрувати, перевіряти та критично аналізувати», – радить він і додає, що сам вже давно припинив сприймати Telegram як новинне джерело.

Одним із останніх прикладів фейків, які активно поширювали анонімні телеграм-канали, стала інформація про те, що в Україні нібито заборонили читати усі твори Михайла Булгакова та Бориса Акуніна, хоча насправді це не відповідало дійсності.

Чи потрібно регулювати роботу Telegram в Україні і як? Думка депутатів

Вікторія Подгорна

«Слуга народу» Вікторія Подгорна підтримує необхідність регуляції діяльності Telegram, зокрема, через коригування алгоритмів цієї мережі, які б унеможливили поширення персональних даних і фейків та створення екстремістських груп.

Власного Telegram-каналу вона не має, однак підписана на низку інших: серед них – як аполітичні канали (про філософію чи лідерство), так і канали, пов’язані з політикою. В останніх, за її спостереженнями, – дуже багато фейків.

Ілля Кива

Депутат «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива законодавчу необхідність регулювання діяльності Telegram-каналів не підтримує, називаючи це «боротьбою з вітряками» та «тиском на свободу слова».

«Насправді у нас вся країна просякнута фальшю, фейками, брехнею і маразмом. Тому виділяти ось в цьому загальному гармидері телеграм-канали точно не варто, бо це – найменше зло з усього, що відбувається в нашій країні. Споживач сам має визначати, цікава йому інформація чи ні. А якщо СБУ хоче системно вирівнювати ситуацію у відносинах телеграм-каналів, то я гадаю, що їм потрібно звернути увагу на Офіс президента, де зараз кожен із заступників та керівників (такі, як Тимошенко, Подоляк і Ермак) має свою мережу телеграм-каналів, у яких «топлять» своїх колег. Для них це всього лиш боротьба за місце під сонцем. Ось там потрібно наводити порядок насамперед», – вважає Кива.

Він має власний телеграм-канал, який використовує насамперед як інструмент комунікації зі ЗМІ. Кива також підписаний на інші телеграм-канали (наприклад, на «одних із заступників керівника ОП»), що допомагає йому розуміти позицію тих чи інших чиновників та «вибудовувати власну оборону або напад».

(В Офісі президента свою причетність до будь-якої мережі телеграм-каналів заперечують. «Я взагалі вважаю, що Офіс президента має дистанціюватися від будь-яких медійних майданчиків з точки зору володіння ними, неважливо – формального чи неформального. Мені не треба володіти майданчиком. Я вам дам краще інформацію. А ви вже подивитеся, потрібна вона вам чи ні. Якщо вам буде комфортно зі мною працювати, то ми будемо працювати. А якщо в мене буде два свої медійні майданчики, а інші мене будуть ненавидіти, то що я отримую? Аудиторія ж не буде розвиватися в цих двох майданчиках, аудиторія різна», – розповідав у серпні 2020 року в інтерв'ю Радіо Свобода антикризовий радник голови ОП Михайло Подоляк).

Софія Федина

Представниця «Європейської солідарності» Софія Федина вважає, що регулювання телеграм-каналів має бути, однак наголошує, що «тема є дуже делікатною».

«Ми вже частково це питання піднімали у комітеті інформаційної політики. Але чи розцінювати кожного, хто постить, як блогера, який несе свою відповідальність? Яку відповідальність має нести блогер за свою думку? І де межа поміж точкою зору та відвертою антидержавницькою пропагандою?» – пояснює Федина.

Вона має свій телеграм-канал, у якому радить підписникам різноманітні матеріали та статті, однак не використовує його як інструмент спілкування з аудиторією та й загалом Телеграмом користується не дуже активно.

Тим не менш Федина стала однією із «жертв» анонімних телеграм-каналів, коли оприлюднили її персональні дані, через що вона зазнала низки незручностей.

Валентин Наливайченко

Член «Батьківщини» Валентин Наливайченко вважає, що з фейковим та неприпустимим контентом в Телеграмі варто боротися насамперед шляхом викриття спецслужбами тих людей, які його розміщують.

«Мій підхід: не переслідувати застосунки, а виявляти і зупиняти діяльність правопорушників (а самим Телеграмом, будь ласка, нехай користується будь-хто, тільки на законних підставах). Можна, наприклад, вести переговори з тими, хто адмініструє роботу Телеграму, аби домовлятись з ними про те, що якщо вони бачать контент, який є незаконним, закликає до тероризму чи до злочинів проти людяності, встановлювали технічні або ж лінгвістичні запобіжники і фільтри. Разом з тим я категорично проти, щоб спецслужба чи правоохоронні органи втручались і фільтрували контент», – наголошує Наливайченко.

Сам він підписаний на низку телеграм-каналів та має власний канал, у якому розповідає про свою депутатську діяльність. На думку Наливайченка, Telegram – досить безпечний застосунок.

Роман Лозинський

Роман Лозинський з «Голосу» теж бачить регуляцію телеграм-каналів через посилення комунікації українських спецслужб з представниками самої компанії.

«Потрібно мати потужний відділ. Наскільки мені відомо, СБУ не має такого відділу, а це означає що це – не пріоритет. І я переконаний, що в інформаційну добу, коли українці багато інформації черпають з інтернету, має бути підсилена команда спецслужб для того, щоб більш чітко та оперативно відслідковувати ризики, які з часом можуть бути проблемами для нашої країни. Вони повинні передавати цю інформацію, працювати з цією компанією», – говорить депутат.

Лозинський підписаний на велику кількість каналів та має свій телеграм-канал про місцеве самоврядування, де публікує матеріали, які розглядає Верховна Рада. Для нього це – «механізм консультації з підписниками» (їх у Лозинського близько 1000 – і це переважно представники громад та місцеві голови).

Чи потрібно регулювати роботу Telegram в Україні і як? Думка експертів

«По-перше, варто скоригувати механізми, які є зараз в країні, щоб заборонити, суттєво обмежити або накласти санкції за посилання на анонімні джерела інформації з Telegram. Тому що перша біда від них – те, що вони безпосередньо легалізуються медіа», – вважає експертка з інформаційної гігієни Оксана Мороз.

Також, на її думку, влада повинна більш оперативно реагувати на інформацію з журналістських розслідувань, де наводяться конкретні факти шкідництва певних Telegram-каналів, та домагатися введення щодо них відповідних санкцій

«Це питання національної безпеки», – наголошує Мороз.

Натомість експерт з питань інформаційних воєн Дмитро Золотухін вважає питання регулювання Telegram філософським.

«Немає жодного значення, куди спрямовуються російські кошти (в Telegram, WhatsApp, Instagram тощо), тому говорити, що потрібно чи не потрібно блокувати анонімні Telegram-канали, – це абсолютно безглузда концепція. Мова натомість іде про філософське ставлення до просередників між створювачами контенту і споживачами контенту, а саме: чи ми маємо вмістити їх у правове поле країни», – вважає Золотухін.

Не фейками єдиними

До речі, впродовж останніх років у телеграмі анонімні боти торгують даними із закритих баз. Кілька кліків – і ви можете знайти досьє майже на будь-кого:

• 25 доларів за банківські дані,
• якщо з фото – то 70,
• за 100 доларів – майже повний безліміт персональних даних впродовж місяця.

Більш детально про цю проблему дивіться та читайте тут.